Бюджет-2023. Оборона, борги і обвал соціальних стандартів

Щоб скласти кошторис країни, потрібно спрогнозувати економічні макропоказники на наступний рік. Це нелегка справа навіть у мирні та стабільні часи (урядові прогнози, закладені в проекті бюджету, рідко збуваються). А війна змушує діяти в умовах тотальної невизначеності навіть на горизонті кількох тижнів, що вже й казати про місяці. Тому проект бюджету на 2023 р. варто розглядати швидше як набір пріоритетів уряду, а не остаточний пропонований план до виконання. Зрозуміло, що восени цей проект ще поправить Верховна Рада, і майже немає сумніву в тому, що наступного року до кошторису будуть вноситися суттєві корективи у відповідь на зміни воєнної, політичної та економічної ситуації в країні.

Свіжий макропрогноз, який Мінфін поклав в основу держбюджету, дуже похмурий. За результатами року споживча інфляція становитиме 30% (після 30,1% цьогоріч), ВВП реально зросте лише на 4,6% (після падіння на 33,2% цьогоріч), а рівень безробіття сягне 28,2%. Це навіть дуже погано корелює з українським планом відновлення, представленим в Лугано, за яким передбачалося середньорічне зростання ВВП на 7%+ у наступні 10 років. Зрозуміло, що в разі продовження бойових дій у 2023-му економіка може й взагалі не зростати (це визнають і в Кабміні), але тоді й урядові плани з Лугано набудуть ще більш фантастичних рис.

Макропоказники і прогнози щодо економічного і соціального розвитку України в 2021-2023 рр.

Перейдімо до ключових параметрів проекту Державного бюджету на 2023 р. Сумарні доходи загального і спеціального фондів прогнозуються на рівні 1,28 трлн грн, тоді як видатки удвічі більші — 2,51 трлн. Основні напрямки спрямування ресурсів показані на діаграмі:

Докладніші висновки щодо фінансування секторів і галузей можна зробити з наступної таблиці (опублікованої нардепом Ярославом Железняком), де розписані видатки за органами влади порівняно з проектом річної давності.

Порівняння видатків проектів бюджету України на 2022 і 2023 рр.

Як бачимо, вони зростають на Міноборони та більшість силових структур. Натомість весь економічний блок (крім Мінфіну) в мінусі, навіть на Мінсоц передбачено -20 млрд грн на фоні галопуючої інфляції.

Перекривати граничний дефіцит бюджету у 1,28 трлн грн (20% прогнозованого ВВП) уряд планує майже виключно за рахунок запозичень.

Отже, оборона, соціальна сфера та фінансування дефіциту — три кити, на яких тримається держбюджет-2023. Підхід до кожного з них найкраще демонструє пріоритети влади.

Пріоритет №1

Перше завдання уряду воюючої держави не викликає сумнівів. "Є один головний пріоритет — оборона та безпека нашої країни. 1 трлн 136 млрд грн, або майже 50% всього бюджету, буде спрямовано саме на сектор безпеки й оборони. Це зарплати військових, забезпечення армії, ремонти й закупівлі техніки та зброї і ще багато інших важливих для оборони речей", — зазначив прем´єр-міністр Денис Шмигаль.

Сектор безпеки і оборони фінансуватиметься на рівні 17,8% ВВП (втричі більше, ніж закладалося у держбюджеті-2022). Можна додати, що оборонні витрати дуже залежать від потреб, які заявляють військові, тому ми можемо лише довіряти цим розрахункам.

Зрізання соцстандартів

Кардинально інша ситуація з соціальною сферою. Холодний тон презентації жорсткого бюджету в умовах війни сприймався б нормально. Але, на жаль, Кабмін не втримався в намаганні похвалитися фантомними перемогами, замість того, щоб чесно розповісти про заплановане погіршення. Це стосується так званих соціальних стандартів.

"Незважаючи на складні умови воєнного стану, в проекті бюджету збережено рівень соціальних стандартів [виділення — ДС]: мінімальна заробітна плата з 1 січня 2023 року становитиме 6700 грн на місяць, прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць — 2589 грн", — йдеться в повідомленні уряду.

