Бюджетний обвал. Куди котиться економіка Росії і де Путін візьме гроші на війну

Російський бюджет, який перші шість місяців 2022-го розпирало від профіциту, почав друге півріччя з обвалу надходжень за більшістю статей. Згідно з попередніми даними мінфіну РФ, за липень доходи федерального бюджету знизилися на 26% рік до року — до 1,76 трлн руб. Натомість витрати, навпаки, зросли на 25% — до 2,65 трлн руб. І разом це прорвало діру в бюджеті розміром 862 млрд руб.

І хоча сукупно за сім місяців з початку року федеральний бюджет РФ досі залишається в плюсі (на 482 млрд руб), його профіцит тепер майже втричі скоротився порівняно з результатом першого півріччя (1,373 трлн руб.).

Тож чому попри високі ціни на енергоносії так струсонуло бюджет федерації? І що це стратегічно означає для економік ворожої країни?

Витрати. Прихована війна

Почнімо з витрат. Насправді вони зростають поступово. У січні-березні витрачалося приблизно по 2 трлн за місяць, а потім щомісяця до цієї суми давалося по 100-200 млрд руб., і в липні вийшли на 2,65 трлн руб. 

Деталізація бюджетних видатків засекречена, але, ймовірно, нарощується фінансування "спецоперації" в Україні. За останніми доступними даними офіційної звітності, у березні воєнні витрати Росії становили 450 млрд руб., а в квітні вже 627 млрд руб. Порівняно з квітнем 2021 р. вони зросли більш як удвічі (на 352 млрд руб.). Це дає підстави припустити, що в липні додаткові воєнні витрати становили вже 450-500 млрд руб. порівняно з липнем 2021 р., підрахував у своєму блозі опозиційний російський економіст Дмитро Некрасов. Плюс бюджет збільшився й за іншими статтями. Представники влади наголошують, що зростання видатків пояснюється індексацією соцвиплат пенсіонерам, підвищенням прожиткового мінімуму та мінімального розміру оплати праці на 10%, а також запуском програм з підтримки малого і середнього бізнесу. Хоча, зрозуміло, що не в останню чергу такі заходи знадобилися через погіршення економічної ситуації і розкрутку інфляції (станом на липень 15,1% у річному вимірі) після вторгнення в Україну.

Доходи. Барометр економіки

Специфіка бюджетного процесу РФ в тому, що окремо обліковуються податкові надходження від продажу нафти і газу, які сильно залежать від кон´юнктури на глобальному ринку. В середньому за рік вони формують казну приблизно на 40% чи трохи більше. У липні ж нафтогазові доходи виявилися у 2,5 раза нижчі за квітневі (хоча й трохи вищі за червневі), а рік до року пішли в мінус на 22,5%. Це пов´язано як зі скороченням експорту газу до Європи самою Росією з політичних мотивів, так і зі зміцненням офіційного курсу рубля, що автоматично знижує доходи держави.

Більш різноманітна картина вимальовується за ненафтогазовими, тобто всіма іншими доходами федерального бюджету. Певною мірою вони можуть розглядатися як маркер стану економіки.

Так, за результатами липня надходження податку на прибуток у великому мінусі рік до року (як і в попередні місяці), що свідчить про скорочення ділової активності і хронічний характер цього процесу. Підтвердження — дослідження Вищої школи економіки, згідно з якими Зведений індекс регіональної економічної активності (РЕА) у червні (найсвіжіші дані) впав до мінімальних значень з початку війни з Україною. Якщо на початку року ділова активність зростала більш як у 70 з 82 регіонів РФ, у яких проводиться дослідження, то в черні ситуація перевернулася: 70% суб'єктів федерації показали спад. Найгірше обвалилася роздрібна та оптова торгівля, постраждали промисловість і будівництво. Економісти пов´язують зниження ділової активності в регіонах з вичерпанням запасів, порушенням логістичних ланцюжків та санкціями, які обмежують постачання до Росії обладнання, матеріалів і компонентів, що найбільше гальмує обробні виробництва, зокрема машинобудування.

