$30 млрд з кишень українців. Чи потрібні нам нові атомні блоки, про які Зеленський домовився з США

Всім паперам папір

Під час візиту в США української делегації на чолі з президентом Володимиром Зеленським був, зокрема, підписан документ про розвиток співробітництва в сфері ядерної енергетики. Виконуючий обов'язки президента держкомпанії "Енергоатом" Петро Котин і президент компанії Westinghouse Патрік Фрагман скріпили підписами меморандум про співпрацю, який передбачає будівництво в Україні нових блоків атомних електростанцій з реакторами AP1000 компанії Westinghouse.

"Енергоатом" вибрав технологію компанії Westinghouse AP1000 для здійснення довгострокових цілей з будівництва нових атомних енергоблоків в Україні ", — йдеться в повідомленні "Енергоатому".

Цей меморандум передбачає участь Westinghouse в добудові четвертого енергоблоку Хмельницької АЕС за технологією AP1000, а також в будівництві ще чотирьох енергоблоків на інших АЕС. Потужність одного такого блоку — 1,1 ГВт, а загальна орієнтовна вартість проекту — $30 млрд.

"Енергоатом" повідомив, що технологія AP1000 компанії Westinghouse — це єдина з технологій реакторів покоління III+, яка ліцензована Комісією з ядерного регулювання США та в кількох країнах Європи та Азії. Чотири блоки AP1000 вже працюють в Китаї, два таких блоки будуються в США, і ця ж технологія обрана для будівництва шести енергоблоків в Індії.

Крім того, як повідомляється на офіційному сайті президента, Володимир Зеленський обговорив з міністром енергетики США Дженніфер Гренхольм не тільки реалізацію проектів з будівництва додаткових блоків на українських АЕС, але і "використання малих модульних блоків". Однак що це за блоки і чи є якісь домовленості про використання цих технологій, — поки не відомо.

Однак в цій угоді вже є колізія — і не одна. На сайті компанії Westinghouse в повідомленні про підписання слово "меморандум" не згадується взагалі. "Westinghouse Electric Company і "Енергоатом", державна атомна компанія України, підписали ексклюзивну угоду про постачання реакторів Westinghouse AP1000 на кілька об'єктів в Україні", — повідомляє американська компанія.

Як відомо, меморандум — це нікого і ні до чого не зобов'язуючий документ, він тільки фіксує факт того, що сторони обговорили конкретне питання. Його ще називають "документ про те, що сторони домовилися домовлятися далі".

Однак значення слів "ексклюзивна угода" — зовсім інше, його можна розуміти і так, що підписаним в США документом "Енергоатом" взяв на себе зобов'язання використовувати тільки технологію Westinghouse. Чому виникли такі різночитання — поки не зрозуміло. Але в Westinghouse напевно чітко розуміють різницю між "ексклюзивною угодою" і "меморандумом". Наприклад, в 2016 р. Westinghouse повідомляв про підписання саме меморандуму про взаєморозуміння (Memorandum of Understanding або MOU) з іншою українською компанією — "Турбоатомом".

А як же корейці з чехами?

Як би там не було, але меморандум з Westinghouse, що стосується будівництва нових блоків АЕС в Україні, у "Енергоатома" — далеко не перший. П'ять років тому — 31 серпень 2016 р. — було повідомлено про підписання з Korea Hydro & Nuclear Power (KHNP) меморандуму про взаєморозуміння, який також передбачав співробітництво в добудові енергоблоків №3 і №4 Хмельницької АЕС. І не далі як рік тому в.о. президента "Енергоатому" Петро Котин обговорював з корейцями добудову блоків, а саме — склад робочих груп, питання фінансування і локалізації виробництва основних компонентів реакторної установки в Україні.

Крім того, "Енергоатом" розраховував на участь в проекті добудови енергоблоків на Хмельницькій АЕС і чеської компанії Skoda JS, і в жовтні минулого року той же Петро Котин заявляв, що вона в проекті "виступає постачальником реакторних установок для енергоблоків" і повідомляв про можливий підписання міжурядової угоди, яка дасть можливість "Енергоатому" отримати кредит на добудову цих блоків від Чеського експортного банку.

За чий рахунок банкет?

Крім плутанини з назвою документів, які підписала українська сторона в США, є й інші проблемні моменти в цьому проекті, які цілком можуть поставити на ньому хрест. Перший — гроші.

Вартість проекту, як зазначалося вище, — $30 млрд, відповідно один енергоблок обійдеться в $6 млрд. Проектів такої вартості, обсягу (п'ять реакторів) і складності Україна за час своєї незалежності ще не реалізовувала. Володимир Зеленський в минулому році заявляв, що витрати на добудову блоків №№3 і 4 Хмельницької АЕС будуть закладені до держбюджету вже цього року. Однак очевидно, що держбюджет такі витрати не потягне. Залишається тільки залучення кредитів, які потім потрібно буде повертати з прибутку, отриманого "Енегоатомом" від продажу електроенергії. А прибуток буде отриманий за рахунок продажу електроенергії споживачам. Тобто, в кінцевому підсумку за реалізацію проекту заплатить пересічний українець.

