Андрій Рязанцев: Бюджет може виплачувати шахраям до 20 мільярдів на рік
Про те, як будуть перевіряти одержувачів соціальних виплат, кому доведеться платити штрафи за незаконно отримані допомоги та субсидії, і чиї банківські рахунки перевірить Мінфін, "ДС" розповів начальник управління верифікації та моніторингу виплат Міністерства фінансів Андрій Рязанцев
"ДС" У чому відмінність верифікації, яку проводить Мінфін, від перевірок, які постійно здійснюють інші міністерства і відомства?
А. Р. Перевірки витрат, які здійснюють міністерства та відомства, не можна назвати повними. Тільки міністерство фінансів, відповідно до законодавства, має доступ до інформації про персональних даних громадян, які отримують соціальні виплати, а також до їх банківської таємниці. Це виключні повноваження, яких згідно з законами України "Про захист персональних даних" та "Про банки і банківську діяльність" жоден інший орган не має.
З державного бюджету щомісячно здійснюється 48 млн. різноманітних виплат. Це не кількість одержувачів соцдопомоги і пенсії. Одна людина може отримати дві-три виплати - наприклад, субсидію на оплату "комуналки", допомога на дитину та допомога по інвалідності. Тобто 48 млн. різноманітних виплат розподілені між якоюсь кількістю людей. І ніхто не знає яким, оскільки єдиного реєстру не існує.
Кожен нормативний документ, який визначає право людини на отримання соцвиплати, містить перелік умов, яким він повинен відповідати, а також критерії, за яких допомога не надається. Щоб перевірити всю інформацію, треба отримати величезну кількість даних з різних міністерств і відомств. Органи, які призначають і виплачують цю допомогу, можуть подавати окремі інформаційні запити в інші державні структури, але зібрати комплексні дані за всіма критеріями вони не можуть.
"ДС" Як саме буде проходити верифікація одержувачів соціальних виплат?
А. Р. Буде використовуватись три методи верифікації - електронний, телефонний і фізичний. Електронна верифікація, яка вже проводиться, передбачає аналіз даних, отриманих від майже тих десятків донорів інформації (органів влади, підприємств і організацій, банків і т. д.). Простіше кажучи, ми звіряємо списки одержувачів допомоги з інформацією, яка підтверджує право на соціальні виплати. Перевіряємо формальні ознаки - жива людина чи помер, чи є у нього квартира, робота і т. п. Електронна верифікація не заподіє громадянам ніякого дискомфорту. Їм не доведеться, наприклад, приходити в органи соціального захисту і приносити всі документи, які необхідні для оформлення тієї чи іншої виплати.
Телефонна верифікація передбачає дзвінки з метою перевірки інформації. Що стосується фізичного методу, в якості прикладу можна навести пілотний проект, який був проведений у минулому році. Тоді на вимогу Мінфіну всі виплати переселенцям були переведені в Ощадбанк, і одержувачів соцдопомоги треба було особисто оформляти відкриття рахунків у банку. І якщо до цього допомога на оренду житла отримували 274 тис. сімей, то після верифікації - 220 тис. сімей, оскільки інші не з'явилися у відділення Ощадбанку. Ми заощадили близько 1,1 млрд. грн. у рік.
"ДС" Було багато розмов про те, що отримання субсидій, посібників та іншої соцдопомоги стане підставою для розкриття банківської таємниці. Нібито Мінфін буде перевіряти не лише депозитні, але й взагалі всі активні рахунки, відкриті на ім'я отримувачів допомог, рух коштів по них, оплату великих покупок і пр. Це так?
А. Р. Дійсно, закон "Про банки і банківську діяльність" дає Мінфіну досить-таки широкі повноваження і можливості. Але ми користуємося ними виключно у випадках, коли того вимагає законодавство. Є тільки три види допомоги, пов'язані з кількістю грошових коштів на рахунках одержувача, - субсидії, виплати малозабезпеченим громадянам та переселенцям. Та одержувачі кожного з них повинні відповідати певним критеріям.
Так, щоб отримувати соціальні виплати, внутрішньо переміщені особи не повинні мати депозит в розмірі десяти прожиткових мінімумів (13 300 грн. - "ДС"). Громадяни, які претендують на субсидію, не повинні протягом попередніх 12 місяців робити дуже дорогі покупки або набувати земельні ділянки або іншу нерухомість на суму понад 50 тис. грн., а малозабезпечені громадяни - на суму 13,3 тис. грн. (десять прожиткових мінімумів).
"ДС" Що буде, якщо ви виявите розбіжність інформації про одержувача виплат, отриманої з різних баз даних?
А. Р. Повідомимо про це профільним міністерствам, здійснюють виплати. Один раз на місяць ми будемо розсилати рекомендації. В них будемо вказувати список громадян і конкретні пункти умов для одержання соціальної допомоги, яким той чи інший чоловік не відповідає. На підставі аналізу баз даних буде визначений "сірий" сегмент, який, як я припускаю, складе не більше 10% від загальної кількості отримувачів соцвиплат. І саме їх відповідні служби міністерств перевірятимуть уже на місцях.
"ДС" Якщо з'ясується, що людина незаконно оформив пенсію або соціальну допомогу, він повинен буде повернути отриману суму? Чи передбачено за це штраф?
А. Р. В Україні існує понад 100 різноманітних соціальних виплат, і, згідно із законодавством, за різними видами соціальної допомоги передбачені різні санкції. Наприклад, незаконно нараховані субсидії, виплати малозабезпеченим громадянам та переселенцям, треба буде повертати. Але хочу розвінчати міфи про якихось космічних пені і неустойки - нічого такого немає. Повернути тільки ту суму, яка була незаконно нараховано.
