"Енергетичний указ" Зеленського. Що буде з ціною на газ і тарифами на світло

Президент Володимир Зеленський своїм указом ввів в дію рішення РНБО "Про заходи щодо нейтралізації загроз в енергетичній сфері", прийняте ще місяць тому. "ДС" проаналізувала багатосторінковий документ і вибрала найважливіші пункти, які вплинуть прямо або побічно на життя українців.

Тарифи будуть рости

Отже, Кабінету Міністрів доручено до кінця цього року розробити порядок поступового переходу до економічно обґрунтованих цін на електроенергію для побутових споживачів і забезпечення при такому переході соціального захисту тим, хто не зможе платити ринкову ціну за електроенергію.

Однак порядок переходу повинен бути розроблений лише до кінця року, а потім він буде обговорюватися і затверджуватися, на що може піти ще кілька місяців. Сьогодні ж діє адміністративно встановлений тариф на електроенергію для населення — 1,68 грн за 1 кВт-год (для тих, хто споживає менше 250 кВт, з 1 жовтня він буде зменшений до 1,44 грн за 1 кВт-год), і термін дії встановленого урядом тарифу — до кінця квітня наступного року. Тому раніше цього терміну ніякого підвищення тарифів населенню можна не боятися.

Швидше за все, наближення до ринкових тарифів буде поступовим, щоб не шокувати громадян, і може зайняти кілька років. Щоб приблизно уявити, якими будуть тарифи в підсумку, можна подивитися на розрахунки Міненерго: станом на сьогодні ринкова ціна 1 кВт-год електроенергії для населення повинна становити від 3 до 4 грн в залежності від регіону.

Це далеко не перша і, можливо, не остання спроба влади перейти до т.зв. "економічно обґрунтованих" тарифів. Багато прогнозували їх різке підвищення цієї осені, а в підсумку тариф навіть трошки знизили. А поки прагнення влади забезпечити дешеву електроенергію для своїх виборців виливається в необхідність введення ПСО (public service obligation, спеціальні зобов'язання), через що накопичуються борги між учасниками ринку.

Міняємо газ на вугілля

Чи буде якась користь від рішення РНБО — питання майбутнього, поки ж влада намагається затикати виниклі на ринку діри усіма підручними засобами.

Зокрема, сьогодні (як і в лютому цього року) виник значний дефіцит вугілля на ТЕС. За даними компанії "Укренерго", за станом на 30 серпня на складах вугілля в 2,2 рази менше, ніж передбачено графіком накопичення для роботи в осінньо-зимовий період.

Причини дефіциту називаються різні — від збільшення споживання вугілля влітку через зупинку двох енергоблоків АЕС до дефіциту грошей у тепловій генерації, викликаного низькими цінами на електроенергію на ринку в липні. Називається і версія свідомого створення дефіциту палива з метою підтримати ціни на електроенергію на вигідному для виробників рівні.

Як би там не було, дефіцит вугілля є, а ось грошей для його закупівлі — мало. Тому підручним засобом для затикання цієї дірки може виступити "Нафтогаз" — в кінці минулого тижня міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що розглядається можливість, що вугілля на світовому ринку закупить "Нафтогаз" і передасть його державній "Центренерго", отримавши натомість електроенергію і, продавши на ринку, поверне кошти.

Міністр вважає, що така схема дозволить "Нафтогазу" навіть заробити. Однак експерти вважають інакше. Ціна на вугілля на найближчі один-два квартали — $130-150 за тону, і сюди ж слід додати витрати на логістику, валютні ризики і вартість капіталу в касовому розриві, що в підсумку дає середню ціну тони вугілля близько $160. Експерт Олексій Хабатюк підрахував, що для виробництва 1 кВт-год електроенергії потрібно близько 470 грам вугілля, а якщо додати інші витрати (зарплата, витрати на ремонт, податки) то виходить, що вартість виробленої електроенергії складе близько 2,6 грн за 1 кВт- ч (без ПДВ).

Однак ціна електроенергії на ринку зараз (для поставок в жовтні) становить 1,75 грн за 1 кВт-год. Тому неминучі збитки від участі "Нафтогазу" в цій вугільно-електричній схемі. А збитки "Нафтогазу" — це зниження платежів до держбюджету. І ще більше ускладнення загальної картини неплатежів і боргів між учасниками ринку.

Газ піде на біржу

Указом президента також доручено Кабінету Міністрів до 31 жовтня цього року розробити і подати до Верховної Ради зміни до закону "Про ринок природного газу", які передбачатимуть, що домінуючі учасники ринку повинні в обов'язковому порядку продавати частину видобутого в Україні газу на біржі. Очевидно, що під домінуючою мається на увазі державна компанія "Укргазвидобування", яка в минулому році добула 13,5 млрд куб. м газу, зайнявши на українському ринку частку в 72%. Решта компаній (приватні) далеко відстали від неї, наприклад, частка "ДТЕК Нафтогаз" за підсумками минулого року склала близько 9% від загального обсягу видобутку.

Це рішення вже прямо не впливає на ціни на газ для споживачів, але ще буде — в майбутньому. Воно дуже згодилося б в минулому році, коли з 1 серпня для "Нафтогазу" були скасовані вимоги поставляти газ населенню за фіксованими цінами, і ціни для побутових споживачів стали ринковими. Тоді приватні постачальники газу дуже хотіли отримати дешевий ресурс, який "Нафтогаз" (фактично керуючий "Укргазвидобування") сам використовував на свій розсуд, через що його звинувачували в монополізмі.

