Associated Press: Заблоковані чорноморські порти – одна з найбільших проблем промислових підприємств України

Переклад матеріалу публикує пресслужба Метінвесту, передає "ДС".

"На українському металургійному комбінаті Запоріжсталь накопичилися бронежилети, а вхід охороняють протитанкові пастки. Щоразу, коли звучать сирени повітряної тривоги, – а вони спрацьовують щодня – більшість працівників прямує до одного з 16 бомбосховищ, розкиданих по території. Але дехто продовжує працювати та підтримувати рух розплавленого металу, не зважаючи не лише на сильну спеку та іскри з доменних печей, що виплавляють сталь для всього – від залізничних вагонів до побутової техніки, а й на загрозу артилерійського обстрілу", — йдеться у матеріалі.

Журналісти пишуть, що Запоріжжя, що дало назву комбінату, розташоване менш ніж за 50 кілометрів від лінії фронту, а його житлові будинки й енергетична інфраструктура часто стають мішенню для росіян. Наслідки війни призвели до того, що завод працює не на повну потужність, третина з понад 10 000 працівників простоює.

"Збитки, завдані металургійній промисловості України, заподіяли шкоду прибутковому сектору та ключовому роботодавцю, який потрібен для підтримання зруйнованої війною економіки. Зусилля щодо відновлення виробництва та відвантаження товарів покупцям у всьому світі матимуть вирішальне значення для відновлення країни. До війни металургія була опорою економіки й займала третину експорту України. Але цю тенденцію зруйнували російські війська, що взяли під контроль промислові центри в Донецькій та Луганській області", — розповідає AP.

Втім журналісти підкреслюють, що для гірничо-металургійної компанії Метінвест уповільнення роботи металургійного комбінату Запоріжсталь – лише частина проблем. Відтоді, як Росія захопила український Крим у 2014 році, компанія втратила обладнання та об'єкти в регіонах, контрольованих РФ. 

"Найбільші збитки, яких ми зазнали, – це збитки, завдані економіці України. Коли країні завдають шкоди, компанія страждає від неї не менше, ніж від прямих влучань снарядів", – цитує видання генерального директора Групи Метінвест Юрія Риженкова.

Втім зазнчається, що "на металургійному комбінаті Запоріжсталь життя, як і раніше, вирує навколо доменних печей, навіть якщо працюють лише три з чотирьох".

"Безперервне шипіння наповнює повітря, насичене різким, кислим присмаком сірки, що виникає внаслідок поділу чавуну та відходів виробництва. Сріблясті костюми робітників відбивають сліпуче світло від червоного розплавленого металу, що вирує в доменній печі, де температура досягає 1500 C", — йдеться у матеріалі.

Журналісти підкреслюють, що "здається, що всі завантажені роботою, але працівники знають, що виплавляють менше чавуну, ніж до війни".

"Ми обмежені як кількістю сировини, так і можливостями виплавки, – розповідає майстер доменної печі Олег Ільїн.

В AP розповідають, що повернутися до нормального рівня виробництва Запоріжсталі, як і багатьом промисловим підприємствам в Україні, заважають перебої з постачанням електроенергії внаслідок російських ракетних атак, пошкодження інфраструктури та блокади чорноморських портів.

"Саме блокада є однією з найбільших проблем для Запоріжсталі, робота якої переривалася лише двічі за її майже 90-річну історію – під час Другої світової війни та невдовзі після вторгнення Росії в Україну. Минулої весни російські війська зупинили лише за десятки кілометрів від комбінату, але майже через рік він так і не зміг повністю відновитися", — пояснюють у виданні.

Крім того, там розповідають, що на продукцію Запоріжсталі ціни вищі, і її важче доставити до покупців. Замість кораблів замовлення перевозяться переважно залізницею, що підвищує вартість не лише транспортування, а й виробництва та сировини.

До війни Запоріжсталь міг зібрати партію сталевих штаб, які використовують, наприклад, для виробництва холодильників, та доставити їх покупцям за місяць або два, говорить генеральний директор Запоріжсталі Роман Слободянюк. Зараз це може тривати три місяці й більше.

"Не кожен клієнт готовий до таких ризиків. Тому ми були змушені скоротити географію наших клієнтів", – зазначає Роман Слободянюк.

Раніше Запоріжсталь працював із замовниками майже в 60 країнах, зараз їх поменшало вдвічі. Війна вплинула на здатність комбінату виконувати замовлення для багатьох африканських країн і більшості країн Близького Сходу.

"До війни приблизно 90% металургійної продукції експортувалося морем, бо це було набагато дешевше", – говорить Дмитро Горюнов із Центру економічної стратегії України.

Зараз комбінат орієнтується на найближчі європейські країни та ринок США, куди можна доставляти продукцію через польські морські порти.

За даними галузевої асоціації "Укрметалургпром" та Oxford Economics, в Україні зруйновано близько третини потужностей металургійної промисловості, а виробництво скоротилося приблизно на 65%.

Український KSE Institute підрахував, що збитки українського бізнесу внаслідок війни становлять $13 мільярдів. У 2022 році обсяг виробництва скоротився приблизно на третину, а цього року Міністерство економіки прогнозує зростання лише на 1%.

"Уряд покладається на дотації союзників, таких як Європейський Союз і США, для виплати заробітної плати та пенсій громадянам, щоб не друкувати гроші, які можуть прискорити інфляцію. Минулого тижня Україна отримала підтримку завдяки кредитному пакету на суму $15,6 млрд від Міжнародного валютного фонду", — пишуть журналісти.

Зі свого боку, Метінвест намагається відновитися після втрати двох великих підприємств через Росію, зокрема комбінату Азовсталь, де ЗСУ відбивали облогу агресора.

41-річний Максим Нотченко, колишній працівник Азовсталі, здалеку спостерігав, як росіяни беруть в облогу комбінат, завдаючи ударів: "Ніби шматки твого тіла відрізали".

Він зміг виїхати з Маріуполя та почав працювати на Запоріжсталі у квітні минулого року. Приблизно 20 000 інших працівників Метінвесту зробили те саме – залишили окуповані території або приєдналися до ЗСУ. До вторгнення в Метінвесті працювало близько 100 000 осіб, зараз – 85 000.

За словами Юрія Риженкова, генерального директора Метінвесту, відновлення ланцюгів постачання, насамперед розблокування чорноморських портів, пожвавить компанію.

"Українцям властива така риса: що б із нами не відбувалося, ми продовжуємо працювати, винаходимо нові способи роботи, щоб бути ефективними в будь-якій ситуації, – говорить Юрій Риженков.

Він каже, що єдиний спосіб гарантувати безпеку й розвиток Метінвесту – це звільнення всіх захоплених Росією територій, включно з Кримом. Саме тому компанія спрямовує ресурси на підтримку українських сил оборони. 

"Перемога України гарантує бізнесу можливість розвиватися", – зазначає Риженков.