Газова різниця. Чому американські танкери із ЗПГ не врятують Європу від Росії

За даними Центру економічного прогнозування Газпромбанку, постачання зрідженого газу до Європи в нинішній період б'ють рекорди та займають значну частину імпорту. У грудні імпорт ЗПГ до Європи зріс на 43% від минулого місяця. Найбільше збільшилися постачання зі США — на 70% від листопада та на 130% від аналогічного періоду минулого року.

У січні 2022 р. на ЗПГ припало вже 37% імпорту всього газу до Європи. Для порівняння: середній показник у 2020-2021 рр. становив 23%. У фізичному обсязі ці поставки становили 11,8 млрд куб. м, що стало новим історичним максимумом. Попередній рекорд у 9,1 млрд куб. м було зафіксовано у листопаді 2019 р.

Найбільше наростили імпорт Франція (до 3 млрд куб. м — у 4,3 рази більше, ніж у січні 2021 р.) та Великобританія (до 2,9 млрд куб. м — утричі більше відносно січня минулого року). А от якщо говорити про глобальну ситуацію, імпорт у Китай та Японію у січні скоротився на 11%, склавши близько 10 млрд куб. м.

Очевидно, тут далася взнаки цінова кон'юнктура на європейському континенті і потреба в газі на тлі його високих котирувань. Намагатимемося розібратися, наскільки тривалою може бути така тенденція і чи зможуть танкери зі зрідженим газом замінити трубопровідний газ із РФ.

Сезонний фактор

Ринок ЗПГ дуже чітко відреагував на цінову ситуацію в Європі у грудні. Тоді спотова ціна сягала понад $2000/тис. куб. м. Спред між цінами в Європі та Азії виріс до історичного максимуму. У грудні січневі ф'ючерси торгувалися у Європі за $1550/тис. куб. м, а в Азії – по $1500/тис. куб. м. Наприкінці січня азіатська премія зовсім зійшла нанівець: газ на TTF коштував $1100/тис. куб. м, а на JKM – $830/тис. куб. м. Ці цифри показують привабливість ринку Європи для постачальників ЗПГ.

На початку року підземні сховища газу в Європі були заповнені на 56%, що на 15% нижче за середній показник за останні 10 років. Наприкінці січня рівень запасів опустився нижче за 40-відсоткову позначку — до 39,65%, або 43 млрд куб. м. Це говорить про те, що на тлі високих цін газ у Європі намагаються відбирати зі сховищ, а не робити нові закупівлі.

На переорієнтацію поставок ЗПГ з Азії на Європу вплинули ще кілька факторів, але менше. Експорт до Європи зі США трохи зручніший з погляду логістики. Додамо до цього помірні температури та прийнятний рівень запасів. Але ринок очікує, що незабаром ціни в Азії стануть більшими, ніж у Європі, на $150-200. Тому зростання постачання ЗПГ на європейський континент може пояснюватися, умовно кажучи, сезонним тимчасовим фактором. Споживання ЗПГ у Європі має прийти у свої звичайні обсяги, а 37% імпорту — швидше якась аномалія.

"Січень не є показовим, оскільки в січні заявок на російський газ було мало, — каже експерт у сфері енергетики Геннадій Рябцев. — Через це скоротилися прокачування газу. Пояснюється це насамперед високою ціною. Європейські споживачі воліли відкачувати залишки газу з підземних сховищ, ніж купувати газ дорожче. Російський газ за спотовими цінами в січні практично не продавався. Зараз ситуація змінюється. Я думаю, що за підсумками лютого частка зрідженого природного газу зменшиться до звичних 25-27%".

Скільки коштує ЗПГ

У 2019 р. обсяг споживання газу в Європі склав 560 млрд. куб. м (такий самий обсяг споживання в Європі зафіксований і за 2021 р.). З них трохи менше 200 млрд надійшло з Росії газопроводами і 21 млрд у якості ЗПГ. Близько 170 млрд. куб. м Європі дав видобуток на Північному морі, зокрема від Норвегії — 120 млрд. Ще 170 млрд припало на експорт із інших країн — газопроводами та у вигляді ЗПГ. Зокрема, Катар поставив 32,7 млрд куб. м ЗПГ, Алжир — 30 млрд трубопроводом та ЗПГ, США — 17,7 млрд ЗПГ, Нігерія — 15,7 млрд ЗПГ.

Найближчим часом очікується, що основну роль у світових поставках ЗПГ гратимуть США, Австралія, Катар. Американський зріджений газ уже займає своє місце у Європі. Його постачання зросло до 26,7 млрд куб. м у 2020 р. та 31,1 млрд куб. м у 2021 р. У тому ж січні 2022 р. США експортували до Європи дві третини всіх своїх продажів ЗПГ за кордон.

Відповідаючи на запитання, чи зможе ЗПГ реально конкурувати з трубопровідним газом від "Газпрому" або інших джерел, необхідно звернути увагу, за якою ціною реально торгується цей газ, тобто за ціною довгострокових контрактів, що в 3-4 рази дешевше, ніж на біржі.

