Гірше ніж Брексит. ЄС отримав удар "чоботом" по хворому місцю
Брексит: схвалено Європою
На позачерговому саміті глави 27 країн ЄС одноголосно затвердили британське угоду з Brexit. Воно набуде чинності 30 березня 2019 р. Всі погодилися, що це розумний компроміс (наскільки в цій ситуації взагалі може бути щось розумне), який відповідає інтересам як ЄС, так і Великобританії. Також, як заявив глава Євроради Дональд Туск, всі країни схвалили політичну декларацію про майбутні стосунки між ЄС і Великобританією.
При цьому викликає великі сумніви, що Brexit пройде хоч скільки-небудь безболісно для економіки всього ЄС - надто вагомим був внесок Британії в загальноєвропейський господарство. На майбутні складнощі дуже прозоро натякнули навіть у прес-службі Євроради: "Європейська рада пропонує комісії, Європейському парламенту і Раді зробити необхідні кроки, з тим щоб забезпечити впорядкований вихід".
Правда, все могло бути куди гірше. Іспанія погрожувала заблокувати операцію через територіальних суперечок з Великобританією. Уряд Іспанії не влаштовувало те, що в проекті не прописано, як Іспанія та Британія будуть вести діалог з Гібралтару - одвічному об'єкту їх територіального конфлікту на півдні Піренейського півострова.
Однак у підсумку, в останній момент, Іспанія все ж була задоволена гарантіями з боку ЄС з проблеми Гібралтару. Суть гарантій в тому, що обговорення проблеми обов'язково продовжиться в двосторонньому порядку, але "під наглядом" ЄС.
Поки найбільше незадоволених Брекситом в Євросоюзі, який втратив значну частину своєї потужності. А незадоволених тим, як сам Брексит пройшов, - навпаки, у Великобританії. Там впевнені, що угода складена повністю на користь Європейського Союзу. Інакше кажучи, британці так "поспішали на вихід", що погодилися і на прозору кордон між Північною Ірландією та Ірландією, і на виплату ЄС компенсації в 39 млрд фунтів стерлінгів, і на дотримання законів Європейського Союзу ще два роки...
Німеччина: час зайнятися собою
ВВП Німеччини скоротився в III кварталі нинішнього року вперше з I кварталу 2015-го. Результат в "мінус" 0,8% до попереднього кварталу стало навіть гіршим з 2013 р. Федеральне статистичне управління НІМЕЧЧИНИ (Destatis) пояснює, що причина зниження - погіршення зовнішньої торгівлі. "За попередніми підрахунками, експорт скоротився, а імпорт збільшився в III кварталі 2018 р. порівняно з II кварталом", - йдеться в повідомленні відомства.
У вересні, за даними статистики, експорт впав на 1,2%, тоді як імпорт зріс на 5,3%. При цьому постачання німецької продукції в країни ЄС впали на 0,4%, а за межі союзу було експортовано вже на 2,2% менше товарів і послуг. Це дуже погані показники, оскільки експорт - основа процвітання німецької економіки. За підсумками 2017 р. його обсяг склав 1,3 трлн євро - це одно всьому ВВП Росії. Для порівняння: імпорт тоді лише трохи перевищив 1 трлн євро.
Першопричина нинішніх торговельних проблем Німеччини - США, які проводять агресивну політику у міжнародній торгівлі, а також постійно атакують німецький бізнес, справедливо вбачаючи в ньому сильного конкурента. Нагадаємо, що влітку Дональд Трамп ввів мита на сталь і алюміній, під які потрапили і виробники з ЄС. Додаткові складнощі створюють санкції США, які вони вводять щодо Ірану.
Всередині німецької економіки все неоднозначно. З одного боку, валове нагромадження основного капіталу як в секторі машин і обладнання, так і в будівництві було вище, ніж у попередньому кварталі. З іншого - витрати домашніх господарств на кінцеве споживання скоротилися. Довелося компенсувати більш високими витратами уряду на кінцеве споживання.
Також проблеми відчувають німецькі виробники автомобілів - вони змушені пристосуватися під нові стандарти по шкідливим викидам. І це при тому, що провідні автоконцерни ще толком не оговталися від "дизельгейта" - історії з махінаціями навколо показників викидів дизельних автомобілів. Volkswagen досі виплачує багатомільярдні штрафи...
Між тим, як показало опитування Інституту німецької економіки (IW) в Кельні, половина німецьких компаній побоюються проблем з-за посилення торговельної війни з США. На їх думку, це створить проблеми з інвестиціями, ускладнить експортні операції з США і іншими важливими торговельними партнерами ФРН. Крім того, Вашингтон загрожує ввести мита на імпорт німецьких автомобілів, якщо Берлін не піде на торговельні поступки.
