Китай зростає, Росія падає. Чому Україна в кризу більше наторгувала зі світом

Зовнішня торгівля України: радість заступника міністра

Згідно митної статистики в I кварталі 2021-го товарообіг України зріс на 12,13% в порівнянні з аналогічним періодом 2020-го, досягнувши $28,83 млрд. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі — $1,33 млрд (збільшилася на $170 млн). При тому що база для порівняння на цей раз особлива: до березня минулого року коронакриза, можна сказати, тільки зароджувалася. Цими даними надихнувся заступник міністра економічного розвитку, торгпред України Тарас Качка, який написав на своїй сторінці в Facebook, що українська економіка відроджується.

"Хороша новина — експорт зростає. I квартал приніс $13,75 млрд, що на 12% більше, ніж за I квартал минулого року. Але також зростає і імпорт. Не тільки через зростання вартості палива. Більше імпорту споживчих і промислових товарів (групи 84, 85, 90), і головне — це більше автомобілів (87 група). це означає, що споживачі готові витрачати. Це означає більше зібраних податків. Але це також і мінус в нашому торговому балансі, динаміка якого поки випереджає минулий рік. І більше викидів в наших містах ", — вважає Качка.

По всій видимості, головний привід для радості заступника міністра — зростання експорту в ЄС: на 17,9% за I квартал нинішнього року (якщо порівнювати з I кварталом 2020-го). Сюди ж — "скаженими темпами" зростаючий експорт до Китаю: приріст квартал до кварталу становить 55,3%. Паралельно і з Китаєм і з ЄС скорочується негативне сальдо. А, наприклад, з Польщею Україна має зростання товарообігу на 16%, при цьому — повний паритет з імпорту та експорту.

Сировина в обмін на паливо і устаткування: чим торгуємо

За словами заступника міністра, основна рушійна сила українського експорту — руда і чорні метали. І ціни, і попит на них ростуть в світлі глобального збільшення попиту на сировинні товари — це пов'язано з постковідним відновленням світової економіки.

Подивимося на митну статистику по базовим групам експорту України: зерно, руду і метал. У I кварталі 2020-го ми продали за кордон зерна на $2,6 млрд, чорних металів — на $2 млрд, руди і концентратів на $930 млн. У I кварталі 2021-го: зерна — на $2,17 млрд, чорних металів — на $2,67 млрд, руди і концентратів на $1,77 млрд.

Втім, зростає і імпорт. У I кварталі 2020-го Україна імпортувала здебільшого паливо (на $2,35 млрд), електричне обладнання (на $1,3 млрд), енергетичне обладнання (на $1,2 млрд), транспортні засоби (на $1,3 млрд), електроніку ($212 млн). Зараз картина імпорту така: паливо — $2,6 млрд, електричне обладнання — $1,34 млрд, енергетичне обладнання — $1,5 млрд, транспортні засоби — $1,55 млрд, електроніка — $313,5 млн. Як бачимо, тут теж є зростання, але значно менше, ніж по експорту.

Однак є загальна тенденція: незважаючи на коронакризу, доходи населення України в цілому зростають. А значить, зростає попит і на споживчі товари. При цьому значна їх частка на прилавках українських магазинів — це імпорт (наприклад, майже вся електроніка). Відповідно, зростає і імпорт.

Порадів Тарас Качка і зростанню експорту несировинних товарів. Так, за I квартал українські компанії продали за кордон меблів на 50% більше ніж роком раніше, на загальну суму $247,4. При цьому баланс торгівлі такими товарами позитивний — сальдо на користь України складає $132,7. В принципі, позитивних прикладів, аналогічних меблям, вистачає — тільки абсолютні цифри експорту там поки зовсім невеликі.

Економічна географія: з ким торгуємо

Чим можна пояснити таке стрімке зростання "китайської частки" в товарообороті України? Дуже ймовірно, що це — один із наслідків перебудови китайської зовнішньої торгівлі, яку Пекін затіяв після того, як програв Америці на початку 2020 р. торгову війну. З тих пір там поступально диверсифікують свою торгівлю.

//

Зараз Китай у нас на першому місці: товарообіг з ним в I кварталі склав $4,2 млрд, наш експорт до Китаю — майже $2 млрд, імпорт звідти — $2,3 млрд. Негативне сальдо — $328 млн. А рік тому ситуація була іншою: товарообіг за підсумками I кварталу становив $3,1 млрд, наш експорт — $1,3 млрд, імпорт з Китаю — $1,9 млрд, негативне сальдо — $665 млн.

Що стосується структури торгівлі з Китаєм, то рік тому в українському експорті переважали руда (майже $465 млн), зерно (майже $253 млн), жири ($217 млн) і корми для тварин ($125 млн). А в імпорті з Китаю — електричне обладнання (на $512 млн), енергетичне обладнання ($301 млн), далі з великим відривом взуття, транспорт, хімія і товари народного споживання.

