"Атомні матки", тарифи і ядерка. Навіщо США наші АЕС і чим ризикує Україна
Українські атомні станції під управлінням США — що стоїть за цією ідеєю? Розглянемо економічну і політичну причину несподіваного інтересу американців

Після нещодавньої розмови президента України Володимира Зеленського із президентом США Дональдом Трампом, в якій піднімалася тема передачі АЕС під американське управління, виникли певні "труднощі перекладу" з англійської. Напевно, це були відмінності у сприйнятті граматичної форми числа в конкретній бесіді. За версією української сторони, йшлося про одну станцію, точніше про окуповану росіянами Запорізьку АЕС. А от за версією адміністрації Білого Дому — про станції, тобто всі атомні електростанції, розміщені як на окупованій території (ЗАЕС — шість атомних блоків), так і на підконтрольній Україні: Рівненську АЕС (4 атомні блоки), Хмельницьку (2 атомні блоки) та Південноукраїнську (3 атомні блоки). Загалом шість блоків захоплено росіянами та дев'ять — перебувають під контролем України.
Американцям — "Енергоатом", українцям — високі тарифи?
Як ми вже писали, НАЕК "Енергоатом" могла би увійти в перелік активів Інвестиційного Фонду США, який створюється для управління активами в Україні. Це одна з потужних світових енергетичних атомних компаній, яка в нинішніх умовах також виконує функції ПСО для населення у контексті цін на електроенергію, забезпечуючи тариф на рівні у 4,32 грн за кВт-г. Сукупна генерація "Енергоатому" на рік становить 53 млрд кВт-г, тобто загальна річна виручка балансує на рівні 200 млрд грн, або $5 млрд. І питання ціни електроенергії тут є ключовим, адже підняття тарифу для населення під час війни одразу збільшило фінансовий потік нацкомпанії на 30%. Тут можна, як мовиться, добрати смаку. Адже збільшення відпускних цін на електроенергію, наприклад, до 10 грн за кВт-г дозволило б отримати валовий дохід у розмірі більше 500 млрд грн, або понад $12 млрд на рік.
Може скластися враження, що $12,5 млрд — це сума, "образлива для колективу", тобто для США, але це не зовсім так. Наприклад, широко розпіарена програма Дональда Трампа з упровадження "золотих карт" громадянства США принесла $5 млрд (5000 золотих карт вартістю $10 млн кожна). Тобто компанія з потенційним грошовим потоком в $10–12 млрд (хоча тут мова не про прибуток, а про дохід) справді може зацікавити американську владу.
На жаль, в рамках такої моделі за електроенергію населенню доведеться платити, можливо, 8–10 грн за кВт-год. Зате дивіденди "Енергоатому" збільшать доходи згаданого вище Інвестиційного фонду під керівництвом США (у випадку, якщо така ідея буде реалізована). Це означатиме відхід від моделі коли частина ресурсів країни, незважаючи на контроль з боку олігархів та вітчизняних ФПГ, все ж таки певним чином "просотувалась" до простого народу у вигляді пільгових цін на електроенергію.
Навіщо Штатам українська "атомка": економічний аспект
Але давайте розберемося, навіщо США українські атомні електростанції. Очевидно, що технократія Трампа робить ставку на криптовалюти та розвиток продуктів штучного інтелекту (ШІ). При цьому не є секретом величезний американський торговий дефіцит (торгівля товарами), наприклад, з Євросоюзом. Утім, як ми писали в минулій статті, від´ємне торговельне сальдо з ЄС для Америки не таке вже й критичне — за рахунок торгівлі послугами, де мають перевагу американці .
Тобто США — це переважно сервісна економіка, яка базує своє домінування на трьох факторах:
- ключові технології й інновації;
- глобальна роль долара як резервного активу;
- найбільший у світі платоспроможний попит, споживчий та фінансовий ринки, які формують глобальний попит на долар.
США можуть намагатися зробити великий стрибок у виробництві товарів за рахунок реіндустріалізації, але це досить довгий шлях. Тож станом на зараз головне завдання — нарощувати експорт послуг. Таку доктрину відстоюють міністр торгівлі США Говард Латнік та "цар крипти" Девід Сакс.
Але майнінг криптовалют та проєкти штучного інтелекту, зокрема дата-центри, потребують великої кількості енергії, якої у Штатах насправді не так і багато.
А з урахуванням нової індустріалізації, Америка має зробити різкий стрибок у створенні нових джерел базової генерації. І це не відновлювальні джерела ("сонце", "вітер") — динамічне зростання генерації за експонентою може дати лише ядерна генерація.
Виходить, слід очікувати різкого зростання проєктів створення ядерної генерації в США за аналогією з ядерною програмою Китаю 20-річної давності. Але для цього потрібно дуже багато урану та ядерного палива. На перехідний період (10–15 років), доки не запустяться нові енергопотужності, не зайвими будуть і дев'ять атомних блоків, які наразі перебувають під контролем України.
