"Бюджетна діра" у $5 млрд: ЗМІ розповіли, скільки грошей не вистачає Мінфіну
Для виконання річного плану із запозичень Міністерству фінансів необхідно протягом грудня 2021 року позичити близько 230 млрд. грн. Це половина усієї суми, яку Україна позичила за попередні 11 місяців, включаючи нещодавно отриманий транш кредиту від МВФ
Щоб покрити цей розрив, міністру Сергію Марченку, ймовірно, доведеться залазити до кишені місцевих бюджетів і призупиняти виплати навіть за обов'язковими платежами. Але навіть за такого розкладу "дірка" в бюджеті складе $5 млрд, пише видання "РБК-Україна".
Видання зазначає, що із 230 млрд грн близько 40-50 млрд грн можна буде зайняти за допомогою облігацій внутрішньої держпозики. "Ще близько 37 млрд грн ($1,4 млрд) — можливе використання залишку від $2,7 млрд "ковидних" коштів від МВФ, отриманих у серпні 2021 року ($1,3 млрд із цих грошей Мінфін використав у вересні для погашення та обслуговування зовнішніх) боргів). Усього — максимум 90-95 млрд грн", — йдеться в тексті.
Одним із джерел для наповнення бюджету могло б стати зменшення плану із запозичень, скориставшись перевиконанням планових показників щодо доходної частини майже на 40 млрд грн. "Але Мінфін, уряд та депутати у жовтні 2021 року вирішили направити ці гроші на інші цілі: інфраструктурні проєкти (16,5 млрд грн), збільшення субсидій (12 млрд грн), військовослужбовцям (4 млрд грн), культуру (2,5 млрд) грн) медицину (2,5 млрд грн), погашення заборгованості із зарплати шахтарям (1 млрд грн) та інше", — йдеться у матеріалі.
Ще $1-1,5 млрд (27-40 млрд грн) за бажання можна виручити від продажу єврооблігацій. Але зараз вихід на зовнішні ринки буде значно дорожчим, після ситуації із "зеленими" євробондами, коли уряд фактично заблокував погашення боргів перед "зеленою" генерацією. У зв'язку з цим скандалом різко підвищилася прибутковість українських єврооблігацій — з 6,46% річних 8 листопада до 7,22% 18 листопада, станом на кінець листопада — досягає 7,42%.
Ще одна можливість перекрити недобір із запозичень — недофінансування видаткової частини держбюджету на 15-20 млрд грн. (до 10% від запланованих витрат на грудень 2021 року), що, в принципі, відбувалося у перші 10 місяців поточного року (недофінансовано 75,7 млрд грн за 10 місяців 2021 або мінус 7,6% до плану).
"Разом, з відсутніх близько 140 млрд грн, Мінфін, за рахунок можливого залучення євробондів (дуже сумнівне джерело) та недофінансування видаткової частини держбюджету може покрити 42-60 млрд грн. Все одно не вистачає мінімум 80 млрд грн або близько $3 млрд", — йдеться у статті.
Автори припускають, що Марченко може спробувати ще більше залучити нерезидентів до ОВДП, піднявши ставки вище за нинішні 12,7% річних. Цей крок може потенційно дати додаткові 10-20 млрд грн. Ще один шлях, яким любить ходити Мінфін — за допомогою Казначейства залізти в кишеню місцевих бюджетів, як, наприклад, у вересні — 28 млрд грн. Таким способом фінансування видаткової частини держбюджету, Мінфін у 2021 році скористався вже 4 рази – у березні (10,3 млрд грн), червні (12,0 млрд грн), липні (10 млрд грн) та вересні (28,2 млрд грн) та жовтні (на 7,7 млрд грн).
"Загальний борг Мінфіну перед Казначейством сьогодні становить майже 36 млрд грн. У жовтні 2021 року Мінфін збільшив суму неоплачених зобов'язань (неоплачених рахунків), які станом на 1 листопада 2021 року становили 3,5 млрд грн, за місяць збільшившись на 200 млн грн (на 1 жовтня 2021 року — 3,2 млрд грн) Крім того, за 10 місяців 2021 року збільшився прострочений борг перед Казначейством і Пенсійний фонд — плюс 13,8 млрд грн і на 1 листопада 2021 року склав 75,9 млрд грн", — йдеться у матеріалі.
"Виходячи з попереднього досвіду, щоб закрити "дірку" обсягом у $5 млрд, Сергій Марченко буде змушений дуже інтенсивно імпровізувати. Особливість бюджетного процесу полягає в тому, що саме на грудень припадуть основні виплати за бюджетними програмами — і перед Мінфіном вишиковуватимуться черги — як фігурально, так і буквально. При цьому чи вистачить грошей на зарплати та пенсії — це велике питання", — резюмує видання.
