Бізнесмен із рівненських доріг. Хто такий новий міністр агрополітики Віталій Коваль

Зерно і дороги

Віталій Коваль встиг побудувати різнопланову кар´єру — як на державній службі, так і в бізнесі. Спершу він працював у кредитному департаменті "Укргазбанку", а з 2006 по 2019 рр. був співзасновником або керівником на підприємствах в аграрній, транспортній та будівельній галузях (ТОВ "Атлант-транс", ТОВ "Інвесттрейдсервіс", ТОВ "РГС-Логістикгруп", ТОВ "ВВВ Монтаж" та ТОВ "Санако"). Зазначимо, що основним видом діяльності Інвесттрейдсервіс та "Санако" вказані оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Найбільш відомий скандал Віталія Коваля стосується компанії "ВВВ Монтаж", яку він очолював до призначення в РОДА: журналісти Bihus.info стверджували, що пов´язані з "ВВВ Монтаж" фірми у 2020 р. отримали найбільші підряди на будівництво доріг.

Бізнес-кар´єру Коваль встиг підкріпити освітою: здобув ступінь MBA у Львівській бізнес-школі Українського католицького університету та навчався у Aspen Institute Kyiv.

Політична драбина

Сходження у велику політику почалося у 2019 р., коли президент Володимир Зеленський призначив Коваля головою Рівненської ОДА. Деякі оглядачі вважають, що саме задовільна для глави держави робота в регіоні згодом стала причиною "переведення" його в Київ — на посаду Фонду голови держмайна.

У відкритих джерелах можна знайти неоднозначні відгуки про професійні компетенції Віталія Коваля. Одні очевидці й експерти кажуть, що він, як випускник бізнес-школи, справді орієнтувався на підтримку та розвиток бізнес-середовища на Рівненщині, наприклад залучив інвестиції до галузей деревообробки та меблевого виробництва. Цьому є підтвердження: навіть під час великої війни завод з виробництва меблів у регіоні відкрила данська компанія Hjort Knudsen. Водночас інші учасники подій казали у ЗМІ, що численні зустрічі Коваля як голови ОДА з місцевим бізнесом часто не приносили результатів, як-от проекти з будівництво житла для переселенців.

Управління державним майном

Що ж до роботи у ФДМУ, то сам Коваль ставив стратегічним завданням зробити його активи (загалом це 1,5 млн об´єктів) доступними для інвестицій. У результаті за шість місяців 2014 р. Фонд державного майна продав 213 лотів на успішних аукціонах, які відвідали 1200 учасників (в лідерах, до речі, Рівненщина). Середній ступінь конкуренції становив 5,5 пропозиції на торги — очільник фонду наголошував, що це 2,5 рази більше, ніж було до 2019 р.

Серед інших досягнень — Фонд держмайна вперше оголосив в Прозорро.Продажі онлайн-аукціони з великої приватизації (тобто об’єктів балансовою вартістю понад 250 млн грн). Торги щодо готелю "Україна" і АТ "Обʼєднана гірничо-хімічна компанія" мають відбутися 18 вересіня і 9 жовтня відповідно.

Виклики в агросекторі

Водночас треба розуміти, що керування Фондом держмайна, який має шукати інвесторів та забезпечувати надходження до бюджету (завдання цього року — 4 млрд грн) — це далеко не те саме, що формування агропромислової політики. Утім, зважаючи на минулий досвід в агро- і транспортних підприємствах, Віталій Коваль знає основну проблематику українського агросектору зсередини: першою потребою є забезпечення агроекспорту за несприятливих воєнних і політичних умов (нагадаємо, польські фермери вже анонсували нові протести).

Інша справа, що міністр також має міркувати не просто як бізнесмен чи магістр МBА, а як політик. Тобто пріоретизувати не сучасні прибутки фірм, а стійкість сектору на довгострокову перспективу. В українських умовах агробізнес в цілому має поступово переорієнтуватися з торгівлі зерном на переробку. Це збільшить додану вартість на тонну відвантаженої продукції та зменшить конфлікти з фермерами сусідніх країн. Яке бачення має новий міністр агрополітики — поки що невідомо. З одного боку, як бізнесмен він був пов´язаних з торгівлею зерном, але з іншого — розвивав і переробку в іншій галузі (меблі) як державний службовець. Тому перші висновки про напрямок, який задасть міністерству Віталій Коваль, ми зможемо робити за кілька місяців. Одним із маркерів стане розвиток відносин з сусідніми європейськими країнами щодо експорту української агропродуції.