Антон Усов: розвиток малого і середнього бізнесу сприятиме деолігархізації української економіки
"ВД" Який запланований обсяг інвестицій ЄБРР в Україну на цей рік?
А. У. Плану як такого немає. Можна говорити лише про інвестиційну потужності ЄБРР в Україні. Це близько 1 млрд євро нового бізнесу в рік. Ми будуємо свої проекти виходячи з попиту приватних інвесторів. Приватний сектор складає 65-70% нашого портфеля. Решта - державні проекти. Як правило, ми робимо основний обсяг бізнесу ближче до кінця року. Але вже зараз видно, що порівняно з 2015 роком ситуація погіршилася. Інтересу до України з боку інвесторів немає - ні вітчизняних, ні в зарубіжних.
"ВД" Який обсяг кредитів ЄБРР може видати малому і середньому бізнесу в 2016 році?
А. У. Знову-таки, ми не говоримо про плані. Попит на кредити з боку бізнесу. Особливо висока потреба в довго-
термінове кредитування, фінансування розвитку, модернізації виробничої бази, переходу на нові стандарти в зв'язку з відкриттям нових ринків, зокрема ЄС. Якщо згадати, що в останні шість років кредитування МСБ фактично було відсутнє, то можна говорити про накопичений колосальний відкладений попит.
Обсяг фінансування, який ЄБРР надаватиме через комерційні банки-партнери, залежить від апетиту ринку, від того, наскільки активно банки будуть використовувати наші лінії.
Що стосується програми прямого кредитування МСБ, ми плануємо зробити близько 10-15 проектів, кожен з яких може коштувати близько 5 млн євро. Це будуть в основному так звані показові випадки, коли мова йде не тільки про надання фінансування, а також можливості надати бізнесу клієнта якусь додану вартість - переорієнтувати на новий ринок, допомогти перейти на нові стандарти і т. д.
Головна вимога до наших позичальників - робота на експорт, наявність валютної виручки, впровадження європейських стандартів, інновацій. Один з останніх прикладів - ТОВ "Кищенці", якою ЄБРР вирішив надати кредит у розмірі $5 млн. Ця компанія веде діяльність в різних сферах - від вирощування зернових і овочевих культур до молочного скотарства і свинарства. Близько 60% її продукції успішно експортується в Європейський Союз та інші країни.
Ми намагаємося підтримувати передусім компанії з високим експортним потенціалом. Мова не просто про експорт сировини, але товарів з високою доданою вартістю. Наприклад, не зерна, а хлібобулочних виробів, молока, а йогуртів. Це те, що зараз найбільше потрібно Україні.
"ВД" У ЄБРР також є напрямок грантової підтримки МСБ. Які обсяги цієї програми?
А. У. Ми надаємо бізнесу гранти на реалізацію консалтингових проектів з участю українських консалтингових компаній або міжнародних експертів-практиків. З їх допомогою бізнес може вирішити як вузькоспеціалізовані питання, такі як, наприклад, розробка маркетингових стратегій, впровадження стандартів ISO і т. д., так і більш комплексні проблеми - підвищення інвестпривабливості, виходу на нові ринки.
Що стосується міжнародних експертів-практиків, то такі проекти досить дорогі - 60-70 тис. євро, тому розмір нашої компенсації може досягати 80%. Серед донорів нашої грантової програми Європейський Союз, уряду Швеції, США та інших країн.
У програмі можуть брати участь представники МСБ з кількістю працівників до 250, стажем роботи на ринку більше двох років і хорошою динамікою розвитку. Компанії повинні бути приватними, належати не менше ніж на 50% громадян України, а їх власники повинні мати добру ділову репутацію.
"ВД" Скільки компаній брало участь у програмі в минулому році?
