Олександр Комаров: Ми надаємо послуги 4G в 6795 великих і малих містах і селищах, де проживає 70% населення України
"ДС" Сьогодні багато говорять про диджитализации різних галузей економіки. Але телеком-індустрія завжди була на вістрі впровадження цифрових технологій. Як ви самі оцінюєте, якою мірою цей шлях вже пройдений Київстаром?
А. К. Цифрова трансформація - ключовий драйвер змін навколишнього світу, і телеком відіграє в цьому важливу роль. Мобільні оператори створюють базу для подальшого розвитку технологій, а значить, більшої зручності і мобільності для всіх мешканців країни та зростання економіки в цілому.
Київстар повністю підтримує ідею президента Володимира Зеленського про впровадження держави в смартфоні". Однак реалізація цього проекту вимагає фокусованих дій телеком-операторів, регулятора ринку, місцевої влади, уряду. На жаль, є багато факторів, які здатні загальмувати цифровізацію, - відсутність вільних частот, складнощі з доступом до комунальної інфраструктури, крадіжки та пошкодження телекомунікаційного обладнання, висока податкове навантаження на галузь. Є відчуття, що новий уряд готовий системно взятися за вирішення цих проблем.
"ДС" Які телеком-послуги більше затребувані в Україні, а які в Європі, що спільного в поведінці абонентів і чим вони відрізняються?
А. К. В Україні дуже високий попит на голосові послуги, і він не знижується на тлі зростаючих обсягів передачі даних, у той час як у всьому світі основні частотні ресурси використовуються для обслуговування зростаючої передачі даних. Ми третя країна в світі за використання "голоси". Особливо це характерно для сільської місцевості: в середньому 600 хвилин на місяць на абонента (по всій країні в середньому 580 хвилин). Причин тут декілька - дешеві тарифи, які стимулюють більше говорити, низьке проникнення смартфонів, особливо в селах. Наприклад, за нашими підрахунками, близько 70% абонентів в селах все ще користуються кнопковими телефонами. Виходить, операторам економічно не настільки вигідно будувати мережі 4G там, де поки що низький попит.
Нещодавно Кабінет Міністрів задекларував виділити частоти діапазону 900 МГц для розвитку 4G, що дозволить дати бездротовий інтернет у села. Це складний і комплексний проект - тільки у чотирьох країн у світі вийшло запустити 4G в цьому діапазоні. В Україні, на жаль, на частотах 900 МГц працюють несумісні технології CDMA і GSM. Крім того, в цьому діапазоні обслуговується голосовий трафік, який, безумовно, важливий для сільської місцевості. Зауважу, що у Київстару - найбільша база абонентів (більше 26 млн) і ми також маємо найбільшу кількість сільських жителів - близько 9 млн. тобто найбільше навантаження з інтернетизації сіл несе саме наша компанія.
"ДС" Яких цифрових послуг в цілому поки що не вистачає телеком-галузі України? А в чому ми йдемо нарівні з Європою?
А. К. Ми намагаємося йти в ногу зі світовими трендами. Нашим абонентам доступні можливості IoT, Big Data, Mobile ID, корпоративні цифрові послуги. Наприклад, транспортні підприємства замовляють у нас послуги прогнозування пасажиропотоків і управління перевезеннями. Для енергопідприємств розробляємо рішення з управління вуличним освітленням, для банків - скоринг (оцінка надійності позичальників), карти розміщення філій. Ми даємо клієнтам продукти і можливості, які покращують бізнес-процеси, дозволяють заробляти більше. Але щоб телеком-галузь далі розвивалася, необхідно створювати економічні умови: підвищувати інвестиційну привабливість, платоспроможний попит, знижувати податкове навантаження. Наприклад, податкове навантаження на телеком-операторів в Україні - 35% від доходів. Для порівняння: в Грузії - 21%. Рентні платежі за радіочастоти у нас досягають 6% від річного доходу операторів, а в країнах ЄС - 0,9%. Зауважу, що з 2012-го по 2018 рік в Україні ARPU (середня виручка на одного користувача. - "ДС") у валюті знизилася майже вдвічі, а рентна плата за частоти за цей же період зросла майже вдвічі.
"ДС" Які цифрові послуги планує запускати Київстар в цьому і наступному році? Як це відіб'ється на ARPU?
А. К. Планів багато, не про всіх я можу говорити. Ми бачимо перспективу в об'єднанні технологій, таких як хмарні, мобільні та фіксовані, великі дані, аналітика. Це дає суттєву синергію, набагато більшу, ніж впроваджувати ці послуги окремо. І ми вже багато робимо в цьому напрямку. Наші послуги мегадоступны, а якість - на рівні європейського. Зараз середній чек послуг абонента Київстару становить 66 грн в місяць. По цьому показнику ми в останній десятці країн світу. Погодьтеся, не може місяць користування високошвидкісним інтернетом, включає в себе аудіо - і відеоконтент, коштувати як дві чашечки кави. Повинна бути порівнянна кореляція між цінністю, яку дає продукт, і його ціною.
"ДС" Як ви оцінюєте успіхи диджитализации Київстару порівняно з компаніями-конкурентами на ринку України?
