Лоукост-Васюки. Як Ryanair порушив фантазію українських чиновників
Переговори з лоукостером Ryanair про початок польотів з України провалилися через неузгоджених дій державного аеропорту "Бориспіль" та Міністерства інфраструктури України. Міністр Володимир Омелян пообіцяв Ryanair більше, ніж було в його компетенції, а директор аеропорту Павло Рябікін не захотів брати на себе відповідальність і підписувати папери, на підставі яких він у майбутньому може не бути звільненим, а навіть просто відправитися за ґрати.
Щоб врятувати своє реноме, Омелян заявив, що якщо Рябікін буде звільнений, Ryanair вдасться повернути в Україну. Крім того, міністр пообіцяв, що після цього крім Ryanair в Україну прийдуть два нові лоукостера, і, якщо вам цього мало, то Україна створить навіть свою національну лоукост-компанію. Цитата: "Ми плануємо, що після заходу Ryanair оголосять про свої плани польотів мінімум дві лоукост-компанії. Ми плануємо створити національну лоукост-компанії, яка буде здійснювати польоти як в Україні, так і за кордон". Дивно: спочатку не можемо заманити навіть одну, але варто прибрати генерального директора аеропорту, як у нас відразу з'являться цілих три лоукост-компанії, а потім - ще й четверта, українська.
"ДС" спробувала розібратися, наскільки реальні обіцянки міністра. Опитані експерти заявили, що залучити в Україну ще дві лоукост-компанії крім Ryanair - не проблема. Тим більше що лоукостери в Україні вже працюють - той же Wizz Air наприклад. А крім того, є ще бюджетні Air Arabia, Vueling Airlines Germanwings, працювала, але потім пішла компанія Norwegian Air Shuttle.
Тому прихід ще двох лоукостерів може означати, що вони відкриють кілька рейсів в деякі європейські міста по разу в тиждень і - готово! Великий погоди нові компанії на ринку авіаційних перевезень не зроблять, а от Омелян зможе поставити галочку навпроти деяких рядків у графі "Мої обіцянки". А те, що нові компанії будуть виконувати все по парі рейсів в тиждень, можна буде списати на те, що вони тільки починають працювати і далі може бути більше.
А ось обіцянка Омеляна створити національного лоукост-перезвозчика, який буде возити пасажирів не лише за кордон, але і по Україні, поставило експертів в глухий кут: для початку непогано було б побачити якісь цифри. Хоча б для того, щоб зрозуміти, як ця компанія буде працювати, які будуть ціни на квитки, як компанія буде заробляти, а якщо вона буде працювати в збиток (адже вона дасть дешеві квитки!), то хто покриє різницю. Щоб отримати такі цифри, необхідно провести скрупульозну роботу з оцінки потенціалу ринку і по моделі майбутньої роботи авіакомпанії. Чи проводив хтось такі підрахунки? Омелян про це не сказав.
Приклад створення вітчизняного лоукостера є в Росії: "Аерофлот" створив бюджетного перевізника "Перемога", але сам залишився працювати в бізнес-моделі. Але "Аерофлот" може собі це дозволити - він літає більш ніж в тисячу аеропортів в 177 країнах і за минулий рік перевіз понад 43 млн пасажирів. А хто буде створювати національного лоукостера в Україні, і за чий рахунок банкет - незрозуміло. Викликає сумнів сама реалістичність такого кроку - в Україні регулярно літає менше 5% населення, а дешеві квитки на лоукостерів можливі тільки при великому попиті на авіаперевезення. Іншими словами, великий потік пасажирів, частина з яких може дозволити собі платити високі ціни на квитки, створює умови, коли частина квитків реалізується за нижчими цінами. Такий потік пасажирів в українському авіатранспорті сьогодні можна створити, тільки перекривши автодороги і скасувавши поїзда, щоб всі полетіли літаками...
Так що в Україні поки що просто немає такої кількості платоспроможних клієнтів, щоб вистачило для вітчизняної лоукост-авіакомпанії. За словами одного з експертів, та ж МАУ працює на українському ринку вже 25 років, але в підсумку дійшла до того, що для її чотирьох десятків літаків немає повного завантаження саме українськими пасажирами, і тому вона заробляє на транзиті.
Створення власної авіакомпанії, та ще лоукостера - це непідйомні витрати для такої держави, як Україна. Лоукостери не купують літаки, а беруть в лізинг, і ця схема працює на Заході в умовах низьких ставок на банківські кредити. В Україні ж ставки кредитів - близько 30% річних. Крім того, варто мати на увазі вартість авіаційного гасу - в Україні він удвічі дорожче, ніж у Європі.
Тому можливий варіант, що під виглядом національного лоукостера Міністерство інфраструктури може завести в Україну якусь іноземну компанію. Її "дочка" буде українською, якщо вдасться довести європейцям, що компанія може отримати право літати в Європу на підставі міжурядових угод про авіаперевезеннях. Така компанія може дати українцям так пристрасно бажані дешеві квитки на європейські напрямки, а працювати буде в збиток. А ось "відіб'є" ці збитки вже іноземна материнська компанія, отримавши від України ексклюзив на які-небудь смачні напрямки, на яких і буде заробляти. Наприклад, це можуть бути чартерні рейси в Анталію. З чуток, такий варіант обговорюється в Міністерстві інфраструктури, планується залучити з цією метою турецьку Pegasus Airlines.
Заяви про прихід Ryanair викликали в українців радість, а заява про те, що вона образилася і не прийде, - гнів і прокльони на адресу чиновників. Але проблема в тому, що у нас так і не сформульована мета: заради чого нам потрібен цей лоукостер і чим ми готові заради нього пожертвувати? Адже як тільки Ryanair отримає дешеві тарифи на обслуговування в "Борисполі", а слідом за нею й інші авіакомпанії, про прибутковості державного аеропорту можна буде забути. Йому доведеться ще й доплачувати з держбюджету, щоб він і далі продовжував відправляти українських пасажирів за дешевими квитками подивитися на Ейфелеву вежу. Тобто українці отримають-таки дешеві квитки, але з своїх податків доплатять різницю.
У держав і міст, які створювали сприятливі умови для роботи лоукостерів, були свої абсолютно практичні цілі. Наприклад, у Литві після приєднання до Євросоюзу зросло безробіття і постало питання: куди працевлаштовувати вивільнену робочу силу? Робочі місця знайшлися в Скандинавських країнах і Великобританії, але ж литовцям треба було туди дістатися. Тому запросили лоукостера, дали йому дешеві тарифи на обслуговування в аеропорту в обмін на дешеві авіаквитки для литовських "заробітчан", які стали регулярно приїжджати додому і привозити зароблене, підтримуючи таким чином литовську економіку. В таких умовах дотувати аеропорт - абсолютно розумно.
Або взяти Іспанію, якій лоукостери потрібні для створення потоку туристів - чим більше їх прилетить подивитися місцеві визначні пам'ятки, попити вина і подивитися на кориду, тим більше виручка туристичного бізнесу і тим більше податків збирається в міську скарбницю, з якої можна частину грошей віддати аеропортів.
В Україні ж ці дві схеми (особливо це стосується Києва) працювати в повну силу не будуть - навряд чи з Києва в Італію і назад будуть літати тисячі заробітчан, і зовсім сумнівно, що Київ стане в туристичному плані хоча б на чверть таким популярним, як та ж Барселона.
Тому перш ніж з приводу Ryanair і інших лоукостерів кричати "перемога" чи "зрада", непогано було б сісти і подумати: а чи потрібен нам лоукостер і якою ціною. І хто цю ціну заплатить.