В цьому реченні не більше правди, ніж у твердженні, що ВВП України у 2023 р. зросте на 17% порівняно з довоєнним 2021-м, бо минулого року цей показник становив 5,5 трлн грн, а наступного прогнозується на рівні 6,39 трлн (див. першу таблицю). Звісно, ніхто так не рахує зміни ВВП, але соцстандарти уряд оцінює за номіналом, ігноруючи інфляцію і відповідне зниження купівельної спроможності 6700 грн мінімальної зарплати і 2589 грн прожиткового мінімуму. А насправді Кабмін, враховуючи свій же інфляційний прогноз, мав би чесно доповісти суспільству про заплановане зниження майже на третину певних соціальних стандартів. І йдеться не тільки про мінімальну зарплату і прожитковий мінімум як такі, а й інші прив´язані до них виплати, зокрема про деякі пенсії. Розглянемо докладніше.

Мінімальну зарплату у 2023 р. підвищувати не збираються. Як буде з 1 жовтня 2022 р. 6700 грн так і залишиться ще понад рік. МЗП визначає рівень життя деяких працівників. Бюджетникам нижчих розрядів, у яких дуже низькі оклади, надається доплата до рівня мінімалки. Отже, у 2023 р. їхні реальні доходи суттєво впадуть. Та й у центрах зайнятості повно вакансій саме з мінімальною зарплатою, тим більше що безробітним після місяця на обліку пропонується будь-яка, як правило, проста робота (на час воєнного стану). Крім того, від рівня мінімальної зарплати залежить і деякі соціальні виплати. Для балансу варто зауважити, що оцінювати ситуацію можна по-різному. Адже мінімалка — це також про податки. Не секрет, що значна частина бізнесу працює по-сірому, доплачуючи працівникам у "конвертах" зверх мінімальної ставки. Плюс відрахування фізосіб-підприємців (ФОПів) частково залежать від цього показника (ЄСВ — 22% МЗП, тобто 1474 грн, а також єдиний податок для ФОПа II групи — 20% МЗП, тобто 1300 грн з 1 жовтня 2022 р.). А отже, замороження мінімальної зарплати фактично означає втілення давньої ліберальної мрії — зменшення реального податкового навантаження на частину бізнесу (хоча це ставить під удар потенційні доходи бюджету). Чи це покращить економічну ситуацію під час війни — питання дискусійне.

Прожитковий мінімум (ПМ) востаннє підвищать з 1 грудня — і наступні 13 місяців планують утримувати його на тому самому рівні. Нагадаємо, що це показник-віяло, який окремо встановиться для різних груп населення.

Прожитковий мінімум у проекті бюджету на 2023 р., грн

Як бачимо з таблиці, не кожен різновид ПМ можна вважати соцстандартом (адже для певних чиновників він є лише основою нарахування окладів, а не загальною сумою заробітку), однак у деяких випадках він реально визначає увесь дохід людини. Передусім це стосується ПМ для осіб, які втратили працездатність, адже це і є мінімальний розмір пенсії в Україні. Іншими словами, мінімальна пенсія в 2093 грн у грудні 2023 р. становитиме менше 1500 грн (у цінах грудня 2022 р.), якщо збудеться інфляційний прогноз уряду, а рішення щодо замороження прожиткового мінімуму не переглянуть.

Від "діри" до боргової ями

І всеохопне питання — фінансування дефіциту державного бюджету. Майже увесь його обсяг в 1,28 трлн грн (близько $30 млрд) пропонується покрити позиками (ще 6 млрд грн розраховують отримати від приватизації держмайна). У владі планують, що запозичення на 1,6 трлн грн в еквіваленті будуть зовнішніми і лише 91 млрд грн — внутрішніми (грошей доведеться взяти навіть більше, ніж становитиме дефіцит, щоб погасити колишні борги на понад 400 млрд грн).

"Наступного року ми говоримо про три джерела додаткового фінансування дефіциту бюджету від наших партнерів. Так, від Євросоюзу Україна просить макрофінансову допомогу у 12 млрд євро, фактично — 1 млрд євро щомісяця. Міжнародний валютний фонд може надати $12 млрд у рамках програми на наступний рік, а також $1,5 млрд щомісяця від США. Загалом це $3,5 млрд фінансування на місяць, які повністю закриють наш дефіцит бюджету", — пояснював Денис Шмигаль.

