Алкоголь і тютюн за готівку. Навіщо забороняти і чи є в цьому сенс

Заступник голови ОП Ростислав Шурма сформулював завдання "перевести розрахунки за підакцизні товари виключно в безготівковий формат, тобто в оплату карткою". За його словами, це тактично потрібно для того, щоб налагодити запуск системи електронного акцизу з унікальними QR-кодами замість паперових марок. А стратегічно — "підвищення оподаткування шкідливого споживання" до "європейського рівня" потрібне для того, щоб зробити акцизні надходження одним із компенсаторів для пропонованої податкової реформи, відомої як 10-10-10.

Проте до такої ініціативи є питання з погляду економіки і права.

Заборона і закон

Законним засобом платежу в Україні є гривня як грошова одиниця. Ми запитали юристів, чи можна в такому випадку не приймати в оплату купюри (чи монети), які є зобов´язаннями Національного банку України. Коротка відповідь: так, якщо це буде передбачено законом, а до цього часу — торгові точки не мають права відмовлятися від гривневої готівки. Також правники звернули увагу на важливі супутні моменти.

Адвокат Адвокатського бюро "ЮФ "Семенова і Партнери", к. ю. н. Марина Семенова констатувала проблему, що не всі торгові точки обладнані терміналами. Кабмін постановою № 894 від 29.07.2022 визначив терміни, до яких торгівці мають забезпечити можливість безготівкових розрахунків. Відведений час ще не сплив в населених пунктах численністю від 5 тис. до 25 тис. осіб (дедлайн — 1 січня 2024 р.) і селах до 5 тис. осіб (дедлайн — 1 січня 2025 р.), а також в тих районах, які перебувають в зоні бойових дій, окупації чи оточенні. Марина Семенова вважає, що до настання вказаних строків, торгові точки у відповідних населених пунктах матимуть право приймати готівку навіть у разі встановлення заборони готівкової оплати за тютюнові вироби, алкоголь і викопне паливо, "або законодавцям доведеться вносити зміни до цієї постанови, встановлюючи окремі правила для торговців підакцизними товарами".

Керуючий партнер ЮК Winner Ігор Ясько нагадав, що явище обмеження готівкових операцій для України не нове (протягом доби компанії мають право розраховуватися між собою готівкою в обсягах до 10 000 грн включно, а з фізособами — до 50 000 грн включно), але викликає сумніви вчасність нової пропозиції влади. "Обстрілами пошкоджуються енергооб’єкти, цілі міста або області потрапляють в блекаут, зникає зв’язок, а з ним і можливість оплатити товар безготівково за допомогою смартфона, платіжного терміналу і так далі. Тоді оплачувати товари доводиться за допомогою готівки, а що робити в ситуації, коли це буде заборонено? Це питання поки відкрите, і самого напрацьованого тексту проєкту ще поки ніхто не бачив. Але коли ініціатори готують такі пропозиції, вони все ж повинні враховувати реалії воєнного стану, можливі колізії та консультуватися з НБУ", — вважає юрист.

Це дуже важливе зауваження, і воно буде на порядку денному, поки автори реформи не покажуть чіткий план дій. Але в цій статті ми візьмемо до уваги повідомлення ЗМІ про те, що влада розуміє ситуацію і не буде запроваджувати готівкові обмеження до рішення проблем з електрикою і зв´язком. Таке спрощення картини дозволить сфокусуватися на аналізі економічної ефективності запропонованих заходів.

Податкова реформа: ставки і компенсатори

Ідея заборонити готівкові розрахунки на акцизні товари — це хід Шурми у стратегічній грі з просування податкової реформи.

Нагадаємо, що з літа минулого року Офіс президента з кількома українськими аналітичними центрами промотує реформу під неформальною (і вже трохи застарілою) назвою 10-10-10, що означає приведення трьох податків до ставки 10%: це ПДВ (зараз основна ставка 20%), ПДФО (зараз 18%) та податок на прибуток (зараз 18%). При цьому розглядається скасування єдиного соціального внеску (зараз основна ставка ЄСВ становить 22%), а точніше об´єднання його з ПДФО в один податок. (Як виняток ЄСВ хочуть залишити для ФОП на єдиному податку.) Водночас пропонується посилити відповідальність за порушення податкового законодавства та передбачити компенсатори — повну ліквідацію пільг та диференційованих ставок, можливо, додаткове оподаткування експорту сировини і підвищення військового збіру до 3% (зараз 1,5%) на період війни. Щоправда, останнім часом автори наголошують на цілях реформи, а не розмірі ставок, демонструючи готовність до компромісів. Загалом вони розраховують знизити навантаження на фонд оплати праці, скоротити тіньову економіку і корупцію в податкових органах та підвищити конкурентність прозорого бізнесу.

