Амністія без капіталів. Коли податкова почне визначати наші доходи непрямими методами

З 1 вересня 2021 р. в Україні почала діяти податкова амністія. Протягом року з цієї дати кожен може скористатися правом декларування активів, з яких не було сплачено податків. Під час пільгового періоду на них діють ставки: 5% на активи в Україні, 2,5% на кошти в ОВДП, 7 та 9% на закордонні активи. Після закінчення амністії це будуть повноцінні 18%.

Спочатку податкова амністія не принесла відчутного результату: за перші три тижні з дня старту до бюджету було сплачено всього 1,6 млн грн з 33 млн грн тіньових доходів. Але інтерес у громадян виник, про що свідчили дзвінки на гарячу лінію.

"Безумовно, це невелика сума, але ми тільки починаємо цей рух і розуміємо, що люди дивляться, роблять оцінки. Учора була у нас нарада — прозвучало про десятки тисяч дзвінків громадян, тобто ажіотаж є великий", — розповідав голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев.

Народний депутат також нахвалював зручність системи амністії: "Ви звертаєтесь до банку, банк відкриває рахунок, видає довідку, що ви поклали гроші на спецрахунок. Після цього ви заповнюєте в електронному вигляді декларацію, додаєте цю довідку та надсилаєте декларацію податковій. Платите 5%. Це все, що вам потрібно зробити. Декларація є свідченням того, що ви амністовані на цю суму", — пояснив Гетьманцев.

Пройшло три місяці, але ситуація докорінно не змінилася. Наводилися цифри, що з вересня до грудня амністовано лише 290 млн грн. Очевидно, це не той результат, на який розраховували в уряді та Верховній Раді. А Національний банк звинуватив у зриві амністії українські банки: людям відмовляють у відкритті спецрахунків для внесення готівки. Власне, у банках цього й не заперечували. Там заявили, що не можуть провести фінансовий моніторинг цієї готівки за чинними правилами. Саме цим пояснювали провальні результати декларування та всієї кампанії з податкової амністії.

А ось у "Слузі народу" з цього приводу, як і раніше, були налаштовані оптимістично і розраховували, що прийдуть декларуватися ті, з кого можна взяти до бюджету по $40-50 тис. І справді, темпи прискорилися: за два тижні грудня (якщо починати зворотній відлік з 21 числа) зростання амністованих активів склало 327%. Таким чином, сума їх перевалила за мільярд гривень з початку запуску амністії. Все це принесло держбюджету близько 52 млн грн.

"Податкову накриє хвилею"

Повільні темпи податкової амністії можуть пояснюватися недостатньою інформаційною кампанією цього процесу. Крім того, за роки громадяни навчилися робити великі покупки, не пояснюючи походження своїх коштів та оформляючи їх декількома зручними платежами.

Одноразове добровільне декларування – лише перший етап великого процесу. Попереду — ухвалення закону про непрямі методи контролю або непрямий механізм оподаткування. За словами міністра фінансів України Сергія Марченка, концепція проєкту цього закону доопрацьовується і незабаром його буде представлено на суд громадськості.

Планується, що це працюватиме так. У момент реєстрації угоди про купівлю-продаж інформація з'являється у податковій, яка перевіряє її. Якщо угода проходить за допомогою тіньових коштів, людина має сплатити податок з тієї частини, походження якої вона пояснити не може.

"Автоматично податкова перевіряє наявність доходів, сплачених з 1995 р., підсумовує їх, усі доходи, сплачені податки; потім зіставляє суму цих доходів з інформацією про купівлю об'єкта нерухомості та його вартістю. Якщо ця людина амністувала та задекларувала ще доходи, це підсумовується, та потім до такої людини або є питання, або їх немає. Я думаю, більшою частиною питань не буде", — сказав Марченко в інтерв'ю НВ.

І зараз оформлення великої покупки не проходить без інтересу в банку. Під моніторинг переважно потрапляють операції на суму від 400 тис. грн. Якщо людина не зможе довести їхнє походження, платіж не пройде. Крім того, банк може зацікавитися неприродними переказами незалежно від їхньої величини.

"Апарат державної фіскальної служби повинен це контролювати крім банку, — говорить економічний експерт Андрій Вігірінській. — Єдиний суб'єкт, який може вам донарахувати податки, — це державна податкова. Якщо вона включиться до процесу моніторингу 15 млн осіб, які не мають фінансової грамотності, які не в курсі з цього приводу, і треба буде їх перевірити, чи виписати податкове рішення-повідомлення, то без автоматичних алгоритмів це зробити буде неможливо".

Експерт зазначає, що податкова амністія без непрямих методів контролю втрачає сенс, але щоб повноцінно запровадити ці методи, може піти три-чотири роки. Без автоматизації процесу податківці не впораються із перевіркою.