Загалом, уряд Німеччини на цьому тлі вже знизило у жовтні прогноз по зростанню ВВП на поточний рік з 2,3 до 1,8%. Додається і політична нестабільність: канцлер Ангела Меркель вже оголосила про швидке завершення своєї політичної кар'єри, попутно визнавши провал своєї міграційної політики. І в цьому світлі майбутнє "локомотива ЄС" досить туманно.
Італія: а чи потрібен нам ЄС?
На півдні Євросоюзу розвернувся свій конфлікт: Італія свідомо пішла на загострення відносин з Брюсселем. Справа в тому, що керівництво ЄС відмовляється затвердити бюджет нового італійського уряду, який нарощує державні витрати, дефіцит і держборг. Рим, у свою чергу, не має наміру на вимогу євробюрократів змінювати ключовий фінансовий документ країни.
"Ми не відступимо. Ми не витрачаємо гроші просто так. Ідея в тому, щоб економіка Італії зростала", - сказав віце-прем'єр Маттео Сальвіні. Інший віце-прем'єр, Луїджі Ді Майо, заявив, що Рим готовий до діалогу з Брюсселем, але "вони не можуть просити нас зрадити італійців. Мова йде не про війну з Європою, а про дотримання обіцянок нашим громадянам".
Суть конфлікту в тому, що проект бюджету Італії на 2019 р. не відповідає правилам Єврокомісії. Наприклад, держборг країни вже зараз перевищує 130% ВВП. Прибутковість італійських 10-річних облігаціях з травня подвоїлася, і це викликало настороженість як інвесторів, так і Європейського Центробанку.
На тлі високого рівня держборгу Італія нарощує дефіцит бюджету, щоб нещодавно прийшли до влади політики могли відзвітувати про виконання своїх передвиборних обіцянок, включаючи запуск соціальних програм. У результаті, якщо все піде за їх планом, дефіцит бюджету Італії складе в наступному році 2,4% ВВП (за власним італійським оцінками) або 2,9% ВВП (за оцінкою Єврокомісії). А це йде врозріз з Пактом стабільності і зростання ЄС.
Звичайно, Італії пробачили б такий бюджетний дефіцит, якщо б її економіка показувала стабільне хороший зростання. Але з цим якраз проблеми: вона в III кварталі 2018 р. зросла лише на 0,8% у річному обчисленні. Єврокомісія, правда, вже готова розробити спеціальний план дій для нормалізації показників італійського бюджету - так звану "процедуру надмірного дефіциту". Швидше за все, Італію зобов'яжуть надати план відмови від бюджетних витрат для скорочення дефіциту.
Ось тільки Рим налаштований серйозно і не має наміру відмовлятися від наміченого шляху і проекту бюджету. Як пише Bloomberg, "В цьому сенсі зараз Італія - ще більш серйозна проблема для Брюсселя, ніж вихід з ЄС Великобританії. Новий уряд відмовляється грати за правилами ЄС. І хоча італійський уряд як і раніше наполягає, що Італія не відмовиться від євро або ЄС і мова про вихід з ЄС поки не йде, цей конфлікт точно стане великим викликом для коаліції".
Нагадаємо, що в повністю оновився склад уряду Італії увійшли дев'ять представників антисистемного Руху "5 зірок", шість - з правоцентристської партії "Ліга", і троє безпартійних фахівців. Тепер цей уряд на чолі з Джузеппе Конте має намір скасувати підвищення ПДВ та пенсійного віку.
Крім того, уряд планує в 2019 р. почати виплату "доходу від громадянства" і "пенсії громадянина", на що з бюджету виділяється 10 млрд євро. Мінімальний дохід кожного громадянина країни має становити не менше 780 євро на місяць.
У Брюсселі все це називають популізмом і погрожують санкціями. Крім штрафу Італія може отримати недопуск до фондів ЄС і більш ретельний податковий контроль з боку Єврокомісії і ЄЦБ. У відповідь може статися, що більшість італійців повстануть проти ЄС. Вже сьогодні шість італійців з десяти вважають, що Євросоюз ставиться до Італії гірше, ніж до інших країн. А четверта частина населення взагалі хоче, щоб Італія вийшла із зони євро.
Для України все описане означає, що скоро доведеться вчитися плавати методом кидання у воду". У якийсь момент на допомогу і підтримку ЄС розраховувати вже не можна. А США далеко, і у них свої інтереси, які у регіоні поки чудово захищає Польща. Це означає, що Україні доведеться ставати самостійним центром сили в Східній Європі - просто щоб не загинути.
