Банки набралися проблем
Національний банк України опублікував на сайті свіжі дані про проблемні кредити в банківській системі країни. За результатами стрес-тестування двадцятки найбільших фінустанов, частка поганих позик (NPL) в їх портфелях становить 41,1%. То є простроченим є майже кожен другий кредит. В цілому в банківській системі за підсумками 2015 р. частка проблемних позик зросла з 19 до 24,3%. Закономірно, що найбільше поганих кредитів як раз накопичили найбільші кредитори. За даними НБУ, на Топ-20 банків станом на 01.03.2016 р. припадає 90% від усіх виданих позик, або 891 млрд грн. Саме тому тепер на кредитному ринку панує мертвий штиль, і підприємствам та фізичним особам доведеться надовго забути про кредити.
На думку фінансових аналітиків, навіть ці шокуючі цифри щодо частки проблемної заборгованості в банківській системі в цілому мало відповідають дійсності. Регулятор ще не завершив стрес-тестування середніх і дрібних банків, а отже, НБУ не може достовірно знати, скільки накопичилося неповернень у цих банках.
За оцінкою директора фінансового департаменту РА IBI-Rating Анни Апостоловой, в цілому по системі частка прострочених кредитів досягає 40-50%, а по окремим банкам і вище. "Справа в тому, що банки показують проблемну заборгованість поступово, а не відразу. Вони так надходять для того, щоб не привертати уваги регулятора у зв'язку з збільшенням обсягу негативно-класифікованих активів і не направляти значні обсяги коштів на доформування резервів під проблемні кредити. Адже це негативно позначиться на фінансових показниках їхньої діяльності", — пояснює Ганна Апостолова. Тому банки вважають за краще до останнього не переводити кредит у розряд проблемного, а шукають варіанти для виходу з важкої ситуації. Наприклад, пропонують позичальнику реструктуризацію на більш привабливих умовах або шукають можливість перепродати кредитне зобов'язання.
Проблема в тому, що списати або продати всі погані кредити неможливо. Адже банкам потрібні кошти, щоб перекрити кредитні втрати. "За станом на кінець вересня фінустанови зарезервували 25% кредитного портфеля. Якщо всі погані кредити за системою дійсно займають частку 41%, і їх потрібно буде повністю списати, то додатковий збиток становитиме 16-21% від загального кредитного портфеля (150-200 млрд грн.). Щоб його компенсувати, буде потрібно збільшення капіталу в два рази. Але якщо хоча б 30% суми від поганих кредитів можна буде повернути (шляхом продажу по ціні 30% від номіналу, тривалої реструктуризації, або шляхом реалізації заставленого майна), то додаткові збитки складуть близько 4-9% від кредитного портфеля або до 90 млрд грн.", — пояснює керівник аналітичного відділу ІК Concorde Capital Олександр Паращій.
Зрозуміло, що далеко не всі акціонери можуть забезпечити додаткові вливання, що вже стала причиною загибелі безлічі банків. У презентації НБУ сказано, що такі великі банки, як "Дельта", "Форум", "Надра" або Брокбізнесбанк збанкрутували як раз із-за істотного збільшення обсягу прострочення, а також нежиттєздатних бізнес-моделей.
Тому банкам — і самим великим, і дрібніші — напевно доведеться ще надовго забути про відновлення кредитування. Проблем з капіталом зараз немає буквально у лічених фінустанов. Так, на початку березня в. о. заступника голови НБУ Катерина Рожкова повідомила, що з 20 банків, які пройшли стрес-тести, тільки чотирьом не потрібна докапіталізація — це ING, Креді Агріколь, Сітібанк і Укргазбанк. Акціонери всього трьох фінустанов з цієї групи вже встигли довести капітал до необхідного НБУ рівня, а ще дев'яти — докапитализировали свої дітища частково.
Не можна забувати і про те, що до 17 червня нинішнього року невеликі банки повинні виконати вимогу НБУ та наростити капітал до 120 млн грн., а до 11 січня 2017 р. — до 300 млн грн. На сьогоднішній день вимогу до капіталу у розмірі 300 млн грн. не відповідають 53 банку, а 120 млн грн. — 18. Чи всі вони зможуть впоратися з поставленим завданням. Так що регулятору, ймовірно, належить вивести з системи ще не один десяток фінустанов.
