Банки і мобільні оператори вже зустрілися в мобільному телефоні, – Сергій Коптик

Денис Лавникевич: Чому ви тут? Тому що у компанії виникли певні труднощі з мобільними платежами?

Сергій Коптик: Послуга продовжує працювати. Але ми зараз переживаємо дуже цікавий період часу - "законодавчу турбулентність", яка вибудовує нові правила гри на фінансовому ринку України. До такої турбулентності призвів закон про фінансовий моніторинг №361, який набув чинності наприкінці квітня, а також майбутній закон про платіжні послуги, і прийнята в січні поточного року стратегія розвитку фінансових послуг в Україні до 2025 р.

Д. Л.: Тоді давайте трохи відійдемо назад і подивимося, з чого все починалося? Тобто, чому мобільний оператор почав розвивати нішу мобільних платежів?

С. К.: Ця ідея прийшла, коли ми зрозуміли, що, володіючи величезною побудованою інфраструктурою, великою кількістю смартфонів у наших абонентів, маючи велику клієнтську базу (26 млн абонентів), ми неминуче будемо розширювати перелік сервісів не тільки телекомунікаційних, але і супутніх даному напрямку. Мобільні фінансові сервіси добре лягають на цю інфраструктуру, на ІТ-платформу, а також органічно вбудовуються в загальну стратегію розвитку інноваційних рішень, яку ми плануємо пропонувати в найближчі кілька років.

Д. Л.: Я спостерігаю цю тенденцію не перший рік, що по всьому світу оператори мобільного зв'язку трансформуються у постачальників, у тому числі фінансових послуг.

С. К.: Так, є така тенденція на ринках Європи. Відбувається дуже цікава інтеграція між банками і телеком-операторами. Тому що банки шукають нові можливості, нові продукти, при цьому розуміючи, що всі, по суті, користуються мобільним зв'язком. Банки і мобільні оператори вже зустрілися в мобільному телефоні, будь то звичайний телефон або смартфон. Далі абсолютно логічно вибудувати навколо цієї синергії екосистему з додатковими сервісами, платежами і переказами.

Д. Л.: Але все одно в підсумку все крутиться навколо абонента, що користується фінансовими послугами через свій смартфон. Наскільки тут важливе питання фінансової інклюзії, питання фінансової грамотності людей? З чим зіткнувся оператор, коли вийшов на цей ринок?

С. К.: Перше, що ми повинні були розуміти для себе, це хто наша основна цільова аудиторія. Якщо це digital geeks - просунуті користувачі, у них п'ять карток в гаманці, вони користуються смартфоном, платять через Google Pay або Apple Pay, то для таких абонентів якісь сервіси будуть не так затребувані з точки зору мобільного оператора. Але що зробити для тієї категорії населення, яка не настільки активна в транзакційному бізнесі? Якщо подивитися останні звіти Світового банку, Україна сьогодні займає 60-е місце в плані проникнення транзакційних рахунків у доросле населення. Близько 30% дорослого населення України не користується рахунками. Ми говоримо про велику частку готівкових грошей.

Д. Л.: ...Або розрахунків повз банки.

С. К.: Абсолютно вірно. І ось ще цікавий факт. То ж метро в Києві. Є можливість оплати банківською картою, є можливість оплати через Google Pay, Apple Pay. Але, тим не менш, ми заходимо в годину пік у метро і бачимо черги людей, які купують або поповнюють карту метро готівкою в касі. Не всі термінали, які встановлені майже на кожній станції метро, пристосовані для оплати проїзду або поповнення проїзного з банківської карти. Тобто все-таки готівковий обіг є, він досить великий.

Якщо подивимося на статистику, яку публікує НБУ за даними від банків, які працюють в Україні, то ми бачимо, що частка безготівкових операцій більше 50%. Але все одно величезна частка готівкових грошових коштів знаходиться в гаманцях у людей, які використовують готівку як засіб оплати.

Д. Л.: Ну, от ви почали в серпні 2017 р., коли була зареєстрована дочірня компанія ТОВ "Стармани"...

С. К.: Так, все вірно. Ми отримали ліцензію НБУ на переказ коштів без відкриття рахунку. І викликано це було тим, що саме така можливість надається сьогодні законодавством, Нацбанком, щоб ми могли здійснювати повернення коштів, які абоненти вносять на мобільний рахунок як передоплату за зв'язок, через електронні гроші і подальші безготівкові розрахунки за товари і послуги.

Д. Л.: Пройшло два з половиною роки. Наскільки цей напрямок став джерелом доходу для мобільного оператора? Чи це все ще такий проєкт на майбутнє?

