Андрій Мальований про перевірки в будь-яку годину дня і ночі — інтерв'ю "ДС" з главою Держекоінспекції

"ДС". Які результати діяльності Держекоінспекції за 2020 р.?

А.М. У минулому році Держекоінспекція запустила ряд важливих реформ. Ми почали територіальну реформу: замість обласних інспекцій створюємо регіональні підрозділи. В Одеській і Миколаївській областях створено Південно-Західний округ, на базі Запорізької та Херсонської області — Південний округ, а на базі Дніпропетровської та Кіровоградської області — Придніпровський. Це дозволяє оптимізувати чисельність адміністративного персоналу і збільшити кількість інспекторів.

Також ДЕІ початку цифровизацию інспекції. Розробили техзавдання для створення інформаційно-аналітичної системи "Електронний інспектор", який в цьому році запрацює в повному обсязі.

Важливим елементом змін стала кадрове перезавантаження. Ми провели безліч конкурсів для поновлення персоналу в центральному апараті та на місцях.

Кількість нарахованих штрафів і виявлених збитків — важливий показник ефективності роботи ДЕІ. Але вважаю, що найважливіше — це стимулювати підприємства працювати за законом, модернізувати свої потужності і не шкодити екології. У такому випадку питання штрафів і нарахування збитків відпаде сам собою. Саме для цього працює Державна екологічна інспекція.

У минулому році нам вдалося домогтися збільшення фінансування інспекції на 60 млн грн (до 440 млн грн). З огляду на той факт, що 96% наших витрат — це зарплата, а на оплату судового збору, закупівлю палива, оплату відряджень залишаються дуже невеликі кошти, то збільшення фінансування вважаю значним досягненням. Це дозволило закупити необхідне обладнання: квадрокоптери, швидкісні човни для боротьби з браконьєрами.

"ДС". Скільки підприємств вдалося перевірити, скільки виявлено порушників і скільки штрафів накладено? Яким компаніям були виписані найбільші штрафи і за що?

А.М. За минулий рік ми провели більше 20 тис. перевірок, загальна сума нарахованого збитку державі від порушень склала 2,1 млрд грн.

Найбільші санкції були виставлені компанії "АрселорМіттал Кривий Ріг" — 11 млн грн — за наднормативні викиди в атмосферу. Вся сума була оплачена добровільно і в повному обсязі. Ще 10 млн грн сплатив меткомбінат ім. Ілліча. Це — найбільші показники по добровільно погашеному збитку.

Крім того, у нас були і інші багатомільйонні штрафи: по збитку лісовим насадженням, з незаконного видобутку надр.

"ДС". Чи часто Держекоінспекція стикається з опором стягуванню штрафів? Сьогодні бізнес часто любить йти в суд і оскаржити рішення держоргану?

А.М. На жаль, це досить часта практика: добровільно оплачується лише близько 40% штрафів. Решту потрібно стягувати через суд. І тут у ДЕІ виникають проблеми: в останні чотири місяці у нас не було коштів на оплату судового збору, який потрібно вносити при подачі позовів. Це один з основних аргументів, чому необхідно збільшити фінансування інспекції. Претензій до порушників ми виставили на 2 млрд грн, а у нас не було навіть 10 млн грн, щоб звернутися до суду і стягнути ці штрафи. Але в цьому році ситуація буде іншою — з будь-якого добровільно неоплаченному штрафу ми підемо в суд і будемо захищати інтереси держави.

"ДС". Чи стикаються інспектори з протидією перевірок і як часто?

А.М. Це велика проблема, адже сьогодні штраф за недопуск інспектора до перевірки складає всього лише 750 грн. Це смішні гроші для підприємств-порушників. Тому в законопроект №3091 "Про державний екологічний контроль", який зараз знаходиться на розгляді у Верховній Раді, закладено підвищення штрафів за недопуск інспекторів в десятки разів. Зокрема, за недопуск інспекторів на підприємство з низьким ступенем екологічного ризику штраф складе 100 мінімальних зарплат, із середнім ступенем екологічного ризику — 200 мінімальних зарплат, а з високим і найвищим ступенем — 300 мінімальних зарплат.

"ДС". Що ще передбачає цей законопроект? Наскільки він важливий для Держекоінспекції та сфери екологічного контролю в цілому?