Тепер розклад приблизно такий же, але на відчутно великих обсягах: ми експортуємо в Китай переважно руду (вже на $766 млн за минулий квартал), зерно ($616 млн), жири ($281 млн) і корми ($138 млн). Імпортуємо — знову ж електричне (на $577 млн) і енергетичне обладнання ($418 млн) і далі за списком. Чогось купуємо більше, чогось трохи менше, але в цілому товарна структура нашої торгівлі з Піднебесною змінилася.

На що слід звернути увагу, Китай став закуповувати набагато більше української сировини і продукції АПК. Зростання закупівель руди цілком зрозуміле посткризовим відновленням промисловості. А з агропродукцією все цікавіше. У минулі роки з Китаю в США в основному поставлялася побутова та комп'ютерна електроніка, а також ширвжиток. З США до Китаю — на 30% техніка, на 70% — продукти харчування. Але після низки торговельних воєн з Вашингтоном в Пекіні вирішили, що імпорт продовольства і кормів для тварин треба диверсифікувати. Тому що в разі нового конфлікту Штати своїм фермерам просто більше субсидій дадуть (компенсуючи втрачений експорт в Піднебесну), а мільярд "голодних китайців" — це проблема серйозна.

Другим за величиною зовнішньоторговельним партнером України рік тому (після Китаю) була Росія. Товарообіг з РФ становив за підсумками I кварталу 2020-го $1,9 млрд, український експорт в РФ — $648 млн, імпорт з РФ — $1,2 млрд, негативне сальдо — $570 млн. За рік ситуація в абсолютних показниках змінилася мало: товарообіг — $1,8 млрд, експорт в РФ — $650 млн, імпорт — майже $1,2 млрд, негативне сальдо — $514 млн. Але зате РФ тепер — тільки 4-й за значимістю зовнішньоторговельний партнер, її випередили Польща і Німеччина.

При цьому Польща на другому місці має товарообіг $2,1 млрд з позитивним для України торговим сальдо в $2,7 млн. З Німеччиною у нас, правда, не все так райдужно: товарообіг на $1,9 млрд, зате негативне сальдо — $697 млн. Виходить, українські гроші роблять німецьких виробників багатшими, а не навпаки.

Також Тарас Качка в своєму пості порадів зростанню товарообігу з Туреччиною. Дивимося на статистику. За підсумками I кварталу 2021-го Україна наторгувала з південним сусідом на $1,5 млрд. Зараз Туреччина на п'ятому місці серед наших торгових партнерів, з українським експортом туди на $881 млн, імпортом з на $618 млн, позитивним для нас сальдо на $263,5 млн. Що ж стосується якісної структури — тут у нас є до чого прагнути. Основний український експорт до Туреччини — чорні метали, зерно, руда, продукти харчування. Імпортуємо ж ми паливо і нафту, транспортні засоби, енергетичне та електричне обладнання: останні статті — це продукція з великою доданою вартістю.

Не стільки праця, скільки кон'юнктура

Важливо розуміти, що зовнішня торгівля вважається в грошах, тобто при зростанні цін її обсяг зростає, хоча фізичні поставки товарів можуть залишатися колишніми або навіть скорочуватися. Є таке зростання торгівлі реальним або дутим — предмет вічного спору економістів. Однак зрозуміло, що, наприклад, нещодавнє зростання цін на бензин/дизпаливо стало фактором збільшення обсягів імпорту, тільки не в фізичному вираженні, а в грошовому. З іншого боку, глобальне подорожчання сировини (в нашому випадку зерна і руди) — потужний фактор підвищення обсягів українського експорту. Курс гривні до долара (тільки протягом 2020 р. нацвалюта знецінювалася більш ніж на 20% ) теж має значення. Тут вплив не таке прямий: при зниженні вартості національної валюти вітчизняні виробники стають більш конкурентоспроможними на міжнародних ринках, правда, це не привід для стійкого оптимізму, оскільки зовнішня цінова кон'юнктура може змінитися, а наша сировинна орієнтація нашої зовнішньої торгівлі залишиться.

І ось тут криється питання: з чим саме пов'язані нинішні успіхи зовнішньої торгівлі України? Великі кількості товарів стали перетинати кордон, або це просто ціни на них виросли? Ми бачимо, що за великим рахунком обсяги торгівлі в фізичному вираженні не сильно змінилися (в цілому трохи впали). За одним групам товарів показники дещо зросли, за іншими — знизилися. А ось ціни помінялися куди більш значно — в основному звідси і зростання. Від тривалості цієї тенденції і змін в структурі торгового обороту України залежить відповідь на питання, чи дійсно можна говорити про "відродження української економіки", як вважає Тарас Качка.