"У значних обсягах ЗПГ не зможе конкурувати за ціною, тому що і та сама Росія, і та ж Норвегія пропонують газ за вартістю нижчою, тому що у них видобуток газу є дешевшим, — каже експерт з питань енергетики Юрій Корольчук. — Наприклад, у США є велика частина дотації, яка закладається у видобуток газу і на саму доставку газу, його зрідження, тобто держава платить, підтримує цей сектор. За якою ціною може продаватися американський газ? Щоб його привезти в Європу, реальна собівартість виходить, грубо кажучи, $300-350. Це дуже скромно, є і вище. До цього ще додайте спокійно $200 всіх решти витрат, які вони несуть. Його реальна ціна $500-600. За такою ціною вони повинні його продавати".

А середня ціна імпортного газу від "Газпрому" для Європи за довгостроковим контрактом становить $270-280.

Особливість у тому, що різниця між цінами на газ у США та Європі минулого року становила $200 за тисячу кубометрів, а з Азією – близько $260. Таким чином, постачальники покривають зрідження (до $100), доставку ($35) і отримують хорошу маржу.

Конкурувати з трубопровідним газом ЗПГ заважає особливість транспортування. Газ по трубі поставити куди простіше. Транспортування зрідженого газу морем займає більше часу. Крім того, далеко не в кожній країні Євросоюзу є термінали щодо прийому ЗПГ.

"Якщо ми говоримо про довгі контракти, ціна трубопровідного газу завжди буде нижчою, — каже енергетичний експерт Валентин Землянський. — А у разі потреби різко наростити обсяги поставок зріджений газ не може швидко задовольнити запит. Наприклад, різке зниження температури. Потрібно рішення протягом трьох днів. І Норвегія, і "Газпром" можуть наростити обсяги поставок, а зі зрідженим газом цього не вийде. При найоптимальнішому варіанті поставки доведеться чекати два тижні".

"Трубопровідний газ десь на чверть дешевший за зріджений. Це об'єктивно обумовлена різниця. Не можна зробити так, щоб газ, який транспортується морем, зазнає спочатку зрідження, а потім регазифікацію, коштував дешевше за газ, який просто йде трубою", — зазначає Геннадій Рябцев.

Резервна функція

Очікується, що до 2025 р. виробництво ЗПГ у світі зросте з 346 до 449 млн т, і ринок зіткнеться з його надлишком від 26 до 34 млн т на рік. Зокрема, до 2025 р. Катар планує розширити виробництво зрідженого газу приблизно на 33 млн т на рік. У США будівництво трьох нових заводів найближчими роками сумарно збільшить експорт ЗПГ на 33,2 млн т. Більшість цих обсягів буде призначатися для ринків Азії, а не ЄС, тому що ці ринки традиційно в пріоритеті за ціною. Крім того, плани наростити виробництво ЗПГ є й у Росії. Заявлялося, що до 2025 р. там хочуть збільшити виробництво до 68 млн т, тобто на 28 млн т більше за нинішній показник.

ЗПГ, окрім функції резервних поставок енергоресурсів, може виконати іншу місію — замістити газ Гронінгенського родовища, яке хочуть закрити через низьку якість газу та сейсмічну небезпеку в регіоні. Також ЗПГ може стати альтернативою немолодим родовищам норвезького газу.

"Доля ЗПГ на ринку Європи збільшуватиметься, але не можна сказати, що це буде природний процес, — каже Геннадій Рябцев. — Просто частка трубопровідного газу об'єктивно скорочуватиметься. Старіють родовища Норвегії, буде закрито Гронінген у Нідерландах. Якщо ці дві держави скорочуватимуть видобуток, отже, на обсяг скорочення зросте частка зрідженого газу. Зрозуміло, що частка "Газпрому" на ринку і так велика, і навряд чи хтось із європейських політиків виступить за збільшення частки російського газу в балансі".

На думку експерта, суттєво частка "Газпрому" у постачанні газу до Європи не зміниться і залишиться на рівні 35% від європейського споживання.

Експерт Юрій Корольчук зазначає, що через проблеми з поставками з Норвегії та Алжиру в Європі може утворитися діра у споживанні 50-60 млрд куб. м. Це реальні обсяги, за які ЗПГ може поборотися із "Газпромом".

"Американський газ може зайняти в цій дірі до 10 млрд куб. м. Не думаю, що більше", — зазначає Юрій Корольчук.

Загалом повна заміна зрідженим газом постачання до Європи російського трубопровідного газу є малоперспективною. Тоді постачальникам довелося б залишити азіатський ринок, на якому вони, крім привабливих цін, мають і зобов'язання за контрактами. Вигідно це для них можливо тільки в тому випадку, якщо в Європі стабільно триматимуться високі біржові ціни по $1500-2000/тис. куб. м, але, мабуть, цей тренд уже пройшов. Постачання ЗПГ до Європи визначатимуться ринковою логікою, а не політичною. Можна очікувати на боротьбу США з російським газовим диктатом у Європі, але тільки у вигляді санкцій, а не танкерів із ЗПГ.