Минулого тижня група "Метінвест" зупинила два підприємства — Єнакіївський металургійний завод у Донецькій області та об'єднання "Краснодонвугілля" Луганської. Це не перші підприємства, які були змушені припинити роботу через перебої з поставками вугілля, коксу і залізорудної сировини. "ДС" спробувала розібратися, у що виллється ця махновщина "блокадників" для металургійної галузі країни і для української економіки в цілому.
Ефект доміно
Блокада залізничних шляхів на сході України почалася в кінці січня. А вже 13 лютого через неможливість завезти сировину з підконтрольній території в Луганській області зупинився Алчевський металургійний комбінат, що належить корпорації "Індустріальний союз Донбасу". Зупинився і Алчевський коксохімічний завод, що входить до складу меткомбіната.
Після цього про зупинку двох підприємств заявила група "Метінвест": на ЄМЗ вже закінчені роботи по підготовці до тимчасової консервації — проведено видування доменних печей і зупинена робота конвертерного цеху. Це підприємство працювало неритмічно ще з початку бойових дій, але після того, як активісти заблокували рух на залізничному перегоні Ясинувата–Скотоватая, ввозити сировину на завод і вивозити готову продукцію стало неможливо. Також із-за неможливості вивезти з непідконтрольною території видобуте вугілля була зупинена робота всіх шахт об'єднання "Краснодонвугілля", які постачають коксівним вугіллям Авдіївський коксохім і коксохімічне виробництво меткомбінату "Азовсталь". Однак на цьому проблеми українського гірничо-металургійного комплексу не закінчилися. Минулої середи про небезпеку зупинки заявило ще одне підприємство ІСД — Дніпровський металургійний комбінат. Причина — відсутність поставок коксу з Алчевського коксохіму.
За словами генерального директора "Запоріжсталі" Ростислава Шурми, підприємства гірничо-металургійного комплексу та енергетики, розташовані по обидві сторони розмежування, дуже тісно пов'язані між собою. Він навів приклад Зуївської ТЕС, яка розташована в ОРДЛО і працює на вугіллі газової марки, що поставляється з підконтрольній території. У свою чергу, Зуївська ТЕС постачає електроенергію на Авдіївський коксохім, розташований на підконтрольній території. "Зупиняється Зуївська ТЕС, відразу ж зупиняється Авдіївський коксохім, а далі зупиняються як мінімум два металургійних комбінату", — сказав він.
Ростислав Шурма зазначив, що весь промисловий комплекс України — це одна велика ланцюжок, і якщо з неї вибити одну ланку, то відразу виникає ефект доміно. "Достатньо, щоб зупинилося кілька електростанцій і кілька коксохімзаводів, і виникає повний дисбаланс в енергосистемі, постачання коксу, руди, і далі по ланцюжку зупиняються всі інші підприємства", — заявив він.
За його словами, "Запоріжсталь" відчує негативний ефект від блокади через тиждень після маріупольських підприємств, оскільки виникне дефіцит коксу та електричної енергії, який неможливо компенсувати.
Вдарили по-крупному
ЄМЗ і його Макіївська філія — єдині українські підприємства "Метінвесту", які виробляють сортовий прокат, тому компенсувати припинення випуску цієї продукції на інших заводах групи всередині країни не вийде. У той же час Авдіївський коксохім, фактично знаходиться на лінії розмежування, постачає сировину не тільки в окуповану Єнакієве, але і на контрольовану територію. І альтернативного за масштабами коксохімічного підприємства в Україні немає.
Крім того, через заблоковані залізничні переїзди перевозився дефіцитний коксівне вугілля, необхідний для забезпечення коксом металургійного виробництва на підконтрольній території — у Маріуполі та Запоріжжі. Тому його відсутність підприємствам доведеться компенсувати за рахунок імпорту з США, Канади, Росії, Австралії, Індонезії та інших країн, але цей вугілля буде як мінімум на 25% дорожче вітчизняного.
За оцінкою інвестиційної компанії Dragon Capital, збитки одного тільки "Метінвесту" від блокади можуть скласти близько $6-10 млн щомісяця.
Податків тепер не чекайте
Підприємства металургійного комплексу — одні з найбільших платників податків в країні. Наприклад, за підсумками 2016 р. в топ-100 найбільших донорів держбюджету увійшли "Запоріжсталь" і ММК ім. Ілліча.
Тепер же бюджет може недорахуватися значної частини податків, адже тільки розташовані на непідконтрольної території промислові підприємства сплатили у минулому році 32 млрд грн податків, а безпосередньо зупинені ЄМЗ і "Краснодонвугілля" заплатили українські бюджетів усіх рівнів близько 1 млрд грн. Тримайте курс.
