Про тіні Коломойського в конфлікті навколо НБУ
Криваво-червона брошура, поширена 6 жовтня громадянами України Сергієм Тарутою і Олександром Сугоняко серед делегатів щорічних зборів Міжнародного валютного фонду і Світового банку, не відразу стала об'єктом політичної боротьби еліт всередині країни. Наскільки в сьогоднішній Україні взагалі можна вести розмову про елітарність та елітності.
Ця брошура була задумана як раз для такого загострення. І заодно, так вийшло, показала в черговий раз і якість політичної боротьби в країні.
Компіляція (а опубліковане в брошурі під егідою Асоціації українських банків слід іменувати саме так) повідомила світовій спільноті те, що давно гуляло на просторах інтернет. Це розповідь про діяльність Валерії Гонтарєвої, очолює Нацбанк з червня 2014-го. Про те, як вона керувала найбільшим торговцем цінними паперами в деяких сегментах (справи якого продовжують йти вгору), і про бізнес-зв'язки з громадянами Росії, і про підприємницьку близькості з президентом Петром Порошенком, і про те, як знецінилася гривня, і взагалі, що не ладны справи в українському королівстві.
Для громадян України навряд чи щось було вперше і знову. Всі факти тисячу разів обгризені і обсосаны.
АУБ встигла "авторитетно заявити про 40% частку російських банків в українській економіці, 66% інфляції і девальвації нацвалюти в 3,3 рази при Гонтарєвої. Всі ці факти легко спростовуються розрахунками з відкритих джерел. Що стосується російських банків, то, наприклад, не 40%, а 16% в кращому випадку.
Гонтареву політики не люблять, це клінічний факт
Тим не менш, будь-які факти про сьогоднішньому керівництві НБУ лягають на благодатний грунт. Широкі маси переконані, що "мама Лера" п'є, її синок тільки і приймає винні ванни, а топ-чиновники Національного банку не встигають підраховувати зарплати і бариші від угод.
І значна частка вини в цьому - самої Валерії Гонтарєвої. На її головування довелося кілька витків падіння гривні. У цілому, курс впав з 12 до 26 грн, транзитом через 40.
Вона не змогла відстояти реальну незалежність НБУ, коли це було потрібно, щоб відбитися від нестримних бажань "яценюків", "коболевых" і "авакових".
Правління Нацбанку "поклало в труни" дещо більше банків, ніж вимагало їх фінансове становище. Та ще й виявило зайвий консерватизм з валютними обмеженнями: збір в Пенсійний фонд ніхто не поспішає скасовувати, обмеження на видачу валюти дуже тривалий час блокували будь-яке бажання нести валютний депозит у банк, нерезиденти не могли два роки вивести за кордон належні дивіденди.
Це, до речі, одні з основних причин, чому іноземні інвестори навіть не подумали дивитися в бік України.
Гонтареву політики не люблять, це клінічний факт. По-перше, тому що часто говорить "ні" ("так", підозрюємо, чує від неї тільки Порошенко).
По-друге, будь-якого голову Нацбанку, допускає сильну девальвацію і "банкопад", не буде любити народ. А настрої електорату - святе для депутатів Ради.
Стрес-тестування банків, перехід до інфляційного таргетування, розробка класичних інструментів центрального банку на відкритому ринку, систематизація публікованих даних, регламентація функціоналів, здування нацбанківського портфеля ОВДП - це все залишилося непоміченим лише банкірами та фінансовими журналістами.
Не виключено, що за скандалом маячить тінь Ігоря Коломойського
Між тим, слід зрозуміти, навіщо це Таруті. І чому атака розгорнулася саме зараз, в середині жовтня?
Інтерес одного з власників "Індустріального союзу Донбасу" найпростіше пояснити тим, що він завжди був політично близький Юлії Тимошенко. Сергій Тарута із станом $ 126 млн (якщо вірити українському Forbes) сьогодні не входить в топ-30 українських мультимільйонерів.
У роки другого прем'єрства Тимошенко його авуари були на порядок більше. Він явно не задоволений своїм становищем "простого мажоритарника" від Маріуполя, і то і справа ініціює проекти по тиску на владу.
Роком раніше він захопився "Української бізнес-ініціативою", але потім охолов до цієї затії, оскільки інші мультимільйонери наполегливо грали в "лебедя, рака і щуку", реально об'єднуючись лише з тактичних питань.