Таким чином, влада зробила ставку на кредити в іноземній валюті. Водночас емісійне фінансування уряду Нацбанком (коли останній "друкує" гривню в обмін на військові облігації Мінфіну) розглядається лише як "подушка безпеки" на випадок, якщо виникнуть розриви між траншами від партнерів чи екстрені ситуації. Останнє джерело фінансування зазвичай розглядається як шкідлива "незабезпечена" емісія. Однак гроші не існують самі по собі. Під час кризи додаткові фінансові вливання з боку держави, впливаючи на купівельну спроможність і бізнес-активність в країні, допомагають економіці відновитися, тобто емісія цілком може "забезпечуватися" додатково створеними благами порівняно з ситуацією, коли "друкарський верстат" не вмикається. Звісно, емісійним інструментом не можна користуватися безконтрольно, але, схоже, що уряд разом з НБУ, щойно взявши його в руки (в поточному році), хочуть швидше відкинути.

Але й у пропонованої закредитованості є два великих ризики. Перший — це кайдани на ногах України під час економічного відновлення наступних років. У нас відношення держборгу до ВВП наступного року перевалить за 100%. Другий пов´язаний з формою запозичень: за кредитами в іноземній валюті держава не завжди може розплатитися (на відміну від позик у гривні), тому збільшується імовірність дефолту в майбутньому.

Що з грантами?

Є ще один варіант фінансування. Це — гранти від міжнародних партнерів. Формально вони вважаються доходами держбюджету, а не джерелами покриття дефіциту. Але по факту — це зменшення "діри" без наслідків у вигляді боргу. І що ми бачимо в урядовому проекті: до бюджетів усіх рівнів має надійти лише 252 млн грн від ЄС, іноземних урядів, міжнародних фінансових організацій і донорських установ. Крапля в морі. Особливо порівнюючи зі значною грантовою допомогою Україні на цей рік. В уряді пояснюють, що просто не мають гарантій від іноземних партнерів, які кажуть, що їхні можливості вже обмежені. Але треба розуміти, що кошториси інших країн на 2023 р. теж не затверджені, тому саме зараз варто просити таку допомогу, а не заявляти в проекті бюджету, що ми на неї вже не розраховуємо. Це тим більше алогічно для української влади, коли міжнародні експерти, які готують поради для західних країн-донорів щодо відбудови України, чорним по білому пишуть "Grants fist" ("Гранти наперед"). Ось як аргументують цю позицію у Німецькому фонді Маршалла США (GMF), в аналітичній роботі про планування українського відновлення, яку ми, до речі, нещодавно розглядали: "Відбудова базової інфраструктури, основна частина якої наразі фінансується українськими платниками податків, потребує фінансування на основі грантів і не може покладатися лише на кредитування на комерційних умовах або навіть на пільгових умовах, які надають МФО… Запит від наявних приватних кредиторів на виконання додаткових значних фінансових зобов´язань може зашкодити післявоєнному доступу України до ринків приватного боргу. Донори з ЄС, зокрема, повинні усвідомлювати необхідність підтримувати контрольований рівень загального та державного боргу країни, оскільки вона прагне відповідати фіскальним правилам Економічного та валютного союзу ЄС".

Чому уряд піклується про гранти для України менше, ніж іноземці? Чому уряд заздалегідь вирішив обвалити реальні доходи мільйонів українців у вигляді мінімальних зарплат і мінімальних пенсій? Чому зрізані видатки на економічний блок, які могли б справити мультиплікаційний ефект? Можлива відповідь в тому, що альтернативи вимагали б більше зусиль з боку членів Кабміну, а вони хочуть полегшити собі завдання у виконанні бюджету. Ми не виключаємо, що наступного року влада виправить найбільш суперечливі моменти бюджету (якщо вдасться вийти з гарячої фази війни на українських умовах). І це буде подаватися, як блага звістка. Схоже, уряд взяв на озброєння гасло: заплануй менше — перевиконай план. Хитрий підхід, який видається недоречним.