Олексій Савченко: Бюджет-2017 реально виконати, тільки проводячи реформи

Це означає, що документ як мінімум пройшов попереднє узгодження з міністерствами і відомствами, а сам Кабмін вже вичистив з нього зайві "хотілки" підопічних. Всі наступні зміни, які будуть вноситися в документ - відтепер на совісті народних депутатів. Про самому документі і перспективи його виконання ми поговорили із заступником голови комітету ВР з питань бюджету Олексієм Савченком.

- Як би ви охарактеризували проект бюджету-2017? Різні аналітики дають йому найрізноманітніші характеристики: бюджет "проїдання", "розвитку", "стабільність", "стагнації". Які ваші враження?

- У першу чергу, цей бюджет реалістичний. Він набагато чесніше, ніж ті документи, які уряду вносили до парламенту раніше. Але він і складніше для виконання.

Коли йде війна, собі дорожче обманюватися і закладати якісь нереалістичні програми, які ти так і не збираєшся виконувати. Тому тут уряд було поставлено в жорсткі рамки. Тим не менш, бажання міністерств "розігнати" видаткову частину майже на півтрильйона гривень - це сигнал, що далеко не все в цій країні міцно стоять ногами на землі. Кабмін ці "хотілки" припинив, залишивши приріст витрат тільки по ключових напрямах - соціалці і обороні. І тут нема чого обговорювати - це правильне рішення.

Інша справа - дохідна частина. Тут є маса нюансів, які неможливо буде втілити без проведення прозорих та ефективних реформ, без важливих, складних кроків з боку того ж уряду. І я сподіваюся, що внесення цих норм у документ - якраз свідчення того, що Кабмін Гройсмана до цих кроків готовий. Для ряду позицій знадобиться воля Верховної ради і Президента, так що виконання бюджету залежатиме від злагодженої командної роботи. Взагалі бюджет реально виконати, тільки проводячи реформи.

- Які напрямки ви маєте на увазі в першу чергу?

- Наприклад, передбачається, що Кабмін зможе отримати 4,5 млрд. грн. ренти від видобутку бурштину. Це сміливий прогноз. З одного боку, він говорить про те, що в уряду є план дій щодо цієї галузі, її реформування. Знаючи прем'єр-міністра, я впевнений, що цей план буде ефективним, реалістичним, оптимальним для всіх сторін. З іншого - дуже багато чого буде залежати від взаємодії з парламентом, політичної волі лідерів партій, від місцевої влади.

Найбільший зростання закладений з внутрішнього акцизу - планується отримати близько 65 млрд. грн. по загальному фонду. Частина цих ресурсів - це індексація існуючих ставок і підвищення ставок на алкогольні та тютюнові вироби. Однак у першу чергу, це прогноз зростання виробництва підакцизних товарів в Україні. І щоб такий ріст відбувся - необхідно створювати правильні інвестиційні умови. Інакше, якщо ми недоотримаємо цих доходів бюджету, їх доведеться покривати за рахунок інфляції, або за рахунок посилення тиску на бізнес.

З питань, які були проблемними, але зараз вже такими не є - перерахування Нацбанком прибутку в розмірі 41 млрд. грн. до Держбюджету. Тут є важливий аспект: ці гроші не можуть бути виділені, поки кошторис НБУ не затвердить Рада НБУ. Поки цей орган у нас не сформований і не працює. Наприклад, закладені в бюджет поточного року 38,2 млрд грн саме з цієї причини досі не перераховано до державної скарбниці. Проте вже найближчим часом, коли Президент затвердить свою четвірку членів Ради, я впевнений, цей орган в оновленому складі буде працювати максимально ефективно. Тому питань з перерахуванням коштів в подальшому бути не повинно.

- Ще один традиційно "ризикований" джерело доходів - приватизація. Кожен рік закладається велика сума, кожен рік план не виконується. Є ознаки того, що в 2017 році ситуація кардинально зміниться?