А.М. Він знімає ряд обтяжливих обмежень, що підвищує ефективність роботи ДЕІ. Сьогодні відповідно до закону "Про основні засади державного нагляду і контролю у сфері господарської діяльності" потрібно повідомляти підприємство про перевірку, вносити її в відповідний план. А це означає, що підприємство, знаючи про перевірку, може на якийсь час зупинити ті потужності, які забруднюють навколишнє середовище. Іноді ми отримуємо оперативну інформацію про надзвичайні ризики через роботу промислового підприємства, і в цьому випадку нам потрібно виходити з перевіркою позапланово, оперативно. Така можливість передбачена законопроектом №3091.

Також деякі підприємства здійснюють шкідливі викиди вночі, а ми не маємо права проводити перевірки у позаробочий час. На мою думку і на думку фахівців-екологів, це неприпустимо: перевірки потрібно проводити в будь-яку годину дня і ночі.

Я сподіваюся, що до літа цей законопроект приймуть. Ми брали участь в роботі багатьох робочих груп, в переговорах і консультаціях, щоб в результаті вийшов збалансований закон. З одного боку, він повинен виключати зловживання з боку екологічних інспекторів, забезпечувати прозорість проведення перевірок, а з іншого — Держекоінспекція повинна мати функціонал, можливість прийти з перевіркою і об'єктивно проконтролювати роботу підприємств і забезпечити збереження навколишнього середовища.

Законопроект також передбачає усунення дублювання повноважень цілого ряду органів. Державний нагляд і контроль у сфері екологічної та природоохоронної діяльності буде зосереджений в одних руках. Наприклад, у нас є Держрибагентство, яке має одночасно і господарські функції, і функції контролю. Тому його рибоохоронні патрулі повинні перейти до Держекоінспекції, а Держрибагентство зосередиться на господарських функціях, науці, риборозведенні, і т. д. Це ж стосується і Госгеонадр, Держлісагентства, яким потрібно залишити адміністративні та господарські функції, а екологічний контроль закріпити за ДЕІ. Наша основна мета — перевіряти дотримання екологічного законодавства в багатьох сферах — у сфері лісів, надр, зелених насаджень, водних ресурсів, біоресурсів, рибного лову й полювання і, звичайно ж, в промисловості.

"ДС". У минулому році планувалося відкрити в Кривому Розі "Офіс чистого навколишнього середовища". Чи вдалося це зробити і яке буде його завдання?

А.М. Сьогодні під назвою "Офіс центрального апарату Держекоінспекції в Кривому Розі" він вже відкритий. У Києві у нас залишається центральний офіс, в якому буде зосереджена робота за напрямками біо-, лісових ресурсів, поверхневих вод, контролю за морською територією. А все, що стосується промислового забруднення, контролю за спеціальним водокористуванням промпідприємствами, контролю за атмосферою, а також лабораторії — це буде в Кривому Розі.

Таким чином, з Кривого Рогу контролюватимуть найбільші промислові підприємства-забруднювачі, розташовані в Дніпропетровській, Запорізькій і Донецькій областях. У цьому місті ми зберемо найбільш професійних фахівців і екологів, які розбираються в промисловому забрудненні, в контролі викидів в атмосферу, в тому, що стосується промислових відходів і їх утилізації.

"ДС". Які завдання ставить Держекоінспекція на 2021 р.? На чому буде зроблений акцент?

А.М. Основне завдання — завершити цифровизацию. Плануємо здійснити перехід на електронну інформаційну систему "Електронний інспектор". Інспекторів оснастять відеокамерами (як у патрульних поліцейських), щоб можна було фіксувати процес перевірки підприємств. Також забезпечимо їх смартфонами або планшетами, щоб у них були під рукою бази даних, що стосуються дозвільної системи, результати попередніх перевірок. Це дозволить відображати в інтернеті у відкритому доступі для громадськості результати перевірок, а також — інформувати бізнес про планові перевірки: хто і коли до них прийде, що буде перевіряти. Серед іншого, це дозволить знизити паперовий документообіг.

Друге завдання — після прийняття законопроекту "Про державний екологічний контроль" почати його виконання. Ми також очікуємо прийняття законопроекту 2207-1д "Про управління відходами".

