Бізнес хоче в Роттердам
Лідер "Батьківщини" Юлія Тимошенко близько тижня тому заявила, що в разі свого обрання президентом скасує формульне ціноутворення на газ і електроенергію і в ручному режимі знизить тарифи до "адекватної ціни". Раніше оточення Тимошенко активно критикувало формулу визначення ціни на газ Дюссельдорф+, однак сама лідер "Батьківщини" вперше виступила проти вугільної формули Роттердам+. Таким чином, політик підтримала риторику групи депутатів і експертів, які вважаються близькими до Ігорю Коломойському, — Віталія Купрія та інших.
Нагадаємо, що формульне ціноутворення є однією з вимог західних кредиторів України. Серед аргументів противників формульного ціноутворення переважають не економічні аргументи, а політичні гасла: "формули — це корупційний податок", "надприбутки олігархів", "тарифний геноцид" і т. д.
Противники формули неохоче визнають, що Дюссельдорф+ сьогодні працює тільки для промисловості, а Роттердам+ не пов'язаний безпосередньо з тарифами для населення. Але відразу парирують, мовляв, формули є зашморгом на шиї українського бізнесу. Зокрема, у ЗМІ неодноразово виходили сюжети про втрати з-за Роттердама+, які несуть належать Ігорю Коломойському і Віктору Пінчуку феросплавні заводи. Хоча попередній рік Нікопольський і Запорізький феросплавні заводи закінчили з вражаючими результатами чистого прибутку — відповідно у 2,7 і 1,6 млрд грн.
Ми вирішили з'ясувати у самих українських промисловців, які сьогодні в Україні головні проблеми, що заважають бізнесу, і входить у число цих проблем "тарифний геноцид". Ми звернулися з цими питаннями до представників бізнес-асоціацій та галузевих об'єднань.
У Європейській Бізнес Асоціації (ЕВА) серед головних викликів, що стоять перед українськими підприємцями, називають дефіцит робочої сили, недостатню ефективність боротьби з корупцією і роботу судової системи. При цьому в EBA вказують на логічність переходу від ручного регулювання тарифів на енергоносії до європейських стандартів ціноутворення, відзначаючи, що формули роблять ведення бізнесу більш прогнозованим.
"Основна проблема, з якою почали стикатися компанії в минулому році, — брак робочої сили. Відбувається серйозна міграція людей, і утримувати кваліфікований персонал стало складніше. Недостатньо ефективно проводиться боротьба з корупцією, і ще у нас в країні, на жаль, немає ефективної судової системи. Що стосується тарифів, то будь-ручне управління не є прогресивним. Формульне ціноутворення є більш прогнозованим, бізнес навчився планувати свою діяльність, виходячи з тих формул, які діють сьогодні. Ми підтримуємо перехід на формульне ціноутворення і збереження відносин з МВФ", — відзначає виконавчий директор EBA Ганна Дерев'янко.
В Українському союзі промисловців і підприємців також серед основних проблем бізнесу називають дефіцит кадрових ресурсів і неефективність роботи судової системи і виконавчої служби. До списку найбільш актуальних питань для підприємців в УСПП додають доступ до фінансування. У той же час в УСПП зазначають, що тарифи на електроенергію в Україні одні з найнижчих в Європі і проблемою є не тарифи, а підключення до енергомереж і збільшення споживання.
"Головний сигнал полягає в труднощі доступу до фінансування. Довгострокових кредитів немає взагалі, короткострокові коштують дуже дорого. Ми зараз докладаємо зусилля для створення Агентства з підтримки експорту з відповідними можливостями видавати гарантії та відповідним доступом до кредитів. Якщо говорити про ціноутворення на електроенергію, тарифи у нас досить доступні, менше європейських в три-чотири рази. Зараз страждаємо в силу високої енергоємності нашої промисловості, яка нам дісталася важка спадщина від СРСР. Проблемою сьогодні є доступ до електроенергії, до відкриття нових виробництв та збільшення споживання потужностей. Тут не зовсім конструктивна позиція обленерго, це якась загальна хвороба, доступ до інфраструктури. І тому нам видається, що потрібні відповідні рішення в цій сфері", — вважає перший віце-президент УСПП Сергій Прохоров.
В Федерації роботодавців України також підтримують формульне ціноутворення з застереженням, що додаткові доходи від нього повинні спрямовуватися на модернізацію енергетичної інфраструктури. "Тарифи, які дозволяють генерації працювати з прибутком, повинні піти на оновлення та технічне переозброєння тих енергетичних потужностей, які є в країні, щоб не бути залежними від Росії і від інших небажаних постачальників. Формульне ціноутворення виправдано, але повинен бути контроль за отриманими коштами від тарифів, адже ці гроші мають бути використані на інвестиції", — вважає віце-президент Конфедерації роботодавців України Віктор Пантелеєнко.
В Федерації роботодавців України солідарні з УСПП в тому, що ключовими викликами для бізнесу сьогодні є не тарифи на енергоносії, а дороге фінансування та недостатньо ефективна державна підтримка експортерів. "Головне питання — яка на найближчі п'ять років буде економічна і промислова політика в Україні. Облікова ставка Нацбанку 17%. Кредити, як і раніше дорогі. Аналога банку розвитку у нас досі не. Саме тому ми сьогодні програємо боротьбу за інвестиції", — переконаний генеральний директор ФРУ Руслан Іллічов.