А. У. Ми підтримали 128 підприємств, обсяг наданої їм підтримки МСБ, склав 1,5 млн євро. В цьому році плануємо збільшити цей показник вдвічі. На 2016 рік вже заплановано 165 проектів, але реальний попит на такі гранти приблизно в чотири рази вище. Можливо, в наступному році ми будемо збільшувати обсяги цієї програми, в тому числі через наш новий офіс у Харкові, який повинен відкритися в поточному році.
"ВД" Компанії з яких галузей найчастіше звертаються за такого роду допомогу?
А. У. На першому місці підприємства харчової промисловості, на другому - торгівлі, на третьому - IT і машинобудування. Через рік після завершення проекту ми зустрічаємося з бізнесом, аналізуємо ефективність виконаної роботи. Ми дуже задоволені результатами. Більше половини підприємств-учасників змогли на 110% збільшити оборот, на 117% - продуктивність праці. Близько 60% підприємств кажуть, що вони збільшили кількість робочих місць і вдвічі наростили обсяг експортних продажів.
"ВД" Які основні тенденції на ринку МСБ ви б могли виділити?
А. К. Головне - це переорієнтація з ринків СНД на європейські. Також раніше багато хто вважав, що розвивати бізнес потрібно лише у випадку, коли є перспектива поставок продукції на експорт. Але в минулому році почало приходити усвідомлення, що виробники з інших країн в будь-який момент можуть вийти на наш ринок зі своєю продукцією. Вони зможуть запропонувати більш широкий асортимент, високу якість продукції, більш чітке ціноутворення. Бізнес зрозумів, що потрібно розвиватися і підвищувати конкурентоспроможність і на внутрішньому ринку.
Частина ВВП, що виробляється МСБ в Україні складає всього 15%, тоді як у Німеччині-60%, в Італії - 70%. Така цифра говорить про значний рівень концентрації вітчизняної економіки або в руках великих, часто олігархічних структур, або в руках держави. Розвиток малого та середнього бізнесу сприятиме деолігархізації економіки.
"ВД" ЄБРР давно домагався можливості кредитувати в гривні. Відповідний закон, що дав таке право міжнародним банкам, був прийнятий ще в 2013 році. Тим не менш банк продовжує надавати фінансування тільки у валюті. Чому?
А. У. Дійсно, закон дозволяє нам випускати цінні папери, деноміновані в національній валюті. Але, щоб кредитувати в гривні, необхідний механізм, який передбачить розумне розподіл валютного ризику між нами, нашими клієнтами і партнерами. Такий механізм тільки розробляється. Потрібно внести поправки в законодавство. Після того як робота з адаптації закону буде закінчена, ми зможемо залучати на ринку гривню і кредитувати компанії, у яких немає валютної виручки.
Одним з можливих шляхів є випуск гривневих облігацій. Зараз ми опрацьовуємо це питання з усіма регуляторами - НКЦПФР, НБУ та ін Але назвати дату і параметри емісії поки дуже складно з-за вкрай несприятливої ринкової ситуації. Не думаю, що це станеться цього року.
"ВД" Який відсоток ваших валютних позичальників звернувся з проханням про реструктуризацію кредитів у зв'язку з девальвацією гривні?
А. У. Наша реструктуризація зовсім не схожа на той механізм, який пропонують позичальникам комерційні банки. Задача, яку ми ставимо перед собою - знайти модель, яка дозволить клієнту успішно реалізувати бізнес-проект, незважаючи на змінені обставини. Наприклад, ми можемо відкрити позичальникові ще одну кредитну лінію, яка дозволить йому оптимізувати виробничий цикл. Частина цих коштів може бути спрямована на зменшення вартості виробництва продукції, зниження витрат, пов'язаних з втратою електроенергії, сировини і т. д. Завдяки цьому клієнт може більш комфортно обслуговувати наш кредит. Дуже складних випадків у нас менше 10%. До списань ж справа доходить рідко.
"ВД" Як ви оцінюєте зміни в податковому законодавстві, що стосуються МСБ? Зокрема, позбавлення частини пільг сільгоспвиробників?
