Без передвиборної "гречки". За що популісти будуть лаяти бюджет-2019 (ІНФОГРАФІКА)
У минулу п'ятницю прем'єр презентував на Кабміні проект держбюджету-2019, а вже сьогодні, 21 вересня проект головного кошторису країни представляють у Верховній Раді.
Своєчасна підготовка головного фінансового кошторису країни стала візитною карткою уряду Гройсмана. Вклалися на Грушевського в строк і в цей раз: Бюджетний кодекс зобов'язує Кабінет Міністрів подати проект бюджету на наступний рік до 15 вересня. Втім, у опонентів і без цього достатньо приводів для критики документа. Адже передвиборний бюджет від Кабміну вийшов, м'яко кажучи, дуже стриманим.
Ніякого завищення
Нинішні розробники проекту бюджету, на відміну від попередників, не схильні прикрашати макропоказники. Згідно з озвученими прогнозами у майбутньому році інфляція повинна сповільнитьься до 7,4%, тоді як в 2018-му Мінфін чекає зростання споживчих цін на рівні 9,9%. В уряду поки ще є всі шанси укластися в задані рамки – за результатами серпня інфляція прискорилася, але в річному вираженні ще не подолала девятипроцентный бар'єр.
Зате з прогнозами зростання економіки в Мінфіні явно посоромились. У МЕРТ очікують, що за результатами цього року ВВП зросте на 3,2% (за підсумками другого кварталу офіційна статистика зафіксувала зростання ВВП на рівні 3,6%). При цьому проект бюджету-2019 був зверстаний виходячи із зростання національного продукту всього на 3%. Відповідно, дуже скромна надбавка (незважаючи на вражаючі абсолютні цифри) очікується і за доходами зведеного бюджету. В наступному році доходи зведеного бюджету зростуть на 130 млрд грн, до майже 1,3 трлн грн. Тоді як зведений бюджет цього року в порівнянні з 2017-му зріс майже на 276 млрд грн.
Причиною настільки стриманих прогнозів може бути тільки одна обставина – необхідність погашати мільярдні борги. За інформацією Мінфіну станом на 27 серпня, в майбутньому році Україні доведеться виплатити 334,12 млрд грн, у тому числі в рахунок погашення зовнішнього боргу – 99,93 млрд грн, тоді як в 2018 р. виплати з погашення зовнішнього боргу складуть 50,14 млрд грн.
При цьому уряд запланував поступове зменшення боргового навантаження на бюджет. Якщо в нинішньому році вона складає 60% ВВП, в наступному повинна зменшитися до 52,2% ВВП, а до 2020 р. скоротитися до 49% ВВП. Одночасно уряд взяв курс на скорочення бюджетного дефіциту – з 2,4% ВВП у цьому році до 2,2% у наступному, тим самим привчаючи країну жити за коштами.
За що Гройсман може себе похвалити
Тим не менш і в умовах досить скромного ресурсу уряд знайшов можливість для фінансування бюджетних "новинок". Наприклад, в майбутньому році вперше держава буде покривати вартість медичної діагностики. Всі медичні тести для громадян, яких направляє на обстеження сімейний лікар, будуть безкоштовними. На цю програму в бюджеті закладено 2 млрд грн.
Вперше в бюджеті передбачено фінансування "пакету малюка": за прогнозами уряду, в наступному році не менше 360 тис. українських сімей, в яких з'явиться немовля, отримають від держави все необхідне для дитини на перших місяцях життя. Вартість такого набору оцінена в 5 тис. грн.
Також у бюджеті-2019 з'явиться так званий суспільний бюджет, в рамках якого громадяни будуть самі визначати напрямки фінансування. А профінансує держбюджет відповідні роботи. На ці цілі в законопроекті запропоновано виділити 500 млн грн. До речі, фінансування культури для уряду – предмет особливої гордості. Команда Гройсмана, яка другий рік поспіль виділяє по мільярду на розвиток вітчизняного кіно, може сміливо записувати його досягнення в актив своїх перемог. Як і те обставина, що за три роки видатки на культуру зросли майже в 2,7 рази.
