Проект Cashless economy. Коли в українців відберуть готівку
Обійтися без готівки
Нещодавно ми брали інтерв'ю у Галини Жукової, члена правління банку Credit Agricole Україна. На питання про відмінності французького та українського ринків банківських послуг вона відповіла: "найбільша відмінність - у тому, що на величезному французькому ринку майже немає готівки. На Францію 8 тисяч відділень банку - і жодної фізичної каси! Клієнтам це просто не потрібно, ринок такий, що готівка практично ніде не використовується. У таксистів, у торговців на ринку, - у всіх POS-термінали, всі приймають картки. Немає готівки, немає потреби в касах, зовсім інша ментальність клієнтів.
В Україні все по-іншому... Ринок в Україні такий, що близько 80% на ньому - клієнти масового сегменту. Це люди, які, якщо отримують зарплату на картку, то буквально на наступний день знімають готівку в банкоматі".
Бажання банків максимально перевести грошові розрахунки в безготівкову форму зрозуміло. По-перше, такі розрахунки не зможуть йти повз банків і оборот фінансових установ різко зросте. По-друге, відмова від готівкових сильно зменшить собівартість банківських послуг - не доведеться витрачатися на інкасацію, на зберігання готівки та їх перерахунок, на озброєну охорону та страховку. Тобто для банків - суцільна вигода.
Перехід на безготівкові розрахунки вигідний і для держави. Всі доходи і витрати громадян разом стають повністю прозорі, а значить, радикально спрощується податкове адміністрування. Не заплатити податки стає просто неможливо. Всіляких правоохоронним органам і спецслужбам стає набагато простіше відслідковувати повсякденне життя кожного громадянина. Адже навіть куплений в магазині після роботи пакет молока буде десь заноситися в базу даних.
Також відмова від готівки буде корисний для макроекономіки. На нещодавньому форумі в Давосі нобелівський лауреат Джозеф Стігліц закликав до поступового переходу на розрахунки цифровими грошима. На думку економістів, відмова від готівкових дає позитивні ефекти для економіки у вигляді зниження витрат на фінансові операції та прискорення грошового обороту. Компанія Visa наводить такі дані: "За результатами дослідження, проведеного агентством Moody's Analytics, збільшення використання електронних засобів оплати, таких як кредитні, дебетові і передплачені картки, сприяв збільшенню ВВП Росії з 2011 по 2015 рр. на $25,93 млрд".
В Україні в середньому за 2007-2012 рр. безготівкові платежі прискорювали зростання ВВП країни на 0,26% до року, свідчить дослідження Moody's. При цьому в 2012 р. вплив безготівкових розрахунків досягло 0,48%. За підсумками 2012 Держстат зафіксував зростання ВВП України всього на 0,2% - тобто без ефекту електронних платежів українська економіка показала б падіння.
У наступні роки тренд продовжився: в період з 2011 по 2015 рр. зростання використання електронних засобів оплати сприяв збільшенню ВВП України на $460 млн, говориться в дослідженні Moody's Analytics. Також він сприяв зростанню споживчих витрат на 0,1% за цей період та створення приблизно 13 520 нових робочих місць. Нарешті, у 2017-му приблизно $250 млн ВВП України було створено завдяки безготівковим платежам.
"Використання електронних платежів є одним з основних факторів, що стимулюють споживання, промислове виробництво, економічне зростання і створення нових робочих місць", - зазначив головний економіст Moody's Analytics Марк Занді. Однак не всі з ним згодні.
"Форми розрахунків дуже опосередковано впливають на ВВП. ВВП - це сума створеної доданої вартості, і мало залежить від того, як ця вартість розподілялася, і як проходив обмін нею (а розрахунки - це обслуговування цього обміну), - сказав "ДС" старший аналітик фінансової компанії "Альпарі" Вадим Иосуб. - Збільшення частки безготівкових розрахунків призводить до збільшення частки легальної економіки за рахунок скорочення тіньової. Навіть це - не збільшення ВВП, а зростання легальної частини економіки за рахунок тіньової. Використання криптовалют в розрахунках не зробить навіть непрямого впливу на ВВП, якщо тільки не буде пов'язано з виникненням якихось принципово нових послуг, яких би без криптовалют не було. Але поки що таких прикладів їх використання не видно".
Передовики безготівкових розрахунків
У Європі вже кілька років обговорюють відмову від купюр номіналом у 500 євро, в Індії великі купюри нещодавно вже вивели з обігу. За даними Банку міжнародних розрахунків, в Азії частка обігу готівки набагато вище, ніж у єврозоні: наприклад, в Японії вона становить близько 21% ВВП, у той час як у Великобританії - менше 4%. Але безумовний лідер тут Скандинавія: так, у Швеції монети і банкноти забезпечують лише 1,8% ВВП, а в багатьох магазинах можна розплатитися тільки банківською картою або за допомогою смартфона.
