Армія голодних. Хто у світі залишиться без їжі через напад Росії на Україну

Погана кардіограма

Росія і Україна сумарно постачають на світовий ринок близько 29% пшениці: відповідно 17 і 12% з загальних 207 млн т. Під час війни шляхи відвантаження зернових значною мірою перекриті внаслідок блокування чорноморських портів в Україні та перебоїв з поставками з Росії. І цей факт, ніби кардіограма, одразу зафіксували цінові графіки. Так, контракти на Чиказькій товарній біржі з 23 лютого до 10 березня зросли в ціні на 22% — з 8,85 до $10,8 за бушель пшениці. (При цьому на піку здорожчання 8 березня ціни піднімалися майже наполовину порівняно з довоєнними котировками.) Біржовий графік ф´ючерсів на кукурудзу, яку в регіоні найбільше експортує Україна, теж різко підскочив — на 23%, з $6,1 до $7,5 за бушель.

Що буде далі? Ціни в перспективі, ймовірно, ще збільшаться. "Імпортери скорочуватимуть внутрішні запаси і нишпоритимуть по всьому світу у пошуках поставок на квітень/травень", — вважають у сільськогосподарській дослідницькій компанії AgResource.

І це лише початок. Якщо Україні не вдасться провести посівну, чорноморські порти будуть надовго заблоковані, а Росія матиме проблеми з логістикою та іноземними контрагентами (через відсторонення країни-агресора від глобальних фінансів), то глибокої кризи на світовому ринку продовольства не уникнути як у поточному, так і в наступному році.

Нагадаємо, що саме пшениця — базовий продукт продовольчої безпеки, а кукурудза надзвичайно важлива, зокрема, як складова кормів для худоби (а отже, виробництва м´яса, молока та яєць).

Серйозні проблеми на глобальному ринку продовольства будуть не лише з зерном, а й, скажімо, з соняшниковою олією, головним експортером якої є саме Україна. Експерти Oil World вже відзначають критичний дефіцит цього продукту. "Припинення експорту з Чорного моря різко обмежує використання соняшникової олії в ЄС та багатьох інших країнах [в основному Індії та Китаї, — "ДС".], підвищуючи попит на інші рослинні олії". При цьому наголошується, що в короткостроковій перспективі немає можливості компенсувати втрату експорту чорноморської олії в розмірі 1,2-1,3 млн т на місяць без значного скорочення споживання олій і жирів в енергетичному секторі. За даними Oil World, з кінця лютого переробку олійних культур на більшості промислових підприємств уже призупинено.

Відчутним буде також скорочення поставок курятини з України (яка входить у топ-3 експортерів м´яса птиці до ЄС).

Два фактори

Отже, наразі на продовольчий товарний ринок тиснуть щонайменше два фактори, пов´язані з війною. Це поточні проблеми з логістикою поставок й очікування. Очікування щодо падіння пропозиції в майбутньому через неможливість забезпечити врожаї і переробку в Україні, а також подальші перебої з логістикою та бізнесами у Росії (хоча ембарго на експорт продовольства з країни-агресора немає). І з часом дедалі більшого значення набуватиме другий фактор: глибина продовольчої кризи у світі залежатиме від того, скільки триватимуть бойові дії в Україні.

Удар по українському агросектору

Наші майбутні врожаї та загалом агровиробництво сильно скоротяться за результатами року, можливо, навіть в рази (щоб хоча б Україні вистачило). Перша і найочевидніша причина — неможливість провести посівну (яка традиційно має стартувати з кінця лютого, починаючи з півдня) на тимчасово окупованих територіях і в зонах бойових дій, а також захоплені або розгромлені ферми, птахофабрики тощо.

Але навіть на територіях, де можливо вести діяльність, це робити складно. Адже є проблеми з пальним, добривами (які й до війни були дорогими через високі ціни на газ), засобами захисту рослин (ЗЗР). Плюс практично неможливо отримати кредитний ресурс, а більшість постачальників тепер вимагають повної оплати відразу, а не після продажу врожаю, як раніше.

Так, за інформацією Всеукраїнської аграрної ради (ВАР), 75% дизпалива в Україну надходило з РФ і наразі цього імпорту немає, аграрії також не можуть купувати насіння, добрива тощо. Часто вони навіть не отримують оплати за своє зерно. "Фермери продали зерно зернотрейдерам, які, в свою чергу, не можуть їм заплатити, а отже, сільгоспвиробники не мають грошей, щоб купувати затратні матеріали для посівної", — зазначає голова ВАР Андрій Дикун.

