Амністія капіталів. Яку схему готують у Зеленського
Саме ці кроки нібито повинні повернути в Україну мільярди виведених раніше капіталів і детінізувати економіку. У дійсності ж ці кроки навряд чи принесуть користь країні.
Навіщо прощають ухильників
Данило Гетманцев, консультує Володимира Зеленського з податкової політики, назвав амністію капіталу серед пріоритетів економічної політики глави держави. За його словами, вже навіть готовий відповідний законопроект. Правда, поки про нього відомі лише загальні деталі зі слів самого Гетманцева. Наприклад, що амністувати потрібно не тільки капітал, але і нерухомість та інші цінності, які знаходяться в Україні та за її межами. Амністія не буде поширюватися на доходи, здобуті злочинним шляхом, отримані від корупції, чи торгівлі людьми. І якщо якийсь умовний корупціонер скористається амністією, а потім буде доведено, що він є злочинцем, гроші будуть конфісковані. За Кримінальним кодексом".
Власне, в самому намір провести податкову амністію немає нічого поганого. Адже нульове декларування - не місцевий винахід. У свій час воно проводилося і в економічно сильних, і в країнах - від США, Франції, Бельгії та Італії до Аргентини, Індії та Колумбії. Хоча цілі такого заходу могли бути різними. "З допомогою податкової амністії держава може спробувати вирішити кілька завдань. По-перше, це поповнення держбюджету. Такий варіант можливий, якщо буде передбачено зобов'язання сплатити податок з суми амнистированного капіталу. По-друге, амністія може стати точкою відліку, після якої відповідальність за незаконне збагачення буде невідворотною (наприклад, перед введенням непрямих методів пошуку прихованих доходів та реальної відповідальності за виявлені таким чином податкові порушення. - "ВД"). Зараз стаття про кримінальну відповідальність за таке правопорушення скасована. Але, швидше за все, вона буде знову прийнята в тій чи іншій формі", - говорить керівник практики податкового права АТ "Моріс Груп" Василь Андрусяк.
Також амністія дозволяє залучити гроші в національну економіку. Причому мова йде не тільки про повернення капіталу з офшорних юрисдикцій, але і прихованих, як кажуть, "під матрацом" всередині країни. Нарешті, податкова амністія дозволяє оцінити реальні обсяги економіки, в тому числі і реальні доходи населення, зрозуміти, як вони співвідносяться з середньою зарплатою, прожитковим мінімумом, доходами домогосподарств та іншими показниками, якими оперують офіційна статистика і держоргани.
Як італійці допомогли мафіозі
Світова практика знає чимало успішних прикладів податкової амністії. Наприклад, вдалою була амністія, проведена на початку 1980-х в Іспанії. Декларовані кошти тоді взагалі були звільнені від податку. Всім бажаючим запропонували вкласти їх на п'ять років під невеликий відсоток у спеціальний державний фонд. Це час грошима розпоряджалася держава, а після закінчення п'ятирічного терміну людям повернули гроші з відсотками і ними можна було розпоряджатися на свій розсуд. Податкова амністія збіглася з початком періоду політичної та економічної стабільності, тому населення не побоялося амністувати великі суми. Ефектом від амністії стало припинення відтоку капіталів. А раніше готівку в буквальному сенсі вивозили валізами, особливо в сусідню Андорру. Іспанська амністія стала одноразовою акцією. Там порахували, що інакше у громадян зовсім пропаде бажання платити податки.
Однак і багаторазово проведені амністії також були успішними. В Індії, наприклад, до цих пір згадують податкову амністію 1997 р. Вона тривала шість місяців і принесла скарбниці $2,5 млрд - втричі більше, ніж всі проведені раніше амністії, разом узяті. Громадянам запропонували сплатити прибутковий податок за ставкою в три-чотири рази нижче діяла на той момент.
В Італії податкові амністії в тому чи іншому вигляді ще нещодавно проводилися настільки часто, що Організація економічного співробітництва та розвитку, яка об'єднує 30 найбільш розвинених країн світу, настійно рекомендувала Риму відмовитися від цієї практики, щоб не підірвати систему оподаткування.
В результаті податкової амністії початку 2000-х в Італії було повернуто 73 млрд євро. Тоді для легалізації громадянам було досить просто оголосити про закордонних активах та виплатити належні податки. Потім для амністування знадобилося репатріювати гроші в Італію зі сплатою лише 2,5% від оголошеної суми або придбанням держоблігацій на 12% цієї суми. Але через пару років після амністії капітали знову побігли з країни. Після цього проводилося ще кілька хвиль амністії, кожна з яких приносила італійської економці близько 100 млрд євро.
Проте з часом заведені капітали знову благополучно залишали країну. До того ж місцева прокуратура говорила про те, що з-за слабкого контролю над "вікном можливостей" амністією скористалися і мафіозні структури, щоб легалізувати брудні гроші.
