Андрій Рева: Чим менше роботодавець буде нараховувати зарплату співробітникам, тим більше податків доведеться за неї платити

"ДС" В уряді збиралися домовитися з МВФ про спільну розробку генеральної стратегії реформування пенсійної системи. Чи є вже план першочергових реформ?

А. Р. Після зниження ставки Єдиного соціального внеску ми отримали дефіцит Пенсійного фонду в 145 млрд. грн. Для виплати пенсій нам треба 257 млрд. грн. у рік. Тобто власними доходами ПФ забезпечений на 112 млрд. грн. І коли ми говоримо з МВФ, нам ставлять просте питання - що ви збираєтеся з цим робити? Вихід один - ми розробляємо комплекс заходів, які дозволили б зменшити цей дефіцит.

Одна з пропозицій - збільшення кількості платників ЄСВ. Мене багато критикують за те, що я заявив, що зниження ставки ЄСВ з 38% до 22% призвело до збільшення дефіциту Пенсійного фонду. Але хіба це неправда? Нам обіцяли - ми знизимо ставку ЄСВ, і бізнес тут же вийде з тіні, надходження в ПФ збільшаться. Цей оптимізм за два квартали не виправдався. Тепер кажуть, що в третьому-четвертому кварталі гроші вже точно "потечуть рікою". Я щиро бажаю, щоб люди, які мене критикують, виявилися праві. Але я ж не казав, що треба підвищити ЄСВ! Адже навіть якщо ми повернемося до колишньої ставки, знову буде дефіцит - 80 млрд. грн. Це нас не врятує. Інша справа - зменшити кількість категорій, яким надається право на пільги при виплаті внеску. В Україні 26 млн. людей працездатного віку, з них 16 млн. осіб офіційно працюють. Але ЄСВ платить всього 10 млн. чоловік. Наприклад, з 2,5 млн. працівників сільського господарства добровільно сплачують ЄСВ менше 12,5 тис. осіб. Пенсіонерами ми станемо всі, так чому ж повинні бути винятки?

"ДС" Розширення бази платників ЄСВ вирішить проблему дефіциту Пенсійного фонду?

А. Р. Немає. Але є ще пропозиції. Як у нас сьогодні побудована податкова система? Чим більше ви показуєте заробітну плату, тим більше платите податків. І навпаки - чим менша зарплата, тим менше податків. Тому 40% працюючих офіційно отримують "мінімалку". Причому серед тих, хто нібито отримує мінімальну зарплату, є керівники підприємств, головні бухгалтери та інші малозабезпечені громадяни.

Що робити? Потрібно визначити якусь відправну точку, скажімо, нехай це буде середня заробітна плата по країні. І встановити - чим менша зарплата, тим більше податків доведеться платити. Приміром, відправна точка - це 2,5 тис. грн.

До того ж, якщо людина буде показувати "білу" зарплату, ми зекономимо на соціальних виплатах. Сьогодні, коли людина офіційно отримує "мінімалку" і платить мінімум податків, він ще й отримує допомогу як малозабезпечена, йому надаються субсидії на "комуналку" і так далі.

"ДС" Голова ГФС Роман Насиров заявив про те, що мінімальну зарплату треба підвищити до 5 тис. грн. Ви підтримуєте цю пропозицію?

А. Р. В операційному плані Уряду на 2016 рік передбачено реформування заробітної плати. І починати його треба з реформування мінімальної зарплати. Ми над цим працюємо. А яким буде її розмір, побачимо в результаті всіх розрахунків. Але для реалізації цього пункту плану треба "відв'язати" мінімальну заробітну плату від прожиткового мінімуму, який, в свою чергу, тягне за собою певний тарифний розряд в бюджетній сфері. І як тільки ми піднімаємо мінімальний розмір оплати, то автоматично повинні підвищувати зарплату всім бюджетникам. А для цього необхідно сотні мільярдів гривень. Відсутність коштів породжувало дискусію щодо розміру прожиткового мінімуму. І ця дискусія мала маніпуляційний відтінок. Тому потрібно "відв'язатися" від прожиткового мінімуму і підвищити "мінімалку". Тоді зарплата у позабюджетної сфері піде вперед, і ми підтягнемо до неї бюджетників.

"ДС" МВФ наполягає на підвищенні пенсійного віку. Чи готовий уряд слідувати цим рекомендаціям?

