Аудит ЄЕС: Енергетичної "зради" не виявлено
Європейське енергетичне співтовариство (ЄЕС) не підтримала опонентів НКРЭКУ, критикують її за Роттердам+ і RAB-регулювання, пообіцявши представити докладні звіти по цим темам влітку. У той же час в ЄЕС натякнули, що комісії варто більш ефективно проводити роботу з громадськістю. Експерти прогнозують, що в нових документах європейці також висловлять підтримку проведеним відомством Дмитра Вовка реформ, зокрема, переходу до формульного ціноутворення і стимулюючим тарифами.
Добровільний аудит
21 березня ЄЕС оприлюднило звіт про незалежний аудит роботи НКРЭКУ. Нагадаємо, Україна є повноцінним членом ЄЕС з 2011 р. Саме енергоспівтовариства було засновано у 2005 р. між ЄС і країнами Південно-Східної Європи. Цілями його створення називалися підвищення надійності поставок енергоресурсів в ЄС, а також реформування ринків-учасників на засадах конкурентності та прозорості їх інтеграція у внутрішній енергоринок Євросоюзу. Формально енергоспівтовариства не є виконавчим органом, виконуючи контрольні, консультативні функції щодо адаптації європейського енергетичного законодавства в національні правові системи країн — членів ЄЕС. Однак ЄЕС щільно співпрацює з Єврокомісією та фактично є транслятором позиції Євросоюзу в енергетичній сфері. Вплив, який чинить енергоспівтовариства на національних регуляторів, вагомо: так, наприклад, воно відстрочило для Молдови реалізацію положень Третього енергопакету ЄС на чотири роки. Для розробки профільного українського закону "Про електроенергетику" секретаріат спільноти двічі направляв місії для внесення правок по гармонізації з європейським законодавством. Також ЄЕС займаємося вирішенням спорів між сторонами співтовариства. Позиція енергоспівтовариства є важливим фактором для залучення кредитів від європейських фінансових організацій і участі країни в міжнародних енергетичних проектах.
Цікаво, що ініціатива по перевірці ЄЕС діяльності НКРЭКУ виходила від самого українського регулятора. У липні минулого року Нацкомісія звернулася до енергоспівтовариства з пропозицією провести незалежний аудит її діяльності. Факт такого звернення став прецедентом. Досі ЄЕС активно моніторило ситуацію в Україні і давало оцінки виключно за власною ініціативою. Раніше які-небудь інші українські органи не зверталися в енергетичне співтовариство з проханням провести незалежний аудит їх діяльності.
Експерти в цілому позитивно оцінюють ініціативу українського регулятора, відзначаючи, що готовність НКРЭКУ до зовнішнього аудиту свідчить про те, що у відомстві Дмитра Вовка впевнені в законності і прозорості своїх рішень.
"Те, що НКРЭКУ сама ініціювала цю перевірку, — позитивний чинник. Регулятор сам намагався захистити своє реноме, звертаючись в авторитетну структуру, якою є енергетичне співтовариство", — зазначає директор Інституту енергетичних досліджень Дмитро Марунич.
"Дуже показово в цій ситуації, хто боїться, а хто — ні. Регулятор не побоявся і сам звернувся в енергетичне співтовариство з проханням про аудит і звіт про його діяльність. А, наприклад, "Нафтогаз" незацікавлений у появі таких документів щодо своєї компанії. Для нього це буде подібно смерті. У кращому випадку ми побачимо щось подібне через кілька років", — вважає експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.
Сам звіт ЄЕС про аудит НКРЭКУ написаний з використанням максимально політкоректних і обтічних формулювань. Тим не менш очевидно, що в цілому роботою українського регулятора європейці залишилися задоволені.
"На думку секретаріату, Національна комісія зазвичай дотримується високих стандартів прозорості та практика публікації регулюючого органу навіть випереджає відповідні юридичні вимоги. Відрадно, що всі опитані особи визнали, що регулюючий орган став набагато більш прозорим після прийняття закону про НКРЭКУ", — йдеться у звіті ЄЕС.
Експерти розділяють загальні оцінки ЄЕС роботі комісії, називаючи ключовим досягненням зміну самого механізму взаємодії регулятора та учасників ринку шляхом впровадження закладених у профільному законі принципів відкритості та дискусійності прийнятих Нацкомісією рішень.
