Більше не галопом. Варто радіти інфляції 9,8%
Насамперед визначимося з термінами. Мова йде про опублікованому на Держстаті індексі споживчих цін (ІСЦ) за 2019 р., в ньому враховується підвищення вартості всієї продукції, а лише товарів і послуг, які, відповідно до аналізу державних статистів, потрібні людям для життя (не плутати з "худий" споживчим кошиком, де немає навіть плит і мобілок). Причому більшу вагу при розрахунку індексу мають найбільш ходові товари згідно структурі витрат населення.
Міряємо і перемеряем
В цілому для визначення споживчої інфляції в Україні відстежують динаміку цін на 328 товарів і послуг. Вони зібрані в такі групи:
Зміни споживчих цін на товари та послуги, %
І що ми тут бачимо? Відповідь, чому споживча інфляція не перевищила 10%-ний бар'єр. В першу чергу, завдяки цінами на гарячу воду та опалення: за 12 місяців вони зросли лише на 5,2%, хоча вже в січні, тобто з поточного місяця, ці тарифи злетять майже на 20% у зв'язку з подорожчанням газу для населення в листопаді минулого року. Якщо б відразу підняли ціни на гарячу воду та опалення - то ІСЦ ніяк не утримався б у однозначних числах.
Більш того, це дуже "рухливий" показник, який можна переміряти майже як завгодно. Скажімо, зазначені 9,8% - це індекс споживчих цін у грудні минулого року до грудня позаминулого. А можна порівняти аналогічні періоди (січень-грудень) минулого і позаминулого років - тоді вийде 10,7%. Якщо ж розрахувати ІСЦ для періоду з листопада по листопад - вийде 10,9%. А можна буде порівняти приріст цін у січні цього року по відношенню до січня 2018-го - і тоді, по всій видимості, інфляція "несподівано" прискориться, оскільки вже вступлять в дію зазначені тарифи.
Тепер подивимося здалеку: наскільки високою у світовому масштабі вважається 9,8%-на інфляція? Дуже. Не більше двох десятків країн зараз мають індекс споживчих цін вище, ніж в Україні, і це, за кількома винятками, самі відсталі в економічному плані суспільства.
До того ж 10% ІСЦ стали не тільки психологічною рисою, а й теоретичної червоною стрічкою - після неї прийнято говорити про галопуючої інфляції. Так ось і перемога: ми тільки що за підсумками року її приборкали. Проблема в тому, що галопуюча інфляція нікуди не поскакала і тільки й чекає тарифного поштовху в цьому місяці.
Жорсткий позитив
Тим не менш НБУ весь у позитиві - прогнозує ІСЦ за підсумками 2019 р. на рівні 6% ±2, а 2020-го - 5%. Втім, це мало про що говорить, адже регулятор постійно відсуває світле майбутнє: ще восени він ставив метою 5%-ну інфляцію у цьому році. І пояснюють у НБУ помилки в своїх прогнозах якраз зростанням адміністративно регульованих цін і тарифів (разом із збільшенням виробничих витрат через підвищення зарплат і деяких інших чинників, таких як зростання цін на нафту більшу частину року).
Уряд реалістичніше сверстало бюджет-2019 з урахуванням 7,4%-вої інфляції. У МВФ теж вважають, що ціни на споживчому ринку України зростуть за майбутній рік на 7%. На чому засновані такі прогнози?
Вважається, що головним стримуючим механізмом інфляції буде продовження жорсткої грошово-кредитної політики Нацбанку, яка проявляється перш за все в утриманні облікової ставки на високому рівні (у минулому році вона зросла з 14,5% до 18%). Відповідно, гроші стають дорожчими і посилюється стимул робити заощадження, а також знижується ділова активність (знову-таки з-за високих ставок за кредитами). Все це призводить до уповільнення внутрішнього попиту і частково стримує ціни.
Але слід пам'ятати, що жорстка грошова політика негативно впливає на виробництво, адже для інвестицій потрібні дешеві кредити. І приборкуючи інфляцію, ми стримуємо темпи зростання ВВП.
І ще пару слів про інфляцію. Держстат вимірює ціни не тільки на кілька сотень товарів та послуг для споживання, а й на все, що виробляється в країні і потім формує валовий внутрішній продукт. Цей індекс так і називається - дефлятор ВВП (оскільки, щоб зрозуміти реальні обсяги виробітку, загальну вартість виробленого потрібно зменшити на інфляцію). А він у нас перевищує 15%. Правда, і у даного індексу є важливі обмеження: перш за все, зі зрозумілих причин, для розрахунку не беруться імпортні товари, зате є виробничі, вартість яких, звичайно, впливає на купівельну спроможність населення, але не відразу і не прямо.
Словом, немає ідеальних оцінок, але, щоб вирішити рівняння, потрібно бачити не одне число.