Однак зараз, коли ціни газу на ринку значно зросли, і для населення знову були повернуті фіксовані тарифи, а "Нафтогаз" продав постачальникам великий обсяг газу для подальшого постачання населенню, рішення про продаж на біржі для рядового українця поки не актуальне. Не актуальне, оскільки побутові споживачі отримують газ за чітко зафіксованої ціною.

Але знову актуальним це питання стане після скасування регулювання ціни газу для побутових споживачів — адже тоді постачальники повернутися до його закупівель на ринку. Тоді продаж газу вітчизняного видобутку через біржу дозволить дещо обмежити монопольне право "Нафтогазу" розпоряджатися цим ресурсом і встановить якийсь индикатив ринкової ціни.

Держава бере владу в мережах

Цілий ряд пунктів в рішенні РНБО присвячені темі збільшення впливу держави на компанії, які управляють розподільними мережами — газовими і електричними, а також на компанії, які здійснюють роздрібний продаж газу і електроенергії побутовим споживачам.

Зокрема, Кабмін повинен буде розробити "дієвий механізм" забезпечення можливості вводити тимчасові адміністрації в компанії, що працюють в енергетичній сфері, в разі загрози порушення поставок електроенергії.

Також влада хоче посилити демонополізацію на ринку продажу електроенергії. Про це попереджав ще в липні, після засідання РНБО, його секретар Олексій Данилов.

Для цього уряд разом з НКРЕКУ, Нацкомісією з цінних паперів, Фондом держмайна, Антимонопольним комітетом, СБУ і апаратом РНБО повинні проаналізувати структуру власності всіх операторів систем розподілу електроенергії та постачальників універсальних послуг і встановити кінцевих власників цих компаній.

Тут варто пояснити, що оператори систем розподілу і постачальники універсальних послуг — це компанії, які з'явилися після поділу обленерго на дві: перші компанії стали займатися тільки доставкою електроенергії до споживача, а другі — її продажем. Однак власники у обох видів компаній залишилися ті ж, що були і в обленерго.

Аналогічне розділення функцій було проведено на ринку газу, в результаті чого побутовий споживач, наприклад, в Полтавській області, отримує газ по трубі, яку обслуговує "Полтавагаз", але газ він купує у зовсім іншої компанії.

Тепер же влада планує перевірити, наскільки виконані заходи по відділенню функцій доставки електроенергії від функцій з її продажу, і не допустити функціонування інтегрованих суб'єктів господарювання — тобто компаній, які і доставляють електроенергію до споживача, і одночасно продають її.

Поки такий поділ функцій на ринку електроенергії не має ніякого сенсу для побутового споживача, оскільки для всіх встановлено єдиний по країні тариф. Однак це стане важливим, коли для побутових споживачів запрацює такий же роздрібний ринок електроенергії, яким був ринок газу в минулому році після 1 серпня, і побутові споживачі зможуть купувати електроенергію не тільки у свого колишнього обленерго.

На роздрібному газовому ринку також плануються зміни. Кабмін до 31 жовтня має буде визначити орган влади, який буде відповідати за реалізацію держполітики в системі розподілу газу і за формування реєстру об'єктів газорозподільних систем всіх форм власності.

А до кінця січня наступного року з усіма облгазами будуть повторно укладені нові договори експлуатації газорозподільних мереж (які переважно знаходяться в державній власності). Для цього буде проведена інвентаризація та перевірка правовстановлюючих документів на державне майно.

Також буде проведена незалежна оцінка газорозподільних мереж і інвентаризація землі, на якій розташовуються об'єкти газотранспортної системи.

Останні пункти, зокрема, потрібні для того, щоб вирішити питання про введення для облгазів орендної плати за користування мережами. Зокрема, доцільність цього повинна буде оцінити НКРЕКУ.

Ці зміни на ринку газу і електроенергії переслідують декілька цілей, крім боротьби з монополізмом. З одного боку — це перерозподіл владою грошових потоків в свою користь, коли, збільшивши тиск на власників енерго- і газових компаній, можна домогтися зниження їх заробітків. І одночасно з цим можна дати можливість заробити на ринку "своїм" людям: затверджені указом заходи передбачають, що пакети акцій обленерго, які знаходяться у власності держави, будуть виключені з переліку об'єктів приватизації, і потім від цих обленерго акції операторів систем управління будуть передані в управління Міністерству енергетики, а постачальників універсальних послуг — в управління "Енергоатому".

При цьому посилення ролі держави на енергетичному ринку теоретично дасть можливість сильніше впливати на величину тарифів, як мінімум, щоб вони росли менш динамічно, і було б легше тримати в узді українців, яким нинішня влада обіцяла не те що не підвищення, а взагалі зниження тарифів.

І трохи фантастики

Є в указі президента і пункти, до виконання яких Україна ще явно "не доросла". Наприклад, Кабмін разом з Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку і Нацбанком повинні схвалити концепцію запровадження і розвитку ринку "зелених" облігацій і затвердити план її реалізації.

"Зелені" облігації випускаються для фінансування природоохоронних проектів, і значна їх частина спрямована на створення об'єктів в сфері відновлюваної енергетики та енергоефективності. Однак в Україні до створення ринку таких облігацій ще дуже далеко. Навіть уже побудовані і працюючі сонячні і вітрові станції знаходяться в кризі через хронічні неплатежі за продану ними електроенергію.

Ще одним проектом з розряду малоздійснених можна назвати залучення українських компаній до реалізації газотранспортних проектів в країнах Європи. З подібних проектів на слуху лише створення в Україні газового хаба з можливим залученням західних партнерів. Однак цей проект обговорюється вже давно, але далі побажань виключно української сторони він поки не просунувся.