До заслуг уряду варто віднести і стабільне фінансування дорожньої галузі. У наступному році фінансування цієї статті поставить новий рекорд – на дорожнє будівництво виділено 56 млрд грн.
За що будуть критикувати
Навіть якщо б поданий проект бюджету був ідеальний, опоненти за законом жанру розкритикували б і його. Тим більше що градус дискусії додає фактично стартувала передвиборча кампанія. А підготовлений бюджетний законопроект без нальоту популізму дасть можливість політикам всіх мастей попіаритися по повній.
Сьогодні президент вже озвучив свої умови, при яких він буде готовий підписати документ: МЗП не менше 4200, збереження всіх діючих соціальних програм, збереження дорожнього фонду та підвищення рівня забезпечення військовослужбовців не менш ніж на 30%. Вимога щодо рівня мінімальної зарплати практично виконано. Якщо нічого не змінилося після останніх консультацій з МВФ, в проекті бюджету буде закладено підвищення МЗП з 1 січня до 4173 грн (плюс 450 грн до рівня нинішнього року). Видатки на грошове забезпечення військовослужбовців в майбутньому році збільшено на 28,6%. По інших позиціях розбіжностей з президентом немає.
Зате всі інші політичні сили не забудуть затаврувати ганьбою уряд за "антисоціальний бюджет". Перше в майбутньому році підвищення прожиткового мінімуму відбудеться тільки з 1 липня – він виросте з нинішніх 1853 грн до 1936 грн, а на кінець року (з 1 грудня) складе 2027 грн. Таким чином, за рік прожитковий мінімум, виходячи з якого розраховуються соціальні виплати, зросте лише на 9,3%.
Тобто практично весь приріст буде з'їдений інфляцією. Трохи (як для передвиборного року) збільшаться і пенсії. У майбутньому році вперше вони будуть обчислені автоматично з урахуванням зростання заробітної плати й інфляції. За підрахунками Мінсоцполітики, пенсії мають зрости на 15-20%.
Першу скрипку в оркестрі критиків, безумовно, зіграє Юлія Тимошенко. Поки ж з соціальної тематики бюджету вже встиг пройтися глава Радикальної партії Олег Ляшко, який підрахував, що "в реальному вимірі зростання МЗП не буде".
Очевидно, що детальніше ознайомившись з бюджетним законопроектом, Ляшко буде громити уряд за недофінансування села: зберігши всі наявні програми підтримки АПК, уряд залишив незмінним і їх обсяги фінансування, не перерахувавши їх навіть з похибкою на інфляцію. Зокрема, в майбутньому році на підтримку малих та середніх фермерських господарств виділено 1 млрд грн, на підтримку тваринництва – 4 млрд грн, ще 400 млн грн – на розвиток виноградарства і хмелярства, 1,38 млрд грн – на допомогу у придбанні вітчизняної сільгосптехніки.
"Оппоблок" з великою часткою ймовірності пройдеться по фінансуванню медицини і буде дорікати розробників бюджету у недостатньому розмірі медсубвенции, яка знову поставить медустанови на грань виживання, недофінансування програми лікування за кордоном і т. д. Заступиться за місцеві бюджети і "Самопоміч", відстоюючи збільшення розміру медичної та освітньої субвенції.
Захисники бізнесу звернуть увагу й на те, що уряд проігнорував початкове доручення президента врахувати при розробці бюджету на майбутній рік введення податку на виведений капітал. Хоча в даному випадку Кабмін вступив в повній відповідності з Бюджетним кодексом, який обумовлює можливість внесення змін у податкове законодавство не пізніше, ніж за шість місяців до початку наступного року. До того ж вводити знижує фіскальний тиск податок, попередньо не передбачивши джерела покриття можливого дефіциту бюджету, було б занадто безвідповідально.