Всі "дитячі" виплати просто зупиняються. Якщо, наприклад, батьки повідомили невірну інформацію про свої доходи, то допомога на дитину перестають сплачувати. Звичайно, за винятком випадків, коли дитини немає взагалі. Це вже в кримінальній площині, і в такому випадку рішення приймає суд. Існує, щоправда, для зовсім виняткових випадків, - навіть механізм повернення незаконно нарахованої пенсії. Так, якщо чоловік оформив підвищену пенсію на підставі свідомо неправдивих даних (наприклад, сфальсифікував інформацію про те, що нібито працював у важких умовах на шахті), то частина грошей він повинен повернути державі. Але ми впевнені, що таких випадків буде дуже мало.
"ДС" Після ревізії соціальних виплат переселенцям міністр соцполітики Павло Розенко пообіцяв серію кримінальних справ проти чиновників міграційної служби, соціальних служб та Пенсійного фонду. Чи очікуєте ви такі ж наслідки після верифікації, проводиться Мінфіном?
А. Р. Ми жодною мірою не є ще одним антикорупційним бюро. Так, є речі, про які ми зобов'язані повідомити в правоохоронні органи, а вони будуть вирішувати - відкривати кримінальні провадження чи ні. Наприклад, якщо за одним номером паспорта в базах зареєстровані два абсолютно різних людини, то МВС має роз'яснити, хто дійсно є власником цього документа: 18-річна дівчина або 70-річний чоловік. Якщо соціальна допомога на дитину виплачується, але дані про нього відсутні в державному реєстрі, ми буде звертатися в правоохоронні органи.
"ДС" Який результат ви очікуєте отримати від верифікації?
А. Р. Верифікація отримувачів соцвиплат - це не українська ідея. Ми йдемо по шляху, по якому вже пройшли всі розвинуті країни. У США, Канаді, Великобританії, Австралії та інших країнах йде постійна боротьба з шахрайством при оформленні держдопомоги. Як з'ясовується, від 3 до 5% соціальних витрат у цих державах йдуть аферистам. Це стабільний результат. Якщо взяти Україну, то на соціальні виплати ми витрачаємо близько 400 млрд. грн. в рік і 5% витрат, які можуть йти шахраям, - це 20 млрд. грн.
"ДС" Але Наталія Яресько говорила про потенційної економії для бюджету в 2016 році в розмірі 5 млрд. грн.?
А. Р. Це мінімальна сума, яку вдасться заощадити на першому етапі електронної верифікації. Ми звіримо списки одержувачів соцдопомоги і бази даних, викреслимо тих, хто не має права на державні виплати за формальними ознаками. Хоча в нашій державі формальні ознаки далеко не завжди відповідають реальності. В Україні 9 млн. дорослих працездатних осіб отримують нуль доходів. Але ми ж знаємо, що це не так. За фактом людина може офіційно не працювати і отримувати допомогу як малозабезпечена, а насправді мати доходи вище середнього по країні.
Потім, безумовно, треба буде змінювати систему верифікації. У другому півріччі ми плануємо розпочати розробку нового механізму перевірки отримувачів соцвиплат як офіційної інформації, так і з вторинним даними. Існує система, яка дозволяє визначити реальний фінансово-майновий стан людини за вторинними ознаками. Відомо багато випадків, коли у людей немає ніяких доходів, але є багато нерухомості, елітний автопарк. При цьому за чинним стандартам вони мають право отримувати соціальну допомогу. Взагалі-то ця методологія була розроблена ще в 2012 році Міністерством соціальної політики під егідою Світового банку та протестована, але чомусь її так і не стали впроваджувати. Можливо, цю систему варто модернізувати і запустити, це вирішить дуже багато проблем.
"ДС" Ніж процес "відсіювання" незаконних одержувачів соціальної допомоги в інших країнах відрізняється від того, що відбувається в Україні?
А. Р. Тут багато відмінностей. Ми дуже обережно, точково починаємо проводити перевірку, боїмося, як би нікого не образити своїми підозрами. В інших країнах є центральні органи влади, які займаються виключно верифікацією соціальних виплат, у складі яких існують свої групи слідчих, інспекторів, ревізорів. Приміром, у Німеччині можна втратити "соціалки", якщо інспектор при перевірці виявить новий телевізор. Нещодавно всі британські ЗМІ розповідали історію про те, що членів однієї сім'ї посадили в тюрму на 9 місяців за те, що ті незаконно отримали 80 тис. фунтів стерлінгів соціальної допомоги.
Але наша країна розпочинає процес верифікації вперше, і ми не бачимо ні причин, ні необхідності використовувати зараз такий жорсткий підхід. І тому не прагнули впровадити його, і коли подавали в Раду законопроекти з верифікації.
"ДС" Скільки часу триватимуть перевірки отримувачів соціальних виплат і пенсіонерів?
А. Р. Повноцінно система електронної верифікації має запрацювати до 1 липня цього року. Ми розраховуємо протягом 2016 року перевірити всіх одержувачів соціальної допомоги та пенсіонерів. А потім цей процес буде здійснюватися постійно. При зміні якихось умов отримання соціальної допомоги, чоловік повинен повідомити про це. Відповідно, з цього моменту вона буде зменшуватися або взагалі не виплачуватися. Не думаю, що у нас існує великий потік звернень в органи соцзахисту про припинення виплат, наприклад, у зв'язку з поліпшенням матеріально-побутових умов. Тому надалі система повинна моніторити зміни, як це відбувається в усіх розвинених країнах світу.
