Самі себе замурували. П'ять причин вважати Семенченко другом Путіна

Блокування залізничних шляхів, по яких надходить вугілля з тимчасово непідконтрольних територій, триває вже третій тиждень. Уряд підрахував запаси вугілля на складах електростанцій і заявило, що в разі продовження блокади перебої з електрикою можуть розпочатися вже найближчим часом. "ДС" спробувала розібратися, які галузі поставить під удар блокада ОРДЛО.

Дефіцит заліза в організмі

Блокування поставок вугілля вдарить по українським металургам - найбільший в Україні Авдіївський КХЗ отримує вугілля у тому числі з тимчасово окупованих територій. Кокс з Авдіївського КХЗ поставляється на Маріупольський меткомбінат ім. Ілліча, "Азовсталь" та "Запоріжсталь". І якщо перебої з постачаннями коксу з Авдіївки на "Запоріжсталь" можна перекрити поставками з інших підприємств, а у "Азовсталі" власне коксохімічне виробництво, то для меткомбінату ім. Ілліча Авдіївський КХЗ - самий головний постачальник.

Блокада поставок вугілля з ОРДЛО запускає ланцюжок "немає коксу-ні металу-немає валютної виручки-немає зарплати-немає податкових надходжень". При цьому слід пам'ятати, що роль промислових підприємств Донецької і Луганської областей в українській економіці (навіть якщо частина з них опинилася на території ОРДЛО) все ще велика. Наприклад, на Донецьку область припадає близько 10% всього українського експорту, а частка валютних надходжень від продажу металу Донецой областю становить 75%.

Податки сплачені

Блокада ОРДЛО не тільки вдарить по підприємствах на цій території, але і призведе до зниження надходжень до бюджету України. На території ОРДЛО продовжують функціонувати 20 великих підприємств, які перереєструвалися на підконтрольній території Україні, платять податки до українського бюджету. Три підприємства належать "Індустріальному союзу Донбасу", вісім - компанії ДТЕК і дев'ять - компанії "Метінвест". За даними Міністерства з питань окупованих територій і тимчасово переміщених осіб України, на цих підприємствах працює понад 73 тис. осіб, а за 2015 р. і перший квартал 2016-го тільки ці підприємства сплатили до бюджету України 5,8 млрд грн податків.

Підприємства, що працюють на непідконтрольної території, заплатили в 2015 р. в український бюджет 5,1 млрд, в 2014-му - 8,9 млрд грн податків

При цьому близько 150 тис. людей на окупованих територіях отримують зарплату від держави Україна - працівники "Укрзалізниці", "Укренерго" і навіть комунального підприємства "Вода Донбасу", яке забезпечує водою Донецьк і ще понад 200 населених пунктів. Всі працівники цих підприємств отримують зарплату в гривнях і платять військовий збір на українську армію. Якщо ці люди залишаться без роботи, то можна не сумніватися, що хоча б 10% з них поповнять лави "ополчення", а це мобілізаційний резерв в 15 тис. чоловік. Дуже "своєчасна" блокада, враховуючи кадровий голод "армій" ОРДЛО.

Хто заплатить за проект

Крім втрат у металургії, блокада загрожує перебоями з електрикою, адже левову частку антрациту Україна для своїх ТЕС отримує саме з окупованих територій. І замінити ці поставки вугілля нічим - половина з 14 ТЕС працює на антрациті ОРДЛО. Ідея про переведення котлів ТЕС з антрациту на газове вугілля прозвучала відразу ж, як почалися перебої з поставками вугілля з ОРДЛО.

Однак простіше сказати, ніж зробити - антрацит припадає половина споживаного електростанціями вугілля, тому для того, щоб убезпечити себе від вугільної залежності, доведеться реконструювати половину потужностей теплових електростанцій. Такий проект планується здійснити на Трипільській ТЕС, але в масштабах країни перевести половину з 14 станцій із антрациту на газове вугілля - проект непосильний. Він оцінюється в $2-2,5 млрд, і така модернізація робиться не за рік і навіть не за два. Тому навіть якщо "блокадники" хочуть змусити Україну відмовитися від закупівлі вугілля з ОРДЛО, блокувати залізничні шляху їм доведеться кілька років.

При цьому слід пам'ятати, що витрати на переобладнання станцій будуть закладені в тариф на електроенергію. Тобто за незалежність від вугілля ОРДЛО заплатить той же український споживач. Однак переведення ТЕС з антрациту на газове вугілля не настільки однозначна - в такому випадку зросте споживання газового вугілля, якого і зараз не в надлишку. Мало того, із-за незначного дефіциту Україна закупила близько 250 тис. т газового вугілля в Польщі.