С. К.: Я б сказав, що на сьогоднішній день це тільки перші кроки. Але ми дивимося не на показник прибутковості, питання про доходи не є першорядним. Для нас метою було розширити перелік сервісів, які надаються абонентам.

Коли ви заходите в фірмовий магазин "Київстар", ви можете придбати смартфон, здійснити оплату, поповнити рахунок і підключити телебачення. Тобто вже щось більше, ніж просто зв'язок або SMS.

Якщо подивитися на кількість абонентів, які користуються мобільними фінансовими сервісами протягом кварталу, то ця цифра становить майже мільйон абонентів. Якщо ми порівняємо МФС з використанням електронних засобів платежів, включаючи банківські картки, то ми, по суті, входимо в топ-10 банків України за кількістю платіжних інструментів. Це говорить про те, що люди зберігають гроші на балансі мобільного телефону, вони визнають, що це зручно, вони вважають, що даний спосіб платежу за невеликими операціями цілком доступний і зручний, навіть порівняно з банківською картою.

Д. Л.: А в цій ситуації банки не вважають вас своїм конкурентом, адже платежі як би їх єпархія?

С. К.: Ми швидше доповнюємо один одного, тому що все одно в цьому технологічному процесі обов'язково беруть участь банки. І банки сьогодні виступають для нас і партнерами за переказами, оскільки у нас немає такої ліцензії, і партнерами по емісії електронних грошей. Всі ці операції проходять через банки.

Напевно, я з тієї класичної епохи, коли вважали, що зберігання грошей - це тільки банк, а поштовий переказ - це лише пошта. Ця парадигма змінюється. Раніше ми ходили в банк, де повинні були обов'язково постояти в черзі до операціоніста, потім в касу і т. д. З'явився інтернет-банк в смартфоні, і користувач іноді навіть не уявляє собі, як виглядає відділення банку.

Д. Л.: Ви згадали мільйон користувачів - мільйон осіб, які скористалися різними сервісами. Який обсяг інвестицій довелося зробити в цей проєкт, щоб отримати таку цифру первинних клієнтів?

С. К.: Інвестиції в основному були зроблені в побудову технологічної платформи, в процесингові системи. Це досить розумні інвестиції, оскільки собівартість таких транзакцій вкрай низька. І це одна з переваг, яку мають платежі з балансу мобільного телефону.

У нас немає важкого вантажу операційних витрат, з якими стикаються банки, вибудовуючи платіжну мережа, в якій беруть участь і платіжні термінали та банкомати, і складний технологічний процесинговий центр по банківських картах і т. д. Ми вважаємо, що подальший розвиток цієї платформи, в яку ми готові і далі інвестувати, буде залежати від того, наскільки законодавче поле нам дозволить це зробити.

Ми інвестуємо не тільки в саму транзакційну платформу, ми інвестуємо в інноваційні методи, інноваційні технології. Наприклад, ті ж IoT. Дуже цікаві речі.

Д. Л.: Це "інтернет речей" (IoT, internet of things), я поясню для тих, хто, може, не вловив абревіатуру.

С. К.: Це так звані "розумні лічильники". Прості життєві речі. Це зняття показань з лічильників. Що ми робимо сьогодні?! Записуємо, вносимо, оплачуємо і т. д. Тут ці дані передаються через sim-карту безпосередньо в центр збору всієї інформації з подальшою можливістю виставити рахунок через біллінг на той рахунок, який вказав абонент.

Абонентам оплатити цей сервіс досить просто. Ми зараз впроваджуємо цікаву технологію: ми абонентам зможемо висилати прямо на смартфон інформацію про суму, яку необхідно сплатити. Шляхом відправки у відповідь цифри 1 абонент оплачує цей сервіс. Простіше бути не може. Не треба вводити номер.

Д. Л.: В технологічно розвинених країнах є розробки, коли "розумні" речі - блокчейн або криптогаманець - самі буквально розраховуються між собою за різні послуги. Тобто холодильник закуповує продукти в магазині за уподобанням господаря, а "розумна" машина приїжджає на заправку, заправляється і сама розраховується з бензоколонкою. Зможемо ми це все в Україні побачити?

С. К.: Абсолютно. Я вірю, що навіть це побачимо ми з вами, а не тільки наші діти чи онуки.

Д. Л.: В 2016 р. НБУ заявив про стратегії переходу до кешлесс або безготівкової економіки. Ви підключилися до 2017 р., за великим рахунком, з тим же завданням, з тією ж метою: реалізувати безготівкові економічні відносини через смартфон, в даному випадку - через мобільний зв'язок. Що зараз пішло не так? О що "спіткнулися"?

