Швидка перемога. Як Україні ухилитися від сталевих мит Трампа (ІНФОГРАФІКА)
Бар'єри заради безпеки
Березень минулого року став переможним для сталеливарної промисловості США, що, програючи конкурентну боротьбу іноземним постачальникам, використовувала лише 69% своїх потужностей. На момент введення президентом Дональдом Трампом додаткового мита країна імпортувала 30% від обсягу внутрішнього попиту на сталь. За рекомендацією міністерства торгівлі США підставою для таких загороджувальних заходів стала секція 232 закону "Про розширення торгівлі", в якій йдеться про національну безпеку, адже саме для оборонної промисловості потрібно багато сталевої продукції. В результаті за минулий рік американський імпорт сталі скоротився на 12%. Серед переможених виявилися, з одного боку, внутрішні споживачі, а з іншого - найбільші постачальники стали в США з Канади, Бразилії, Мексики, Південної Кореї, Росії, Японії, Німеччини, Туреччини, В'єтнаму, Тайваню та Китаю.
Удар по Україні
Хоча на ринку США частка всієї української сталі не перевищує 0,5%, для нас це важливий ринок збуту. Згідно митної статистики Державної фіскальної служби України перед введенням 25-відсоткового мита наші компанії за рік експортували в США до 300 тис. т металургійної продукції. Важливо, що мова йде про товари з високою доданою вартістю: сталевому прокаті - арматурі, катанці, гарячекатаному рулоні, а також готових виробах зі сталі - трубах і колеса для залізничного транспорту. За 2017 р. в структурі нашого експорту окремих видів сталевого прокату частка поставок у США становила 10-12%, а по трубах цей показник досягав 16,5%.
Минулий рік, за даними ГФС, закінчився з таким результатом: українські виробники експортували в США понад 211 тис. т сталевого прокату і металопродукції на суму $206,75 млн. Дзеркальна статистика мінторгу США, правда, дає цифру трохи нижче - 189 тис. т. Але більш показовий інший факт: торік наш сталевий експорт в цю країну обвалився на 52 тис. т порівняно з 2017-го, а разом з цим змінився і тренд по нарощуванню поставок, висхідний з 2014 р. (див. інфографіку).
Як бачимо, на кону сотні мільйонів доларів в рік. Однак негатив для українських металургів не закінчується на ускладненні доступу до американського ринку. Споруджені Трампом митні бар'єри змінюють структуру світової торгівлі. Такі дії впливають на політику інших країн, які купують в рази більше нашого металу, але тепер змушені захищати свої ринки. Наприклад, ЄС, на який припадає близько третини українського експорту металопродукції, влітку минулого року тимчасово, а 2 лютого 2019 р. і до 30 червня 2021 р. остаточно ввів свої сталеві квоти для країн-постачальників, після вичерпання яких також передбачена 25%-ная мито. Це стосується 14 груп товарів походженням з України.
Очевидно, що 25%-ная мито США з її наслідками - серйозний стримуючий фактор для української металургії, яка, однак, має потенціал для розвитку. Так, за підрахунками "Укрметаллургпрома", за 2018 р. в країні виробили 21,1 млн т сталі, а в поточному році темпи вище. У січні-липні порівняно з таким же періодом минулого року випуск сталі збільшився на 4% (до 12,72 млн т), прокату - на 2% (до 11 млн т), трубної продукції - на 3% (до 0,67 млн т). І тут важливо, що українська металургія - експортоорієнтована галузь (близько 80% продукції йде за кордон). Коли світова кон'юнктура сприятлива, в країну приходить досить валютної виручки і сотні тисяч українців мають робочі місця з гідним рівнем оплати праці. Але якщо зовнішні ринки починають закриватися, це негативно позначається як на доходи простих працівників, так і на курсі гривні і надходження до держбюджету. До речі, національний гірничо-металургійний комплекс в цілому генерує понад 35 млрд грн податків. Якщо ж виникають проблеми на ринках збуту металопродукції, то навіть зменшення експорту на кілька відсотків загрожує відчутним скороченням валютних надходжень в країну. У минулому році, за даними ДП "Держзовнішінформ", тільки на продажі за кордон прокату і сталевих труб українські металурги заробили $5,4 млрд. Примітно, що частка металургії в українському експорті саме в США становить 61%.
Як розмовляти з Трампом
І що ж робити? Спробувати вийти з-під дії 25% мита. Насправді багато країн вже скористалися цією можливістю, знайшовши для Вашингтона потрібні аргументи. Заради скасування сталевий мита ще в минулому році Південна Корея погодилася на квоти на поставку стали в США (на рівні 70% від середнього обсягу експорту в 2015-2017 рр..) і дала більший доступ на свій ринок американським автомобілям. Також про квоти замість мита домовилися з американцями влада Бразилії і Аргентини. Позбавилася від загороджувальних бар'єрів на постачання сталі в США і Австралія завдяки своєму статусу надійного союзника Вашингтона з НАТО. А Канада і Мексика переконали Трампа в травні цього року скасувати 25%-ве мито - офіційно в обмін на жорсткі заходи проти потрапляння китайської сталі в США через свою територію, але головним чином заради ратифікацію торговельної угоди USMCA (United States-Mexico-Canada Agreement), підписаного в кінці минулого року.
Важливо, що частка названих країн, крім Австралії, в американському імпорті сталі - в межах 8-18%, що дійсно могло б загрожувати нацбезпеки США. Інша справа - Україна: в 2018 р. наші виробники забезпечили лише 0,62% поставок. Новим міністрам та їх командам в МЗС і МЕРТ слід було б звернути увагу керівництва США на цей факт: адже яка може бути загроза при таких масштабах? У цьому контексті варто було б нагадати американцям, що Україна, як надійний торговий партнер, закуповує у них вугілля, хоча аналогічне пальне з Росії або ПАР обходиться дешевше. Загалом, є аргументи для переговорів про безумовне скасування 25% мита США на сталевий імпорт з України або хоча б застосуванні безмитних квот.
На жаль, економічна дипломатія колишньої влади зазнала невдачі на цьому фронті. Тепер карти на руках у нового уряду. Зокрема, новий міністр закордонних справ україни Вадим Пристайко відзначив важливість відстоювання інтересів українських виробників на світових ринках. "Я буду вимагати від дипломатичної служби України піднятися на новий рівень відстоювання національних інтересів: зробити практичний внесок у розвиток нашої економіки... нашим завданням має стати щоденна робота відвойовувати Україні місце під сонцем в економічній системі: повертати експортні ринки, однією рукою підштовхуючи нашого експортера, а другий - залучаючи реального інвестора... Просування українського експорту має стати номером один для дипломатичної служби. Ми повинні перетворитися на експортного гіганта", - заявив він під час свого представлення у Верховній Раді на призначення главою Мзс.
На тлі інших складних питань на міжнародній арені скасування сталевих мит США може виявитися швидкої і досить легкою перемогою нової влади, адже це питання не є принциповим для Вашингтона. Зате позитив для нашої країни буде відчутний: крім іншого, українські металурги в листі до президента Володимиру Зеленському вже заявили, що "скасування мита може створити передумови для перегляду соцстандартів для працівників українського гірничо-металургійного комплексу". Характерно, що розуміє це і сам Зеленський, який вже озвучив, що основним питанням його зустрічі з Трампом буде економічне співробітництво.