"Раніше схема була така: НКРЭКУ вивішує проект нормативного документа, всі учасники дають зауваження в електронному вигляді. При цьому жоден з учасників не бачить, хто ще й які дав зауваження, і не розуміє, у кого які проблеми. Через місяць комісія опрацьовує зауваження і фактично самостійно вартості бездискусійної формі приймає рішення. Тепер, після прийняття закону і підзаконних актів НКРЭКУ, всі зауваження учасників публікуються на сайті Нацкомісії. Регулятор запрошує всіх, хто давав зауваження, і обговорює з ними абсолютно кожне зауваження і аргументує причини їх прийняття або неприйняття. Бере участь у дискусії не тільки той, хто дав зауваження, але і його союзники, читали їх. Як правило, це фахівці, добре обізнані в темі, і в результаті виходить продуктивна дискусія і хороший документ на фініші. Все це відкрито, прозоро і зрозуміло всім учасникам. Важко переоцінити важливість цього механізму взаємодії між регулятором та учасниками ринку. Це ключове досягнення НКРЭКУ у сфері прозорості. Кардинальні зміни відбулися не тільки в цьому, але і інших моментах роботи регулятора. І звернення до ЄЕС — свідчення того, що в комісії почувають себе впевнено щодо правильності проведених ними змін", — переконаний президент всеукраїнської громадської організації "Енергетична асоціація України" Василь Котко.
Європейський відповідь критикам Роттердам+ і RAB-регулювання
Експерти солідарні в тому, що однією з головних причин звернення НКРЭКУ в енергетичне співтовариство було бажання отримати оцінку незалежного арбітра за рішенням комісії, які є улюбленим об'єктом критики для деяких політиків і ЗМІ — Роттердам+, RAB-регулювання, введення абонплати за газ.
"Логіка проста — основні претензії до НКРЭКУ в питаннях формульного ціноутворення. Мова йде про так званих Роттердам+ і Дюссельдорф+. НКРЭКУ звернулася до енергоспівтовариства, щоб воно перевірило (підтвердило або спростувало) правильність прийнятих рішень. З точки зору МВФ, ЄБРР і енергоспівтовариства, претензій щодо розвитку формульного ціноутворення бути не може. Воно відповідає логіці Третього енергопакету і сприяє лібералізації ринку. Європейське енергетичне співтовариство не висуватиме претензій", — вважає екс-начальник управління по зв'язках з громадськістю НАК "Нафтогаз України", незалежний експерт з питань енергетики Валентин Землянський.
У звіті ЄЕС не міститься прямих оцінок згаданих рішень комісії і в той же час указується, що енергоспівтовариства проведе по кожній з цих тем окреме дослідження. Як повідомив у телефонному коментарі Дмитро Вовк, ці оцінки будуть опубліковані приблизно в першій половині квітня. В той же час не може не звертати на себе уваги той факт, що згадка цих тем знаходиться в тій частині звіту, де йдеться про спроби адміністративного або політичного втручання в роботу НКРЭКУ. В якості прикладів можливого втручання в роботу комісії ЄЕС призводить обшуки НАБУ в ході розслідування законності формули Роттердам+ і скасування введення нової тарифної методології для послуг з розподілу природного газу (абонплати за газ) з ініціативи Володимира Гройсмана.
Експерти говорять про те, що тональність, в якій енергоспівтовариства згадує резонансні рішення комісії, свідчить про те, що і в окремих звітах вони будуть оцінені як мінімум нейтрально, оскільки юридично обґрунтовані і перебувають у канві принципів роботи європейського енергоринку.
"Європейське енергетичне співтовариство у першу чергу проводить правову оцінку, а не економічну. Якщо говорити з правової точки зору, мав право встановлювати регулятор механізм компенсації ціни за вугілля як частини витрат, яку несе теплова генерація, то так, за законом регулятор зараз має право регулювати витрати теплової генерації через оптову ціну на ринку. Тут правових претензій і порушень немає", — зазначає експерт Київського інституту енергетичних досліджень, член коаліції "Енергетичні реформи" Світлана Голікова.