"Об'єкт перевірки викличуть для надання пояснень, — продовжує Андрій Вігірінській. — Усією документарною базою податкова не володіє. Вона може виписати податкове повідомлення-рішення, але якщо робити це, не виходячи з офісу, не опитуючи фізособу та не отримуючи від неї документів, та робити це масово, це викличе соціальні хвилювання, які репутації та рейтингів владі не додадуть. Наскільки податкова готова розбиратися?У них навіть не вистачає часу, щоб закривати окремі ФОПи, які хочуть пройти перевірку та нормально закритися. Податкову накриє хвилею: з кожної нагоди виписувати повідомлення-рішення не зовсім раціонально".

У судах додасться роботи

Запровадивши непрямі методи контролю та оподатковуючи "сірі" доходи, держава може зіткнутися з позовами від своїх громадян, і витрати на судову систему можуть бути більшими, ніж ті кошти, які можна отримати від моніторингу.

На державу навряд чи подіє, коли людина пояснюватиме свої тіньові доходи тим, що копила їх у студентстві, недоїдала роками, економила і збирала по копійці або навіть взяла в борг на 80 років у знайомого, щоб купити нерухомість або дорогий автомобіль. Їй буде нараховано податок, і людина звернеться до суду. Виграти його є усі шанси.

"У судах усі ці припущення податкової злітатимуть, як листя з опалого дерева. Розрахунок на те, що у нас громадяни юридично та фінансово безграмотні, не звикли ходити до судів і звертатися до юристів. Але якщо йтиметься про десятки тисяч гривень, люди підуть до судів, — каже юрист Михайло Стрельников. — Закони, які дають можливість нараховувати людині будь-які податки та збори, суперечитимуть, насамперед, Конвенції з прав людини і злітатимуть якщо не тут, то в Європі".

Експерт зазначає, що зараз держава не має механізму, щоб обкласти податком тіньовий дохід фізособи.

"Теоретично податкова має так званий аналоговий метод, який вони застосовували свого часу до ФОПів, — продовжує Михайло Стрельников. — Якщо такий же ФОП з такими доходами і витратами, у нього проходить така операція, то вона вважається підозрілою. Можна спробувати застосувати такий самий метод до фізосіб. Але я відразу хочу сказати, що нічого не вийде. При оподаткуванні фізосіб, які не є ФОПами і не займалися підприємницькою діяльністю, там зовсім інше законодавство. По фізособі діє прибутковий податок. Закон про прибутковий податок має аналоги за кордоном і прив'язаний, зокрема, рішеннями ЄСПЛ та до Конвенції з прав людини".

Іноземний досвід

Найуспішніший досвід амністії капіталів показала Аргентина. Її бюджету цей процес приніс понад $5 млрд і охопив понад 200 тис. громадян у 2016-2017 роках. Там висока ставка податку на доходи – 35%, а амністувати пропонували під 0, 5, 10, 15%. Податок не застосовувався, якщо кошти вкладалися у держоблігації внутрішньої позики.

Італії податкова амністія принесла 4 млрд євро. Там платники самі вирішували, який відсоток з податків та пені нарахувати на легалізовані кошти, але розкривати кошти потрібно було з нотаріусом.

В Азербайджані та Вірменії податкова амністія полягала у списанні боргів та штрафів. У Туреччині під неї могли потрапляти як фізичні, так і юридичні особи. Всі ці приклади свідчать, що варіантів проведення амністії достатньо, і багато залежить від податкової системи самої країни.

За оцінками уряду України, тіньові доходи отримують понад 10 млн українців, а тіньовий фонд оплати праці оцінюється у пів трильйони гривень на рік. У дослідженні Міністерства економіки йшлося про те, що обсяг тіньової економіки України у 2020 році досяг 30% ВВП. "ДС" вже писала, що за таких пропорцій виходить, що Україна недоотримала минулого року приблизно $45 млрд ВВП, зокрема, це $13,5 млрд недоотриманих бюджетних доходів, або 364 млрд грн, що дорівнює майже ще одному кошторису видатків Пенсійного фонду.

На тлі таких величезних цифр податкова амністія поки що приносить дуже кумедний результат. Тому для виведення доходів громадян із тіні потрібні серйозніші комплексні заходи. А щодо запровадження непрямих методів контролю вже скептично налаштовані у правлячій партії "Слуга народу". За словами голови фракції Давида Арахамії, ідея викликає протест депутатів. У такому разі податкова амністія може піти у вільне від непрямого контролю плавання. Її терміни можуть продовжуватися або вона може проходити з перервами. Владі потрібно знайти серйознішу мотивацію для громадян виводити свої доходи на світ або шукати новий концепт для реалізації непрямих методів контролю.