В об'єднаннях середнього і малого бізнесу також називають доступ до фінансування найважливішою проблемою. Крім цього, середні та дрібні підприємці, як і раніше страждають від високого рівня забюрократизованості дозвільної системи і сваволі чиновників у місцевих органах влади. У той же час принцип формульного ціноутворення на енергоносії не викликає неприйняття підприємців, негативні відгуки, як у випадку з великою промисловістю, стосуються лише процедури підключення до мереж.
"Кредитування сьогодні є непідйомним для малого підприємництва через відсотків, непомірних вимог до застави і проблем з адмініструванням. У формульному ціноутворення, порівняно з ручним підходом, ми вітаємо передбачуваність. Ми отримуємо можливість планувати, розуміти, які будуть витрати, а не як ручному режимі — сьогодні одні тарифи, завтра інші, післязавтра ще щось придумають", — зазначає в. о. президента Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України В'ячеслав Биковець.
"Щодо електроенергії та газу прозоре ціноутворення і прозора робота монополістів набагато краще, ніж робота в ручному режимі", — говорить голова Всеукраїнського об'єднання підприємців малого та середнього бізнесу "Фортеця", народний депутат Оксана Продан.
Представники найбільших галузевих об'єднань також не включають "тарифне питання" в число найбільш актуальних проблем бізнесу. Так, наприклад, аграрії головними труднощами називають недосконалість податкового законодавства, земельне рейдерство і кліматичні зміни в південних областях України.
"Основні проблеми з податковим законодавством і з електронними накладними ПДВ. Податкова ніяк не зрозуміє, що ми можемо купувати добрива, засоби захисту, паливо, а на виході у нас не похідна з'являється, а продукт — пшениця, кукурудза. Друга проблема — земельне рейдерство. Закон про протидію рейдерству не прийнятий. Третя — потепління клімату для південних областей України, там є проблема води, зрошення. Зараз сільгоспвиробники повинні платити ще й рентну плату за воду. Це основні проблеми, з рештою в принципі можна боротися", — вважає голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков.
У свою чергу, металурги серед головних проблем галузі називають неготовність "Укрзалізниці" забезпечувати стабільність перевезень, втрату контролю над підприємствами на окупованих територіях Донбасу і необхідність масштабної модернізації виробництв. При цьому вони проти повернення до ручного регулювання тарифів на електроенергію і газ.
"85% продукції ми експортуємо, тому вкрай залежні від цін на глобальних ринках. На початку минулого року була блокада, яка призвела до остаточної втрати контролю над підприємствами на тимчасово неконтрольованої території. Ще однією причиною, через яку в минулому році виробили мінімальна кількість сталі за всі роки незалежності, незважаючи на гарну кон'юнктуру, стали проблеми з логістикою. "Укрзалізниця" не змогла перевести вантажі в достатніх обсягах. Що стосується формульного ціноутворення, то це крок у правильному напрямку. Для бізнесу дуже важливим є питання прогнозованості, щоб не було різких рухів в одну або іншу сторону. Ми розуміємо, що внутрішні тарифи залежать від глобальних цін на енергоресурси. І це розуміння штовхає нас на модернізацію і зниження енерговитрат. Якщо ми ще вісім років тому споживали 7 млрд куб. м газу, то зараз приблизно за таких же обсягах виробництва ми споживаємо менше 2 млрд куб. м", — заявив глава об'єднання "Укрметалургпром" Олександр Каленков.
Проте найбільший сюрприз чекав нас в бесіді з представниками феросплавної галузі, де частка електроенергії може доходити до 50% у собівартості продукції. Всупереч сюжетів на телеканалах власників феросплавних заводів, профільної федерації вважають тарифи на електроенергію не найголовнішою проблемою.
"Після закриття для нас основного ринку збуту — Росії — наші заводи змогли переорієнтуватися на нові ринки і збільшити кількість поставок на північ Італії, в Європу і країни Перської затоки. Сьогодні за марганцевим феросплавам Україна на третьому місці на світовому ринку. Наша основна проблема, незважаючи на конкурентні зарплати, напевно, як і у всіх, — це кадри. Якщо говорити про ціни на електроенергію, то сьогодні виступити якимось єдиним фронтом з метою "давайте знизимо" або "введемо окремий клас для великих енергоспоживачів", напевно, неможливо. Тому що, якщо "Енергоринок" дасть знижку феросплавникам, значить, ця знижка повинна бути націнкою для когось іншого. Плюс у кожного підприємства є своя специфіка, у когось є локальні мережі, у кого-то немає локальних мереж. І якщо "Енергоринок" скаже, мовляв, давайте ми вам всім зробимо знижку 10%, але ви втратите тих пільг, які маєте на сьогоднішній день, то, напевно, багато підприємств скажуть, що їм це невигідно", — вважає виконавчий директор Української асоціації виробників феросплавів Сергій Кудрявцев.
Як бачимо, проблем в українського бізнесу сьогодні багато: відсутність доступного кредитування, корупція чиновників та неефективність судової системи, відтік кадрів, зміна клімату і тотальна неспроможність "Укрзалізниці забезпечити перевезення в необхідному обсязі. Проте всі опитані нами представники ділових об'єднань не включили тарифи на енергоносії в список факторів, що стримують розвиток бізнесу. Практично всі підтримують запровадження формульного ціноутворення і виступають проти повернення до ручного регулювання. Особливо показовим став приклад Української асоціації виробників феросплавів. Як професіонали, там чудово розуміють, що і Роттердам+, і Дюссельдорф+ — це об'єктивна економічна реальність. Цікаво, чи знають борці з формулами, що бізнес не потребує їх захисту?
