Брюссель і багато диких мавп. Як європейці продовжують дражнити Трампа
Після 20 років переговорів Євросоюз уклав найбільше торгове угоду в своїй історії: він домовився з країнами Південноамериканського спільного ринку (МЕРКОСУР) про зону вільної торгівлі. Завдяки угоді, яка, зокрема, скасує безліч тарифів на експорт з ЄС до країн МЕРКОСУР і навпаки, європейські компанії зможуть заощаджувати 4 млрд євро в рік, південноамериканські - приблизно стільки ж.
МЕРКОСУР (Mercado Común del Sur - Mercosur) - торгово-економічний союз Аргентини, Бразилії, Парагваю і Уругваю, заснований в 1991 р. За підсумками 2018 р. обсяг експорту з країн ЄС на країни МЕРКОСУР склав 45 млрд євро, у зворотному напрямку - 42,6 млрд євро.
Цікавий момент: Аргентина, Бразилія, Парагвай і Уругвай повинні будуть скасувати мита протягом 10-15 років, тоді як Євросоюз звільнить від зборів імпорт з країн блоку відразу після вступу угоди в силу.
Суть домовленості в тому, що 28 країн ЄС погодилися відкрити кордони для південноамериканського м'яса та цукру в обмін на можливість безмитно постачати в Південну Америку автомобілі, ліки, вино і сир. Парламентери пішли навіть далі і, крім обнулення мит у торгівлі товарами - сільськогосподарськими та промисловими, - домовилися зняти частину нетарифних обмежень для сектора послуг, включаючи державні закупівлі, санітарні норми, авторські права. Зараз із-за цих обмежень торгівля послугами між сторонами угоди втричі менше, ніж товарами.
Тепер належить переконати парламенти кожної країни-учасниці ратифікувати угоду. Тоді через кілька років вона поступово набуде сили, і на карті з'явиться зона вільної торгівлі з загальним населенням понад 770 млн чоловік і сукупним ВВП в $21 трлн - це чверть усієї світової економіки.
Цікаво, що для країн МЕРКОСУР найбільшим торговельним партнером є не Китай і не США, а саме ЄС, на який припадає 21% усієї зовнішньої торгівлі блоку. Тепер, крім спрощення торгівлі, держави МЕРКОСУР розраховують на зростання європейських інвестицій. Скажімо, аргентинський президент Маурісіо Макрі не раз відзначав, що бачить у цьому одну з найважливіших завдань угоди.
Але урочисте підписання і банкет ще не означають, що безмитні німецькі BMW доїдуть до Патагонії, а бразильська яловичина завалить німецькі супермаркети. Ратифікувати угоду доведеться новим Європарламенту і Єврокомісії, для чого необхідно буде домовитися з незадоволеними, насамперед з фермерами Франції, Німеччини і особливо Ірландії.
У свою чергу, на протилежному кінці світу угоді загрожує підйом лівого популізму. Насамперед в Аргентині, де в жовтні на президентських виборах прихильник відкритої економіки Макрі ризикує поступитися влада супротивникам торгової угоди з ЄС. Зауважимо, що Бразилія і Аргентина взагалі неохоче допускають чужинців на свої ринки, і угоду з ЄС стало свого роду винятком.
Але сильний прихильник угоди з європейцями - новий президент Бразилії Жаир Болсонару, виступаючий з вкрай ліберальної економічної програмою. "Історичний момент! Одне з найважливіших торговельних угод всіх часів принесе величезну користь нашій економіці. Великий день!", - написав він у Twitter. Його надії в першу чергу пов'язані з готовністю Європи відкрити самий захищений товарний ринок - сільськогосподарський. ЄС пообіцяв латиноамериканцям виділити квоти на яловичину, м'ясо птиці і цукор.
У відповідь країни МЕРКОСУР скасують імпортні тарифи на продукцію європейської промисловості, які зараз складають від 14 до 20% на хімікати, промислове обладнання і ліки і 35% - на автомобілі, одяг і взуття. І до того ж дозволять безмитне ввезення вина, кондитерської продукції, міцного алкоголю і сирів, які зараз обкладаються за ставками від 20 до 35%. Попутно південноамериканці заборонять місцевим виробникам називати свій сир, наприклад, пармезаном, а шинку - пармської.
За останні майже двадцять років переговори то інтенсифікувалися, то опинялися в глухому куті. Протягом усього переговорного процесу одним з ключових суперечностей було сільське господарство. Країни МЕРКОСУР - великі агровиробники. Для європейців латиноамериканські продовольчі амбіції - велика проблема, враховуючи негативне ставлення фермерів у Старому Світі до відкриття ринків для зовнішніх гравців. Європейської бюрократії регулярно доводиться мати справу з невдоволенням аграріїв, які побоюються не витримати конкуренції з більш дешевими і масовими товарами ззовні.
За останні п'ять років ЄС уклав півтора десятка торгових угод, включаючи епохальні угоди з Канадою і Японією, а тепер і з чотирма країнами, об'єднаними в організацію спільного ринку Південної Америки. Така самостійність європейців викликає негативну реакцію у Білому домі: адже там, навпаки, - то з Китаєм торговельну війну почнуть, то з Канадою і Мексикою...
Не дивно, що американський президент все частіше публічно міркує про приводи, які б дозволили накласти американські санкції на Євросоюз. Наприклад, він пропонує встановити мито на товари з ЄС на суму приблизно $4 млрд у відповідь на субсидування Євросоюзом своєї авіапромисловості. А в квітні торгове відомство США вже пропонувало ввести мита на товари з ЄС на $21 млрд.
Інший формальний привід ввести санкції проти європейців - запуск платіжної системи INSTEX для проведення фінансових операцій з Іраном в обхід санкцій США.
А ще це, на жаль, не найкраща новина для України. МЕРКОСУР пропонує європейському ринку такі товари, як цукор, етиловий спирт, апельсиновий сік, м'ясо (яловичина і курятина), біодизель, рис, пшениця. Тобто багато чого з того, що продає в ЄС і Україна. Більш того, це те, завдяки чому наша країна нещодавно увійшла в трійку найбільших постачальників агропродукції в Євросоюз.
При цьому у країн Латинської Америки собівартість аграрного виробництва нижче, ніж в України. Досі наші агровиробники вигравали за рахунок виключно зручною логістики при постачанні в Євросоюз, але скасування мит тепер може дати фору країн МЕРКОСУР.
