Бити по цементу. Чого варті нові санкції проти Росії

У Кабміні називають такий крок відповіддю на продовження Москвою торговельних заборон і обмежень на постачання української продукції. А заодно ці заходи, на думку влади, повинні сприяти розвитку власного виробництва та диверсифікації джерел деяких ресурсів. Під заборону або спецмита не потрапить тільки так званий "чутливий імпорт" - вугілля, кокс, бензин, скраплений газ та фармацевтична продукція.

Отже, в доповнення до затвердженого ще в 2015 р. чорному списку російських товарів ембарго, за даними віце-прем'єра - міністра економрозвитку Степана Кубіва, торкнеться ще і залізничних вагонів, автомобілів, мотоциклів, трубної продукції, одягу та взуття, мінеральних добрив, ветеринарних та лікувальних засобів. Текст відповідної постанови ще не оприлюднено, але вже точно відомо, що на територію України з Росії заборонено ввезення портландцементу, глиноземистого, шлакового цементу, а також клеєної фанери, фанерованих панелей і аналогічних матеріалів з шаруватої деревини. Імпорт цементної продукції з Росії в минулому році склав майже $17 млн, а фанери - $19,7 млн.

А в цілому в уряді оцінюють загальну вартість товарів, які, відповідно до пропозицій Мінекономрозвитку, мають потрапити під заборону, $510 млн на рік. Треба сказати, що це хоч і значна сума, але не настільки велика частка українського експорту з території агресора. Нагадаємо, що в минулому році ми купили у росіян товарів і послуг на $8,54 млрд, тобто за інших рівних нинішнє ембарго "вб'є" тільки 1/17 експорту з Росії.

Однак більш значно нинішні санкції допоможуть скоротити торговий дефіцит у відносинах з північним сусідом. За підсумками минулого року сальдо торгівлі товарами та послугами з Росією у нас склало мінус $1,56 млрд (а тільки за товарами - мінус $4,44 млрд). Нескладно підрахувати, що в разі успішної дії нового ембарго негативне торговельне сальдо в річному еквіваленті скоротиться на третину.

Крім того, на інші ввозяться з Росії товари з 1 серпня встановлюються спеціальні мита: на продукти харчування - 25%, на промтовари - 5%, на паливно-мастильні матеріали до 2,5 млн т - 2%, а понад цього обсягу - всі 25%. Вони повинні принести в бюджет за підсумками другого півріччя додатково 3,7 млрд грн. Ці гроші планується направляти в спеціальний фонд і витрачати на програми імпортозаміщення.

При цьому в уряді впевнені, що сьогоднішні санкції не спровокують зростання цін на внутрішньому ринку. Прем'єр-міністр Володимир Гройсман стверджує, що під заборону потрапили лише ті товари, що "Україна виробляє самостійно і може замінити". А щоб учасники ринку не здумали змовитися і під шумок підвищити ціни, Антимонопольному комітету України доручено посилено контролювати ринки з метою не допустити цього. Більш того, автори нових санкцій проти Росії вважають, що курс на імпортозаміщення допоможе завантажити потужності українських підприємств і створити додаткові робочі місця. Однак слід пам'ятати, що позитивні прогнози щодо імпортозаміщення потрібно робити з великою обережністю, тому що цей процес пере позитивний ефект від спеціалізації у міжнародній торгівлі, а внутрішні ресурси не безмежні і можуть обходитися дорожче, ніж закупівля продукції за кордоном.

В цій історії не можна обійти юридичний момент, адже спеціальне мито застосовується Україною вперше до країні - члену Всесвітньої торгової організації (СОТ).

"Це прецедент в торгових відносинах України і РФ, оскільки за правилами СОТ захисні мита можуть застосовуватися виключно за результатом розслідувань. Крім того, Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ/СОТ) чітко закріплює, що ніякі заборони чи обмеження не повинні встановлюватися щодо імпорту будь-якого товару держави - члена СОТ. При вступі в СОТ Україна взяла на себе зобов'язання не застосовувати заходи, визначені статтею 29 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", крім винятків, зазначених у Генеральній угоді з тарифів і торгівлі. Серед таких винятків - ст. ХХІ ГАТТ з міркувань нацбезпеки", - наголосила в коментарі "ДС" партнер, керівник практики міжнародної торгівлі юридичної фірми "Ільяшев і Партнери" Олена Омельченко.

Втім, на її думку, малоймовірно, що це рішення українського уряду буде оскаржено Росією в СОТ, оскільки Україна має право послатися на статтю 21 ГАТТ "Виключення з міркувань безпеки".

"Рішення Органу з вирішення спорів СОТ у справі DS512: "Росія - Заходи щодо транзитних перевезень" відкрило шлях для активного застосування країнами торговельних обмежень з міркувань безпеки і створило ситуацію, в якій Україна і Росія можуть безперешкодно обмінюватися торговими обмеженнями. Таким чином, слід очікувати нових зустрічних торговельних заходів з боку Москви", - зазначила Олена Омельченко.