"Думаю, що вони будуть розглядати RAB-тарифи і Роттердам+ з точки зору процедури та відповідності встановленим у світі практикам. Вони будуть оцінювати це з бюрократичної точки зору. Малоймовірно, що ми побачимо в нових звітах щось неординарне. Сенсації точно чекати не варто", — переконаний Юрій Корольчук.
Джерела політичного шуму
У той же час експерти поділяють стурбованість енергоспівтовариства щодо спроб тиску на комісію, відзначаючи, що за ними стоять інтереси не тільки політиків, але і окремих бізнес-груп. На думку аналітиків, ряд українських олігархів зацікавлені у скасуванні рішень НКРЭКУ щодо впровадження формульного ціноутворення на ринку вугілля (Роттердам+) і стимулюючого тарифоутворення (RAB-регулювання), і від того, хто переможе в цьому протистоянні, залежить успішність реформування українського енергоринку.
"У звіті констатований факт, що тиск на комісію було і залишається. І що НКРЭКУ виконує в реформах головну роль. За ними фактичні рішення, дадуть вони зелений світло реформ на ринку електрики і газу, чи ні. В тому числі і користь для споживача, який зможе вибирати постачальника газу і електроенергії. Все це залежить від регулятора. Будуть нововведення на ринку або все це перетвориться в бюрократичне болото. Теми, пов'язані з RAB-тарифами та Роттердам+, супроводжуються політичним галасом перетворюються у шоу для отримання політичних дивідендів", — вважає Юрій Корольчук.
"Виникають питання до учасників ринку і до політичних сил, які чинять тиск на регулятора. Мова йде про політичний тиск з боку окремих політичних суб'єктів. Були спроби з боку структур, близьких до Коломойського, чинити тиск на регулятора", — зазначає Дмитро Марунич.
"Я можу погодитися з енергоспівтовариством, що і за Роттердам+, і РАБ-регулювання резонанс суспільства і політиків — це певний тиск на НКРЭКУ. Я підтримую Роттердам+ як об'єктивний індикатор для закладки вартості вугілля генеруючим компаніям. Це така ж ситуація, як і з газом. Ми перейшли до політики, коли в якості індикатора для внутрішньої ціни ми беремо ціни, які складаються на європейських біржах, я це підтримую підхід. Навколо цього вже міфи накручуються. Коли аналогічна ситуація була з газом і говорили, що газ внутрішнього видобутку має бути дешевше для українців. Така політика призвела до того, що внутрішній видобуток скорочувалася довгі роки. І ми платили валютою Росії, причому за цінами, вищими за європейські. Поганий чи гарний Роттердам+, але ми другу зиму проходимо. Притому що постачання антрациту обрізані з окупованої зони і половина шахт втрачена, кризових ситуацій в енергетиці у нас не було. Я думаю, що цей підхід забезпечив значною мірою стабільну ситуацію в енергетиці", — вважає Василь Котко.
Якщо перекладати з мови політкоректності, яким традиційно оперують європейські офіційні органи, то основний сигнал звіту енергоспівтовариства — реформи на українському енергоринку проводяться і ефективність та прозорість дій регулятора досить висока. Критика найбільш резонансних рішень комісії відсутній, більш того, у звіті містяться явні натяки на те, що ця критика може мати політичний або лобістський характер. У документі прямо говориться про те, що регулятор в умовах постійного тиску (формулювання ЄЕС — "орган піддається серії організаційних потрясінь і критиці його рішень", "члени комісії знаходяться під тиском певних політичних і бізнесових груп"). Фактично ЄЕС, хоча і в максимально дипломатичній формі, висловило підтримку НКРЭКУ і засумнівався в щирості критиків регулятора, більшість з яких, наприклад депутатська група "Єврооптимісти", апелює саме до європейського досвіду.
У той же час європейці делікатно порекомендували регулятору проводити більш ефективну інформаційну підтримку своїх реформ (дослівно — "забезпечити більш широку громадську аргументацію щодо його рішень"), щоб не "піддаватися такому політичному і соціальному тиску". Чи зможе НКРЭКУ прислухатися до поради ЄЕС, покаже час, однак ясно, що сам звіт енергоспівтовариства — потужний інструмент для переконання в правоті своїх дій.