С. К.: Скажімо так, поки не спіткнулися, але ось що у нас зараз викликає найбільші побоювання. На сьогоднішній день в Україні, якщо ми говоримо про кількість prepaid-абонентів, тих, хто вносить гроші на баланс мобільного телефону і використовують ці доступні кошти для оплати послуг зв'язку), 95%. Якщо ми візьмемо мобільних операторів країни, то це понад 30 млн абонентів, і вони не ідентифіковані.

Тобто ми не знаємо, хто є реальним власником даного номера телефону. Коли абонент здійснює платежі, ті ж мобільні або фінансові сервіси з балансу, то ми запитували прізвище, ім'я, по батькові та номер телефону абонента. Це робиться для того, щоб ми переконалися в тому, що даний абонент не знаходиться в списку терористів, в чорному списку і т. д. У нас в компанії існують свої правила і вимоги до протидії відмиванню грошей, до фінансування тероризму. Ці вимоги були впроваджені задовго до того, як з'явився закон №361, який набув чинності наприкінці квітня.

Які тривоги і побоювання у нас виникли у зв'язку з набранням чинності даного закону?! Ми прекрасно розуміємо, що наша ніша - невеликі платежі. Ми не говоримо про те, що на балансі мобільного телефону будуть крутитися гроші в розмірі, скажімо, вище десяти тисяч гривень на місяць. Ні. Ми говоримо про маленькі платежі, про обмежений перелік сервісів.

Д. Л.: Мікроплатежі. Те, навколо чого зараз бігає весь фінансовий світ.

С. К.: Фактично так. І ось тут у нас зʼявилося питання. З одного боку, звичайно, такий закон в Україні повинен бути. Це "фінансова гігієна" і протидія відмиванню грошей та фінансуванню тероризму. Але повинен бути баланс.

Ми хочемо залишитися в цій ніші маленьких платежів, обійняти її і надавати можливість людям робити оплату в безготівковій формі, але без ідентифікації. Якщо людина хоче збільшити обсяг операції або встановлений ліміт мікроплатежу, безумовно, потрібна ідентифікація простими засобами.

Д. Л.: Зараз виходить, потрібна ідентифікація клієнта незалежно від суми?

С. К.: Закон, який набув чинності наприкінці квітня, він по духу в першу чергу спрямований на те, щоб всі, хто бере участь у фінансових операціях (банки, платіжні системи, компанії), вживали всіх заходів для протидії фінансуванню тероризму, відмиванню грошей і т. д. Але якщо читати по тексту самого закону, то там є суперечності. Саме вони ставлять під певний ризик навіть ті операції, які можна проводити як неідентифіковані.

Ми бачили багато дискусій на цю тему, в тому числі за участю представників НБУ, які кажуть, що є таке поняття, як низькоризикована операція. Мова йшла про те, що поповнення мобільних телефонів з балансу не потрапляють під дію цього закону.

Як я вже сказав, механізм протидії фінансуванню тероризму в нас був упроваджений з самого першого дня, коли ми почали реалізовувати мобільний фінансовий сервіс. Для нас це важливо, тому що на кону стоїть, в тому числі, і імідж компанії "Київстар", відомої на ринку, найбільшої компанії серед телеком-операторів, і бренду VEON. як групи компаній зокрема.

Зараз нам треба буде переосмислити, наскільки буде затребуваний даний сервіс, наскільки ті методи ідентифікації, які нам будуть запропоновані, будуть сприйняті, в першу чергу абонентами. Абонент буде вирішувати сам. Якщо він скаже, що мені незручно ходити з паспортом в магазин, я не хочу розкривати свої дані. Абонент може сказати: "Я не розумію, коли я заходжу в тому ж Львові в трамвай і купую квиток у кондуктора за готівку, у мене ніхто паспорт не питає. А тепер, коли я зроблю те ж саме через SMS, мені треба показати паспорт або ідентифікуватися через bank id". Ми бачимо ризик в тому, що абонент знову залишиться з тим же готівковим обігом.

Держава прийняла стратегію розвитку фінансових послуг в Україні до 2025 р. і повинна прийняти той факт, що серед небанківських установ саме телеком-оператори, маючи величезну базу, потужний технічний потенціал, стійку стратегію розвитку інноваційних рішень, повинні стати в Україні локомотивом фінансової інклюзії населення. Це означає доступ українців до безготівкових розрахунків, збільшення частки безготівкових коштів у країні, зменшення частки готівкового обігу, відповідно, зменшення "тіньової" економіки. Це перше.

