Банки "намалювали" страховикам мільярд

У Національній комісії з регулювання ринків фінпослуг підозрюють, що ряд нині збанкрутілих банків брали участь у схемах страховиків і за винагороду відкривали страховим компаніям псевдодепозиты. Останні використовували дані про фіктивних вкладах у звітності, щоб переконати нагляд в тому, що вони виконують всі вимоги щодо формування активів. За даними Нацкомфінуслуг, сумарно станом на 1 квітня поточного року страховики зберігали на депозитних рахунках 12,1 млрд грн., або 35,7% від усього обсягу активів. За словами члена Нацкомфінпослуг Олександра Залєтова, в банках, відправлених на ліквідацію цього року, були розміщені вклади СК на загальну суму понад 1 млрд грн.

Так, за інформацією Олександра Залєтова, в збанкрутілому Євробанку у страховиків на депозитах лежало 250 млн грн. Про це свідчать дані страховиків, надані у звітності за перший квартал 2016 р. "В Євробанку на 31 березня 2016 року було розміщено понад 250 млн грн. депозитів 38 страховими компаніями. Тепер для цих та інших СК буде актуальна проблема докапіталізації", — повідомив Співрозмовник. На початок року страхових грошей на рахунках в Євробанку було чи не вдвічі більше — 428 млн грн. (для порівняння: загальна сума коштів юросіб на рахунках в Євробанку за підсумками першого кварталу цього року становила 1,033 млрд грн.).

Але скільки саме коштів залишилося на рахунках банкрутів, а скільки страховики встигли вивести до введення тимчасової адміністрації, достовірно невідомо. За словами Залєтова, поки що вдалося з'ясувати напевно, що в "Михайлівському" були заморожені активи страховиків у розмірі 154 млн грн., в "Хрещатику" — 55 млн грн., належали 35 СК. "Частково страхові компанії самі винні в сформованій ситуації. Ми попереджали їх ще в минулому році, що краще розміщувати активи в банках, кредитний рейтинг яких за національною рейтинговою шкалою не нижче А-", — говорить Співрозмовник.

У Нацкомфінпослуг поки немає доказів, що страховики фальсифікували розміщення коштів цих банках або розміщували на їх рахунках менші суми, ніж декларували у звітності. Але самі представники страхового ринку підтверджують такі здогади. "Подумайте самі, третина депозитного портфеля Євробанку — це вклади страхових компаній. Навряд чи це можливо. З великою ймовірністю банк використовувався недобросовісними страховиками для того, щоб "малювати" собі активи", — вважає глава однієї з українських СК.

На відміну від банків страховики подають звітність раз у квартал, і їм важливо показати регулятору виконання нормативів саме на звітну дату. Після цього ніхто в Нацкомфінпослуг не може проконтролювати, чи справді гроші СК знаходяться на депозитних рахунках у банках або зникають. І компанії щосили цим користуються.

"Страхові компанії вдаються до допомоги банків і торговців цінними паперами для того, щоб до звітної дати показати регулятору неіснуючі насправді резерви і активи. Для купівлі цінних паперів часто використовують транзитні рахунки, через які можуть заводити гроші відразу кілька компаній. Торговці викуповують цінні папери для СК, використовуючи так зване "плече", тобто використовуючи відразу всі гроші, що перебувають на транзитному рахунку. Це дозволяє збільшити розміри угоди купівлі ЦП. Операцію фіксують у зберігача, який надає виписку на будь-яку дату про те, що страховик нібито володіє цими цінними паперами. Після чого папери знову перекидаються на торговця, а гроші розподіляють по компаніям. Аналогічно діють банки. СК заводить кошти на депозитний рахунок — цей момент фіксується, і буквально на наступний же день гроші видаються спорідненим структурам або пов'язаним фізичним особам страховика в якості кредиту, наприклад, під заставу сміттєвих цінних паперів", — розповів "ДС" експерт страхового ринку. За його словами, до 90% українських СК вдаються до такого роду маніпуляцій. А банки та торговці отримують за це комісію.

"Щоб перекрити лазівки, що використовуються сьогодні компаніями для створення уявних резервів, необхідно, щоб страховики подавали звітність хоча б раз у місяць", — кажуть в Нацкомфінпослуг. Але для цього потрібні зміни в законодавство, в тому числі в Закон "Про страхування", який все ще знаходиться на розгляді депутатів. Також для посилення нагляду за СК необхідно дати більше повноважень небанківського регулятора, наприклад, щоб комісія могла оперативно моніторити депозитні рахунки компаній.

Є й інший шлях. У Національному банку давно готові консолідувати нагляд над всіма фінансовими установами. В такому випадку НБУ зможе побачити повну картину фінансових потоків і своєчасно зупиняти схемні операції, процвітаючі на українському фінансовому ринку. Законопроекти про розділення функцій Нацкомфінпослуг між Нацбанком і Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку були подані у Верховну Раду ще влітку минулого року, але до цих пір не пройшли перше читання.

Страховики шукають 2,5 млрд грн.

Згідно новим вимогам Нацкомфінпослуг щодо розміщення активів і резервів СК, який набрав чинності 12 травня 2016 р., тепер компанії можуть розміщувати кошти переважно в надійних банках, кредитний рейтинг яких за національною рейтинговою шкалою не нижче А-. У фінустанови, чий рейтинг буде нижче, вони зможуть вкладати не більше 20% від страхових резервів. Тому в даний момент ринкові СК масово виводять свої гроші з багатьох кредитних установ з українським капіталом (за винятком держбанків) і розміщують у "дочки" західних банків.

Звітність за другий квартал страховики подадуть регулятору 30 червня 2016 р. З неї стане зрозуміло, наскільки ретельно компанії виконували приписи регулятора. У Нацкомфінпослуг вже пообіцяли застосовувати суворі санкції до порушників. Якщо СК дійсно втратили гроші в банках-банкрутах, їм доведеться вишукати додаткові кошти, оскільки завислі вклади не враховуються в покриття активів і резервів. Судячи за словами Олександра Залєтова, загальна сума коштів, завислих у всіх неплатоспроможних банках і розміщених в банках з рейтингом нижче необхідного, становить 2,5 млрд грн. Саме цю суму їм необхідно буде знайти вже до закінчення третього кварталу.