А от різке падіння внутрішнього ПДВ рік до року (на 40,8%) десь також можна було б ув´язати із сповільненням економіки та зниженням споживання, але це явно не головне пояснення, бо насправді основне падіння відбулося місяць до місяця: у червні відповідні надходження були майже утричі вищими (на 506 млрд руб). Наразі недостатньо даних, щоб назвати чітку причину такого обвалу. Можна припустити, що минулого місяця відбулося велике відшкодування ПДВ експортерам. У будь-якому разі від того, чи відновиться потік надходжень за цим податком, залежить, якою розміру буде діра в російському бюджеті в наступні місяці.

Податки, пов´язані з імпортом (ПДВ, акцизи, мита) також у перебувають "на дні", порівняно з липнем минулого року (-43,7%), і тут все логічно з огляду на обмеження торгівлі цивілізованого світу з країною-агресором. Насторожує тільки тенденція, що з травня ця стаття надходжень потроху збільшується. З одного боку, це свідчить про поступову адаптацію російського бізнесу до нової реальності та перебудову логістичних ланцюжків. А з іншого — про те, що цей процес настільки повільний, що не врятує економіку ворога від гірших наслідків: у березні чимало російських компаній заявляли про забезпеченість комплектуючими на 6-9 місяців, але тепер, якщо не вдасться швидко налагодити канали поставок нових товарів проміжного та інвестиційного призначення, спад у переробній та будівельній галузях посилиться.

Додамо, що ненафтогазові доходи пов´язані з нафтогазовими, бо енергетичний сектор забезпечує роботою чимало людей і суміжні галузі. Тому в майбутньому падіння цін на енергоносії може суттєво скоротити податкові надходження по всіх перелічених статтях.

Дефіцит. Емісія чи проїдання

На загал виглядає, що Росія найближчими місяцями таки буде показувати дефіцитний бюджет, особливо на фоні збільшення видатків на війну. Як можна його фінансувати? Найбільш очевидна відповідь — за рахунок Фонду національного добробуту (ФНД), точніше тих активів, які залишилися доступними після заморозки частини валютних резервів.

Варто зазначити, що з весни ФНД не поповнюється (хоча й останнім часом збільшується в рублевому еквіваленті через валютну переоцінку). Загалом цей фонд являє собою конгломерат активів, які діляться на дві групи — неліквідні (3,49 трлн руб. в еквіваленті) та ліквідні (8,66 трлн руб.). Перша — це цінні папери, пов´язанні з інфраструктурними проектами, акції банків і держпідприємств, а також депозити у Внєшекономбанку, призначені для певних проектів або для забезпечення достатності капіталу самого банку. Друга група активів — це в основному валютні цінності і золото, а також рублі. Але в результаті західних санкцій частиною цих грошей не можна розпоряджатися (тобто тепер ЦБ не може просто продати долари на ринку, а отримані рублі передати мінфіну на покриття дефіциту бюджету).

На наступні три роки російський мінфін запросив додаткові 5 трлн руб. на рік. Для цього планується залізти у ФНД. Зрозуміло, що наявних там коштів на кілька років навіть номінально не вистачить, тому ми прогнозуємо, що Росія поверне так зване "бюджетне правило", призупинене у березні — коли доходи від продажу нафти, вищі за певну ціну (раніше було $44 за барель), формували ФНД, але тепер вже у валютах саме "дружніх країн" — юанях, рупіях, турецьких лірах.

Більше того, економісти впевнені, що до уряд запустить руку у фонд не наступного року, а вже найближчими місяцями. Його резерви почнуть використовувати вже в серпні або восени, тому що федеральний бюджет тепер перетвориться на стійко дефіцитний, вважає Дмитро Некрасов.

У свою чергу фінансовий аналітик Олексій Кущ звертає увагу, що до кінця року нафтогазові доходи Росії скорочуватимуться через те, що зменшення обсягів експорту вже не перекриватиметься зростанням цін на енергоносії, як у перші місяці санкцій. Однак розрахований на ці доходи широкий соціальний пакет, який лежить в основі суспільного договору між владою і населенням, не урізатимуть. Отже, буде дефіцит бюджету, для покриття якого доведеться брати кошти з ФНД. На думку експерта, в даному випадку йдеться більше про спалення резервів, ніж про емісію. "У них було два шляхи — або прискорена емісія, висока інфляція і економія резервів. Або з´їдання резервів і більш консервативний інфляційний сценарій. Вони обрали другий шлях", — констатував Олексій Кущ.