Другий дуже важливий момент - діалог з НБУ. Саме Нацбанк буде формувати ті вимоги і підходи, які ми повинні будемо застосовувати для фінансового моніторингу. Подивимося сьогодні на постанову №65, у якій Нацбанк запропонував методи ідентифікації. Серед них запропоновані видалені методи ідентифікації та спрощені методи ідентифікації для власників електронних гаманців при обсягах операцій у визначених лімітах. Але наскільки ці методи ідентифікації можуть бути реалізовані технологічно? Які будуть потрібні додаткові інвестиції? І наскільки великий ризик того, що при вчиненні помилки при проведенні ідентифікації, нехай навіть відео, над компаніями будуть тяжіти штрафи, передбачені законом №361?

Тут усі учасники ринку будуть приймати зважене рішення: впроваджувати методи віддаленої ідентифікації в тому вигляді, в якому вони будуть прописані в операціях фінансового моніторингу, або пропонувати більш надійні методи, такі як face-to-face, з паспортом, сканування підпису і т. д.

Д. Л.: А майданчик є якійсь для діалогу з Нацбанком у даному випадку?

С. К.: Ми ведемо пряме спілкування з НБУ через Hi-Tech Office Україна, через асоціації, наприклад, Європейську Бізнес Асоціацію. І мені здається, що ми будемо почуті Нацбанком. І я впевнений, що в червні, коли НБУ буде готувати методи ідентифікації абонентів для небанківських фінансових платіжних установ, вони візьмуть до уваги запропоновані нами доводи та методики, які спрямовані на те, щоб зробити процес нескладним. Завдання саме в тому, щоб абонент міг і далі продовжувати користуватися тими каналами, тими інструментами, якими він вже звик платити.

Д. Л.: Що останнім часом "Київстар" впроваджував, які технології, щоб удосконалювати використання мобільних пристроїв у фінансовій сфері? Тобто, наприклад, платіжні кнопки на сайтах мерчантів?

С. К.: Так, платіжні кнопки серед інших. Візьмемо, наприклад, додаток Kyiv Smart City, то поповнення електронного проїзного можливо з балансу мобільного телефону "Київстар". Ми також працюємо з додатками "Дія", з додатком "е-Малятко", де ми вбудовуємо наші сервіси для проведення оплат. Знову ж ми говоримо про дуже маленькі суми.

В цьому році у нас є плани щодо партнерства з компаніями, які надають комунальні послуги - зручний метод оплати. Абонентові приходить повідомлення про можливість такої оплати: цифра 1 - у відповідь, і гроші списуються з мобільного рахунку на оплату цих сервісів.

Популярні серед абонентів також оплата через USSD-команду: потрібно відправити п'ять символів, і оплата відбулася. Ми планували розширювати перелік таких платіжних інструментів, тому що бачили, як зараз розвивається перехід з офлайн платежів в онлайн. І ми бачили все більше залучення постачальників послуг на невеликі транзакції. Адже на великі платежі ми не претендуємо.

Д. Л.: Візьмемо в цілому ринок мобільних платежів через смартфон в Україні або окремо по "Київстару". Ваша оцінка цього ринку? Якби зараз не було цих проблем, про які ми говорили, до кінця нинішнього року який був би загальний обсяг транзакцій?

С. К.: Ми бачимо перед собою дві мети. Перша - кількість активних абонентів, які щомісяця користуються цими сервісами. За нашими планами, прогнозами і динамікою, яку ми спостерігаємо за останні два роки, вже до кінця цього року ми могли б вийти на близько 2,5 млн користувачів в квартал. Наша цільова база на сьогоднішній день в Україні становить близько п'яти мільйонів. Це та база, з якою ми продовжуємо активно працювати.

Д. Л.: Наскільки активно йдуть назустріч приватні компанії, магазини, провайдери, різні інтернет-сервіси? Наскільки їм це вигідно?

С. К.: Ми в першу чергу націлені на онлайн-магазини. І ми пропонуємо їм спосіб платежу, який за собівартістю або порівняний, або дешевше, ніж оплата банківською картою. Тобто, коли в магазині з'являється можливість оплати з банківської картки, виникає комісія. У зв'язку з тим, що у нас собівартість нижча, а я думаю, що в 2020-2021 рр. в рамках нового законодавства ми зможемо ще знизити цю собівартість, то ми могли б стати найбільш вигідним способом платежу для всіх онлайн-мерчантів. Тому що у нас немає того вантажу комісій, які несуть платіжні системи, у нас немає витрат на випуск пластику, немає витрат на обслуговування терміналів та банкоматів і т. д. Знижуючи собівартість, ми можемо запропонувати торговельним підприємствам, що працюють в інтернеті, і їх клієнтам більш дешевий спосіб оплати.