Бутерброд з доларом. Чому The Economist рахує гривню за курсом 11, а вона ніяк не зміцнюється

Видання The Economist оновило індекс Бігмака, який ще називають бутербродним курсом валют — придуманий ним неофіційний спосіб визначення паритету купівельної спроможності (ПКС).

Отже, індекс Бігмака грунтується на теорії ПКС, в якій валютний курс повинен зрівнювати вартість кошика товарів у різних країнах. Оскільки бургер, що подається в McDonald's, — практично універсальний бутерброд для всіх країн світу, а також містить досить великий набір харчових продуктів (хліб, м'ясо, овочі та сир), то він і був узятий за основу при складанні індексу.

Підраховується "курс Бігмака" так: порівнюється вартість бургера в США і в будь-якій країні, а потім вираховується купівельна спроможність різних валют через вартість цього бутерброда. Наприклад, у США в січні 2021 р. Бігмак коштує $5,66, в Україні — 62 грн. Якщо допустити, що бутерброди в США і в Україні по купівельній спроможності валют коштують однаково, то курс гривні до долара має становити 10,95 грн за $1. А оскільки реальний курс гривні по відношенню до долара зараз становить 28,14 грн за $1, то українська валюта, за підрахунками The Economist, недооцінена на 61,1%.

Згідно з оновленим індексом Бігмака на підставі даних з 55 країн, українська валюта увійшла в п'ятірку найбільш недооцінених по відношенню до долара США. Після неї тільки валюти Південної Африки (-61,9%), Туреччини (-64,5%), Росії (-68%) і Лівану (-68,7%).

Відразу скажемо, що це ще не означає, що гривня має потенціал для вирівнювання по відношенню до долара на 61,1%. Про це трохи пізніше, а поки відзначимо, що наша валюта стабільно знаходиться в кінці списку і традиційно вважається за цим індексом однією з найбільш недооцінених у світі. Наприклад, у 2014 і 2015 рр. українська гривня замикала список.

До речі, в порівнянні з доларом США, практично всі валюти світу недооцінені. Тільки три з них є переоціненими: норвезька крона — на 7,5%, шведська крона — на 12,6%, а швейцарський франк — на 28,8%.

Індекс Бігмака є дуже урізаний варіант "візуалізації" концепції паритету купівельної спроможності (ПКС). Суть в тому, що за певну суму на одному ринку можливо купити той же набір товарів і послуг, що і на іншому ринку (при перекладі в місцеву валюту за поточним курсом). Іншими словами, якщо обміняти долар на гривні, то на ці гроші в Україні можна буде придбати точно такий же або дуже схожий набір благ, як і в США за долар. Однак це лише припущення. Насправді так не відбувається: поточний банківський курс і курс за ПКС розходяться, часто в рази.

Покажемо на прикладі України. За "справжньою" версією паритету купівельної спроможності, що розраховується Всесвітнім банком і МВФ на основі великого кошика товарів і послуг, курс гривні до долара має бути ще вищим, ніж "бутербродний" — 7,566 грн за $1. Тобто за $1 у США зараз можна купити такий же набір благ, скільки в Україні — за 7,566 грн. Але ж ми знаємо, що в обмінниках "бакс" зараз по 28 грн. Тому якщо $1 поміняти на гривні за реальним курсом, то в нашій країні на ці гроші можна купити товарів і послуг в 3,7 рази більше, ніж у США.

Паритет купівельної спроможності дуже зручний при порівнянні рівня життя в різних країнах. Звідси, наприклад, і різне уявлення про доходи. Згідно з даними МВФ за 2020 р. в Україні на душу населення припадає лише $3425 в еквіваленті. Але якщо розрахувати той же показник з урахуванням ПКС, то все набагато райдужні $12 710 на людину.

Однак в цілому високий курс гривні по ППС і за Індексом Бігмака не означає нічого хорошого для нашої валюти. Великого потенціалу зростання у гривні немає. І ось чому. Для того щоб зберігався розрив між банківським і "паритетним" курсом, ціни в Україні повинні залишатися низькими. Іншими словами, загальний рівень цін в Україні зараз у багато разів нижче, ніж у США. А причина цього — у більш дешевих ресурсах, у тому числі робочої сили. І так буде ще довго, незалежно від усіх індексів і новинних заголовків про "справедливий" курс. Це, до речі, одна з причин, чому більшість валют за версією The Economist "недооцінені" по відношенню до долара.

А друга причина в тому, що банківський курс встановлюється не тільки з урахуванням того, що можна купити за ту чи іншу валюту, а й під впливом багатьох інших факторів. У кінцевому рахунку найважливіше — це рівень довіри до держави, емітенту тієї чи іншої грошової одиниці. Зайве нагадувати, що США і Україна тут несумісні. Тому гривня ще довго буде "недооцінена".