На всяк випадок. Чому Україні варто відмовитися від 1С
Президентський указ про санкції проти російських компаній, які поширюють бухгалтерську програму 1С, розбурхав бізнес, немов несподіване маски-шоу податкової міліції. Однак, обурившись пару днів, бухгалтерська громадськість заспокоїлася. Тим більше що вимога відмовитися від 1С в обов'язковому порядку поширюється далеко не на всіх, а лише на державні компанії. Приватний бізнес може і надалі користуватися звичними програмами, однак на свій страх і ризик. "ДС" спробувала розібратися, чи дійсно небезпечно і далі вести бухгалтерію на російському програмному забезпеченні.
Компанії, що потрапили під санкції на поширення російського програмного продукту, спробували заспокоїти користувачів. Вадим Мазур, керівник компанії "Скайлайн Софтвер", заявив, що санкції проти його компанії введені помилково, оскільки програма належить українським компаніям і ніякого російського сліду тут немає і в помині. Директор продемонстрував навіть експертний висновок Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації: програму дозволено використовувати в державних установах. Проте загальне враження від заяви пана Мазура зіпсував один момент: в якості підмоги він навів на прес-конференцію депутата Верховної Ради Сергія Лещенка, якого вже не раз викривали в дивних зв'язках з російським Сбербанком, то з російськими ЗМІ, то з представниками російського шоу-бізнесу.
Приватному бізнесу ніхто насильно не забороняє і далі використовувати російське програмне забезпечення. На думку керуючого партнера аудиторської компанії PSP Audit Дмитро Сушко, приватним компаніям немає сенсу особливо хвилюватися з приводу заборони - указ стосується декількох компаній і не містить прямої заборони на використання 1С. При цьому він зазначив, що права користування продуктами 1С на умовах франчайзингу належать в Україні цілого ряду компаній, діяльність яких ніхто не забороняв. Крім того, конфігурація програмного забезпечення, на якому працює український бізнес, розроблена українськими компаніями, і вони ж здійснюють супровід українських клієнтів. На думку експерта, цілком ймовірно, що права на програмне забезпечення, які належать компаніям під санкціями, дуже швидко будуть переоформлені на інші компанії в Україні. "Навряд чи під кожне таке поява нових гравців буде прийматися указ президента", - зазначив він.
Однак з приводу доцільності подальшого використання російського ПО є й інша думка. Один з програмістів, надає сервісні послуги бухгалтерам при роботі з 1С, розповів, що ядро цієї програми дійсно розроблено московською конторою і написано воно закритим кодом - ви не знаєте, що там заховано, і не можете нічого в ньому змінити. А от оновлення, зорієнтовані безпосередньо на українські реалії та особливості податкового законодавства, вже пишуть українські компанії. Це можна порівняти з велосипедом, у якого не можна поміняти раму або коробку передач (це буде вже інший велосипед), але легко встановити більш місткий багажник, ще одну фару або інші колеса з шинами.
Але проблема в тому, що ядро програми - це набагато складніше велосипедної рами. І якщо не мати можливості переглянути код, ти ніколи не будеш впевнений, що програма раптом не перестане працювати, пояснює програміст. Тобто в один прекрасний день бухгалтер української фірми може прийти на роботу, включити комп'ютер, а "старий, добрий" 1С просто перестане працювати, зробивши недоступними і всі внесені до неї дані. Єдиний вихід в такому випадку - відключити від інтернету один з комп'ютерів, запустити на ньому 1С і руками з флешки вносити в нього дані, не відновлюючи зв'язок машини з інтернетом. Оновлення програми від сервісних компаній бухгалтер також буде отримувати на флешці, а не електронною поштою.
Тобто начебто де б нічого смертельного немає, але бухгалтерам це може доставити масу клопоту. Недарма військові використовують програмне забезпечення з відкритим кодом - щоб досконально знати вміст програм і бути впевненими, що в годину "Ч" обладнання продовжить працювати, а не буде вимкнено супротивником за рахунок хитромудростей, прихованих у програмах.
Є прихована загроза в ядрі 1С - невідомо. Шпигунством, може бути навіть мимовільним, грішать і цілком респектабельні виробники комп'ютерної техніки. Наприклад, нещодавно стало відомо, що у продукції американської корпорації HP драйвери для звукових карт стоять кейлогери, які фіксують всі натискання клавіш і зберігає ці дані в зашифрованому файлі на жорсткому диску комп'ютера. Якщо отримати доступ до цих даних і розшифрувати їх, можна отримати деякі паролі користувача.
Чи може Росія активувати троянського коня, який зіпсує життя українським бухгалтерам? Питання риторичне. Адже ФСБ не цуралася тиснути на творця "ВКонтакте" Павла Дурова, щоб він надав персональні дані прихильників Евромайдана. Що російським силовикам до бід українських бухгалтерів? Тим більше що нещодавно в Росії вийшла нова версія 1С, і коли представники українських компаній запитали росіян, як її можна адаптувати під українські реалії, то почули у відповідь: "ніяк".
За словами програміста, в переході з 1С на інші бухгалтерські програми немає нічого страшного - якщо українські фахівці змогли адаптувати під українські реалії російську програму, то зможуть те саме зробити і з якою-небудь німецької або норвезької.
Крім того, є й українські розробки, які просто не розкручені і не доведені до прийнятного рівня - позначився жорсткий демпінг з боку тих, хто масово просував на український ринок російський продукт.
Зміни - це завжди дискомфорт, але з часом нова реальність входить в звичку. Ілля Несходовский, представник коаліції громадських організацій та експертів "Реанімаційний пакет реформ", згадує, який галас піднявся, коли демонстрацію фільмів у кінотеатрах перевели на українську мову, скільки звучало прогнозів, що кінопрокат в країні просто помре. Але виявилося, що українська озвучка іноді на голову вище російської. "Те ж саме буде і з російськими сервісами і програмами, в тому числі і з 1С. Виявиться, що українці не тільки можуть робити подібні продукти, але і роблять їх ще краще ,ніж це роблять іноземці", - вважає він.
Після санкцій проти 1С в мережі з'явилися і оцінки, скільки коштів потрібно для того, щоб розробити український аналог. Звучать цифри від $10 до 30 млн. Якщо врахувати, що в Україні півмільйона користувачів 1С, то виходить, що створення вітчизняного бухгалтерського ЗА обійдеться в 60 баксів з кожного підприємця. Це навіть менше, ніж офіційна мінімальна зарплата, - не така вже висока плата за безпеку.
