Бензин з-під планки. Чому дорожчає пальне і чи закінчиться "посуха" на АЗС

З минулого тижня в Україні різко загострилася проблема з дефіцитом пального. Більшість автозаправних станцій (АЗС) запровадили обмеження на продаж за кількістю літрів в одну машину (зазвичай — від 5 до 40 л) або за талонами у мобільних застосунках. А після послаблення урядом цінового регулювання з 29 квітня по 2 травня бензин та дизельне пальне (ДП) подорожчали приблизно на 2 грн. Тепер бензин марки А-95 коштує трохи більше 36 грн/л, а ДП — понад 40,6 грн/л.

Чому на ринку виникла кризова ситуація і що буде далі?

Куди подівся бензин

Причини "посухи" на АЗС пов´язані передусім з війною. Варто нагадати, що були перекриті поставки в Україну пального не лише з Росії та Білорусі, а й морем внаслідок блокади наших портів. У березні країна переорієнтувалася на імпорт з ЄС. Автозаправні станції ще в перші дні повномасштабного нападу Росії обмежували відпуск пального. Врешті ситуація більш-менш виправилася, бо парламент скасував акциз на нафтопродукти та знизив ПДВ для палива з 20% до 7%, щоб компенсувати трейдерам дорожчу логістику через західний кордон. Крім того, велику частину потреб на ринку закривав Кременчуцький нафтопереробний завод (ПАТ "Укртатнафта"). Але на початку квітня його розстріляли ракетами та вивели з ладу окупанти. Власне, як і чимало нафтобаз. Це завдало сильного удару по пропозиції. Нагадаємо, що, за даними консалтингової компанії "А-95", частка цього НПЗ на українському ринку дизельного пального торік становила 14% (1,17 млн т), на ринку бензинів — всі 38% (879 тис. т). Варто додати, що вже на третій день російського вторгнення зупинився Шебелинський НПЗ.

Ще один чинник дефіциту — аграрії підвищили сукупний попит, купуючи пальне для проведення посівної.

Швидке збільшення кількості автомобілістів у деяких містах, особливо столиці, також давить на ринок зі сторони попиту.

Серед іншого, на тому тижні в інформаційному полі було помітне нагнітання негативних очікувань, що призвело до ажіотажних настроїв водіїв. Це могло бути пов´язане зі страхом учасників паливного ринку через оформлену в законопроекті ідею народних депутатів повернути акциз і повний ПДВ на ввезення пального (правда, ці норми не проголосували).

Нарешті, один з ключових факторів дефіциту пального — проблеми з його доставкою з Євросоюзу. Принаймні учасники ринку стверджують, що в Європі бракує локомотивів і цистерн для транспортування ресурсу, який законтрактували великі постачальники з України. Бензовозами доставляти пальне дорожче. І загалом деякі трейдери скаржаться, що їм просто невигідно працювати через механізм державного регулювання цін на пальне. На цьому чиннику зупинимося докладніше.

Верхня планка

Ще з початку ковід-карантину уряд постановою №1236 регулює верхню планку роздрібних цін на пальне — точніше встановлює торговельну надбавку, яку мають право закладати АЗС на бензинах і ДП. Розмір дозволеної надбавки час від часу змінюється. Але не менш важливо, що змінюється і власне та сума, до якої вона додається. Ця сума три рази на місяць розраховується "Нафтогазом" за складною формулою, в основі якої — ціна паливних ресурсів на європейському ринку. Також враховуються вартість логістики за межами України, платежі на митниці та деякі інші витрати (включно з премією, яку закладають європейські трейдери до котирувань). Остаточно отриману таким чином середню митну вартість бензину і ДП затверджує і публікує Мінекономіки, як правило, тричі на місяць. До цієї суми додається та сама регульована торговельна надбавка, в яку по суті закладається логістика по Україні, витрати на обслуговування АЗС та прибуток на роздрібній реалізації пального.