- Сума 17 млрд. грн. - якщо підходити системно - явно занижена. Якщо б ми працювали ефективніше і дійсно створювали в країні нормальні умови для роботи інвесторів - сума, яку реально було б виручити набагато більше. Дійсно, показники по приватизації не виконуються з року в рік у силу різних причин і немає ніяких гарантій, що в майбутньому році ми отримаємо навіть 17 мільярдів. Фонду держмайна потрібно діяти рішучіше і не йти на поводу у клікуш, які розповідають, що розпродують країну, що зараз занадто низькі ціни на активи або немає гідних покупців. Сьогодні людей набагато складніше обдурити. Якщо вчора державний завод працював, а сьогодні він простоює - все це бачать, не потрібно говорити, що це стратегічне підприємство. Це означає, що у держави немає можливостей відновити його ефективну роботу і що сьогодні такий завод тільки витрачає кошти платників податків.
Інше питання - на що підуть гроші від приватизації у підсумку? За логікою, ці кошти потрібно спрямовувати не на проїдання (покриття дефіциту), а, наприклад, на державні інфраструктурні проекти.

- Третя стаття, яка викликає занепокоєння - спецконфискация і очікувані доходи в розмірі понад 10 млрд. грн. Напередодні Рада навіть не змогла внести відповідний законопроект до порядку денного. Які ризики недоотримання коштів тут?

- Сьогодні закон про спецконфискации - в стадії обговорення, і я впевнений, що найближчим часом, після обговорення і доробки всіх спірних моментів, він буде прийнятий парламентом і підписаний президентом. Оскільки це не тільки економічно важлива стаття доходів, але і політично чутлива тема, питання виконання владою взятих на себе зобов'язань по поверненню активів втікачів чиновників.

Однак одним законом адже справа не обмежиться. Досі не сформований і не працює спеціальний орган - Нацагентство з розпорядженням "спецконфискованными" засобами. При цьому ми прив'язали доходи від цих коштів до абсолютно конкретних статей витрат, серед яких - оборона. Не виключаю, що це зроблено заради того, щоб "на папері" скоротити дефіцит держбюджету до нормативу 3% від ВВП і прискорити ухвалення документу в парламенті. Тим не менш, це ніяк не зменшує важливості такого законопроекту.

- Уряд пропонує надати більше 31,5 млрд. грн. держгарантій за рахунок держбюджету. Експерти кажуть, що ці гроші, а також можливість позапланових випусків ОВДП на поповнення ресурсів Фонду гарантування вкладів, докапіталізацію банків - прихований дефіцит держбюджету. Ви вважаєте, що ці ризики реальні?

- Якщо говорити про держгарантії, то, мабуть, це один з найбільш дієвих інструментів для підтримки вітчизняних виробників, особливо експортерів. І гарантії в цьому році спрямовані саме на це - інвестиційні проекти, розвиток інфраструктури, енергоефективність, підтримка нашого валютного "локомотива" - сільського господарства. Крім того, в цьому році гарантії в сумі до 6 млрд. грн. отримають наші оборонні підприємства, близько 18 млрд грн. (700 млн дол.) буде спрямовано на формування енергетичного фонду для підтримки виконання зобов'язань НАК "Нафтогаз України". Мені здається, це набагато чесніше, ніж багатомільярдні вливання в статутний фонд, які проводилися в попередні роки через механізми прихованої емісії. Сьогодні "Нафтогаз" працює набагато ефективніше завдяки новому менеджменту. І це вже серйозно послабило тиск на дефіцит бюджету.

Що стосується коштів для поповнення ресурсів Фонду гарантування вкладів, то тут все буде залежати від того, наскільки ефективно Фонд буде продавати активи банків, що ліквідуються, від того, чи зупиниться, нарешті, "банкопад", стабілізується робота банківської системи. Тут також багато чого буде залежати від стабільної роботи держбанків, які можуть вимагати докапіталізації, від якості нагляду Національного банку і від правоохоронних органів, які повинні ефективно розслідувати вже існуючі випадки шахрайства на банківському ринку.

