Новий удар по Лукашенку. Чи може Литва зупинити "Білоруськалій"

Проблема транзиту білоруських добрив територією Литви скандалізується. 8 грудня набули чинності санкції США проти компанії "Білоруськалій", одного з найбільших виробників добрив у світі. А транзит через Литву все йде. "Литовські залізниці" продовжили транзит добрив, оскільки вже отримали авансовий платіж, якого вистачить до лютого.

Американські санкції були прийняті у серпні, у червні постачання добрив із Білорусі частково обмежив Євросоюз, але що робити з литовським транзитом, досі незрозуміло. Це нерозуміння стало причиною того, що міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс і міністр транспорту та комунікацій Марюс Скуодіс подавали заяви про відставку, які не ухвалила прем'єр-міністр республіки Інгріда Шимоніте. Про намір піти у відставку заявив і голова ЛЗ Мантас Бартушко.

Контракт на експорт добрив через Литву було укладено навесні 2018 р. і діє до кінця 2023 р. Згідно з ним через порти Литви перевозиться близько 11 млн т білоруських добрив. Тепер цей контракт треба або припиняти, наскільки це можливо з мінімальними збитками, або в авральному режимі шукати рішення, яке влаштує всіх.

Уряд Литви заявив, що має намір розірвати угоду між ЛЗ та "Білоруськалієм" після набуття чинності санкцій, хоча наголошує, що санкції США не поширюються безпосередньо на транзит добрив через Литву. А Олександр Лукашенко пригрозив литовцям заходами у відповідь у разі блокування транзиту. Він заявив, що закриє транзит литовських товарів через Білорусь, і Литва, на його думку, буде змушена возити свою продукцію через територію Німеччини або Польщі втричі дорожче. Але куди і як возитимуть білоруські добрива без Литви?

Дрейф у бік Росії

Калій є стратегічним експортним товаром Білорусі. У 2020 р. виручка за нього хоч і впала на 13%, але становила понад $2,4 млрд. Для порівняння: загальний обсяг експорту країни в 2020 р. становив $29 млрд. Основні ринки збуту білоруського калію — це Азія (Індія, Китай, Індонезія) і Південна Америка (Бразилія), тому доступ до портів для цього експорту дуже важливий. Основними морськими воротами тут є Клайпеда.

Це вигідно і для самого литовського порту. У 2020 р. там обробили 15,6 млн т білоруських вантажів. Це 32% річного обороту гавані. Крім того, "Білоруськалій" є стратегічним партнером порту Клайпеди. Підприємство викупило третину акцій БКТ — найбільшої стивідорської компанії порту і найбільшого у світі спеціалізованого терміналу перевалки мінеральних добрив. Також керівництво білоруської компанії заявляло про наміри збільшити пропускну спроможність терміналу. Вартість проєкту — 100 млн євро.

Якщо ж Литва заблокує транзит добрив, Білорусь відвантажуватиме продукцію через російські порти. "Основний варіант — це Росія, — коментує експерт з питань транспорту В'ячеслав Коновалов. — Це Усть-Луга під Пітером, найближча. Новоросійськ зараз нереальний з погляду навігації в цю пору року. Там сильні шторми. Усі інші порти дрібні, великих вантажних партій не поставиш. Залишаються порти Великого Пітера".

Білорусь уже має свіжий досвід диверсифікації експортних постачань. І пов'язаний він із тією ж Клайпедою. Після введених санкцій країнами Балтії наприкінці серпня 2020 р. проти білоруських чиновників Лукашенко повідомив про переорієнтацію білоруського експорту з литовських портів на російські. Рівно рік тому Литва повідомила, що Білорусь призупинила на невизначений термін перевалку через порт Клайпеди нафтопродуктів.

Росія і Білорусь уклали міжурядову угоду про перевалку білоруських нафтопродуктів на експорт через морські порти РФ 19 лютого, а також домовилися опрацювати умови експорту й інших товарів, особливо калійних добрив та лісу. До листопада у "Белнафтохімі" заявили, що білоруський експорт через порти РФ зріс на 35%.