Крім того, фермери в соцмережах масово повідомляють про неможливість отримати вже проплачені добрива або ЗЗР — вони не відвантажуються через війну. Або, для прикладу, агропідприємства тримали насіння і ЗЗР на складах під Києвом, а тепер їх не можна вивезти.

"Ми не можемо вести господарство без грошей, дизельного палива та ресурсів, і це дуже скоро закінчиться продовольчою катастрофою", — констатує Андрій Дикун.

За його даними, станом на 10 березня близько половини сільських господарств призупинили діяльність.

Схожі проблеми й у агрохолдингів. Так, за словами генерального директора "Індустріальної молочної компанії" (ІМК) Алекса Ліссітси в коментарі Forbes, окупанти захоплюють бази та ферми компанії, а пальне часом доводиться знищувати, щоб не дісталося загарбникам.

"Якщо Україну зараз не захистити і ми не зможемо зробити посівну або зберемо лише 20% урожаю країни, то глобальні ринки продуктів харчування будуть обвалюватись", — вважає Ліссітса.

Глобальний голод

Що стосується глобальних наслідків, то у Всесвітній продовольчій програмі (ВПП) ООН вже попередили, що перебої у виробництві та експорті з України можуть загрожувати продовольчій безпеці в усьому світі. "Кулі та бомби в Україні можуть підняти глобальну кризу голоду до рівня, якого ми не бачили раніше", — сказав директор ВПП ООН Девід Бізлі.

Про які масштаби проблеми йдеться? Ще до війни Росії проти України в ООН заявляли про погіршення ситуації з крайньою бідністю в світі. На нашу думку, кількість людей, які живуть у злиднях, дає можливість приблизно оцінити, скільки у світі реально голодуючих (бо кількісні оцінки глобального голоду як такого навіть в заявах ООН відрізняються на порядок). Отже, загалом за межею бідності (яка досить довільно визначається у $1,9 на день за паритетом купівельної спроможності) в останні роки, за даними Світового банку, жили близько 700 млн людей, і в ООН у 2021 р. вважали, що через наслідки пандемії СOVID-19 таких людей побільшає. Таким чином, вже зараз недоїдає майже кожна десята людина на планеті.

А буде гірше. І найбільше постраждають найбідніші країни і верстви населення. Варто нагадати, що саме Африка і Близький Схід, де й так загосрена проблема голоду, є ключовими ринками збуту українських зернових.

З цього — невтішні висновки і прогнози. Можна припустити, що додатково десятки, якщо не сотні мільйонів людей зазнаватимуть цього року голоду через обмеження поставок ключових продовольчих товарів з Чорноморськогоо регіону.

Ще більш похмурий сценарій прогнозує економіст інвестиційного відділу Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН Андрій Ярмак.

"Навіть якщо війна закінчиться зараз, а вона явно затягується, Україна ще багато місяців не зможе нічого експортувати, а потім ще роки два буде виходити на ті самі обсяги, що були до вторгнення рашистів. Рашисти ж будуть ізольовані і теж, як мінімум, різко знизять експорт. Ціни на енергоносії будуть високими ще довго, поки світ навчиться жити без російського смердючого газу, а це вже факт. Але за весь цей час кількість людей, які в світі не мають доступу до мінімального набору калорій, зросте, за дуже грубими моїми мінімальними підрахунками, на 800 млн людей, а може, навіть на 1 млрд. Адже я ще не врахував обвал ВВП всіх країн світу", — написав економіст у своєму блозі на Facebook.

Що б там не було, ця страшна статистика врешті-решт буде ще одним доказом безглуздої жорстокості, до якої вдалася Росія, розв´язавши війну проти України та кинувши виклик світу. Однак для тих, хто ухвалює рішення на глобальному рівні, стрибки цін на продовольство — це більше про гроші, нехай і великі, а не про життя. В них на столі не закінчиться їжа. Та й у багатих країнах більше переймаються подорожанням енергоносіїв — зокрема, щодо цього непокояться американські й європейські фермери, переглядаючи новинні заголовки про бойові дії в Україні…