Американці не люблять "голландські сендвічі". Як США хочуть стати світовим податковим жандармом

Кому потрібен єдиний податок на прибуток корпорацій

6 квітня головний економіст МВФ Гіта Гопінат заявила журналістам, що її організація вважає ухилення від сплати податків серйозною проблемою для світової економіки, а тому виступає за введення глобального мінімального податку на прибуток корпорацій. За її словами, наслідком нинішніх відмінностей в національних ставках корпоративного податку стають, зокрема, випадки ухилення від сплати податків. А це в свою чергу призводить до скорочення податкової бази для фінансування необхідних економічних і соціальних витрат.

Головний економіст МВФ визнала, що у Фонду поки немає певної позиції щодо ідеального рівня ставки. При цьому зрозуміло, що урядам доведеться поповнювати бюджети після величезних витрат через пандемію COVID-19.

Про те ж слідом за Гітою Гопінат заявив і міністр фінансів Франції Бруно Ле Мер: за його словами, глобальна угода про транскордонне оподаткування знаходиться в межах досяжності.

Але це вже, можна сказати, наслідки. Почалося все напередодні, 5 квітня. Тоді міністр фінансів США Джанет Єллен, виступаючи перед Чикагською радою з глобальних справ, звернулася з програмною промовою до урядів всього світу. Вона нагадала про уроки Великої депресії і Другої світової війни, коли "занадто багато сімей втратили майже все". Після чого Єллен закликала країни G20 встановити мінімальну ставку корпоративного податку. На її думку, це зробить сильніше не тільки Америку, а й весь світ, а також допоможе всім швидше вийти з кризи.

Більш того, глава американського мінфіну заявила, що США вже працюють з країнами G20, щоб узгодити глобальну мінімальну ставку корпоративного податку для всіх, а також, як вона висловилася, "щоб покласти край тридцятирічній гонці вниз за ставками корпоративного податку".

"Разом ми можемо використовувати мінімальний глобальний податок, щоб забезпечити процвітання світової економіки на основі більш рівних правил оподаткування транснаціональних корпорацій і стимулювання інновацій, зростання і процвітання", — резюмувала Єллен.

Задум Вашингтона простими словами

Треба розуміти, що позиція МВФ в принципі відповідає інтересам США як країни з найбільшою кількістю голосів у Фонді. А американці хочуть зробити так, щоб в "цивілізованому світі" ставки корпоративного податку були менше, ніж у них самих. Це дозволить їм, наприклад, не "виколупувати" умовну Microsoftз умовного ірландського податкового резидентства, а зробити її перебування там невигідним.

МВФ, звичайно, заявляє про те, що такий корпоративний податок повинен бути єдиним для всього світу — але зрозуміло, що це вже зі сфери ненаукової фантастики. Швидше за все, Штати намагатимуться продавити цю ідею для таких об'єднань, як G20 і Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), а також для своїх торгових партнерів.

Залишаться країни "не цивілізовані", а тут вже набагато простіше буде забороняти американським корпораціям мати з ними справу. І тим більше — платити там податки. Тому що одна справа — заборонити американській корпорації тримати найприбутковіший підрозділ в демократичних і дружніх Нідерландах, і зовсім інша — тримати його, скажімо, в Маврикії.

Тут виникає дуже цікаве питання: які "плюшки" можуть запропонувати США іншим розвиненим країнам, щоб ті погодилися відмовитися від якоїсь частки свого суверенітету (в даному випадку — податкового) заради економічного зростання самої Америки. Зрозуміло, звичайно, що наддержава, але і пропозиція тут має бути надсерйозна. Щось типу гарантованих американських інвестицій в певні галузі або гарантій багаторічної безмитної торгівлі певними групами товарів.

Але поки прозвучала тільки обіцянка Джанет Єллен, що США допоможуть бідним країнам пережити нинішню кризу, нададуть допомогу в закупівлі вакцини і подоланні наслідків зміни клімату. Що запропонують "золотому мільярду" — незрозуміло.

Гра з різними ставками

Ініціатива по єдиному корпоративному податку була озвучена після того, як новий президент США Джо Байден представив 31 березня другий план підтримки економіки країни. Його називають інфраструктурним, і він розрахований на вісім років. Передбачені витрати на все те, що необхідно для зростання конкурентоспроможності США і посилення їх позиції в протистоянні з Китаєм. Перший план дій Байдена оцінювався в $1,9 трлн, другий же зажадає від платників податків як мінімум $2 трлн, а, за підрахунками видання Politico, — $3 трлн.

Принципово ж важливо тут те, що кошти для фінансування своїх проєктів Байден передбачає отримати, підвищивши в США ставку корпоративного податку з нинішнього 21% до 28%. А для багатьох громадян Америки гранична ставка прибуткового податку буде піднята з 37% до 39,6% — це дозволить збирати ще приблизно $700 млрд на рік.

Зрозуміло, що США ризикують, піднімаючи податки поодинці, — транснаціональні, в більшості своїй американські, корпорації охоче перебазовуються на ті території, де їм пообіцяють низькі ставки. Звідси і заклик Джанет Єллен вирівняти податки в розвинених країнах. Тому що компанія з річним оборотом в мільярди доларів для податкової оптимізації застосовує "дочок" в самих різних країнах, і без використання низькоподаткових юрисдикцій Старого Світу обійтися їй буде складно.