Однак із залученням кредитів під такі проекти можуть бути великі проблеми. Як зазначила член колегії Держатомрегулювання України Ольга Кошарна, у подібних великих проектів часто виникають проблеми з фінансуванням — на старті вони вимагають великих витрат, а окупаються дуже повільно (15-20 років). А на допомогу міжнародних фінансових інституцій, типу ЄБРР, сподіватися не доводиться — на атомні блоки грошей вони не дадуть, максимум, що можуть профінансувати, це будівництво сонячних або вітрових електростанцій.

Крім того, реалізація таких великих проектів часто затягується, що веде до їх значного подорожчання. Наприклад, в ході будівництва компанією Westinghouse двох блоків в США їх загальна вартість зросла до $20 млрд.

Ще один момент — передчасно говорити про вартість проекту в $30 млрд, якщо не виконано техніко-економічне обгрунтування в прив'язці до українських умов. А його в нашому випадку — нема.

Порушили все процедури

Ольга Кошарна зазначає ще один проблемний момент в цій домовленості. У повідомленні української держкомпанії вказується, що (цитата): "Енергоатом" вибрав технологію компанії Westinghouse ". Це пряме порушення ст. 29 закону" Про ринок електроенергії ", в якій говориться, що для будівництва нових генеруючих потужностей потрібно проводити конкурс. Навіть в 2008-му, коли українська влада віддала право добудовувати блоки на Хмельницькій АЕС російської компанії, формальності все ж були дотримані — конкурс (хоча і з умовами, виписаними під росіян) було проведено.

Ще один важливий момент — в Енергетичній стратегії до 2035 р. (програмний документ розвитку української енергетики) зазначено, що Міністерство енергетики та "Енергоатом" повинні затвердити довгострокову економічну програму розвитку ядерної енергетики, а вже в цьому документі повинна бути обгрунтована і прописана необхідність будівництва такої кількості блоків. Однак з надр Міністерства енергетики досі не вийшла навіть концепція цієї програми.

Виникає також і питання: де будуть розміщені нові блоки. За словами Ольги Кошарної, у нас до сих пір не затверджений кадастр для майбутніх блоків АЕС — список ділянок, де їх можна було б побудувати. Проект кадастру підготовлений "Київенергопроект", але до сих пір не затверджений.

Їх багато, але ми побудуємо ще

Виникає і резонне питання про необхідність будівництва такої кількості нових атомних блоків. Справа в тому, що діючих сьогодні атомних потужностей вистачає з надлишком. Мало того, блоки АЕС, які працюють в базовому режимі (тобто видають постійну потужність цілодобово, а не змінюють потужність в залежності від потреби в електроенергії) укупі зі стрибками вироблення електроенергії на сонячних станціях створюють труднощі для керування об'єднаною енергосистемою. Українській енергосистемі сьогодні не вистачає якраз маневрених потужностей, здатних швидко наростити і знизити виробництво електроенергії. Однак конкурси на будівництво нових потужностей з швидким стартом на газі до сих пір не проводяться, оскільки не затверджені умови таких конкурсів. Не проводяться і аукціони на будівництво нових потужностей "зеленої" енергетики, оскільки немає умов проведення таких аукціонів.

"Тому навіть якщо додати тільки ще 2 ГВт потужностей блоків №№3 і 4 Хмельницької АЕС, то це створить нові проблеми для нашої і так дуже не гнучкі енергосистеми", — сказала Ольга Кошарна.

Також вона нагадала, що системний оператор "Укренерго" щороку оновлює з урахуванням мінливих умов такий документ, як План розвитку енергосистеми на 10 років, і готує Звіт про достатність генеруючих потужностей. Але в цих документах нічого не говориться про необхідність побудувати відразу п'ять енергоблоків загальною потужністю 5,5 ГВт. Немає п'яти нових енергоблоків і в Енергетичній стратегії до 2035 р.

Сьогодні на чотирьох українських АЕС працюють 15 блоків, найстаріші з яких — блоки №№1 та 2 ВВЕР-440 Рівненської АЕС, побудовані в 1980 і 1981 рр. відповідно. Однак термін служби цих блоків в минулому році було продовжено ще на 10 років — вони можуть експлуатуватися до 2030 і 2031 рр.

А блоки типу ВВЕР -1000, які працюють, наприклад, на Запорізькій АЕС (6 блоків побудовані в період з 1985 по 1996 г.), за словами Ольги Кошарної, можуть експлуатуватися протягом 60 років, а в США — і всіх 80-ти. Тому дефіциту блоків найближчим часом в Україні, навіть незважаючи на те, що частина з них побудована ще за часів СРСР, не передбачається.

А хто буде відповідати?

Нарешті, є окремі складності конкретно з добудовою блоків №№3 і 4 на Хмельницькій АЕС. Справа в тому, що ці блоки починали будуватися ще в 1986-1987 рр., і будівельні конструкції готові на 75% і 28% відповідно. Однак якщо мова йде про добудову цих блоків, то це означає, що на старі будівельні конструкції, зведені ще за радянської влади, спробують поставити новий реактор, який спочатку не передбачався проектом. І найголовніше — в якому стані знаходяться ці будівельні конструкції.

За неофіційною інформацією, Державна інспекція ядерного регулювання України (орган, який відповідає за ядерну безпеку) ніколи не видасть згоди на використання будівельних конструкцій блоків №№3 і 4 через їх неналежний стан. Іншими словами, ставити американські (або які б то не було інші реактори) на будівельні конструкції часів СРСР — дуже небезпечно. Тобто коли представники влади говорять саме про добудову блоків Хмельницької АЕС — вони вже морочать українцям голову.