Третє завдання — це якісне оновлення кадрів, а також продовження територіальної реформи, в ході якої обласні управління будуть об'єднуватися в округи. Це на 10-15% знизить витрати на адміністративний персонал, і за рахунок цього збільшитися інспекторський склад, якого нам не вистачає.

Крім того, ми хочемо більше залучати громадських інспекторів. Плануємо створити в кожному регіоні штаби громадських інспекторів і провести їх навчання. Дуже приємно, що велика кількість громадських організацій і фізосіб хочуть допомогти в боротьбі з порушеннями. Тому моє завдання — залучити і навчити 1,5 тис. громадських інспекторів, приблизно стільки ж, скільки у нас сьогодні кадрових інспекторів в Держекоінспекції. З нинішньої кількісті персоналу на область припадає 50-60 інспекторів — цього недостатньо, щоб забезпечити ефективний екологічний контроль. А громадські інспектори стануть нашими очима і руками в регіонах.

Громадський інспектор спільно з працівниками Держекоінспекції може брати участь у перевірках, у напрямку ДЕІ проводити рейди і перевірки і складати відповідні акти, протоколи про адміністративні правопорушення, доставляти порушників до органів місцевої влади або МВС. А також перевіряти документи на право використання об'єктів тваринного світу, зупиняти транспортні засоби та проводити огляд речей, знарядь полювання і рибальства, добутої продукції та інших предметів.

І, звичайно ж, важливе завдання на поточний рік — не знижувати темпи по перевіркам, по фіксації збитків щодо будь-яких порушень.

"ДС". В Україні вдалося побудувати тільки один сміттєспалювальний завод, тоді як в Європі — це звичайне явище. Що потрібно зробити, щоб поводження з відходами в нашій країні стало більш цивілізованим?

А.М. Це питання виходить за рамки компетенції Держекоінспекції. За результатами перевірок тільки в минулому році ми зафіксували понад 1600 незаконних сміттєзвалищ, видали відповідні приписи, зафіксували збитків на 35 млн грн. Тому проблема утилізації твердих побутових відходів (ТПВ) масштабна, і вона стосується кожної людини в цій країні. Наприклад, тільки у Львівській області 90 населених пунктів взагалі не мають договорів на перевезення і захоронення ТПВ. А це означає, що сміття просто викидається стихійно. Тому таку систему потрібно поміняти.

Необхідно прийняти закон, який би дав інвестору економічний стимул будувати сміттєспалювальні заводи. Цього можна зробити за рахунок принципу "виробник платить" — коли виробник продукції фактично відповідає за подальшу утилізацію своєї тари і упаковки та фінансує спеціальний фонд. Кошти з цього фонду будуть йти на будівництво сміттєсортувальних станцій і сміттєспалювальних заводів, як це робиться в цивілізованих державах.

Потрібна інформаційна компанія, щоб переконати людей, що сміттєспалювальні заводи можуть бути екологічно безпечними. Наприклад, як у Відні, де сміттєспалювальний завод розташований в самому центрі міста, біля Собору Святого Стефана, або в Копенгагені, де прямо на сміттєспалювальному заводі побудований гірськолижний комплекс.

У Сінгапурі, наприклад, шість сміттєспалювальних заводів, один з яких повністю приватний, і вони забезпечують переробку всього сміття в країні. У нас всього один завод — "Енергія", і той утилізує тільки чверть сміття, який генерує Київ. І навіть цей завод технологічно вже досить застарів.

Рішення проблеми з ТПВ — це зрозумілі для бізнесу правила гри. Сьогодні тим компаніям, які займаються відходами, дешевше обходиться поховання сміття, і це не дає стимулів інвестору будувати такі заводи. За різними оцінками, у нас сортується 1-2% ТПВ, а 98% — ховали в землю. Це — зло для навколишнього середовища і майбутніх поколінь. Німеччина закрила останній сміттєвий полігон ще в 1986-1988 рр., а ми відстали на кілька десятків років.

Воля вирішити цю проблему сьогодні є як у екологічного комітету Верховної Ради, так і у Міністерства захисту навколишнього середовища. Сподіваюся, ці зусилля увінчаються успіхом.