А. К. Я можу оцінювати лише наші результати, не порівнюючи з колегами по ринку. На мій погляд, наш головний успіх у тому, що ми за півтора року збудували мережу 4G національного масштабу, вдвічі наростили обсяги передачі даних і зберегли на високому рівні якість зв'язку. Вибухове зростання трафіку часто призводить до перевантажень в мережах і падіння швидкості передачі даних. Але нам поки що вдається забезпечувати клієнтів прийнятною якістю послуг. Ми навіть випереджаємо в цьому колег по ринку, що підтвердили дослідження компаній Ookla і nPerf. На сьогодні ми надаємо послуги 4G в 6795 великих і малих містах і селищах, де проживає 70% населення України. І при цьому ми активно розвиваємо нові напрями бізнесу, про яких говорилося вище.
З 2015 року "Київстар" інвестував у розвиток технологій передачі даних 3G і 4G (LTE) майже 25 млрд грн.
"ДС" Які цифрові технології ви бачите в числі проривних для своєї компанії в межах наступних десяти років?
А. К. Десять років - це нескінченність в сучасних реаліях. Я б виділив декілька ключових напрямів, які вже близькі до масштабування: еволюція від 4G до 5G, віртуалізація як нашої телеком-інфраструктури, так і інфраструктури наших клієнтів для підвищення ефективності бізнесу, приватні телеком-мережі, інтегровані в нашу мережу. А також розвиток напрямку великих даних, збагачення наших даних іншими джерелами і, навпаки, розвиток екосистеми продуктів і послуг на основі великих даних і штучного інтелекту, ну і продовження розвитку екосистем інтернету речей.
"ДС" Які аспекти диджитализации телекому для вас виявилися найбільш проблемними?
А. К. Для розвитку диджитализации телеком-галузі необхідно нове законодавство. Як мінімум ми давно перестали бути "просто трубою", як максимум потрібно думати про тотальну цифровізації ринку і про те, як держава буде взаємодіяти з операторами в межах кризової трансформації ринку. Необхідно наведення порядку в радіочастотному ресурсі. Довгий час частоти виділялися безсистемно, без урахування майбутніх потреб у розвитку цифрових технологій. В Україні понад 7 тис. виданих ліцензій на радіочастоти. Скільки телеком-компаній у вас на слуху?
Можливо, ми нарахуємо 10-15. Але хтось використовує радіочастоти і платить податки, а хтось заморозив ресурс з метою подальшого перепродажу.
"ДС" Є указ президента про запуск сервісів на базі 4G по всій Україні. Як вирішити це завдання? Що для цього робить Київстар?
А. К. Ми не раз говорили, що підтримуємо ініціативу президента Володимира Зеленського про розвиток LTE-зв'язку. Це базова технологія, на якій ми будемо жити і працювати ще сім-вісім років і на основі якої в майбутньому буде розвиватися стандарт 5G. Але запуск LTE на частотах 900 МГц - комплексний і складний технічно і організаційно проект. По суті, є якийсь компроміс, який обумовлений тим, що 40% частот 900 МГц зайняті обладнанням спецкористувачів і CDMA. На жаль, технології GSM і CDMA в одному діапазоні погано сумісні: де у нас приймач, у них передавач з дуже високою потужністю. І, якщо ми беремо якісь шматки GSM-спектра, що є сусідами з CDMA, якість зв'язку може погіршитися через великих перешкод, що безпосередньо впливатиме на послуги для наших абонентів. Ми, Київстар, на це піти не можемо. Ми ведемо переговори з усіма учасниками процесу впровадження LTE в цьому діапазоні, і можу сказати, що наша позиція більш ніж конструктивна. Наші принципи розподілу РЧР - не погіршувати якість існуючих послуг, штучно не розбалансувати ринок, дати можливість запустити LTE в 900 МГц і сформувати рівні вимоги щодо створення 4G-покриття. Для нас дуже важливо, щоб усі сторони спиралися у своїх рішеннях на науково-дослідну роботу по сумісності стандартів, правил їх співіснування, давали час на проведення тестування обладнання, тому що процес далеко не так простий, як може здатися.
"ДС" А коли нам в Україні чекати 5G?
А. К. Я вважаю, для ринку це питання поки не на часі. Ми тільки в минулому році запустили зв'язок 4G, і її потенціал ще до кінця не використаний. Та що говорити, якщо витрати на технологію 3G ще не окупилися - середній термін повернення коштів, що інвестуються в будь-яку технологію, близько 10 років. Більшість з існуючих зараз застосувань 5G можна використовувати в 4G-мережах. Зараз необхідна в першу чергу подальша еволюція LTE, по-перше, для забезпечення максимально широкого охоплення та покриття потреб в зростаючому трафіку, по-друге, для повноцінної підготовки до впровадження в майбутньому 5G.
Міжнародний досвід показує, що для 5G потрібні як низькі частоти - для забезпечення покриття, так і високі - для швидкості і ємності мереж. В Україні хорошим поєднанням таких частот можуть бути діапазони 700 МГц і 3,4-3,8 ГГц. На жаль, діапазон 700 МГц зайнятий мережею цифрового і залишками безперспективного аналогового мовлення. Адже продаж на конкурсі цього цінного ресурсу може стати не тільки джерелом поповнення бюджету, але дати телеком-ринку нову перспективу цифровий трансформації через прискорення 4G і перспективний розвиток 5G.