Варто уточнити, що оскільки сам Фонд національного добробуту складається з дуже різних активів, то й витрати з нього матимуть різну природу. "Вони можуть під активи у вигляді цінних паперів отримати рефінансування центрального банку — і тоді це буде емісійне джерело. Але в них у принципі є й рублеві доходи від певних проектів, в які вкладалися гроші, наприклад ВЕБ, НОВАТЕК тощо. Тому буде комбінація трьох факторів — чистого рублевого залишку активів, емісійного джерела і тих доходів, які повертатимуться з проектів. Але з часом вони будуть скуповувати дедалі більш токсичні активи (тому що рятуватимуть ті підприємства, які фактично врятувати неможливо) — і якість активів ФНД впаде. Відповідно рублевий кешбэк від інвестицій буде зменшуватися", — вважає Олексій Кущ.

Утім, крім ФНД, у Росії є й інші джерела покриття бюджетного дефіциту. Можна спробувати розмістити облігації федеральної позики (ОФП) серед резидентів (бізнес і населення), а також потрусити експортоорієнтовані державні компанії. Найперший приклад — нещодавно "Газпром" зобов´язали перерахувати до держбюджету додаткові 1,25 трлн руб. у вигляді податку на видобуток корисних копалин (по суті це сума дивідендів, які компанія зі скандалом відмовилася платити акціонерам за 2021 р.). До речі, це можливості для збільшення доходів бюджету без емісії, якої дуже не любить консервативний центробанк РФ через інфляційні ризики.

Однак, можливо, фінансовій владі Росії таки доведеться розігріти "друкарський верстат", щоб закрити бюджетний дефіцит. Такої думки дотримується старший економіст Ukraine Economic Outlook Михайло Кухар: "Затикати пролом" будуть емісійним фінансуванням ЦБ. А втримати одночасно і курс, і інфляцію буде неможливо. Але хоч би вони довше цей штучно укріплений курс "утримали" — щомісяця наслідки такої монетарної політики з погляду збитків для економіки — більші, ніж безпосередньо від війни".

Тут проглядається ще одне потенційне "рішення". До певної міри бюджетні надходження від експорту можна збільшити, якщо послабити курс рубля. Але чи піде на це російська монетарна влада? Відповідь уже дали в самому центробанку РФ. В опублікованому 11 серпня документі про грошово-кредитну політику на 2023-2025 рр. аналітики проспівали багатосторінкову оду плаваючому курсоутворенню і таргетуванню інфляції. При цьому кілька разів наголосили, що в умовах обмежень на рух капіталу курс рубля визначається переважно попитом і пропозицією експортерів і імпортерів на валютному ринку. Як ми побачили вище, імпорт в РФ просів, санкції діють, тому очікувати швидкого укріплення курсу не варто. Є й політичний момент: російський диктатор Володимир Путін постійно вихваляється міцним рублем як величезним економічним досягненням, а тому зацікавлений в його стійкості.

Нарешті, можемо зробити висновок, що Росія найближчим часом, імовірно, зануриться в часи хронічно дефіцитного бюджету. Але економіка через це не завалиться, а емісія навряд чи сягне загрозливого рівня (тобто трильйонів рублів), принаймні найближчим часом. Відчутне падіння ВВП Росії можливе в періоді 2022-2024 рр. — сукупно на 15-17%. Також варто наголосити, що навіть великий бюджетний дефіцит не дорівнює відсутності грошей на війну з Україною. Судячи з темпів зростання воєнних витрат, саме вони є пріоритетною статтею видатків для політичного керівництва країни-агресора. На горизонті цього, а може, й наступного року немає підстав стверджувати, що саме бюджетні обмеження спонукатимуть Кремль завершити "спецоперацію". З іншого боку, є надія на те, що Путіну таки доведеться рахуватися з фінансовою реальністю. "Росія ще довго зможе вести війну, але фінансові можливості будуть скорочуватися. Отже, формат війни буде мінімізовуватися. У них не буде грошей на військову експансію і вони будуть вимушені якось локалізовувати цю війну", — прогнозує Олексій Кущ.