$15 млрд від заробітчан. Як Україна програє Польщі боротьбу за українців

Згідно зі свіжими даними Національного банку України, за 2021 р. значно зросли приватні перекази в Україну з інших країн, які пов'язані з тимчасовою або постійною міграцією населення. Минулого року в Україну надійшло $15,026 млрд, що на 3,046 млрд, або 25,4% більше, ніж на рік раніше.

З цієї суми чиста оплата праці становила $10,481 млрд, а приватні трансферти — $4,545 млрд. Витрати мігрантів у країні перебування досягли $3,671 млрд, а податки — $826 млн.

Із загальної суми переказів $6,89 млрд надійшло через неформальні канали, що на 50,7% більше, ніж у 2020 р.

$15 млрд надходжень – рекордна сума. Це 7,5% українського ВВП за минулий рік, якщо вірити уряду, що він у доларовому еквіваленті становить $200 млрд. Відтік робочої сили може створювати її дефіцит в окремих сегментах, а економіка без робочих рук стискатиметься. Що з цим робити, настав час думати вже зараз.

"Українці почали заробляти, як поляки"

Збільшення переказів від трудових мігрантів пояснюється відновленням після кризи та зростанням кількості людей, які вирушають на закордонні заробітки. Кількість українців, які працюють за кордоном, оцінюється по-різному . За даними Мінсоцполітики та НБУ, що оприлюднилися раніше, вонв становить 2,5-3 млн осіб. А за оцінкою директора Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елли Лібанової, 3 млн. трудових мігрантів — це мінімум, максимум — 5 млн. Основними напрямками міграції є Польща, Чехія, Словаччина, Німеччина, Італія, країни Балтії.

За даними польської сторони, у 2020 р. було видано 500 тис. трудових віз для українців, а за пів року 2021 р. — 400 тис. У 2021 р. розпочалася вакцинація, яка дозволила не зважати на карантинні обмеження.

"Очевидно, відбувається відновлення трудової міграції, — каже старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Олексій Позняк. — У 2020 р. було багато обмежень, багато людей повернулося, а ще багато короткострокових мігрантів не змогли виїхати, хоча планували поїздку. Є така загальносвітова закономірність, що в кризові періоди мігранти обмежують власне споживання в країні-реципієнті, щоб більше грошей вислати своїм родичам, яким ще важче, ніж їм. Ці два фактори наклалися один на одного".

"Збільшення надходжень свідчить про збільшення кількості мігрантів. Більше вони за цей час отримувати не стали. Збільшення перерахувань пропорційне до кількості мігрантів", — зазначає економічний експерт Всеволод Степанюк.

А голова Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вважає, що оплата праці таки вплинула на збільшення надходжень. "Українці вже почали отримувати зарплатню, як поляки", — зазначає економіст.

У листопаді минулого року середня зарплата (брутто) у Польщі досягла рекордних 6022,49 злотих ($1495,5), що на 9,8% більше у порівнянні з аналогічним місяцем 2020 р. У тому ж листопаді 2021 р. середня зарплата в Україні склала 14 282 грн ($503), а у грудні ">підскочила до 17 453 грн ($615), але це все одно далеко до польських показників. Це навіть менше, ніж мінімальна зарплата у Польщі, яка становила 2800 злотих ($694).

Також варто зазначити, що економіка Польщі у 2021 р. відновилася, показавши зростання 5,7% порівняно з падінням 2,5% у 2020 р. ВВП України у 2020 р. впав на 4%, а у 2021 р. виріс лише на 3%, тобто відновився до пандемічного рівня. Цей фактор також впливає на привабливість трудової міграції серед українців.

Плюси і мінуси

Економіст Олександр Охріменко вбачає переважно позитивний ефект перерахувань від трудових мігрантів. Валюта, що надходить, дозволяє підтримувати платіжний баланс, активізує покупки громадян та споживання. Крім того, це дає можливість українському ВВП зростати суттєвішими темпами. Це вплинуло на зростання зарплат і стримувало показники безробіття.

"$15 млрд — досить велика сума для економіки України, — каже експерт. — У нас за минулий рік ВВП виріс на 3,2%. Якби не було цих грошей, було б на 1,4% менше… Безробіття дуже низьке. За 2021 р. зарплата фактично вже перевищила $600. Це завдяки експорту робочої сили: якби ці люди шукали роботу в Україні, то зарплата так би не зросла. Дуже сильно давило б безробіття. Мінусів, виходить, немає. Тільки моральний — що людина рідко бачить сім'ю. Але в умовах глобалізації минули часи, що треба працювати там, де народився. Замкнене коло: там начебто без сім'ї, а тут стільки отримувати не будеш".

