Баланс з підступом. Чому "Укртрансгаз" рухається до банкрутства

Очевидно, всьому українському суспільству доведеться шукати відповідь на питання, що означають рекордні збитки ПАТ "Укртрансгаз" – проблеми підприємства в умовах "газової війни" з Росією або некомпетентність менеджменту? А може, злий умисел
Фото: Getty Images

За підсумками першого півріччя 2018 р. ПАТ "Укртрансгаз" показав рекордний розмір збитків: 17,7 млрд гривень. Ці дані всі бажаючі можуть побачити в опублікованому звіті про фінансові результати на сайті "Укртрансгазу".

Як видно з представлених там таблиць, основними причинами збитків стали списання (або нарахування під списання дебіторської заборгованості за газ і прискорена амортизація основних фондів. Але для порівняння: за аналогічний період минулого року збитки ПАТ склали 7 млрд грн. За весь минулий 2017 р. чистий збиток "Укртрансгазу" склав 24,8 млрд грн. Основними факторами збиткової діяльності підприємства тоді були:

- Нарахування резерву на знецінення дебіторської заборгованості за газ - 11,8 млрд;
- Витрати по прискореної амортизації основних фондів (в основному на державне майно) - 31,5 млрд, з яких не існує джерел для покриття на суму 18,5 млрд.

Тут, як мовиться, виникають питання. Чи Все зроблено для стягнення дебіторської заборгованості? Адже цим можна займатися серйозно, а можна за принципом "на нема й суду нема". І звідки береться прискорена амортизація обладнання? Невже злі росіяни почали додавати в газ абразивну крихту?

Зрозуміло, що тямущий бухгалтер на питання "Скільки буде двічі по два?" завжди відповість "А скільки треба?". Тобто бухгалтерської звітністю досить великого заходу в будь-якому випадку можна маніпулювати. Причому часто навіть не особливо порушуючи закон. Професійним бухгалтерам як раз і платять великі гроші саме за вміння "малювати" потрібні показники незалежно від того, які цифри присутні "на вході".

Пам'ятається, ще в радянський час існував популярний мем про "усушку і утруску" - ту саму "прискорену амортизацію основних фондів", кажучи бухгалтерською мовою. Або склад могли "пограбувати" - це такий радикальний варіант, так як в СРСР відмазка про "безнадійну дебіторську заборгованість" зазвичай не прокатувала - нею займався ОБХСС.

У нормальній ринковій економіці підприємство прагне швидше свою бухгалтерську звітність прикрасити, а збитки - не афішувати. Зовсім інша справа - державне підприємство, що працює в країні з кризовою економікою, величезним тіньовим сектором у ВВП і "плаваючими" поняттями про поділ приватної і державної власності. Тут цілком може виявитися вигідним показувати саме завищені збитки. Навіщо? Так з кількох причин:

- так простіше вкрасти, або взагалі красти на постійній основі;
- є привід зайвий раз підняти ціни для споживачів;
- йде негласна підготовка до приватизації підприємства в чиїхось інтересах, так що його капіталізація (сукупна вартість активів) свідомо опускається.

Доведене до банкрутства державне підприємство цілком логічно відправити на приватизацію під гаслом "Нема чого з бюджету годувати". Ну а як і у чиїх інтересах така приватизація буде проходити - тема зовсім іншої розмови. Сценарій, до речі, дуже добре відпрацьований на пострадянському просторі. Численні російські олігархи - Абрамовичи, Дерипаски, Потанины та інші - вони якраз "родом" звідти, з цих схем.

Втім, це лише припущення. Поки що більш реальним виглядає другий варіант. Тим більше, він вже знайшов своє підтвердження: з 1 серпня підвищилася ціна на природний газ для промислових споживачів та установ, що фінансуються з державного бюджету. Зокрема, в новому прейскуранті НАК "Нафтогаз України" зазначено, що ціна на газ "Нафтогазу" для промислових споживачів, які споживають від 50 тис. куб. м/місяць, за умови відсутності заборгованості за газ і на умовах передоплати, встановлена на рівні 10 130,4 грн/тис. куб. м, на умовах оплати за фактом поставки - 11 083,2 грн/тис. куб. м.

Згідно з прейскурантом "Нафтогазу", існує ще чотири категорії споживачів: споживачі, у яких щомісячні обсяги споживання нижче 50 тис. куб. м; постачальники для подальшої реалізації газу, що фінансується з державного та місцевих бюджетів установам і організаціям, а також промисловим споживачам; 100%-е дочірні підприємства Наку; оператори ГРС (газ на виробничо-технологічні витрати, втрати і власні потреби).

Для перших двох категорій споживачів ціна товарного газу також встановлена на рівні 11 083,2 гривень/тис. куб. м, для третин на рівні 10 130,4 гривень/тис. куб. м, для четвертої на рівні 11 083,2 гривень/тис. куб. м.

Нагадаємо, що 26 липня Кабінет міністрів продовжив до 1 вересня дію Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення суспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, що дозволило залишити ціну на газ для населення незмінною. Зараз уряд України веде активні переговори з МВФ щодо того, щоб не піднімати ціну на газ для населення. Але, може, має сенс замість цього провести хороший незалежний аудит бухгалтерії "Укртрансгазу"?