А. Р. Сьогодні питання про підвищення пенсійного віку не фігурує в програмі уряду, ні в програмі президента. Всі політичні сили в парламенті теж проти. Тому про підвищення пенсійного віку можна говорити лише гіпотетично. Я хочу, щоб ми подивилися на цю проблему під іншим кутом. У нас в країні на пенсію виходять у 60 років. Але якщо людина працює на шкідливому виробництві, пенсійний вік для нього може бути 55 або навіть 50 років. Це справедливо - людина втратив здоров'я і його треба підтримувати. Але як бути з тими, хто не має 30-35 років страхового стажу, тобто, не сплачував ОСВ? Правильно, щоб їм платили пенсію в 60 років? Я вважаю, що ні. Давайте збільшимо пенсійний вік для таких категорій людей. Наприклад, вони будуть виходити на пенсію в 63 роки. Пенсійний вік повинен бути диференційованим. Це не правильно, коли один "оре" 40-50 років і в результаті отримує пенсію розміром 1200 гривень, а хтось, пропрацювавши всього 15 років, має ті ж 1200 гривень. Вважаю справедливим такий підхід: не хочеш платити ЄСВ - не треба, але пенсію ти будеш отримувати не як всі, а пізніше. До речі, згідно із Законом, в Україні ті, хто не мають права на пенсію мають менше 15 років страхового стажу) отримують допомогу від держави з 63 років.

"ДС" Парламент вже скасував 15% податок на пенсії, введений в 2015 році. Кому з пенсіонерів доведеться платити податок, кому ні?

А. Р. Новий Закон не скасував податки, а, вважаю, справедливо змістив їх. У нас є люди, які працюють і при цьому отримують пенсію на 15% менше. Для них нічого не змінюється. Нововведення торкнулося тільки непрацюючих пенсіонерів, у яких пенсія від 3-х (на даний момент - 4197 грн.) до десяти прожиткових мінімумів - 10 740 грн. Всі вони платили податок в розмірі 15%, ось для цієї категорії пенсіонерів податковий збір скасували. Але є ще одна група осіб, які отримують пенсію від 10 740 грн. - наприклад, по 70 тисяч грн на місяць і більше. Ось на такі пенсії Верховна Рада і ввела податок за ставкою 80% . Ці гроші не сильно наповнять Пенсійний фонд, але, принаймні, буде відновлений принцип соціальної справедливості. Особливо, якщо цей податок буде прогресивним.

"ДС" Чому ви вважаєте, що потрібно відкликати урядовий законопроект № 4806, який передбачає запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового пенсійного страхування, починаючи з 1 липня 2017 року?

А. Р. При дефіциті солідарної системи в 145 млрд. грн. що ми можемо резервувати? Де ми візьмемо гроші на резервування? Законопроект передбачає при запровадження загальнообов'язкового пенсійного страхування другого рівня поступове підвищення відрахувань до накопичувального фонду, з 0,5% до 5%. Ці гроші мають піти не на поточні виплати, не на погашення дефіциту Пенсійного фонду, а на накопичення. Щоб ці кошти не знецінились внаслідок інфляції, ми повинні інвестувати їх і отримувати прибуток. У банки, які здійснюють ризиковану фінансову діяльність, покласти ці гроші не можна. Значить, їх слід вкладати в активи, які дадуть хоч і невеликий, але гарантований інвестиційний дохід, хоча б 2% вище рівня інфляції. В минулому році у нас була інфляція 49%. В такому випадку інвестиційний дохід мав би становити 51%. Назвіть хоч одну структуру, яка гарантовано могла б забезпечити 51% прибутку? Немає такої. Також немає і структур, які могли б гарантувати стабільний інвестиційний дохід протягом 20 років. Інвестувати кошти за кордон, в чужу економіку також неможливо. Тому запровадження накопичувальної системи слід відкласти.

"ДС" Яка структура, на вашу думку, могла б розпоряджатися пенсійними грошима "другого рівня"?

А. Р. Оптимальним, я вважаю, було б створення пенсійного банку, куди кожен працівник на добровільних засадах міг би внести свої кошти, які завгодно суми. Наприклад, можна вносити за кілька сот гривень 20-30 років, а можна за два роки до виходу на пенсію покласти в цей банк 50-100 тис. грн. При цьому держава має гарантувати повернення коштів незалежно від розміру вкладу. Але знімати гроші при цьому можна було б лише з моменту досягнення пенсійного віку.