А. У. Правила гри повинні бути для всіх секторів однакові. Розвивати якусь галузь за рахунок надання їй екстра-преференцій не дуже правильно. Хоча значення аграрної галузі для України величезне. Думаю, саме вона, а не важка, наприклад, промисловість стане локомотивом української економіки і дозволить країні нарешті вийти на зростання ВВП. ЄБРР вважає агросектор пріоритетним. Щорічний обсяг інвестицій у нього становить близько 200-300 млн євро. Якщо б у інвесторів був апетит, ми могли б робити й більше.
Я б говорив не про податкові преференції для окремих секторів, а про бізнес-клімат в країні в принципі. Останні п'ять-шість років - і при минулому, і при цьому уряді - він залишається дуже складним. Навіть якщо залишити осторонь геополітику. Безліч недоліків, боротьба з якими так голосно декларувалася, нікуди не поділися. У бізнесу, як і раніше маса складнощів з податковими органами, митницею та ін. Багато чого потрібно міняти, обсяг завдань колосальний, і наївно вважати, що все це можна було зробити за рік. Але реформи дійсно йдуть дуже повільно. Разом з тим, в деяких галузях, наприклад фінансової, зроблено дуже багато. НБУ провів чистку на ринку, домігся консолідації банківської системи, її прозорості, розкриття кінцевих власників банків. Багато зусиль було спрямовано на зміну непрозорої системи держзакупівель, проведені реформи в енергетичній галузі. Однак є сфери, де практично нічого не змінилося, наприклад судово-виконавча. І це дуже впливає на інвестклімат. Міжнародні інвестори йдуть в Україну вкрай неохоче. Тим більше, що зараз вистачає країн, де робоча сила коштує практично стільки ж, скільки і у нас, і там можна робити бізнес в спокійній обстановці. Наприклад, та ж Туреччина вийшла за п'ять років на обсяги, до яких Україна йшла півтора десятиліття.
"ВД" Український уряд покладає великі надії на ЄБРР при проведенні приватизації держбанків. Чи є у вас плани щодо входження в капітал Ощадбанку або Укргазбанку в перспективі?
А. У. Ситуація у фінансовому секторі дуже складна. Західні банки, які приходили сюди на хвилі ейфорії на початку 2000-х, зараз тікають з України. Що стосується ЄБРР, у нас зараз є 40% в Укрсиббанку, 30% у Райффайзен Банку Аваль. Ми також збільшили свою частку в Мега Банку. Станемо ми лицарем на білому коні, який буде приходити і рятувати інші групи, складно сказати. До нас зверталися за підтримкою фактично всі банки, які працюють (або працювали) на ринку. Але у ЄБРР дуже консервативний підхід. Навіть банків, з якими ми можемо працювати як з контрагентами, в Україні дуже мало. Як правило, виникають питання і щодо власників фінустанов, і того, як вони ведуть бізнес, кредитують пов'язаних осіб і т. д. А процес входження ЄБРР в їх капітал ще складніше.
Спочатку, як правило, повинен бути підписаний меморандум з урядом, в якому будуть обумовлені терміни приватизації. Потім ми підключимо їх до обслуговування наших кредитних ліній тих же програм енергоефективності, торгового фінансування, кредитування МСБ. Подивимося, як вони з цим впораються. Одночасно буде розроблятися і імплементуватися стратегія розвитку держбанків, впровадження в них стандартів корпоративного управління і т. п. І якщо до того часу з'явиться інвестор, який захоче купити частку в держбанку, ми можемо також взяти участь як міноритарій і придбати пакет акцій. Такий сценарій цілком можливий. Торік, наприклад, ми підписали програму приватизації з білоруським банком розвитку і реконструкції Белинвестбанка. І зараз процес йде дуже активно. Так що при бажанні немає нічого неможливого.
Опубліковано в тижневику "Власть денег" № 4 (441) за квітень 2016 р.
