Загальна електрика із ЄС. Чи буде Україні щастя після об'єднання енергосистем

17 грудня Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), ухвалила остаточне рішення щодо сертифікації "Укренерго" як оператора передачі електроенергії за системою ISO (Independent System Operator). Це відкриває йому шлях до офіційного членства в Європейській мережі системних операторів передачі електроенергії (ENTSO-E), яка об'єднує 42 оператори з 35 країн Європи.

"Паралельно з підготовкою до синхронізації української енергосистеми з європейською, яка запланована на 2023 рік, ми зможемо стати частиною європейського об'єднання найкращих ОСП Європи", — зазначив голова "Укренерго" Володимир Кудрицький.

Угода про умови приєднання до ENTSO-E була підписана у червні 2017 р. Термін дії договору був розрахований до 2025 р. Більшу частину цього періоду Україна повинна була витратити на виконання зобов'язань, щоб розпочати роботу в синхронному режимі із системою континентальної Європи у першому кварталі 2023 р. Однак зараз потрібно ще закріпити успіх, виконавши одну важливу умову.

Тест для енергосистеми

До 2023 р. залишилося не так багато часу, а наступного року енергосистема України має пройти важкий тест — самостійно пропрацювати протягом тижня влітку та взимку. Здавалося б, не такий великий термін, але, наприклад, у нинішній опалювальний період, коли країна увійшла з імпортом електроенергії з Білорусі, цей тест був би провалений. Зазначимо, що імпорт із Білорусі минулого місяця становив лише 2% від добової потреби, а за підсумками минулого року електроенергія з РБ та РФ становила 0,15% від загального обсягу споживання. Такі дані наводив голова профільного комітету Верховної Ради Андрій Герус.

"Треба показати здатність працювати ізольовано у разі, якщо не буде перетоків усередину, — каже співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич. — На тлі відсутності вугілля та диспропорцій усе може бути не так безхмарно. Може так статися, що не буде виконано основних умов, які необхідні".

"У нас зараз дуже напружена ситуація, — вважає директор ExPro Consulting Геннадій Кобаль. — Ми забігаємо наперед, коли говоримо, що Україна повністю готова чи не готова. У нас ідуть постачання з Білорусі. Рік тому ще з Росії повним ходом ішли постачання електроенергії. Тому дуже рано говорити про готовність України до приєднання".

У свою чергу, в. о. міністра енергетики у 2020 р. Юрій Бойко бачить складання цього іспиту більш реалістичним. Він зазначає, що влітку й узимку українська енергосистема повинна буде ізольовано пропрацювати у тестовому режимі всього 3–4 дні, що не складе великої проблеми: "По суті, ці три чи чотири дні роботи мало чим відрізнятимуться для диспетчера порівняно з його штатними завданнями щодо підтримки балансу в системі. Головне — це наявність достатніх резервів потужності, щоб диспетчер мав ресурс, чим керувати", — заявив ексчиновник у ЗМІ.

Біржові ціни та тарифи

Приєднання до європейської енергосистеми може вплинути на вартість електроенергії на українському ринку. Особливо для бізнесу, адже йдеться про біржові ціни.

"На європейських біржах дуже довго оптові ціни були значно вищими, ніж у нас. Отже, як тільки ми з ними синхронізуємося, неминуче наша біржова ціна не зможе суттєво відрізнятися від їхньої біржової ціни. Це призведе до подальшого подорожчання", — каже Дмитро Марунич.

Для порівняння: 20 грудня на ринку "доба вперед" ціна електроенергії в Україні коливалася в межах 3600–3900 грн/МВт·год (113–126 євро) за активний період споживання. Цей вид ринку в Польщі давав ціну в 150–279 євро/МВт·год, і це на тлі інших європейських країн ще досить скромно. Відома біржа New Pool давала середню ціну 406 євро/МВт·год. До речі, на початку листопада імпорт електроенергії з Білорусі коштував $80/МВт·год.

