Мінус 400 млрд. Нацбанк розраховує залишити українців без готівки

Сashless economy по-українськи

Як підрахував НБУ, середня кількість банкнот на одного українця становить 69 шт., а розмінних монет - 293 шт. Всього в готівковому обігу знаходиться монет на 2,2 млрд грн (13,1 млрд шт); банкнот - 397,8 млрд. грн. (2,95 млрд шт.). Разом - 400 млрд грн в готівковому обороті України за станом на 1 січня 2019 р.

Кількість готівки не подобається регулятору, який розробив стратегію безготівковій економіки і поступово рухається до мети: слідом за розвиненими країнами ЄС повністю відмовитися від готівки. А на першому етапі - збільшити рівень розрахунків по безналу як мінімум в два рази.

Щоб зменшити кількість грошей в обігу, Нацбанк розробив купюри і монети нових, більш великих номіналів, зокрема 10-гривневі. Проте на першому місці за важливістю - просування безготівкових платежів з використанням банківських карт. Планується до літа 2020-го забезпечити терміналами всі точки прийому платежів, весь бізнес, в тому числі самий дрібний. Тобто клієнти отримають вибір: платити готівкою або карткою.

У свою чергу, Міністерство економічного розвитку і торгівлі розробило проект постанови, яка зобов'яже український бізнес впроваджувати електронні способи оплати. Перш за все це торкнеться тих, хто надає послуги чи продає товари дистанційно (інтернет-магазини, сервісні служби і т. д.) Всіх їх зобов'яжуть надати клієнту можливість оплатити свої послуги онлайн.

Логіка тут проста: чим менше паперових грошей - тим менше витрат. У бізнесу пропаде необхідність перевозити гроші, забезпечувати збереження каси, держава ж може розраховувати на детінізацію. Крім того, Нацбанку доведеться витрачати менше коштів на обслуговування старих і виробництво нових монет і паперових банкнот.

Також експерти вказують: готівкові гроші - самий зручний інструмент для корупції. Хабарі, зарплати "в конверті", не враховуються податкової розрахунки, - всі забезпечується готівкою. За даними НБУ, в 2018-му 58% всіх доходів населення отримало в безготівковій формі. Але з допомогою карт було витрачено лише 18% цих коштів. Більшість же українців, отримавши зарплату, відразу знімають гроші в банкоматі. І це незважаючи на те, що банки самі зацікавлені в тому, щоб все більше українців замість готівки користувалися їхніми картками. Для цього створюються програми та сервіси для оплати комунальних послуг, впроваджуються технології безконтактних платежів, пропонуються привабливі кэшбэки - програми часткового повернення витрачених на покупки по картці грошей.

В сторону Швеції

В Україні заходи з переходу на безготівкові розрахунки почали реалізовуватися в 2014 р., тоді рівень готівки в економіці досягав 18%. В 2015-му - вже 14,3%, за підсумками 2018-го - 10,3%. За планами Нацбанку, в 2020-му відношення готівки до ВВП має скласти 9,5%. З високим ступенем ймовірності можна припускати, що план буде виконаний.

До речі, в тому ж 2014-му рівень готівкових грошей в економіці Норвегії вже становив 1,9%, у Швеції - трохи більше 2%. Але Скандинавія - світовий лідер по переходу на безготівковий розрахунок. У нас же цей показник ближче до таких країн, як Індонезія та Італія.

"В Україні не раз робилися спроби перевести всі торгові точки на безготівкові розрахунки. За показником "роздрібний товарообіг - грошові витрати громадян" у нас найвищий рівень тіньової економіки (близько 49%), - сказав у коментарі для "ДС" координатор Експертної платформи НБУ Андрій Блінов. - Більше офіційної економіки - найкраща збирання податків, більш передбачувані товарно-грошові потоки, зрозуміліше настрої споживачів".