Саме така методика уможливила ситуацію, коли деякі трейдери начебто не змогли працювати з прибутком. Справа в тому, що компанії, що купують в Європі відносно невеликі обсяги, змушені переплачувати за спотовими цінами, які вищі за середні. Тому вони, кажуть учасники ринку, не завжди можуть придбати там пальне по такому прайсу, щоб потім вигідно продати його в Україні.

Через це на минулого тижня пожвавилася дискусія щодо доцільності держрегулювання цін на пальне. Логіка така: нехай бензин буде дорожчим, але принаймні буде. В уряді дослухалися до цих побажань частково: регулювання не скасували, але 29 квітня збільшили граничну роздрібну надбавку з 4,55 до 6,5 грн на 1 л бензину, а також з 5 до 7 грн на 1 л ДП. Після цього прайси на стелах АЗС миттєво піднялися приблизно на 2 грн, про що ми зазначили на початку статті.

Важливо, що, на думку прем´єр-міністр Дениса Шмигаля, такий захід вже до кінця цього тижня дозволить "вирішити питання дефіциту пального на АЗС". А віце-прем´єр — міністр економіки Юлія Свириденко пообіцяла також вирішити питання доставлення в Україну вже законтрактованих операторами обсягів пального у Західній Європі. За її словами, така ситуація призведе до незначного подорожчання нафтопродуктів, що пов’язано передусім з більшою ціною логістики через складні маршрути та використання кількох видів транспорту (у формулі розрахунку середньої вартості пального 29 квітня уряд підвищив витрати на зовнішнє логістичне забезпечення з $50 до $80 за тонну).

Чи буде пальне на АЗС

Отже, уряд дозволив підняти надбавку на пальне — це вже призвело до подорожчання бензинів і ДП приблизно на 2 грн і стало першим кроком до пожвавлення ринку. Тепер Мінекономіки з дня на день має оприлюднити оновлені дані щодо середньої вартості пального, до якої додається надбавка. У формулі розрахунку середньої вартості зміняться як європейські котирування на бензин і ДП, так і вартість логістичного забезпечення (уряд заклав підвищення цього показника). Тож є підстави готуватия до чергового збільшення прайсу. За кілька днів цілком можливо буде побачити на стелах АЗС бензин по 38 грн/л, а ДП — по 42 грн/л.

Платити, очевидно, доведеться більше. Але чи хоч з´явиться пальне в достатній кількості? Ми звернулися з цим запитанням до експерта з енергетичних питань, директора спеціальних проектів НТЦ "Психея" Геннадія Рябцева. За його словами, в нас не такі великі проблеми з доставкою пального з Європи, як кажуть трейдери, до того ж ці самі учасники ринку ще з березня переконували, що все буде добре за умови скасування акцизу і зниження ПДВ.

"Вони казали, що всього достатньо. Ось будь ласка — ви нам скасуйте податки і все буде добре. Після того, як скасували податки, сказали: ви нам збільшість частку логістичних витрат — і все буде добре. Потім сказали: збільшість нам гарантований прибуток до 7 грн за літр дизелю і 6,5 за літр бензину — і все буде добре. Уряд виконує всі забаганки трейдерів, а вони чомусь не виконують своїх обіцянок", — сказав експерт.

Але поки незрозуміло, про що за закритими дверима могли домовитися трейдери з урядом. Заяви Шмигля і Свириденко мали б вселяти оптимізм. Утім, на поліпшення ситуації з пальним на АЗС за лічені дні — до кінця тижня — сподіватися вже не доводиться. Тож тактична порада: варто закупитися тим, що є, поки пальне не подорожчало.

Додамо, що ми фокусувалися саме на ситуації з бензином і дизпаливом. Щодо автогазу — то проблема з ним не в дефіциті, він просто з лютого подорожчав більш як на третину і з кінця квітня коштує понад 30 грн за літр. Це передусім пов'язано з нестачею бензину. В нормальних умовах вважається, що економічна привабливість автогазу зникає, коли літр цього пального коштує 60% від літру бензину. Але в нашому випадку автогаз подешевшає тоді, коли вдастся ліквідувати "посуху" на АЗС.