Отже, версія №1: США хочуть перетворити українські АЕС на джерела енергії для майнінгу криптовалют та проектів ШІ, включно з дата-центрами.
Бігтех потребує енергії
Останніми роками компанії бігтеху, такі як Google, Microsoft, Amazon, Intel, Nvidia, активно шукають додаткові джерела електроенергії на фоні зростаючої ролі ШІ в базових технологічних моделях.
Сервісна економіка збільшує потребу в електроенергії за експонентою. Наприклад, американський інвестиційний банк Goldman Sachs визначив орієнтовні обсяги нового технологічного попиту на електроенергію: внаслідок швидкого впровадження генеративного ШІ, дата-центри збільшать споживання електроенергії на 160%, і це відбудеться не пізніше 2030 р.
Уже станом на цей час на дата-центри припадає приблизно 2% загального обсягу енергії, споживаної світовою економікою. До 2030 р. цей показник може зрости до 4%. Зокрема, споживання електроенергії бігтехом у США, ймовірно, зросте на 2,4%.
Саме тому, компанії "великого техно" почали розглядати нові проєкти в секторі енергетики та формувати власні інвестиційні портфелі. Наприклад, Google підписала угоду з компанією Kairos Power щодо запуску в експлуатацію ядерних реакторів для вироблення значних обсягів електроенергії, якої буде достатньо для роботи центрів обробки даних ШІ.
Microsoft уклала аналогічну угоду з Constellation Energy, яка управляє однією з найбільших атомних електростанцій у США (домовилися про перезапуск першого блоку станції "Три-Майл-Айленд") — але тут ідеться про купівлю електроенергії для сервісів обчислення з використанням технологій ШІ.
Більше того, Amazon заявила про інвестування $500 млн в атомну енергетику — виробництво малих модульних реакторів (ММР) разом із компанією X-energy (стартап на 5 ГВт електроенергії у США до 2039 р.).
До речі, Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) проаналізувало, що запит ChatGPT споживає 2,9 ват-години електроенергії, а пошук у Google — 0,3 ват-години електроенергії. На практиці це означає, що результати пошуку, які оброблюються штучним інтелектом, потребуватимуть в десять разів більше енергії, ніж звичайний пошук Google, як у минулі роки. Технологічний сайт The Verge наводить таке порівняння: на генерування одного зображення за допомогою ШІ необхідно стільки ж електроенергії, як і на зарядження стандартного смартфона в розмірі 0,012 кВт-г.
Отже, українські атомні станції можуть стати своєрідними "атомними матками" для американського бігтеху, який буде розміщувати навколо них свої дата-центри та платформи з майнінгу криптовалют.
Промислові платформи на базі АЕС: кінець мрії
Описана вище концепція, звичайно, діаметрально протилежна програмі розвитку "Фенікс", яку автор цієї статті пропонував для індустріального розвитку України. Згідно з нею, біля українських АЕС мали б розміщуватися промислові платформи з енергоємними виробництвами, сотнями тисяч нових робочих місць та чартерними містами з вільним режимом підприємництва. Туди можна було б релокувати виробництва та мешканців південного сходу, створивши для них якісний простір життя із звичним індустріальним життєвим укладом.
Але майнінг та проекти з штучного інтелекту за рахунок енергії наших АЕС нічого не дадуть українській економіці. Адже в цих проектах буде 99,9% імпортного обладнання, кількасот робочих місць, а весь прибуток сформуватиметься за межами України. Тобто такий сценарій лише "зжере" всю енергію українських АЕС, посиливши деіндустріалізацію, паралельно "поховавши" режим ПСО для населення (тоді, як ми рахували вище, тариф зросте приблизно до 10 грн за кВт). Тобто буде "як у Європі", де населення (роздріб) платить більше, ніж промисловість (опт).
Контроль США над українським "атомом": політичний аспект
Є ще одна причина можливого контролю за нашими АЕС із боку США. І вона на вже не економічна, а політична.
Популяризація в частині нашого суспільства ідеї створення в Україні ядерної зброї (що суперечить взятим на себе міжнародним зобов'язанням і не є офіційною позицією влади) призвела до того, що серед основних геополітичних гравців поступово дозріває консенсус про те, що ядерний комплекс України може перейти під контроль, наприклад, США. Йдеться про атомні станції, наукові блоки, родовища урану, сховища відпрацьованого ядерного палива (ВЯП) та об'єкт "Укриття" в Чорнобилі.
Дуже сумно, що внаслідок непродуманих заяв окремих експертів ми втрачаємо можливість розвивати хоча б мирний ядерний напівцикл: видобуток урану — виробництво ядерного концентрату — передача на збагачення партнеру — виробництво ТВЕЛ — зберігання ВЯП.
За найгіршим сценарієм, тепер США можуть взяти під контроль і АЕС, і видобуток урану, і ВЯП, і об'єкт "Укриття".
Отже, ми розглянули дві версії — економічну та геополітичну, — чому США зацікавлені в українській атомній енергетиці. І вони не суперечать, а радше доповнюють одна одну.