Амністія капіталів, допомога по 8000 грн і велика приватизація. За що "позаурочно" проголосувала Рада
На позачерговому засіданні 30 березня Верховна Рада прийняла кілька законопроєктів (в першому читанні або в цілому), які можуть мати серйозний вплив на економіку і соціальну сферу
Парламентаріям довелося зібратися "позаурочно", оскільки за планом досі законопроєкти про земельну реформу, які забуксували через тисячі поправок від опозиції. Сьогодні ж на порядку денному були такі питання, як амністія капіталів (ще одна реформа, на яку робить ставку влада), розблокування процесу великої приватизації і, звичайно, невідкладний президентський законопроєкт про підтримку бізнесу і населення під час локдауна.
Коротенько викладемо суть прийнятих рішень і нагадаємо матеріали "ДС", в яких міститься аналітика по найважливішим з них.
У першому читанні прийняті законопроєкти про так звану амністію капіталів. Це проєкти №5153 (зміни до Податкового кодексу), №5155 (зміни до валютного законодавства) і №5156 (зміни до Кримінального та інших кодексів). Суть в тому, щоб стимулювати тих, хто коли-небудь приховував від податкової доходи, заплатити відносно невеликий відсоток в обмін на декриміналізацію цих дій (в минулому), а головне — детінізувати економіку і окреслити нові правила гри на майбутнє. Ключовий момент — процес буде добровільним. Основні параметри амністії: 5% — загальна ставка для капіталу, що амністується, і 9% — для активів не в грошовій формі і за кордоном. Крім того, 2,5% — для тих, хто захоче інвестувати амністовані гроші в ОВДП, під це буде спеціальний випуск Мінфіну. Якщо законопроєкти стануть законами в їх нинішньому вигляді і в цілому, то процедура амністії триватиме з 1 липня 2021-го по 1 липня 2022 р.
Також передбачається, що за деяке майно взагалі не потрібно платити відсоток. Визначено обсяг власності, за якою вважається, що повністю сплачені податки і збори відповідно до Податкового законодавства. Зокрема, це активи сумарною вартістю до 400 тис. грн, квартира загальною площею до 120 кв. м або житловий будинок не більше 240 кв. м, один особистий транспортний засіб (що не перевищує певні параметри). Мається на увазі, що ці цінності вважаються апріорі "чистими" з точки зору сплати податків, незалежно від того, подавав їх власник спецдекларацію чи ні. Однак для того, щоб спати спокійно, краще все ж задекларувати навіть це майно — докладніше про батоги і пряники податкової амністії ми писали в "Нульова декларація". Що буде із заощадженнями в готівковому доларі", а прогноз ефективності (точніше неефективності) реформи міститься в статті "Амністія капіталів від Зеленського. Чому вона призведе до народних бунтів".
Прийнято пакет допомоги бізнесу (ФОПам) і найманим працівникам на період обмежень у зв'язку з COVID-19 вигляді закону №5300. Це по 8 тис. грн з державного бюджету і ще добавка — з місцевих (сума буде визначатися органами місцевого самоврядування). Виходячи з спорадичних заяв мерів і глав областей — місцева влада готова додати по кілька тисяч, щоб збільшити суму допомоги до показника середньої зарплати в регіоні. З важливих параметрів — гроші видаватимуть за критерієм зарахування бізнесу до виду діяльності, який визнаний потерпілим від карантинних обмежень (в червоних зонах) Кабміном (причому в розрахунок приймається тільки перший у списку вид діяльності, якщо у бізнесу їх кілька). Звертатися за допомогою можна через портал "Дія".
В цілому за багатьма характеристиками це рішення схоже з пакетом допомоги в зв'язку з локдауном в кінці минулого року. Одна з головних відмінностей в тому, що тепер місцеву владу підштовхують активніше додавати грошей постраждалим, хоча, за оцінками народних депутатів, це сумарно ще 2 млрд грн часом непосильного навантаження на локальні бюджети.
Сьогодні парламент прийняттям законопроєкту №4543 дозволив проводити аукціони з продажу об'єктів великої приватизації (балансовою вартістю понад 250 млн грн), знявши обмеження, що діяло з минулого року. Умови продажу затверджуються Кабміном, який матиме право заблокувати торги під час карантину. Але в будь-якому випадку голландські аукціони (на зниження стартової ціни) для об'єктів великої приватизації не допускаються. В якості ще одного запобіжником від зловживань в цьому процесі окремим законопроєктом пропонується затвердити список держпідприємств, які не підлягають продажу (документ ще будуть доповнювати, він прийнятий в першому читанні). У 2021 р. доходи від приватизації передбачені в обсязі 12 млрд грн, причому 9 млрд грн з них — саме від великої приватизації. Однак тут варто відзначити, що плани українських урядів залучити кошти за цією статтею в останні роки закінчувалися провалом, а в 2020-му влада взагалі відмовилися від цієї ідеї, оскільки в кризу активи дешевшають. У зв'язку з цим не дуже зрозуміло, чому зважилися продавати великі держпідприємства вже в поточному році.
Також народні депутати виділили 6,7 млрд грн на Міністерство аграрної політики, створене (точніше виділене з Мінекономіки) ще в кінці минулого року.
Ще одним законом — №5064 — Рада встановила вартість одноразової натуральної допомоги "пакет малюка" в розмірі трьох прожиткових мінімумів (як і було раніше) для дітей до 6 років, але закуповувати їх будуть на аукціонах в системі ProZorro. Якщо перевести в гроші, то вартість бебі-боксу буде 5763 грн (3*1921 грн).
"У нас буде зниження витрат з державного бюджету при закупівлі товарів для комплектування допомоги "пакет малюка" через систему Prozorro. Електронний аукціон буде вести до зниження кінцевої ціни, однак це не матиме ніякого негативного впливу на якість товарів", — зазначено в пояснювальній записці до вже прийнятого закону.