Крім Росії, Білорусь продовжувала експорт нафтопродуктів (мазуту та бензину) через Естонію (порт Мууга) та Латвію (Рига та Вентспілс), хоч і у невеликих обсягах. Клайпеду нафтова промисловість Білорусі принципово ігнорувала. Втрати Литви від такого кроку оцінюються в 40–60 млн євро щорічно.

Цікаво, що, незважаючи на залучення білоруського транзиту до російських портів, усі країни Балтії продовжували активно приймати й перевалювати нафтопродукти з Росії.

У серпні цього року Лукашенко заявив і про переорієнтування маршрутів калію: "Ми поставимо ці обсяги — у Мурманську завантажимо. Це не питання. І Північним морським шляхом найкоротшим шляхом поставимо до Китаю та Індії", — сказав він на зустрічі з журналістами. Через тиждень міністр транспорту РБ Олексій Авраменко доповів Лукашенку, що як альтернатива для експорту добрив Мінськ розглядає порти Ленінградської області та Мурманськ.

Улітку в ЄС уже ходили розмови, що транзит білоруських добрив можуть обмежити територією держав-членів. "Так чи інакше, домовившись із російськими партнерами, "Білоруськалій" почне експорт через термінали Усть-Луги та Санкт-Петербурга, — заявляв тоді глава терміналу БКТ Ігор Удовицький. — Логістично це складніше, ніж експортувати продукт через Клайпеду, але цілком можливо. Тим більше якщо врахувати, що за останній місяць спотові ціни на калійні добрива зросли на $150–200 і продовжують зростати, пожертвувати $20–30, заплативши за доставку до російських портів, — невелика втрата, власне, взагалі ніякої втрати немає.

Втрати Литви та Білорусі

Сама Литва може втратити частину ВВП у разі обмежувальних заходів проти білоруських експортерів. Аналітики вважали, що від цього литовський ВВП скоротиться на 0,9% і втрачатиме 0,2–0,5% найближчими роками. Але це падіння можна нівелювати за рахунок зростання економіки загалом.

Білоруська сторона погрожує Литві санкціями, судами та штрафами. "У разі порушення Литвою міжнародних угод, ми скористаємося всіма засобами правового захисту і подамо позови до судів, — заявила офіційний представник Білоруської калійної компанії Ірина Савченко. — Крім того, ми вважаємо, що до суду звернеться і більшість наших клієнтів — покупців добрив, які залишаться без товарів і зазнають значних збитків через дії Литви. У результаті вони можуть бути змушені купувати добрива за набагато вищими цінами. Суми судових позовів у цій справі можуть досягти мильярдів євро".

Загроз від розірвання договору не заперечують у Литві, про що заявляв міністр транспорту та комунікацій країни Марюс Скуодіс. За розірвання контракту на транзит і можливі фінансові наслідки відповідатиме Литовська залізнична компанія, яка є держпідприємством.

Але втрат зазнає і Білорусь. Насамперед може скоротитися експорт, валютна виручка і дохід, оскільки необхідно нести додаткові витрати на переорієнтації транзиту.

"Санкції створюють білоруським виробникам і експортерам труднощі у виконанні їхніх контрактів із споживачами цієї продукції, — каже директор Інституту політичного аналізу і міжнародних досліджень Сергій Толстов. — Це не закриття можливостей для експорту повністю. Це порушення логістичного ланцюжка, підвищення витрат, необхідність укладання нових контрактів і вклинювання у вікна, тому що російські порти завантажені краще… Звичайно, це транзитне плече. Клайпеда поряд, а Усть-Луга — невідомо де, треба везти вантажі через усю Прибалтику російською територією. Звичайно, це втрати, затримки, підвищення загального обсягу витрат, відповідно, втрата доходу.

Але є й інші оцінки. Раніше аналітики наводили цифри: середня ставка перевалки у балтійських портах становить $6–8/т. Але Росія може надати знижку для білоруського транзиту, ставки фрахту в Усть-Лузі менші, тому експорт через Росію може виявитися навіть вигіднішим.

Наразі у Литві створено міжвідомчу робочу групу, яка має виробити узгоджену позицію з питання припинення транзиту білоруських калійних добрив. Там, зокрема, працюють і юристи. Остаточне рішення має ухвалити уряд Литви, його слід чекати на початку січня.