Але не всі такі оптимістичні. Економіст Всеволод Степанюк вважає основним негативом переказів від мігрантів, що ці гроші не йдуть на підтримку внутрішнього виробництва. "У реальну економіку ці гроші не йдуть, — каже експерт. — Цими грошима оплачується імпорт, торгівля та сфера послуг, а на розвиток виробництва в Україні ці гроші ніяк не впливають. Не можна $15 млрд зараховувати на підтримку платіжного балансу. З цих грошей витрачається, можливо, третина, інше накопичується для придбання нерухомості тут або з метою еміграції взагалі.

Економічний експерт Growford Institute Віктор Скаршевський вважає, що український ВВП міг бути набагато кращим, якби трудові мігранти вирушали не на закордонні заробітки, а працювали в Україні. "Додана вартість створюється поза українською економікою, і ті $15 млрд надходжень від гастарбайтерів могли б перетворитися на додаткові $70-80 млрд ВВП, якби українські громадяни працювали не за кордоном, а в Україні, створюючи тут додану вартість. А всередині країни не те що не створюються нові робочі місця, а навпаки, порівняно з докарантинним 2019 р. безробіття збільшилося на 220 тис. осіб — з 1,46 млн у січні-вересні 2019-го до 1,68 млн у січні-вересні 2021 р.", — написав Віктор Скаршевський на своїй сторінці у Facebook.

"Вантажників не залишилося"

Дефіцит робочих рук є великим негативом, який приносить трудова міграція, але за умови, що економіка вимагає цієї робочої сили, а політика держави налаштована її розвивати.

"Міграція населення носить руйнівний характер для економіки, а в нас політика влади лише підштовхує людей їхати. Це політика фактичної ліквідації ФОПів в Україні, політика оподаткування домогосподарств, низьких зарплат, низьких пенсій, високих комунальних тарифів. Це все змушує людей їхати", — зазначає Всеволод Степанюк.

Дослідження Gremi Personal минулого року показало тенденцію стабільного виїзду з України молодого працездатного населення віком до 39 років. Більшість респондентів мала вищу (28,4%), професійно-технічну або середню спеціальну освіту (47,8%).

Але перекіс у доходах, які пропонуються в Україні і тій самій Польщі, показує, що трудова міграція може висмикувати кадри з будь-яких сфер у нашій країні, а не якихось конкретних.

"Немає прямої кореляції, що умовно на польські склади їдуть лише наші складські працівники. Там можуть працювати як складські працівники, так і пенсіонери, вчителі, інженери, аграрії, фармацевти. Будь-які професії, бо підробіток простий, не вимагає диплому, досвіду роботи і так далі. Якщо люди відчувають, що не заробляють потрібних грошей, співвідношення ціна-якість їх не влаштовує, то вони обирають не наших роботодавців", — пояснює експерт ринку праці Тетяна Пашкіна.

Фахівець робить прогноз щодо дефіциту професій, який створюється трудовою міграцією. Традиційно під ризики нестачі робочої сили потрапляють робітничі спеціальності.

"Вантажників не залишилося, медсестер, я думаю, не залишиться, водії, далекобійники, сантехніки і всі інші теж не при справах, — продовжує Тетяна Пашкіна. — Спектр робіт, які пропонують, — це професіонали-працівники або допоміжні працівники. На жаль, не пропонують якісь високопрофесійні вакансії, тому що кількість людей, які знають умовно польську, чеську, німецьку мову на рівні того, щоб спілкуватися з клієнтами, м'яко кажучи, невелика. Поляки та чехи пропонують безкоштовні курси, щоб просувати їх далі, але не завжди це спрацьовує. Тому спектр запропонованих робіт обмежений.Наприклад, виробничі професіонали, ті ж зварювальники. Якщо у нас вони отримують 15-25 тис. грн, до $1 тис., то з 1 тис. євро починаються для них зарплати в ближніх європейських країнах і 2,5-3 тис. євро у Північній Європі. Вгадайте, що вони оберуть: 20 тис. тут або 100 тис. там".

Польські пільги проти українських кредитів

Проте було б дуже просто, якби трудова міграція приваблювала винятково великими зарплатами. Існує значно більше переваг. Серед причин, які спонукають виїжджати на заробітки з України, мігранти вказують на відсутність роботи, погану економічну ситуацію, політичну нестабільність, відсутність перспектив, корупцію. Якщо ми додамо ще й стимули, які застосовують країни-реципієнти, то Україна ризикує остаточно програти боротьбу за свою робочу силу в найближчому майбутньому.