- Зростання соціальних стандартів закладено всього на 10%. Чи достатньо цього, враховуючи ті темпи інфляції і девальвацію національної валюти, які ми сьогодні спостерігаємо?

- Це складна тема, оскільки звичайні громадяни, в першу чергу, очікують, щоб будь-які дії уряду і парламенту позитивно позначалися на їх гаманці. Але тут Кабмін надходить чесно і декларує підвищення, підкреслю, мінімальних стандартів - в рамках очікуваного зростання економіки. Було б неправильно обіцяти збільшити зарплати і пенсії, наприклад, удвічі, коли ресурсів ледве вистачає для того, щоб забезпечувати навіть існуючі потреби.

Той ріст, який закладений, на 2% перевищує прогнозований темп інфляції - це "стриманий оптимізм", демонстрація того, що ми не стоїмо на місці і це позитивний тренд. У той же час уряд повинен здійснювати заходи з дерегуляції економіки, створення умов для приходу нових інвесторів, появи нових робочих місць, зростання економіки. Який, у свою чергу, дасть ресурси для подальшого підвищення соціальних стандартів.

Безумовно, навколо цієї чутливої теми ще будуть дискусії. Однак я вважаю, що вони повинні вестися не з точки зору популізму, а з точки зору прагматичних, державницьких підходів. Не треба питати у уряду або бюджетного комітету, чому ми піднімаємо соціальні стандарти на таку цифру, потрібно пропонувати варіанти, як це змінити. І разом обговорювати, наскільки це можливо.

- У цьому році уряд вперше розрахували макропоказники на три роки вперед, продемонструвавши перспективи зростання, але при цьому експерти досить скептично поставилися до цих розрахунків, оскільки у нас дуже непередбачувана ситуація з курсом валюти. Як ви розцінюєте реалістичність таких прогнозів і підхід в цілому?

- Посилатися на нестабільність курсу в даному випадку не зовсім коректно. У нас де-факто ринкове курсоутворення, тому ми, за великим рахунком, об'єктивно не можемо знати, яким конкретно буде курс навіть через тиждень. Що ми точно можемо робити, так це створювати умови для позитивного балансу, перевищення експорту над імпортом, збільшення доданої вартості товарів, які експортуються. А для цього потрібні інвестиційні умови.

Середньострокове планування - це важливий позитивний сигнал для інвесторів, що Кабмін не тільки покладається на показники календарного року, але і прогнозує їх розвиток в перспективі. Для будь-якого бізнесу стратегічне планування - одна з ключових основ нормального функціонування. Те ж можна сказати і про державу. Ці показники можуть змінюватися, прогнози взагалі можуть не збігатися з фактичним становищем справ, особливо якщо триватиме війна, якщо світова кон'юнктура буде несприятливою для наших експортерів. Але це нормальний робочий процес.

- Як вплине на розвиток країни виділення МВФ чергового траншу кредиту?

- Як і передбачали експерти, на економіку вплине не сама сума, а факт продовження співпраці з Фондом, підтвердження, що країна рухається в правильному напрямку, здійснюючи необхідні реформи. Втім, не можна забувати, що сьогодні МВФ - це наш єдиний великий міжнародний кредитор, оскільки інші просто бояться вкладати гроші в цю країну. Тому створення умов для приходу інвестицій, реформа судової системи, правоохоронних органів, дерегуляція - все це повинно стати пріоритетом для подальшого збільшення кількості робочих місць, зростання економіки.

Перший ефект від траншу МВФ вже є - це розміщення єврооблігацій під держгарантії США на суму 1 млрд. доларів під найнижчу в історії України ставку в розмірі 1,471% при очікуваних 2,5%. На відміну від траншу МВФ, який піде у резерви НБУ, ці кредитні кошти - реальні "живі" гроші, які можна буде використовувати на інфраструктурні проекти, на інші важливі потреби держави. Той факт, що ми отримали такий ресурс за зниженою ставкою - вже сигнал інвесторам: ризики скорочуються, в цю країну можна вкладати ресурси. Я думаю, це тільки початок позитивних змін.