Однак скептики застерігали, що в такому дизайні реформа може призвести до значного спаду надходжень. А під Новий рік Мінфін зробив різку заяву проти новацій зі зниження податкових ставок, "узявши в союзники" Міжнародний валютний фонд. "Якщо ціна питання, яку ви можете об'єктивно перекрити за рахунок інших джерел, ніхто не буде заперечувати. А от відповідь на кшталт про фінансовий або економічний рай, який буде сформовано після реформи, що дозволить це питання потім якось перекрити, не влаштує МВФ. У них є достатньо велика і широка експертиза співпраці з країнами, які проходили такі рішення. І тому їх турбує лише одне — які є компенсатори, яким чином це питання буде перекрито".

Отже, доля "реформи 10-10-10" значною мірою залежить від того, які компенсатори знижених ставок будуть запропоновані і схвалені ще до потенційного зростання бізнес-активності завдяки податковим новаціям. Як бачимо, перші пропозиції не задовольнили Мінфін і частину експертного середовища.

І тут на кону з´являється готівка.

Ідеї з готівкою

Судячи з останніх заяв, Ростислав Шурма вважає, що саме готівкові операції можуть стати тими компенсаторами, які дозволять знизити основні податки, не завдаючи серйозної шкоди бюджету.

Першою, ще торік, з´явилася ідея податку на зняття готівки "не більше 10%". Тобто в найгіршому варіанті — якщо ви зніматимете з картки 100 грн, з вас спишуть 110 грн… Попри заявлений намір ОП щодо відбілювання економіки, ця ініціатива мала негативний резонанс у суспільстві, бо зачіпає інтереси майже всіх громадян. Нежиттєздатною вона виглядає й суто з економічних міркувань, які ми коротко розглянемо далі. Це, мабуть, зрозуміли в ОП, тому задумалися ще й про збільшення надходжень від підакцизних товарів.

Але й щодо цієї пропозиції виникають сумніви. Безумовно, є сенс у збільшенні і жорсткішому контролі акцизних надходжень, особливо від алкоголю і тютюну, якщо розглядати це як спосіб оздоровлення споживчих звичок українців. Але ж основна заявлена мета Шурми — зробити акцизи на "шкідливе споживання" відповідним компенсатором зниження ставок за основними податками. Чи є економічні підстави на це розраховувати, ми попросили пояснити фінансового аналітика Олексія Куща.

"Акцизи приносять в бюджет близько 70 млрд грн за рік — це пальне, спиртні напої і тютюнові вироби. Навіть якщо припустити, що в нас є ще стільки ж тіньового ринку, як офіційного, то додаткові 70 млрд грн не компенсують скорочення податку на прибуток підприємств, я вже не кажу про компенсатор скорочення податку на заробітку плату", — констатує економіст.

Разом з тим він вважає, що в Україні жорсткі адміністративні дії можуть призвести до протилежного результату — появи контрафактних товарів, тіньового ринку тощо. Відповідно сам ефект детінізації через контроль безготівкових операцій можна поставити під сумнів.

"Ну, будуть з підробленими QR-кодами продавати ці пачки цигарок за безготівку. Поки існує спрощена система оподаткування, коли можна десятки ФОПів міняти кожний місяць, то продаж за безготівку в нас взагалі не відрізняється від продажу за готівку з погляду контролю за підакцизними товарами… У нас спрощена система оподаткування: реєструються в "Дії" дуже багато людей, які просто пропонують свої послуги як ФОПи для оцих оборудок. Що зміниться від переведення у безготівкову форму? Нічого", — пояснює Олексій Кущ.

Що ж до іншої ідеї — про податок на зняття готівки, то фінансовий аналітик бачить лише мінуси: тіньова економіка повністю перейде на долар, що негативно позначиться як на курсі гривні, так і на платіжному балансі країни.

Тож логічно припустити, що "готівкові" ініціативи з Офісу президента не зможуть задовільнити Мінфін і МВФ як надійні компенсатори зниження податкових надходжень в рамках "реформи 10-10-10". На думку Олексія Куща, значно більше можна було б поповнити бюджет завдяки підвищенню ренти на природні ресурси, яка на сьогодні "мізерна". До речі, немає сумнівів, що Ростислав Шурма, який у минулому керував металургійним бізнесом, знає про цю можливість, але якщо досі не пропонує її — то, ймовірно, вважає недоцільною.

Отже, Офісу президента разом з розробниками нової податкової реформи доведеться ще пошукати компенсатори. В кого є нові ідеї щодо готівки?..