За словами експерта, зменшення частки готівки у фінансовій системі відбувається за чотирма основними напрямами: зниження попиту на готівку, популяризація безготівкових платежів, розвиток платіжної інфраструктури, зміна звичок людей. Питома вага готівки в грошовій масі в останні роки практично не знижується, складаючи вже багато років 27-28%. Звичайно, це далеко від скандинавських 5-10%. Однак, як зазначалося вище, по відношенню до ВВП частка готівкових грошей поступово знижується (грошова маса в останні роки майже не зростає, на відміну від номінального ВВП, у нас немонетарний характер інфляції). При цьому багато бізнесів як і раніше намагаються уникати безготівкових розрахунків. "Сьогодні можна зустріти досить великі готелі, точки сервісу та навіть відомі магазини, де можна розрахуватися карткою. Мовляв, термінал тимчасово не працює, - каже Андрій Блінов. - Пов'язано це насправді з тим, що м'ясо-молочний бізнес, сфера послуг, а також контрабанда - вони майже в повній мірі заточені на кеш. НБУ намагається створити умови, при яких громадяни і бізнес взагалі можуть обходитися без готівкових грошей".

У цю канву цілком укладається і бажання Нацбанку посилити нагляд за готівковими розрахунками і касовими операціями. 18 квітня регулятор зобов'язав (постанова набуде чинності 3 червня) банки вивчати клієнтів - суб'єктів господарювання, які отримують гроші для готівкових розрахунків, на предмет підозр у фіктивних фінансових операціях. Виходячи з ризик-орієнтованого підходу, банк повинен отримувати від клієнта підтвердні документи, на підставі яких відбуваються готівкові розрахунки.

Як кажуть в НБУ, це посилення пов'язано з тим, що в ході моніторингу були виявлені численні факти ризикових (схемних) операцій з використанням готівки. Крім того, це відповідає вимогам законодавства України про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів.

Також Нацбанк підготував проект постанови, якою пропонує заборонити бізнесу готівкові платежі на суму від 15 тис. грн. Але пересічні українці, як і раніше, зможуть розраховуватися готівкою на суму до 50 тис. грн.

Дія дорівнює протидії

Прагнення НБУ через нав'язування безготівкових розрахунків скоротити розмір тіньової економіки цілком зрозуміло. Однак тут також необхідно враховувати, що нові правила можуть створити значні труднощі дрібному бізнесу і самозайнятих людей. А це великий прошарок населення, і всі ці люди - виборці.

Тобто чисто економічна, здавалося б, проблема переростає в політичну. І цілком ймовірно, що якщо регулятор буде занадто сильно обмежувати обіг готівки, то у Верховній Раді з'являться пропозиції обмежити вже сам Нацбанк.

Легко скорочувати частку готівки в грошовому обороті можливо тільки до певної межі. Далі піде сильний опір суспільства - від сільських бабусь, які звикли до купюр і психологічно не сприймають безнал, - і до всіх інших, хто не бажає терпіти ніс держави у своїх фінансових справах. А безготівкові розрахунки - це той самий "ніс".

Що буде, якщо НБУ все ж продавить радикальну форму відмови від готівки? Навряд чи українці візьмуть безготівкові розрахунки з тією ж готовністю, як законослухняні шведи і деякі інші європейці.

По-перше, розквітне сегмент тіньових фінансових послуг "формалізації" розрахунків. Така послуга надається зараз організованими злочинними угрупованнями у таких країнах, як Сінгапур або Франція. В інтересах дрібного бізнесмена або просто багатого приватної особи формально безготівковий розрахунок проводить підставна фірма, а реальний покупець залишається в тіні.

По-друге, в хід підуть різного роду сурогати готівкової гривні. З яких найбільш очевидні - це дрібні купюри доларів і євро. Тобто на новому витку історії ми можемо несподівано в якомусь сенсі повернутися в дев'яності...

"Прогрессорам" з НБУ варто пам'ятати, що одна з ключових особливостей менталітету жителів пострадянського простору - їх природжене недовіра до державних і фінансовим інститутам. Павловська грошова реформа, численні піраміди і збанкрутували банки, нинішня невизначеність з долею Приватбанку - все це привчило кілька поколінь жителів нашої країни скептично сприймати будь-які дії держави і банків у фінансовій сфері. Цілком можливо, що Україні, щоб зробити "як у Швеції", знадобиться змінити ще декілька поколінь, кожне з яких змалку буде усвідомлювати простоту і зручність безготівкових розрахунків.