Є і відверто провальний досвід амністії, скажімо, в Росії. У ході процедури, запущеної в 2018 р., громадяни розкрили активів всього на $10 млрд, більша частина - на рахунках іноземних банків. І це при тому, що зарубіжні активи росіян оцінюються мінімум в $500 млрд. Але навіть кошти з розкритих 2% в країну не повернулися. Нинішній етап амністії ставить більш жорсткі умови: "прощення" отримають лише ті, хто поверне гроші в Росію і перереєстровує контрольовані іноземні компанії в спеціальних адміністративних районах в Калінінграді і Владивостоці. І нібито 22% опитаних російської юридичною компанією "Нортия ДКЗ" респондентів з числа великого та середнього бізнесу заявили, що мають намір взяти участь в кампанії "прощення". Цікава і мотивація тих, хто скористався першим етапом амністії: 51% респондентів зазначили, що така акція - хороший спосіб закрити свої історичні ризики (читай - відбілити капітали, що важливо у світлі посилення у світі контролю над чистотою активів).
Чому Україна програє
Україна може зіткнутися з серйозними ризиками ще на етапі запуску податкової амністії. "Залишаються проблемним питанням неодноразові виступи МВФ проти будь-якої податкової амністії. І на даному етапі незрозуміло, як подібні ідеї укладаються в домовленості з Фондом", - пояснює керівник податкової практики ПКК "ДЕ-ЮРЕ" Валерія Орлова. Що це означає на піку виплат за зовнішнім боргом, пояснювати не потрібно.
Але найгірше те, що, посварившись з кредиторами і залишившись один на один з серйозними фінансовими ризиками, Україна може отримати нульовий ефект від амністії або навіть погіршити наявні проблеми. Адже вдало деклараційної кампанії потрібно дотримати ряд умов. А те, що це можливо у нас, вельми сумнівно.
По-перше, потрібно чітко визначити, які активи можуть бути амністовані. Щоб, наприклад, не дати можливість відбілити корупційні доходи або прибуток від іншої злочинної діяльності. І тут виникають великі питання до того, наскільки детально і глибоко будуть перевірятися подані декларації та заявлені в них активи. Простий метод "чиновники декларувати не можуть, тому що заробили нечесно, легальний бізнес - ласкаво просимо" не працює. Інакше вийде, що, скажімо, що прийшли з бізнесу на держслужбу скористатися податковою амністією не зможуть. І навпаки, колишній чиновник, який пішов з держслужби і на корупційні гроші відкрив бізнес, зможе остаточно легалізувати раніше накрадене.
По-друге, держава повинна серйозно мотивувати бізнес покаятися у порушеннях. І головна мотивація - це гарантія, що декларанти не будуть піддані згодом кримінальному переслідуванню. "Будь-які активи, отримані в результаті ухилення від сплати податків або використання схем по виведенню капіталів, вже фактично є активами, отриманими злочинним шляхом, а тому, розуміючи можливість їх конфіскації, платники податків навряд захочуть їх декларувати", - говорить консультант з податкових питань юридичної компанії Riyako&Partners Андрій Тимонов.
Зараз для мінімізації або ухилення від податків використовуються витончені схеми, підкопатися до яких дуже складно. Зате самостійно розкривши карти можна потрапити під прес правоохоронців. І, до речі, судячи по коментарям Гетьманцева, такий варіант не виключений. В кінцевому підсумку, все може закінчитися тривіально - переслідуванням неугодних.
В-третіх, щоб амністія спрацювала, в державі повинна з'явитися невідворотність покарання за податкові порушення. Так, держава дає бізнесу можливість задекларувати всі активи і почати відносини з чистого аркуша, але після цього всі повинні розуміти, що не платити податки буде дуже небезпечно.
"Для успіху добровільного розкриття доходів держава, для початку, повинно чітко визначитися з цілями такої програми - наповнення бюджету, залучення грошей в економіку та ін. і вже в залежності від цих цілей формулювати правила декларування. Також чітко має бути окреслено коло осіб, які можуть скористатися програмою, умови програми та наслідки участі в ній. На готовність брати участь у добровільному розкритті будуть впливати як власне умови програми (розмір плати за участь у ній, обсяг звільнення від відповідальності тощо), так і сила зовнішнього тиску на потенційних учасників з боку іноземних банків, іноземних контролюючих органів тощо Незалежно від цього, першорядне значення для потенційних учасників буде мати впевненість, що держава виконає свою обіцянку не переслідувати тих, хто візьме участь у добровільному розкритті. Не в останню чергу учасники будуть очікувати внесення змін в діючі правила оподаткування і валютного регулювання. І, нарешті, потенційні учасники будуть оцінювати, а чи спроможна держава забезпечити невідворотність покарання за ухилення від сплати податків (у тому числі "старих" ухильників, які могли скористатися програмою, але вирішили цього не робити)? Чи готова держава зараз до проведення успішного добровільного розкриття? Навряд чи. Ще потрібно створення умов для успішного здійснення такої програми", - говорить Володимир Котенко, партнер, керівник податково-юридичної практики EY в Україні.
Реальний ефект, який може принести в наших умовах податкова амністія зараз, це можливість окремих компаній і персоналій відбілити свої активи, насамперед ті, які перебувають за межами країни. В світі посилюється в світі контролю над розмиванням податкової бази і чистотою капіталів це завдання стає особливо актуальною. Але зробити це зможуть тільки обрані. Решта не ризикнуть грати з державою в азартні ігри.