На початку 2022 р. президент Польщі Анджей Дуда підписав закон, який спрощує працевлаштування іноземних громадян, зокрема українців. Тепер видаються дозволи на роботу на два роки, а не на шість місяців, не потрібно надавати довідку про місце проживання та джерело доходів, щоб подати заяву на карту перебування. Спрощується отримання права на перебування у Польщі строком до трьох років для осіб, які планують триваліше працевлаштування. Словом, сезонні роботи тепер замінюються на більш тривалі.

Влітку та восени 2021 р. говорилося, що Польща готує податкові пільги для іноземців. Ті, хто планують залишитися в країні мінімум на чотири роки, сплачуватимуть протягом цих років податки з 50-відсотковою знижкою. Держбюджет Польщі фінансуватиме пенсійні внески та страхування на випадок хвороби.

Зазначимо, що у Польщі й без того існують податкові пільги щодо прибуткового податку. Наприклад, якщо річний дохід становить 85 528 злотих ($21 262), то людина сплачує 18% прибуткового податку, якщо вище за цю планку — 32%. Але у новоствореній компанії протягом першого року роботи ця ставка дорівнює 9%, від податку звільняються молоді співробітники до 26 років. Щоб конкурувати з ринком Польщі та послабити темпи міграції, українському уряду також слід подумати про податкові пільги, а роботодавцям — про умови праці та так званий соцпакет.

"Українські роботодавці не готові пом'якшувати ситуацію всередині країни, — каже Тетяна Пашкіна. — Грубо кажучи, якомусь роботязі з маленького села або смт простіше виїхати в польське місто, бо менше клопоту з переїздом, і роботодавець надає таке собі житло, харчування, уніформу і так далі, ніж переїхати до Харкова, Києва та Миколаїва, тому що тут це все – його особиста головна біль за значно більші гроші, навіть якщо він знайде хостел у Києві, не факт, що це місце, якому можна довіряти, можна залишити документи і т. д. Соцпакет допомагає зробити вибір, навіть якщо зарплата трохи більше. Також варто відзначити борги із зарплати: якщо у нас це часте явище, то у Польщі це неможливо. Якщо ви офіційно працевлаштовані та офіційно працюєте — не платити просто не дадуть ".

Трудову міграцію можна послабити скороченням розриву у зарплатах, нехай і не повністю. "Людина може погодитися на меншу зарплату, щоб залишитись у правовому полі своєї держави, щоб нікуди не їздити, не витрачати гроші на переміщення, — каже Олексій Позняк. — За оцінками моїх колег, якщо хоча б на рівні 70% від потенційної зарплати за кордоном люди зможуть заробляти в Україні, багато з них переорієнтуються".

Експерти вважають, що говорити про досягнення межі трудової міграції з України не доводиться. Її стимулюватимуть не лише низькі доходи та відсутність робочих місць, а й кризи.

"У 2022 р. на тлі подальшої деіндустріалізації, зупинки та закриття промислових підприємств через високі ціни на енергоносії трудова міграція продовжиться. Як продовжиться і скочування української економіки в аграрно-сировинну з консервацією бідності на довгі роки вперед", — пише Віктор Скаршевський.

Економіст зазначає, що програма "Повертайся і залишайся", анонсована президентом Зеленським у 2019 р., перетворилася на програму пільгового кредитування "5-7-9%" та провалена. Справді, низька ставка кредиту навряд чи стане серйозним козирем у боротьбі за робочу силу. Тут потрібна комплексна програма, у тому числі розвитку робочих місць у реальному секторі, якщо, звичайно, уряд зацікавлений затримати українців удома, а не розраховувати на горезвісну підтримку платіжного балансу за рахунок валютних перерахувань із-за кордону.

Більше того, найближчими роками ми можемо зіткнутися з тим, що трудова міграція посилюватиметься, але надходження не збільшаться, бо вона все частіше переростатиме на еміграцію. 2021 р., за даними НБУ, грошові перекази від мігрантів, які перебувають за кордоном більше року, зросли на $852 млн — до $2,015 млрд, або на 73%. А за 2020 р. кількість громадян України, які ведуть господарську діяльність на польській території, зросла до 5,9 тис. грн. У лютому 2021 р. чотири з п'яти українських заробітчан готувалися до відкриття свого бізнесу у Польщі або говорили про такі плани. Це також може свідчити про те, що українці все частіше плануватимуть своє життя та роботу за кордоном на тривалий термін.