Альтернативна енергетика: вперед до майбутнього

Петро Багрій, бізнесмен, співвласник компанії "Кліарі Енерджі" про те, як Україні стати енергонезалежною державою

За альтернативною енергетикою - майбутнє. Так зазвичай говорять. Але, мабуть, більш точним було б сказати, що за нею - краще майбутнє. І мова тут не тільки про екологію, а і про проблеми, яка надзвичайно гостро стоїть перед багатьма країнами, в тому числі і Україною: енергетичної незалежності.

Ми самі на своєму досвіді не раз переконувалися, що бути залежними в плані енергоносіїв - дуже дорого. Згадаймо газові війни з Росією: шантаж, погрози, необґрунтовано високі ціни, ризик залишити людей в морози без тепла.

Ще 10 років тому повна відмова від купівлі газу в Росії здавався настільки малоймовірним, майже фантастичним. Вже три роки як ми не імпортуємо безпосередньо жодного кубометра. Однак ми купуємо той же російський газ на європейському ринку по реверсу. Трохи краще, але, як кажуть, є до чого прагнути.

Наведу приклад. Є таке місто Каунас в Литві. Це другий за величиною місто країни з населенням майже 300 тис. І сьогодні вони не використовують жодного кубічного метра газу для опалення приміщень. Все необхідне тепло генерується за рахунок відновлюваних джерел енергії, а саме тріски (біомаса).

І що важливо, це тепло істотно дешевше. У тих же країнах Балтії вартість гігакалорії тепла в три рази нижче, ніж в Україні. Більш того, згідно свіжому звіту Powering down coal фінансового аналітичного центру Carbon Tracker теплова генерація в Україні взагалі є найбільш неефективною і найдорожчий у світі.

Насамперед нам необхідно привести в порядок законодавство, прийняти держпрограму підтримки. Треба створити ринок біомаси, створити біржу тріски. Біомаса для нас як раз найбільш цікава, тому що вона може одночасно служити джерелом електроенергії за "зеленим" тарифом та джерелом тепла.

Потенціал її виробництва у нас дуже високий. В біомасу (продається у вигляді пелет і тріски) можуть бути перероблені відходи лісопереробної промисловості, відходи сільського господарства (кукурудза, солома, крупи, лушпиння соняшнику), і спеціально вирощені для цих цілей енергетичні сорти рослин. Біомаса здатна стати реальним замінником досить істотної частки природного газу.

За оцінками фахівців Pro-Consulting, тільки відходів біомаси сільськогосподарської промисловості буде достатньо для забезпечення газом 5-6% річної потреби України - це 1,7 млрд куб. м.

Насправді вона вже використовується все активніше і активніше, особливо приватними домоволодіннями і приватним бізнесом, де люди вважають свої гроші. У мене у самого будинку пелетний котел - це в два рази дешевше, ніж опалювати будинок газом.

Є величезний потенціал і біогазу. Був Кіотський протокол, до якого Україна приєдналася, з 2020 р. набирає чинності Паризький протокол, по якому викиди парникових газів повинні бути зменшені. Сподіваюся, ми станемо та його учасником.
З виробництвом електроенергії з альтернативних джерел справи у нас йдуть набагато краще. Процес пішов.

Введення нових "зелених" тарифів в 2014 р. дало потужний поштовх для розвитку галузі. Ми маємо один з найвищих е-тарифів у Європі, відповідно підтримку ЄБРР та інших європейських банківських структур, які сьогодні інвестують в цей напрямок, і тут Україна розвивається. Кількість потужностей активно зростає з кожним роком, і не тільки промислових - встановлюють сонячні панелі домогосподарства, які надлишки згенерованої енергії продають державі.

За даними НКРЭКУ, ще в 2009 р. в Україні було 42 об'єкта відновлюваної енергетики, в 2018-м - 500. Показовим є також приріст порівняно з минулим роком - їх було 366. Сюди входять вітряні, сонячні, гідроелектростанції, а також станції на біомасі. Найбільше зростання має сонячна генерація.

Основна проблема, яка тут зараз є, - це занадто високий "зелений" тариф для сонця і вітру, його слід привести у відповідність до європейського тарифом. Коли він затверджувався, капітальні вкладення в станцію по сонцю на 1 МВт становили близько 2,4-3,2 млн євро. Сьогодні, за рахунок розвитку та здешевлення технологій, це 800 тис. Крім того, окупність таких проектів істотно зросла.

Будемо сподіватися, що Верховна Рада проголосує за законопроект №8449, що запускає механізм "зелених аукціонів" вже з 2020 р. Він як раз має вирішити питання із застарілими "зеленими" тарифами.

За даними ДП "Енергоринок", в загальній масі всієї згенерованої електроенергії та, що з альтернативних джерел, зараз становить близько 2%. При цьому в уряді впевнені, що до 2030 р. вдасться досягти 25%. Вийде - залежить від багатьох факторів, тієї ж держпідтримки, законодавчої бази, інвестиційного клімату і т. д.

Ми рухаємося, і рухаємося в правильному напрямку, але поки ще дуже повільно. Світ змінюється набагато швидше, і нам варто поквапитися. Ніщо добре не дається просто так, особливо незалежність і благополуччя. І нам, українцям, це дуже добре відомо.