Якщо ж зростатимуть біржові ціни, це напевно торкнеться і тарифів для населення. Про те, що українські домогосподарства найменше платять за електроенергію у Європі, відомо вже давно. Наразі населення в Україні платить 1,44 грн/кВт·год за споживання до 250 кВт·год і 1,68 грн/кВт·год, якщо споживає понад цю норму. Грубо кажучи, це 5 євроцентів. А за даними Євростату, домогосподарства платять у середньому 13 євроцентів/кВт·год (звичайно, є розкид країнами, наприклад, у сусідніх Польщі та Угорщині — 9 та 8 євроцентів відповідно). Багато в чому ціна на електроенергію в Україні для населення є політичною, але за умов дисбалансів на ринку тарифи можуть переглянути у бік збільшення. З розширенням кордонів ринку (коли українська система стане частиною європейської) деякі політики та експерти побачать підстави рівнятися на імпортний паритет за ціною (зараз цей аргумент використовують щодо природного газу в дискусіях про те, який тариф має бути, зокрема, для населення).

Улітку цього року у Міненерго відбулася нарада, за підсумками якої було заявлено, що низькі ціни на електроенергію створюють ризики для синхронізації енергосистеми України з Європою. Але експерти оптимістично дивляться на цей процес. У перспективі Україна не лише не втратить, а й виграє від такої взаємодії.

"Ми потенційно енергопрофіцитні, а частина наших сусідів енергодефіцитні у горизонті найближчих п'яти років. Але можливість комерційних перетоків між країнами на підставі конкуренції має суттєво покращити інвестиційну привабливість вітчизняної енергетики. Тож моя відповідь – це шлюб із розрахунку", – каже Юрій Бойко.

В "Укренерго" очікують, що прямий щорічний економічний ефект після синхронізації становитиме понад 40 млрд грн за рахунок вільного міждержавного обміну електроенергією в рамках пропускної спроможності 4 ГВт.

"Щодо економічної доцільності, це теж вигідно, тому що ми більше продаємо, ніж купуємо, — каже Геннадій Кобаль. — Ми зможемо більше продавати. Насамперед це стосується атомної електроенергії. У нас її трохи з лишком. Це державна компанія, і вона могла б розвиватися, якби мала можливість більше експортувати електроенергії. В Європі загалом електроенергія дорожча, ніж в Україні. Експорт електроенергії дав би суттєвий поштовх для розвитку всієї енергетичної системи України. В Україні з'явилися б додаткові мільярди доларів, і ці додаткові кошти стимулювали б розвиток енергетичних об'єктів, критичної інфраструктури і навіть генерації.

Раніше учасники ринку й чиновники стверджували, що інтеграція дозволить Україні збільшити виторг від експорту електроенергії до $1,5 млрд на рік, відкриє доступ європейських енергокомпаній на український ринок, а ціни для споживачів будуть збалансовані конкуренцією.

До речі, сама інтеграція до ENTSO-E не безкоштовна. Її загальна вартість має становити 11,4 млрд грн, з яких 4,327 млрд — фінансування за рахунок МФО. Основна частина витрат припадає на мережу електропередач (4,1 млрд грн), забезпечення готовності генерації до роботи у складі ENTSO-E (4 млрд грн), організацію каналів зв'язку для управління ОЕС України (майже 3 млрд грн).

Енергетична безпека

Україна йде до синхронізації із європейськими енергомережами досить давно. Ще у травні 2006 р. керівний комітет ENTSO-E прийняв заявку і розпочав проєкт техніко-економічного обґрунтування ОЕС України. Потім була тривала пауза, і співпраця відновилася у 2015 р. Інтеграція в євромережу — політичне рішення, і після проведення великого обсягу робіт і такого тривалого підготовчого періоду навряд чи хтось повертатиме назад. Швидше варто прикинути, що лишилося зробити ще. Серед важливих моментів — адаптація нашого українського ринку до європейського. Особливості на кшталт обмежень ціни можуть здатися дикістю у Європі.

"Наведу простий приклад, — каже Дмитро Марунич, — Кабмін може зараз робити певні речі з електроенергією, вводити прайс-кепи. Зараз ми самі собі господарі, а потім цього не вийде, у Європі так не можна. Там жодних прайс-кепів не може бути в принципі і за визначенням, там не можна нічого обмежувати — ні експорт, ні імпорт. Чисто ринкова тема з Третього енергопакета. Я думаю, що Україна поки що не дуже готова переходити до синхронної роботи з ENTSO-E по фінансовому та інших факторах, але політичне рішення прийняте вже багато років тому, і альтернативи цьому вже немає.

Важливим плюсом інтеграції до європейської енергосистеми є енергетична безпека. Необхідний імпорт електроенергії з Білорусії та Росії хоч і дешевий, але, як свідчить практика, може бути негарантованим, а з Європою такого не буде. Основні переваги інтеграції у євромережу — це велика прогнозованість, прозорість та інвестиції.