Взяти нізвідки

Імпорт вугілля з ЮАР, до якого Україна вдалася в минулому році, не може перекрити поставки з ОРДЛО. По-перше, українські порти не призначені для перевантаження таких великих обсягів вугілля. При потребі в антрациті до 9 млн т українські порти можуть перевантажити в рік 4-4,5 млн. т. При цьому ціна на імпортне вугілля - величина не постійна. Наприклад, зараз вона на $23 дорожче, ніж нам обходиться вугілля з ОРДЛО. У минулому році вже був прецедент, коли підросли ціни на світовому ринку зробили його купівлю недоцільною. Міністр енергетики України Ігор Насалик розповідав, що в минулому році Україна купила по імпорту 435 тис. т вугілля і хотіла купити ще 140 тис. т. "Але на зовнішньому ринку ціна на вугілля підскочила до $95/т, і нам було невигідно купувати його за такою ціною", - пояснив Насалик.

Сьогодні ціна на імпортний антрацит також висока - Угорщина і Франція почали зупиняти блоки своїх атомних станцій, а недолік вироблення електроенергії АЕС буде заповнено за рахунок ТЕС, які працюють на антрациті.

У п'ятницю минулого тижня міністр енергетики вже пояснював депутатам, що оплата за вугілля з неконтрольованих територій здійснюється за тією ж ціною, що і на контрольованій території - 1730 грн/т, і це вдвічі дешевше, ніж ціна імпортного вугілля за формулою "Роттердам+" сьогодні. Тому якщо відмовитися від поставок вугілля з ОРДЛО прямо зараз, то імпортне вугілля буде як мінімум удвічі дорожче, а це означає, що всі витрати на закупівлю більш дорогого вугілля ляжуть на плечі покупців електроенергії. При цьому слід пам'ятати, що імпорт вугілля - не купівля в сусідньому магазині. Для того щоб отримати прийнятну ціну, робити замовлення потрібно було влітку, сьогодні ціна для України в умовах термінової покупки буде найвищою - близько 3 тис. грн/т, Крім того, грає роль чинник - судно з ПАР або Австралії йде в Україну 40-45 днів, а з урахуванням часу на переговори і оформлення угоди, на це піде мінімум два місяці. Тобто імпортне вугілля прийде в Україну як раз до закінчення опалювального сезону.

Піймали в невдалий момент

Час для блокади ОРДЛО, яке нібито проводиться в інтересах України, вибрано вкрай невдало з точки зору інтересів самої України - "екватор" опалювального сезону хоча і пройдений, але його закінчення ще далеко.

Тимчасово виконуючий обов'язки генерального директора "Укренерго" Всеволод Ковальчук заявив сьогодні, що зараз на українських ТЕС запаси антрацитового вугілля становлять 842 тис. т. Якщо знизити споживання вугілля до мінімуму, то його вистачить на 40 днів, після чого почнуться віялові відключення споживачів, які можуть торкнутися 2,5-3 млн домогосподарств. А перші проблеми в енергосистемі почнуться значно раніше - вже через два тижні з-за дефіциту вугілля енергетикам буде складно забезпечувати піки споживання енергії.

Приклади є

У світовій історії є приклади того, як країни зуміли налагодити співпрацю з окупованими територіями, не маючи іншого виходу для вирішення економічних проблем. Наприклад, у серпні 2008 р. російські війська захопили Інгурі ГЕС, яка виробляла тоді 70% від усієї вироблюваної в Грузії електроенергії. Якби Грузія ввела блокаду, країна просто б залишилася без електрики. Тому було вирішено йти іншим шляхом: у результаті тристоронніх домовленостей ГЕС продовжує працювати, і 40% електроенергії йде для Абхазії, а решта 60% - для Грузії. Хоча Грузія не визнала незалежності Абхазії, яка контролюється російськими військами.
Тут можна провести паралель Інгурі ГЕС та Луганської ТЕС, яка знаходиться в сел. Щастя, біля лінії розмежування
Ще один приклад - співпраця Сербії та Хорватії, які після трьох років конфлікту змогли врегулювати питання, у вирішенні яких зацікавлені обидві сторони: в 1994 р. сторони домовилися про постачання електроенергії в Хорватію і відкриття шосе Загреб—Белград через окуповані території, була відновлена робота нафтопроводу "Північ".