Скупі напівзаходи. Кому Рада вирішила допомогти пережити коронакризу
Український парламент прийняв відразу кілька законопроектів, які повинні трохи полегшити в кризу життя бізнесу та пересічним громадянам
На позачерговому пленарному засіданні Верховної Ради в середу, 13 травня, було розглянуто низку законопроектів, важливих для малого бізнесу, тобто для тієї частини української економіки, яка найбільше постраждала від коронакризиса.
Насамперед це проект закону "Про внесення змін у Податковий кодекс України та інші закони України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення та поширення короновирусной хвороби (COVID-19)" № 3329-д, внесений ще 28 квітня.
Його завдання - збільшити період звільнення підприємців від сплати ЄСВ за себе. Справа в тому, що з 1 по 31 березня і з 1 по 30 квітня ряд категорій підприємців звільнялися від нарахування, обчислення і сплати ЄСВ за себе. Це: Фопи, в тому числі спрощенці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також члени фермерських господарств.
Всі вони могли на свій розсуд вирішувати, чи застосовувати їм звільнення від сплати ЄСВ за себе. Таке ослаблення передбачає закон №533, чинний з 17 березня. Тепер законопроектом № 3329-д законодавці планують продовжити термін дії звільнення від сплати ЄСВ зазначеним категоріям платників по 31 травня включно.
Крім того, законопроект № 3329-д змінює період звільнення від штрафних санкцій (визначених ч. 11 ст. 25 закону про ЄСВ) за такі порушення, як несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) ЄСВ, неповна сплата або несвоєчасна сплата ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄСВ (авансових платежів), а також несвоєчасне подання звітності з ЄСВ у податкові органи. Тепер звільнення від штрафів буде діяти до закінчення строку встановленого Кабміном карантину.
У підсумку законопроект № 3329-д був прийнятий без особливих проблем. Кілька несуттєвих поправок, поданих до нього депутатами, враховані не були. Не було враховано, на жаль, і пропозиція депутата від "ЄС" Ніни Южаниной продовжити звільнення від ЄСВ до кінця червня.
Другий підтримує законопроект для малого та мікробізнесу - № 2166, про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (щодо усунення дискримінації по ряду платників).
Цей документ скасовує сплату мінімального ЄСВ "сплячими" ФОПами, а самозайнятих осіб-пенсіонерів - звільняє від сплати ЄСВ. Крім того законопроект врегулює питання сплати ЄСВ у разі безпідставного встановлення фізособам-підприємцям ознаки незалежної професійної діяльності.
Цікаво, що спочатку законопроект № 2166 був внесений в парламент України ще 20 вересня 2019 р. Тоді його метою було удосконалити норми чинного законодавства щодо нарахування та сплати ЄСВ особами, які провадять незалежну професійну діяльність.
Але розглянули цей проект і прийняли його в першому читанні тільки 4 лютого вже нинішнього року. Тепер, в умовах посткарантинної кризи, він набуває нового звучання.
Цей законопроект доповнює перелік осіб, звільнених від сплати ЄСВ, особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність та отримують пенсію за віком або мають інвалідність. Всі вони зможуть сплачувати ЄСВ виключно добровільно.
Також законопроект звільняє осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, від сплати за себе ЄСВ у тому випадку, якщо вони стають на облік як ФОП і здійснюють один вид діяльності одночасно і як ФОП, і як особа, що провадить незалежну професійну діяльність.
Нарешті, законопроект скасовує обов'язок для Фопів (крім тих, які обрали спрощену систему) і осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, членів фермерського господарства, платити мінімальний розмір ЄСВ при відсутності діяльності, тобто за місяці, в які вони не отримували доходу.
Законопроект № 2166 був прийнятий швидко: 321 голос за, нікого проти, шестеро утрималися.
Ще один законопроект з тієї ж серії - № 3297, про внесення змін до Господарського кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами в період дії карантину.
Це ще не ті самі кредитні канікули, про необхідність яких так багато говорять сьогодні, але вже якийсь рух у даному напрямку. Законопроект забороняє банкам стягувати неустойку, штрафи та пеню за прострочення платежів по кредитах під час карантину. Мова в даному випадку йде про юридичних осіб.
Як сказано в пояснювальній записці до законопроекту, введений Кабміном карантин "негативно впливає на здійснення господарської діяльності в Україні. Негативний вплив відчувають всі суб'єкти господарювання. А це значно ускладнює або взагалі унеможливлює своєчасну виплату платежів за кредитами (позиками)."
Звідси - встав перед державою питання про необхідність принаймні заборонити штрафи та пеню за прострочення позичальниками (суб'єктами господарювання) виконання грошових зобов'язань за кредитами (позиками) в період дії карантину та в період відновлення повноцінної госпдіяльності після карантину. В даному випадку під "періодом після карантину" законопроект передбачає 30 днів.
Небагато, звичайно, але теж деяка допомога позичальникам. Хоча нормальні кредитні канікули, звичайно, допомогли б куди більше.
Законопроект № 3297 у підсумку був прийнятий в першому читанні 278 голосами за.
Всі ці законопроекти - потрібні і важливі, і дуже добре, що Верховна Рада їх прийняла. Але і самі депутати в сесійній залі, і численні підприємці по всій Україні кажуть, цих заходів недостатньо. Щоб малий і середній бізнес зміг в стислі терміни повернути країну на траєкторію зростання, законодавцям варто бути більш щедрими.