Про те, що веде кампанію "Батьківщина", говорить і те, що майже всі депутати з цієї фракції сказали своє "фе" Гонтарєвої синхронно в минулий уїк-енд. Текстівка була якщо не дослівної, то вже точно ідентичною.
"Тарифи + земля + Нацбанк" - виграшна формула будь-якого критика чинної влади.
Тарута не претендує на посаду голови центрального банку в разі політичного успіху Тимошенко (наприклад, обрання її президентом). У нього немає 10-річного відповідного досвіду роботи. Але от амбіції віце-прем'єра з фінансів або взагалі першого міністра у нього, схоже, є.
Багато пишуть про те, що весь сир-бор криється в страховій компанії "Кремінь", яка несподівано вийшла в лідери по страховим премій в країні. Її міноритарним акціонером є Тарута, а компанія загрузла в судових спорах про банкрутство. У цю версію не вірю.
Так, Нацбанк за законом "про спліті" колись стане регулятором страхової сфери, але це явно не питання найближчих тижнів.
Звичайно, є багато незадоволених Гонтарєвої серед осіб, які втратили банківський бізнес. Вони можуть бути живильним середовищем скандалу. Але тоді навряд чи сам Тарута - у нього ніколи не було свого банку. Партнерські відносини з тим же Юрушевим з "Форуму" були. Але це все ж не те.
Не виключено, що за скандалом маячить тінь Ігоря Коломойського. Пункт 31 меморандуму з МВФ допускає націоналізацію системно важливих банків. Їх сьогодні три - Ощадбанк, Укрексімбанк, ПриватБанк. І лише останній є недержавним.
Немає програми МВФ - немає Гонтарєвої, яка погодила це - нижче ризики націоналізацію найбільшого банку країни під егідою міжнародної фінансової структури, вибиваючою борги з колишніх акціонерів.
Було прагнення зробити боляче особисто Гонтарєвої
Тепер про дату скандалу. На перший погляд, здасться дивним, чому інформаційна атака почалася сьогодні? Обмінний курс нестабільний, а останній великий банк падав півроку тому.
Початок вересня було б логічніше. Однак ще місяць тому системними елітами рухало наполегливе бажання все-таки домогтися кредиту від МВФ і подальшого випуску єврооблігацій під американські гарантії. Щоб політичне життя не пішла за сценарієм вулиці, а була керованою системною опозицією. Та і Юлія Володимирівна з лютого 2014-го майдани не шанує.
До речі, з урахуванням позиції парламенту за сільгоспземлі, пенсійного віку, ви ж розумієте, що фінансування від МВФ тепер не просто знову "впала в анабіоз", а просто закінчилося.
Також було прагнення зробити боляче особисто Гонтарєвої, у якої є погано прихована амбіція стати важливою начальницею в Міжнародному валютному фонді або іншої міжнародної організації. Щорічні збори директорів, куди з'їжджаються фінансові бонзи з усього світу, - гарне місце для дискредитації. Тим більше перед лицем "об'єкта жадання".
Розрахунок на істерику виправдався. Можливо, про брошурі написали б у нас пару сайтів та розповів один телеканал, але "на випередження спрацював" сам НБУ. Інститутська публічно звернулася 13 жовтня до правоохоронних органів (СБУ, Генпрокуратура і навіщо-то НАБУ) із закликом відкрити кримінальні переслідування.
Прес-служба центробанку тут раптом дозволила дати волю емоціям, написавши: "Кричущий випадок беззаконня і свавілля, пов'язаний з поширенням фейкової інформації у Вашингтоні, не повинен залишатися безкарним".
Скандал розігріли, і парламент всерйоз готовий розглядати питання про відставку Гонтарєвої.
Профільний парламентський комітет висловив вотум недовіри (там і зовсім розроблений концепт грошово-кредитної політики, перпендикулярний того, що проповідує Гонтарєва), а до числа критиків глави НБУ долучилася Ніна Південця. Не остання людина в БПП. І теж давній бізнес-соратник п'ятого за рахунком президента України.
Сам Порошенко мовчить. І підозріло зволікає з призначенням членів Ради НБУ.
Ймовірно, що його складом він і зіграє у "політичні шахи" з вартими за скандалом з брошурою криваво-червоного кольору.
Джерело: realist.online