У Данії в 1991 р. готівкові гроші становили 82% від загального грошового обороту, а в 2015-му їх частка впала до 21%. В кінці 2016 р. Данія закрила останній в країні монетний двір, передавши карбування у Фінляндії. Ще раніше центральний банк Данії зупинив друк нових банкнот і субпідрядник на цю задачу навіть не був призначений. Також уряд Данії дозволило магазинах відмовляти в обслуговуванні покупців, які хочуть розплатитися готівкою, а центробанк досліджує можливість введення в обіг віртуальних валют на основі блокчейна. Це дозволить присвоювати кожної електронної кроні своєрідну категорію, за якою можна буде відстежити її участь у будь-транзакції.
В Україні Національний банк також обдумує введення електронної гривні на основі технології блокчейн. На початку грудня 2015 р. в НБУ повідомили: "Ми вважаємо блокчейн наступним кроком в еволюції технології транзакцій. За нашими очікуваннями, ця технологія стає все більш популярною і поширеною вже в найближчому майбутньому. Вона дозволить нашим щоденним платежів проходити швидко, безпечно і дешево".
У багатьох країнах Західної Європи, наприклад в Італії, якщо захочеш розплатитися готівкою на суму більше однієї тисячі євро - відмовлять, потрібно платити по безналу. У Білорусі аналогічний ліміт становить близько 11 тис. євро.
З 4 січня 2017 р. в Україні застосовуються три види обмежень в готівкових розрахунках:
1) підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня в розмірі 10 тис. грн;
2) між фізичною особою і підприємством (підприємцем) протягом одного дня в розмірі 50 тис. грн;
3) між фізичними особами за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 50 тис. грн.
В Україні Нацбанк теж проводить політику відходу від готівкових розрахунків - мова про проект Cashless economy, який передбачає тісну взаємодію між НБУ та іншими державними органами, банками, платіжними системами і учасниками ринку. У січні 2018 р. директор департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Олександр Яблунівський заявив: "Безготівкові платежі стали невід'ємною частиною повсякденного життя, українці звикають платити карткою в магазинах, аптеках, кафе, на АЗС. У великих містах ця послуга більш доступна, тоді як в невеликих населених пунктах, може взагалі не бути торгових точок, обладнаних платіжними терміналами".
Така позиція НБУ: для зниження частки готівки в обігу важлива можливість використання не тільки платіжних терміналів, але і альтернативних сервісів, які дозволяють безпечно здійснювати платежі без використання картки.
Сьогодні в Україні на 1 тис. населення припадає 5,7 платіжних терміналу, тоді як у європейських країнах цей показник в середньому становить більше 10 шт на тисячу. Згідно з Комплексною програмою розвитку фінансового сектора в Україні до 2020 р. цей показник у нашій країні повинен досягти 11 шт на 1 тис. населення.
Тією ж програмою передбачено поступове зниження рівня готівки в економіці (відношення грошової маси М0 до ВВП), у 2020 р. до 12% (у 2014 р. цей показник становив 18,1%).
Спірні питання
Один з аргументів прихильників відмови від готівки - "їх використовують злочинці". Аргумент трохи дитячий: злочинний світ вже досконало освоїв і кріптовалюти, і різноманітні форми безготівкових розрахунків. Валізи з доларами сьогодні доля або не дуже розумних і досвідчених, або занадто підозрілих корупціонерів. До того ж відмова від купюр просто накрутить ціни на золото і алмази - навряд чи щось завадить злочинного світу розраховуватися за допомогою цих універсальних цінностей.
Більш серйозним виглядає заперечення з боку психологів: вони попереджають, що перехід до безготівкових розрахунків різко підвищує спонтанні і нерозумні витрати грошей. Людині психологічно простіше витратити гроші, якщо це не реальні купюри, які він тримає в руках, а абстрактні цифри десь на банківському рахунку.
Проти відмови від звичних купюр виступили і церковники. В Росії патріарх Кирило навіть дозволив собі заяву з натяком на опозиційність: "У нас є гарячі голови, які з захопленням говорять про необхідність ліквідувати готівкові гроші і перейти тільки на електронні картки. А якщо раптом в якийсь момент доступ до цих картках буде відкриватися у відповідь на вашу лояльність? Церква дуже стурбована тим, що сучасні технічні засоби здатні тотально обмежити людську свободу".
Звичайно, дивно чути міркування про свободу від глави РПЦ. Але аналогічної позиції дотримуються ієрархи більшості світових релігій. Та й соціологи вказують, що повний перехід на електронні розрахунки означатиме кінець особистої свободи кожної окремо взятої людини. Вся його життя буде знаходитися в руках держави і банків; вони будуть в курсі всіх витрат і доходів, а значить, практично всіх вчинків кожного з нас.
У будь-якому разі, світ неухильно рухається до відмови від готівки. Хоча Україна перебуває далеко не в перших рядах як через нерозвиненість фінансової інфраструктури, так і внаслідок суспільного консерватизму, недовіри людей до влади і банкам. Проте не варто розраховувати, що наша країна дуже довго буде залишатися "островом фінансової свободи". Владі треба наповнювати бюджет і в союзі з банками контролювати фінансові потоки.
