Анатолій Дробязко: "Банки з ринку будуть йти, але тихо, як у 2018 році"
За словами заступника голови Нацбанку Катерини Рожкової, зараз ми спостерігаємо "стійку тенденцію до прибуткової роботи банківської системи". Чи збережеться ця тенденція і в наступному році або вкладникам варто готуватися до чергової хвилі банкопаду? Про це "ВД" розмовляла з провідним науковим співробітником Академії фінансового управління Анатолієм Дробязко.
"ВД" ДО липня 2020 року фінустановам згідно вимогам НБУ доведеться сформувати статутний капітал на рівні не менше 300 млн грн. Це означає, що протягом усього наступного року банки, які не дотягують до цього показника, будуть сидіти на пороховій бочці. Як це позначиться на стійкості банківської системи?
А. Д. Питання має дві складові: бізнес-розвиток банків в рамках нормативної бази регулятора і стійкість при ймовірних макроекономічних шоках. Станом на 1 жовтня за показником чисті активи (з урахуванням сформованих резервів) банки розподілені за такими кластерами: з участю державного українського капіталу (53,9%), з участю державного російського капіталу (4,4%), з участю західного капіталу (21,3%); також можна виділити окремо пов'язану з російським бізнесом "Альфа-груп" (5,7%), перші 10 великих українських банків з приватним капіталом (10,9%) і малі банки з українським капіталом (3,8%). Складнощі будуть у банків з державним російським капіталом і невеликих банків з українським капіталом. Їм треба буде підтверджувати життєздатність фінансової моделі і капіталізувати бізнес або прийняти рішення про припинення діяльності в межах банківської ліцензії. Якщо подивитися на частку цих банків на ринку, то загрози для стійкості банківської системи вони не представляють. Якщо говорити про стійкість в рамках макроекономічних шоків, то 75% банків за участю держави та банків із західним капіталом у цьому році успішно пройшли стрес-тестування за негативним сценарієм і мають посильні вимоги щодо подальшої капіталізації бізнесу. Будемо вірити, що великі дефолти банків залишилися в 2014-2016 роках.
"ВД" І все-таки нові вимоги НБУ в певному сенсі стрес для банківської системи...
А. Д. Так, до липня 2019 року мінімальна вимога до статутного капіталу підніметься до 300 млн. Я не є прихильником такого регулятивного вимоги. В період економічної кризи акціонерам дуже важко прибуток, яку згенерував їх бізнес, вкладати в банк, який такої віддачі не дає. Вважаю виконання нормативу адекватності капіталу більш правильним, ніж величина самого капіталу. Якщо банк в регіоні кредитує малий і середній бізнес, навіщо йому штучно заважати працювати? Я б вважав за краще обмежувати ліцензії банкам, наприклад, залучати депозити фізичних осіб або обмежити валютні операції, ніж зносити банки з ринку. У 90-х банківська система розвивалася за рахунок приватних національних інвестицій. Але, коли склалися умови в 2005-2008 роках, через ці "двері" в країну зайшло понад $30 млрд прямих інвестицій, які залучили додатково іноземний приватний позиковий капітал в таких же розмірах.
Ще один ризик: регулятор заявив про намір в майбутньому продати Укргазбанк і Приватбанк, а також залучити міноритарних акціонерів в Ощадбанк і Укрексімбанк. Вважаю, що це небезпечно в цілому для безпеки країни. В умовах зовнішньої агресії в уряду повинні бути економічні інструменти в проведенні соціальної політики та військово-інвестиційної політики, які можуть бути необхідними, але економічно збитковими на якомусь інтервалі часу. Необхідно створювати дієву інфраструктуру підтримки національного експорту і національний інвестиційний банк, який може надати економіці національні довгі гроші.
"ВД" У групі ризику зараз банки з російським капіталом. Як буде розвиватися ситуація з ними?
А. Д. Банки з державним російським капіталом підуть з ринку. Хотілося б, щоб це було цивілізовано і ми не отримали букет судових тяжб в європейських судах. Треба розуміти, що у кожного з цих банків є не тільки російська материнська структура, але і іноземні акціонери і клієнти. Не хотілося б отримати негатив в рейтингах з бізнес-клімату в країні.
"ВД" Одна з основних проблем української банківської системи - як і раніше високий рівень "поганих" кредитів, що також негативно позначається на стійкості банківської системи. У чому ви бачите вирішення цієї проблеми?
А. Д. Вирішення проблеми "поганих" кредитів впирається в політичну волю спільних зусиль регуляторів. У нас 30 монополій згенерували 70% заборгованості в різних банках, що погано обслуговується. Необхідно створити державну компанію з управління "поганими" активами, садити за стіл переговорів пул кредиторів і власників компаній і знаходити рішення. Власники - часто держава, яке у державного ж банку або Фонду гарантування вкладів фізосіб набрало неповоротних боргів. Тут необхідний індивідуальний підхід до кожного.
"ВД" Зараз у банків з'явився серйозний конкурент в особі фінкомпаній, які не тільки кредитують, але і надають послуги з прийому платежів і переказу коштів. Тим самим забирають у банків клієнтів...
А. Д. Зростання споживчого кредитування і конкуренція з фінкомпаніями - хороший знак. Збільшення обсягів кредитування як мінімум покращує обіг у торгівлі і сприяє зростанню ВВП.
"ВД" Незважаючи на бадьорі рапорти НБУ, у нашої банківської системи залишається досить проблем. Потрібно вкладникам побоюватися чергової хвилі банкопаду?
А. Д. Банки з ринку будуть йти, але тихо, як у 2018 році. Істотного впливу вони на ринок не вплинуть. Головне для вкладників - не зберігати всі депозити в одній "кошику".