Крім податків, вугільна блокада негативно вплине на курс гривні, оскільки гірничо-металургійний комплекс країни традиційно є одним з найбільших постачальників валюти в країну, він забезпечує чверть валютної виручки. І при плани на поточний рік зробити більше 4,5 млн т металопродукції приплив валюти в країну повинен був скласти $1,8 млрд. Це порівнянно з черговим траншем МВФ, на яке так сподіваються українські влади.
"Зупинка Єнакіївського метзаводу — це головний негативний наслідок від блокади, оскільки холдинг втратить близько 10% від потенційної виручки і прибутку. Якщо блокада призведе до зупинки Авдіївського коксохіму, то це втрата ще близько 10-15% виручки і прибутку", — вважає керівник аналітичного відділу компанії Concorde Capital Олександр Паращій.
На думку економічного оглядача Андрія Блінова, в масштабах країни блокада викличе спад промислового виробництва вже за підсумками лютого. А в березні через недоотримання валютної виручки відновиться девальвація гривні, причому станеться це всупереч сезонного тренду. "Максимальна ціна питання — близько $4 млрд втрат від експорту плюс гальмування зростання в будівництві", — сказав він. Олександр Паращій оцінює втрати в торговому балансі в $1,4–1,6 млрд.
На думку Ростислава Шурми, якщо від зниження валютних надходжень гривня девальвує, від блокади виграє Росія.
Прості трудяги
Залізнична блокада вдарить не тільки по державним інтересам та великому бізнесу, хвиля негативу докотиться і до кишені простого металурга або шахтаря. Тільки на підприємствах "Метінвесту", розташованих на тимчасово окупованих територіях, трудяться близько 25 тис. чоловік, і подальша блокада залізничного сполучення може всіх їх залишити без роботи. Більш того, це призведе до скорочення персоналу на металургійних підприємствах і по цей бік лінії розмежування — зменшення обсягів виробництва тільки на метпідприємствах Маріуполя може залишити без роботи понад 3 тис. осіб.
Крім цього, зупинка підприємств ГМК по ланцюжку вплине на суміжні галузі — транспорт, машинобудування та енергетику. У сукупності в цих галузях працюють близько 1 млн українців, багато з яких опиняться під загрозою втрати робочих місць.
Негативний імідж
Крім внутрішньоекономічних проблем, блокада негативно позначиться і на зовнішній привабливості України. Чиновники всіх рівнів на всіх міжнародних форумах та зустрічах, присвячених розвитку України, закликають іноземних інвесторів вкладати в нашу економіку і створювати робочі місця. Але який тверезомислячий інвестбанкір в тому ж Лондоні зважиться вкласти в Україну хоча б долар після того, як прочитає в новинах, що група людей у камуфляжі може запросто заблокувати залізницю і обрушити виробничі показники цілої галузі? Адже стабільне транспортне сполучення — необхідна умова функціонування будь-якого бізнесу. При цьому інвестори не будуть розбиратися, праві активісти чи ні — для них це не важливо. Важливо те, що вони просто не прийдуть в Україну.
Олексій Кущ, радник президента Асоціації українських
банків
Якщо розглядати вугільну блокаду з точки зору впливу на економіку в цілому і окремі корпорації зокрема, слід зазначити, що все буде залежати від того, наскільки ця блокада охопить основні товарні потоки. Припинення поставок вугілля групи А на українські теплоелектростанції може призвести до дефіциту потужності в єдиній енергосистемі. Але дана проблема може бути частково вирішена за рахунок збільшення потужності атомної генерації (вона вже виросла до 60%). Закінчення опалювального сезону також знизить споживання вугілля. Крім того, вивчається можливість закупівлі електроенергії до Польщі за маршрутом Замостя–Добротвір. По ідеї це допоможе зберегти мінімальні резерви до початку поставок вугілля по альтернативних маршрутах.
А ось блокада поставок коксівного вугілля може суттєво вдарити по вітчизняній металургії: товарна ланцюжок " вугілля–кокс–метал є системоутворюючою і формує цінову перевагу українського металу на зовнішніх ринках. Якщо хоча б одна з цих ланок випаде, собівартість готової продукції істотно зросте і вона втратить свої традиційні ринки збуту, не кажучи про переривання технологічних процесів і скорочення обсягів валової продукції. Враховуючи, що з $33 млрд нашого експорту до 40% займає продукція ГМК, втрати можуть обчислюватися мільярдами доларів як в структурі експорту, так і в обсязі ВВП. Те ж саме можна сказати і про втрати робочих місць — мова йде про 200-300 тис. працівників, які можуть стати безробітними, або перейти на графік часткової зайнятості.
Михайло СУМЧЕНКО
