Дорогий наш. Чому Коболєв отримує в 400 разів більше глави фонду на $1 трлн

Як людині, перші 44 роки свого життя прожив за межами України, мені простіше на якісь речі і події тут дивитися трохи "зі сторони". Якщо не звик ще до типово української манері облаштовувати навколишній світ, деякі ситуації, що спостерігаються в Києві, викликають вельми болісний розрив шаблону. Наприклад, коли бачиш, як топ-менеджери великої компанії, що належить державі, ця держава з його вказівками і законами вертять на тому самому, про що навіть непристойно говорити напередодні 8 Березня.

Так, це я саме про новину про те, що НАК "Нафтогаз України" очікує затвердження урядом компенсаційного пакету Андрію Коболєва з середньомісячною зарплатою 10,5 млн грн, а з урахуванням Стокгольмського арбітражу - 28,5 млн грн.

Такі умови висунула у своєму зверненні до прем'єра Володимира Гройсмана голова наглядової ради "Нафтогазу" Клер Споттісвуд. Не буду зараз наводити купу конкретних цифр - це вже давно зробили мої колеги. Особисто я звернув увагу на стиль письма, своєї єзуїтській ввічливістю нагадує письмові ультиматуми Британської імперії яким-небудь надто розперезалися індійським махараджа.

У своєму зверненні до прем'єра України британка Клер Споттісвуд висловила надію, що "дія контракту з головою правління "Нафтогазу" має бути продовжена". "Ми (наглядову раду "Нафтогазу") обговорювали компенсаційний пакет голови правління... Ми звертаємо особливу увагу на те, що рішення про поточному рівні компенсаційного пакету р-на Коболєва спочатку прийнято акціонером", - йдеться у зверненні.
Згадується там і те, що наглядова рада внесла у перелік призначених Коболєва доходів виплату премії за перемогу на Стокгольмському арбітражі - 216 млн грн. Правда, Володимир Гройсман вже резонно зауважив: справу у Стокгольмському арбітражі виграв не Коболєв, а команда юристів, у тому числі міжнародних. До того ж плодів перемоги Коболєва Україна так і не вловила. Так, арбітраж виграний, але де платежі від "Газпрому"? Ок, сам він платити не хоче, тоді де його європейське майно, арештоване і передане Україні? А якщо не виходить отримати належне за вироком, то, може, не варто й нагороду за це виплачувати?

Начебто правда на боці України, але замість злагодженої роботи високопоставлених чиновників ми бачимо якісь дивні "танці з вовками". Спостережна рада НАК "Нафтогаз України" продовжує контракт з головою правління Андрієм Коболевым на три роки, починаючи з 1 січня 2019-го. Прем'єр-міністр публічно просить переглянути розмір зарплат і премій Коболєва та іншим топ-менеджерам НАК. Наглядова рада ці прохання ігнорує. Тоді Гройсман оголошує, що 22 березня закінчується термін дії контрактів з менеджментом "Нафтогазу", і вже 6 березня Кабінет міністрів оголошує конкурс на посаду голови правління НАК "Нафтогаз України". Конкурс стартує 23 березня - в день, коли закінчується контракт чинного голови нафтогазової компанії Андрія Коболєва - і триватиме 30 днів.

У відповідь поки ще чинний НАК "Нафтогаз України" заявляє, що оголошений Кабміном конкурс на посаду глави компанії нібито суперечить українським законам. ("Я легітимно призначений голова правління", - нічого не нагадує?) Звісно, чужа душа потемки, але я не розумію: який сенс чіплятися за крісло, коли тебе не люблять праворуч, зневажають зліва і вже просто люто ненавидять в народі? Відчайдушний, відчайдушне бажання йти до кінця? Буває, знайоме.

Але прем'єр-міністру в будь-якому випадку теж варто довести до кінця розпочату справу - і поміняти керівництво НАК. Щоб показати, що найманим менеджерам держкомпанії не варто уподібнюватися виноградарям з біблійної притчі, котрий вважає, що виноградник - їх власність.

Тепер про вічне питання, що хвилює українців, - про гроші. Рахувати гроші в чужому гаманці, звичайно, непристойно. Але не в тому випадку, коли це гаманець топ-менеджера держкомпанії, грошики в який кладуть всі без винятку мешканці країни. А тут, схоже, спостережна рада НАК "Нафтогаз" призначає чолі компанію зарплату і бонуси за принципом "хорошій людині - не шкода, гроші все одно не наші".

Судіть самі: з пропозиції Клер Споттісвуд випливає, що середньомісячна зарплата керівника НАК повинна скласти 10,514 млн грн, всього в 2019 р. разом з преміями - 126 млн 169 тис. 200 грн. Якщо ж до цієї суми додати закладену наглядовою радою "Нафтогазу" премію за Стокгольмський арбітраж (216 млн грн), то річний дохід глави правління НАК зросте до 342 млн грн, і тоді його середньомісячна зарплата складе 28,5 млн грн.

Колеги відразу порівняли: прибуткова частина бюджету України становить 1 трлн 26 млн грн, а зарплата глави "Нафтогазу" - 0,342 млрд грн. Тобто всі доходи держбюджету еквівалентні 2999 зарплат Коболєва. Можна для порівняння взяти витрати на обороноздатність і безпеку держави (212 млрд грн) - це 620 зарплат Коболєва. Слухайте, та сам факт того, що ми проводимо такі зіставлення, кинув би в жах економічного браузера в будь-якій європейській країні.

Таке враження, що демонстративно весь із себе прозахідний Коболєв в плані ставлення до корпоративних грошей орієнтується не на західних же колег, а на російських чиновників-олігархів. Наприклад, на голову держкомпанії "Роснефть" Ігоря Сєчіна, якого самі росіяни вважають найбагатшим олігархом країни - хоча він лише найманий менеджер у державній компанії.

Але "Нафтогаз" - це не вся Україна, а наша країна все-таки вирішила орієнтуватися на Європу. Так що давайте пошукаємо схожий варіант на захід від України. Ось хороший приклад: суверенний Пенсійний фонд Норвегії (Government Pension Fund Global), найбільший у світі. Його активи оцінюються в $1 трлн - цю фонд перевищив позначку у вересні 2017 р., а за підсумками року його дохід виявився максимальним у 20-річній історії, досягнувши $131 млрд. При цьому фонд інвестує у більш ніж 9 тис. міжнародних компаній. Цим суверенним фондом, в якому з 1990-х акумулюються надприбутки від нафтогазового сектора, від імені міністерства фінансів управляє спеціальний підрозділ норвезького центробанку Norges Bank Investment Management. Його генеральний директор Інгве Слингстад обходиться навіть без особистого секретаря, самостійно організовуючи свою роботу і керуючи колективом із 600 чоловік. А зарплата Слингстада становить близько $800 тис. в рік.

Просто нищеброд, якщо порівнювати з Коболевым. Лише норвежці його чомусь поважають.