Ось хороший приклад: журналісти Reuters два роки тому з'ясували, що використання схеми податкової оптимізації під назвою "подвійна ірландська з голландським сендвічем" дозволило Google в 2017 р. вивести з-під оподаткування майже $23 млрд. Для реалізації схеми оптимізації використовувалися дочірні компанії в Ірландії, Нідерландах і на Бермудах. Гроші проходили від ірландської компанії через нідерландську ("голландський сендвіч") на Бермуди, а потім кошти знову повертаються до Ірландії на рахунок вже іншої "дочки" ("подвійна ірландська"). Журналісти Reuters отримали доступ до документів нідерландської Торгової палати, згідно з якими Google вдалося вивести з-під оподаткування в США і Європі $22,7 млрд. Подібним чином Google вдається ухилятися від сплати як американського податку на прибуток корпорацій — на Бермудах його немає, так і від європейських податків на репатріацію доходів. Що цікаво, в 2017 р. нідерландська "дочка" Google заплатила податків всього на 3,4 млн євро.

Американська компанія може запросто знизити податковий тягар, просто перемістивши значну частину свого бізнесу в Нідерланди, Сінгапур, Ірландію або Данію. Цілком шановні країни з ефективно працюючими податковими системами і далеко не нульовими податками,.. які все одно значно нижче американських. Однак звинуватити таку компанію в ухилянні від податків в США буде важко.

Між податковими юрисдикціями вже давно йде жорстка конкуренція за резидентів. З кожним роком вона стає все сильніше, що, в основному, призводить до зниження ставок. При цьому, згідно з taxfoundation.org, податок на прибуток корпорацій у більшості країн коливається в діапазоні 20-30%. США після податкової реформи Дональда Трампа теж отримали низькі ставки (21%), як в Швейцарії (21%) або Швеції (21,4%). (Трамп в 2017-му домігся зниження корпоративного податку в США з 35% до 21%.)

Якщо податок на прибуток корпорацій у США зараз піднімуть до 28%, країна опиниться на рівних, наприклад, з Південною Кореєю. Американським корпораціям платити податки вдома виявиться менш вигідно, ніж в сусідній Канаді (там діє ставка 26,8%). Не кажучи вже про таких європейських конкурентів, як Ірландія з її корпоративним податком в 12,5% або Литва (15%). Та й такі держави, як Нідерланди або Люксембург, з досить високими загальними податковими ставками примудряються їх гнучко знижувати для компаній з інших країн.

Світовий досвід єдиного податку для корпорацій

У світі вже намагалися ввести більш-менш єдині податки для корпорацій, правда, з діаметрально протилежною метою: щоб американські техногіганти платили їх в тих країнах, в яких отримують доходи. Причиною стало те, що найбільші IT-корпорації — Google, Apple, Amazon, Facebook і інші — довгий час акумулювали виручку в державах з низькими податковими ставками на іноземний капітал, економлячи на податках. Тож 31 січня 2020 р. 137 країн, що вже приєдналися до плану BEPS (по боротьбі з розмиванням податкової бази), домовилися, як вони будуть міняти оподаткування таких міжнародних корпорацій. Відповідну заяву оприлюднила ОЕСР, під егідою якої і йшло узгодження. Був схвалений підхід, який ОЕСР запропонувала в жовтні 2019-го: зобов'язати корпорації платити податки в тих країнах, де вони отримують доходи, а не тільки за місцем їх реєстрації.

Підхід ОЕСР був простий: якщо у компанії є "стійкий і значущий" бізнес в країні, частину податку з продажів вона повинна залишати в ній, навіть якщо працює через незалежних дистриб'юторів. Звідси, до речі, виникає і ідея українського "податку на Google", про який ми писали.

Однак в цьому випадку мова йде не про податок на прибуток корпорацій, а про податки з продажів або з обороту — тобто про зовсім інші типи відрахувань. Зате механізм міжнародної взаємодії — приблизно той же самий, який зараз хочуть реалізувати МВФ і США.

Україна залишиться при своєму

Швидше за все, принципового значення для нашої держави американська ініціатива не матиме. По-перше, запропонувати зрівняти податкові ставки куди простіше, ніж реально це зробити. По-друге, інвестори, коли розглядають ту чи іншу країну в якості місця для розміщення, скажімо, виробництва, в першу чергу дивляться не на ставку податку з корпорацій. Більш значиму роль відіграють місцеві ресурси, стабільність умов ведення бізнесу, захищеність прав власності, конкретні преференції з боку влади і т. д.

"Швидше за все, якщо події будуть розвиватися саме так, як того хочуть американці, Україні просто не дадуть використати низькі податки для того, щоб стимулювати якийсь економічний розвиток. Якщо чесно, я не вважаю, що це проблема, — сказав в коментарі для "ДС" економіст Павло Вернівський. — У сучасному світі є різні інструменти. Якщо подивитися по податках, то можуть бути компенсації у формі грантів, субсидій. Однак воно [можливе рішення про мінімальний корпоративний податок. — "ДС".] вдарить по Україні тим, що ми не зможемо застосовувати податок на виведений капітал. Нам, швидше за все, скажуть не вводити його, щоб не створювати тут податкову гавань".

Логіка американців напориста і нехитра: "ми хочемо підняти податки — піднімайте і ви". А виправдання для такого кроку завжди можна придумати: наприклад, необхідність забезпечити фінансування економічних і соціальних витрат.

Чи зможуть американці настояти на своєму, сказати складно. Швидше не зможуть. Але все ж не можна виключати, що багато країн погодяться з їх моделлю вирівнювання ставки корпоративних податків. В такому випадку може стати реальною "альтернативна світова економічна система" — наприклад, вже описаний нами "великий трикутник" по осях Пекін — Москва — Тегеран, в який втягуються і їх сусіди: країни пострадянські, Південно-Східної Азії та інші.